Факультет української й іноземної філології та журналістики
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/126
Browse
54 results
Search Results
Item ИНТЕГРИРОВАННЫЙ КУРС "ЛИТЕРАТУРА" (РУССКАЯ И ЗАРУБЕЖНАЯ). 5 КЛАСС(2018) Бондарева, Е. Е.; Ильинская, Н. И.; Биткивская, Г. В.; Ільїнська, Н. І.Item МОТИВ “L’ENNUI DE VIVRE” В ПОЕЗІЇ П. ВЕРЛЕНА І ПЕРЕКЛАДАХ І. АННЕНСЬКОГО: РЕЦЕПЦІЇ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ(2019) Ільїнська, Н. І.; Онопрієнко, А. Д.; Ilinska, N. I.; Onopriienko, A. D.Мета – з’ясувати, як реалізується перекладацька стратегія І. Анненського в рецепції та інтерпретації мотиву “l’ennui de vivre”, та визначити специфіку його трансформації у перекладах з П. Верлена. Методи: зіставно-типологічний (шляхом порівняльного аналізу доробку поетів-символістів визначаються типологічні й оригінальні риси художньої реалізації мотивного комплексу «туги життя» (“l’ennui de vivre”)), текстологічний і контактно-генетичний (порівняльний аналіз текстів оригіналу і художнього перекладу, виявлення впливу перекладацької роботи на оригінальну творчість, співставлення між собою кількох поетичних перекладів задля з’ясування індивідуальних особливостей рецепції та трансформації елементів мотивного комплексу “l’ennui de vivre”). Результати. У статті розвинуто тезу про зумовленість типологічних збігів у реалізації мотивного комплексу “l’ennui de vivre” складною системою контактно-генетичних зв’язків. Доведено, що основним фактором міжкультурної комунікації є процес поетичного перекладу. Проаналізовано поетичні твори П. Верлена у перекладах І. Анненського. Вивчено специфіку рецепції та трансформації мотивного комплексу “l’ennui de vivre” у процесі поетичного перекладу, визначено перекладацькі стратегії І. Анненського. Висновки. Віддаленість від оригіналів перекладів І. Анненського дозволяють визначити його перекладні тексти як вільні варіації. Відповідно до обраної поетом перекладацької стратегії визначається специфіка художнього втілення мотивного комплексу “l’ennui de vivre” засобами мови-реципієнта. Зроблено висновки про інтерпретацію поетомперекладачем мотивного комплексу “l’ennui de vivre”, а саме: пом’якшення танатологічного мотиву, зміщення акцентів на мотив мук творчості, тенденція до зміни ритміко-синтаксичних особливостей оригіналів. «Туга життя» (“l’ennui de vivre”) трактується перекладачем не лише як особистісне переживання, але і як характерна риса світобачення епохи. За набором поетичних мотивів переклади І. Анненського з П. Верлена складають єдине ціле з його оригінальною лірикою. Purpose – to find out how the translation strategy of I. Annensky is being implemented in the reception and interpretation of the “l’ennui de vivre” motive, and to determine the specifics of its transformation in translations from P. Verlaine. Methods: comparative-typological (by means of a comparative analysis of the work of the poets-symbolists, the typological and original features of the artistic realization of the motive complex “l’ennui de vivre” are determined), textual and contactgenetic (comparative analysis of the texts of the original and artistic translation, revealing the influence of translation work on original work, the comparison between several poetic translations in order to find out the individual features of the reception and transformation of elements of the motive complex “l’ennui de vivre”). Results. The article develops the thesis that the precondition for typological coincidences in the implementation of the motive complex “l’ennui de vivre” is the complex system of contact-genetic links. It is proved that the main factor of intercultural communication is the process of poetic translation. The poetic works of P. Verlaine in the translations of I. Annensky have been analyzed. The specificity of the reception and transformation of the motive complex “l’ennui de vivre” in the process of poetic translation was studied, and the translation strategies of I. Annensky were determined. Conclusions. The distance of I. Annensky’s translations from the original allows to determine its translated texts as free variations. According to the chosen translation strategy, the specificity of the artistic embodiment of the motive complex “l’ennui de vivre” by the means of the recipient language is determined. Conclusions are made on the poet-translator’s interpretation of the motive complex “l’ennui de vivre”, namely: mitigating the tanatological motive, shifting the emphasis on the motive of creativity, the tendency to change the rhythmic-syntactic features of the originals. “The melancholy of life” (“l’ennui de vivre”) is interpreted not only as a personal experience, but also as a characteristic feature of the outlook of the epoch. According to a set of poetic motives, translations of I. Annensky from P. Verlaine form a single entity with his original lyric poetry.Item ПЕРЕКЛАДАЦЬКІ СТРАТЕГІЇ Ф. СОЛОГУБА У ДІАЛОЗІ З ФРАНЦУЗЬКИМИ СИМВОЛІСТАМИ(2019) Ільїнська, Н. І.; Онопрієнко, А. Д.; Ilinska, N. I.; Onoprienko, A. D.