Збірник наукових праць. Педагогічні науки (Випуск 75-80, 98-106, 108, 109 )
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/6721
Browse
2 results
Search Results
Item РОЗВИТОК ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ЧЕРЕЗ УПРОВАДЖЕННЯ ПРИНЦИПІВ ZERO WASTE У ВИКЛАДАННЯ ХІМІЇ(2025) Бабенко, О. М.; Babenko, O. M.; Безбабний, А. А.; Bezbabnyi , А. А.У статті описано й проаналізовано дослідження, спрямоване на теоретичне обґрунтування й експе- риментальне підтвердження ефективності інтеграції принципів концепції Zero Waste (нуль відходів) у навчання хімії закладів загальної середньої освіти для розвитку екологічної компетентності учнів. Метою є розроблення методичних підходів, які сприяють формуванню в учнів екологічних знань, прак- тичних умінь і ціннісних орієнтацій, необхідних для екологічно відповідальної поведінки в умовах сучасних викликів сталого розвитку. Методи. У дослідженні використано комплексний методологічний підхід, що базується на компе- тентнісному, діяльнісному й системному підходах до організації освітнього процесу. Застосовано тео- ретичні методи, зокрема аналіз психолого-педагогічної літератури, навчальних програм і методичних матеріалів; емпіричні методи, зокрема педагогічний експеримент, анкетування, спостереження; а також методи математичної обробки даних для оцінювання динаміки формування екологічної компетентності учнів. Результати педагогічного експерименту підтвердили ефективність упровадження принципів кон цепції Zero Waste у викладання хімії. Здобувачі освіти, що брали участь у педагогічному експеримен ті, продемонстрували суттєве підвищення рівня екологічної компетентності за всіма її компонентами: когнітивним, діяльнісним, ціннісно-мотиваційним і рефлексивним. Найбільш значущі зміни спостері галися в діяльнісному (приріст 21,8%) і рефлексивному (приріст 17,6%) компонентах. Учні засвоїли навички сортування відходів, свідомого споживання й аналізу власних дій щодо їх впливу на довкілля. Висновки. Дослідження підтвердило, що інтеграція принципів концепції Zero Waste у викладання хімії є ефективним засобом формування екологічної компетентності учнів. Практична спрямованість такого підходу сприяє розвитку як теоретичних знань, так і практичних навичок, необхідних для еколо гічно відповідальної поведінки. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення методики викладання інших природничих дисциплін The article describes and analyzes a study aimed at the theoretical justification and experimental validation of the effectiveness of integrating Zero Waste principles into chemistry education in general secondary schools to develop students’ environmental competence. The study’s purpose is to design methodological approaches that foster the development of students’ environmental knowledge, practical skills, and value orientations necessary for environmentally responsible behavior in the context of contemporary sustainable development challenges. Methods. The research employs a comprehensive methodological approach grounded in competency based, activity-based, and systemic principles of organizing the educational process. The applied methods include theoretical ones, such as the analysis of psychological-pedagogical literature, educational programs, and methodological materials; empirical methods, such as pedagogical experiments, surveys, and observations; and methods of mathematical data analysis to assess the dynamics of students’ environmental competence development. Results. The pedagogical experiment confirmed the effectiveness of integrating Zero Waste principles into chemistry teaching. Students participating in the experiment demonstrated significant improvements in their environmental competence across all components: cognitive, activity-based, value-motivational, and reflexive. The most notable progress was observed in the activity-based (21.8% growth) and reflexive (17.6% growth) components. Students acquired skills in waste sorting, conscious consumption, and critically analyzing their actions regarding their environmental impact. Conclusions. The study confirmed that integrating Zero Waste principles into chemistry teaching is an effective tool for developing students’ environmental competence. The practical focus of this approach promotes the development of both theoretical knowledge and practical skills required for environmentally responsible behavior. The research findings can be utilized to improve teaching methodologies in other natural science disciplines.Item КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ В СТАРШОКЛАСНИКІВ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В УМОВАХ ПОДОЛАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ НАСЛІДКІВ ВІЙНИ(2024) Толочко, С. В.; Tolochko, S. VМета статті – здійснення структурно-системного аналізу концептуальних основ формування в старшокласників екологічної компетентності в умовах подолання екологічних наслідків війни. Досягнення поставленої мети забезпечено використанням таких методів: теоретичних – теоретичного аналізу й узагальнення літературних джерел; порівняння, класифікації, узагальнення; дедуктивного, індуктивного; системного, формалізації; ідеалізації та педагогічного моделювання; емпіричних – педагогічного спостереження , узагальнення педагогічного досвіду. Результати. Основа дослідження репрезентована концептуальними положеннями щодо розуміння екологічної освіти як порівняно нової галузі педагогічної теорії і практики, в основі якої реалізація принципових загальних дидактичних положень: системності й систематичності, наступності й неперервності, гуманізації та науковості, що пов’язані з інтегральною функцією предметів навчальних планів освітніх закладів. Визначено потребу в урахуванні для результативного формування екологічної компетентності в старшокласників кількох ключових концепцій: інтеграції екологічних знань у навчальні програми, розвитку критичного мислення й активної громадянської позиції, виховання екологічної культури й відповідальності. Розроблено та впроваджено для ефективної реалізації означених концептуальних основ відпо- відні методичні підходи: активні методи навчання – інтерактивні лекції, семінари, майстер-класи, рольові ігри; використання цифрових технологій – створення та використання електронних навчальних ресурсів, віртуальних лабораторій, екологів; співпраця з громадськими організаціями – залучення учнів старших класів до екологічних ініціатив і проєктів, що реалізуються неформальними громадськими організаціями. Висновки. Визначено шляхи формування екологічної компетентності старшокласників у контексті подолання екологічних наслідків війни: розроблення орієнтовного змісту безперервної екологічної освіти для всіх вікових категорій молоді; створення відповідної навчально-матеріальної бази в закладах освіти, формування мотивів відповідального ставлення до природи, підвищення вимог до екологічної компетентності старшокласників, удосконалення форм і методів екологічного виховання, активний розвиток неформальної екологічної освіти, упровадження принципів збалансованого розвитку в освіту та виховання, застосування результатів екологічних досліджень у місцевому самоврядуванні, виховання високого рівня екологічної культури у старшокласників. 