Мета: простежити стратегіїї інтерпретації мотиву «l’ennui de vivre» у поетичних перекладах Ф. Сологуба шляхом зіставлення з оригінальними текстами французьких символістів. Методи: зіставно-типологічний (шляхом порівняльного аналізу доробку поетів-символістів визначаються типологічні й оригінальні риси художньої реалізації мотивного комплексу «туги життя» («l’ennui de vivre»)), текстологічний і контактно-генетичний (порівняльний аналіз текстів оригіналу і художнього перекладу, виявлення впливу перекладацької роботи на оригінальну творчість, співставлення між собою кількох поетичних перекладів задля з’ясування індивідуальних особливостей рецепції та трансформації елементів мотивного комплексу «l’ennui de vivre»). Результати: У статті розвинуто тезу про синтез у реалізації мотивного комплексу «l’ennui de vivre» контактно-генетичних зв’язків та типологічних збігів. Проаналізовано поетичні твори французьких символістів у перекладах Ф. Сологуба. Вивчено специфіку рецепції та трансформації мотивного комплексу «l’ennui de vivre» у поетичних перекладах Ф. Сологуба, визначено перекладацькі стратегії автора. Доведено, що основним фактором міжкультурної комунікації є поетичний переклад. Висновки: У перекладах Ф. Сологуба виявлено такі основні стратегії: 1) вільний переклад-інтерпретація, що передбачає максимальне наближення до авторської свідомості та введення до структури тексту неоміфологічної компоненти; 2) буквальний переклад оригіналу з використанням еквівалентної поетичної лексики та відповідністю образів. Утім, домінує переклад-інтерпретація, про що свідчить русифікація мотиву туги у перекладах з французької. Основні прийоми русифікації мотиву «l’ennui de vivre» – введення до текстів образів, символів та міфологем, притаманних російському фольклору. За нашими спостереженнями, у перекладах Ф. Сологуба посилюється елегійний тон, меланхолійна рефлексія ліричного героя, акцентуються танатологічні мотиви. Purpose: to follow the strategies of interpretation of the “l’ennui de vivre” motive in poetic translations of F. Sologub by comparison with the original texts of French symbolists. Methods: comparative-typological (by means of a comparative analysis of the work of the poets-symbolists, the typological and original features of the artistic realization of the motive complex “the melancholy of life” (“l’ennui de vivre”) are determined), textual and contact-genetic (comparative analysis of the texts of the original and artistic translation, revealing the influence of translation work on original work, the comparison between several poetic translations in order to find out the individual features of the reception and transformation of elements of the motive complex “l’ennui de vivre”). Results: The article develops a thesis about the synthesis of contactgenetic relationships and typological coincidences in the implementation of the motive complex “l’ennui de vivre”. The poetic works of French symbolists in the translations of F. Sologub have been analyzed. The specificity of the reception and transformation of the motive complex “l’ennui de vivre” in poetic translations of F. Sologub was studied, and the author’s translation strategies were determined. It is proved that the main factor of intercultural communication is the poetic translation. Conclusions: In F. Sologub's translations the following basic strategies have been discovered: 1) a free translation-interpretation, which implies maximum approximation to the author’s consciousness and introduction of nonmythological component into the text structure; 2) a literal translation of the original with the use of equivalent poetic vocabulary and conformity of images. However, translation-interpretation dominates, as evidenced by the russification of the melancholy motive in translations from French. The basic technique of russification of the “l’ennui de vivre” motive is the introduction of images, symbols and mythologems, peculiar to Russian folklore. According to our observations, the translations of F. Sologub intensify the elegiac tone, melancholy reflection of the lyrical hero, and emphasize tanatological motives.Item Інтертекст Дж. Д. Селінджера у прозі Любка Дереша(2017) Ільїнська, Н. І.; Ilyinska, N. І.