4 СЕКЦІЯ 2. ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ВИХОВАННЯ УДК 373.5.016:502/504-047.22] DOI КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ В СТАРШОКЛАСНИКІВ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В УМОВАХ ПОДОЛАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ НАСЛІДКІВ ВІЙНИ Толочко Світлана Вікторівна, доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник лабораторії позашкільної освіти Інститут проблем виховання Національної академії педагогічних наук України tolochkosvitlana331@gmail.com, orcid.org/0000-0002-9262-2311 Мета статті – здійснення структурно-системного аналізу концептуальних основ формування в стар- шокласників екологічної компетентності в умовах подолання екологічних наслідків війни. Досягнення поставленої мети забезпечено використанням таких методів: теоретичних – теоретичного аналізу й уза- гальнення літературних джерел; порівняння, класифікації, узагальнення; дедуктивного, індуктивного; системного, формалізації; ідеалізації та педагогічного моделювання; емпіричних – педагогічного спо- стереження, узагальнення педагогічного досвіду. Результати. Основа дослідження репрезентована концептуальними положеннями щодо розуміння екологічної освіти як порівняно нової галузі педагогічної теорії і практики, в основі якої реалізація прин- ципових загальних дидактичних положень: системності й систематичності, наступності й неперервності, гуманізації та науковості, що пов’язані з інтегральною функцією предметів навчальних планів освітніх закладів. Визначено потребу в урахуванні для результативного формування екологічної компетентності в старшокласників кількох ключових концепцій: інтеграції екологічних знань у навчальні програми, роз- витку критичного мислення й активної громадянської позиції, виховання екологічної культури й відпові- дальності. Розроблено та впроваджено для ефективної реалізації означених концептуальних основ відпо- відні методичні підходи: активні методи навчання – інтерактивні лекції, семінари, майстер-класи, рольові ігри; використання цифрових технологій – створення та використання електронних навчальних ресурсів, віртуальних лабораторій, екологів; співпраця з громадськими організаціями – залучення учнів старших класів до екологічних ініціатив і проєктів, що реалізуються неформальними громадськими організаціями. Висновки. Визначено шляхи формування екологічної компетентності старшокласників у контек- сті подолання екологічних наслідків війни: розроблення орієнтовного змісту безперервної екологічної освіти для всіх вікових категорій молоді; створення відповідної навчально-матеріальної бази в закладах освіти, формування мотивів відповідального ставлення до природи, підвищення вимог до екологіч- ної компетентності старшокласників, удосконалення форм і методів екологічного виховання, активний розвиток неформальної екологічної освіти, упровадження принципів збалансованого розвитку в освіту та виховання, застосування результатів екологічних досліджень у місцевому самоврядуванні, вихован- ня високого рівня екологічної культури у старшокласників. Ключові слова: екологічна компетентність, учні старших класів, екологічні проблеми, ключові концепції. CONCEPTUAL BASIS OF FORMATION OF SENIOR STUDENTS’ ENVIRONMENTAL COMPETENCE IN TERMS OF OVERCOMING ENVIRONMENTAL CONSEQUENCES OF THE WAR Tolochko Svitlana Viktorivna, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, chief researcher of the laboratory of extracurricular education, Institute of Problems on Education of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine tolochkosvitlana331@gmail.com orcid.org/0000-0002-9262-2311 The purpose of the article is to carry out a structural and systemic analysis of conceptual foundations of formation senior students’ environmental competence in the context of overcoming environmental consequences of the war. To achieve this goal, the following methods were applied: theoretical: theoretical analysis and generalization of literary sources; comparison, classification, generalization; deductive, inductive; systemic, formalization; idealization and pedagogical modeling; empirical: pedagogical observation, generalization of pedagogical experience. Results. The study is based on conceptual provisions, the essence of which is to understand environmental education as a relatively new field of pedagogical theory and practice, the purpose of which is to ensure implementation of fundamental general didactic provisions: consistency and systematic, continuity and continuity, humanization and scientism, which strengthens integral function of subjects in educational institutions. Necessity of taking into account for the effective formation of senior students’ environmental competence several key concepts: integration of environmental knowledge into curricula, development of critical thinking and active citizenship, education of environmental culture and responsibility. Corresponding methodological approaches have been developed and implemented for the effective implementation of these conceptual foundations: active teaching methods: interactive lectures, seminars, master classes, role-playing games; use of digital technologies: creation and use of electronic educational resources, virtual laboratories, ecologists; cooperation with public organizations: involvement of high school students in environmental initiatives and projects implemented by informal public organizations. Conclusions. Ways of forming senior students’ environmental competence in the context of overcoming environmental consequences of the war have been determined: development of an indicative content of continuous environmental education for all age categories of youth; creation of an appropriate educational and material base in educational institutions, formation of motives for a responsible attitude to nature, increasing the requirements for senior students’ environmental competence, improving forms and methods of environmental education, active development of non-formal environmental education, introducing principles of balanced development into education and upbringing, applying the results of environmental research in local self-government, raising a high level of environmental culture among senior students.