У статті виявлено типологічну схожість та відмінність творів Дж.Д. Селінджера «Над прірвою у житі», «Вище крокви, теслі» та роману Л. Дереша «Культ». Доведено, що твори американського та українського авторів типологічно зближує образ молодої людини, яка у пошуках самоідентичності знаходиться у постійному зіткненні з собою та оточенням. Конфлікт простежується не тільки по лінії «батьки й діти», але й серед представників одного покоління. Визначено відмінності, що пов’язані із постмодерною поетикою твору Л. Дереша на відміну від реалістичної прози Селінджера. Роману українського письменника характерна гостросюжетність, дія переноситься у віртуальний простір (сновидіння) або таємно небезпечний – ворожий простір – це лабіринт підвалу, смердюче болото. Риси масової літератури, притаманні роману Л. Дереша, утворюють жанровий синтез із трилером та пригодницькою літературою.Item ІНТЕРТЕКСТ ДЖ. Д. СЕЛІНДЖЕРА У ПРОЗІ ЛЮБКА ДЕРЕША(2017) Ільїнська, Н. І.; Ilyinska, N. І.У статті виявлено типологічну схожість та відмінність творів Дж.Д. Селінджера «Над прірвою у житі», «Вище крокви, теслі» та роману Л. Дереша «Культ». Доведено, що твори американського та українського авторів типологічно зближує образ молодої людини, яка у пошуках самоідентичності знаходиться у постійному зіткненні з собою та оточенням. Конфлікт простежується не тільки по лінії «батьки й діти», але й серед представників одного покоління. Визначено відмінності, що пов’язані із постмодерною поетикою твору Л. Дереша на відміну від реалістичної прози Селінджера. Роману українського письменника характерна гостросюжетність, дія переноситься у віртуальний простір (сновидіння) або таємно небезпечний – ворожий простір – це лабіринт підвалу, смердюче болото. Риси масової літератури, притаманні роману Л. Дереша, утворюють жанровий синтез із трилером та пригодницькою літературою. In the literature of the 20th century, the problem of generations is vividly presented by the theme of «lost generation». The range of problems of generations gets its further development in the European and American literature of nonconformity of the second half of the 20th century, and later in the Ukrainian literature of the late 20th and early 21st centuries. The purpose is to trace the intertextuality of the novel «Cult» by L. Deresz, to reveal the typological similarity and difference of his works from the works «The Catcher in the Rye» (1951), «Raise High The Roof-Beam, Carpenters» (1955) by J.D.Salinger. The works of the American and Ukrainian author are typologically brought together by the image of a young man who is in a constant conflict with himself and his surroundings trying to find self-identity. Similar is the confrontation in the format «character and peers», as the conflict at the level of the system of values is examined not only on the line «parents and children», but also among representatives of one generation. It is proved by a comparison of the plotline Solomiya – Yurko Banzai with love feelings of J.D. Salinger’s characters (Seymour Glass and Muriel Fedder, Holden Caulfield and Sally Hayes), the episode of «performance» in the college, etc. Typical devices are the use of anthroponyms, youth slang. In the stated angle, the problem is being studied for the first time. The protest of the young generation against the levelling of personality, total unanimity and agreement of opinions brings Yurko Banzai closer to J.D. Salinger’s characters, as proved by allusions and reminiscences from his works. But we want to note the differences associated with the postmodern poetry of L. Deresz’s work. In addition to the total irony his novel is characterized by acuity. The action is transferred to the virtual space (dreams) or secretly dangerous enemy’s space – a maze of the basement, a stinky mire. In the novel, we observe elements of mass literature, which form the genre synthesis of the novel initiation with the thriller and adventure literature.Item ТРАДИЦИЯ ЛИТЕРАТУРНОЙ ГОТИКИ В МАЛОЙ ПРОЗЕ АЛЕКСАНДРА ГРИНА(2017) Ильинская, Н. И.; Ільїнська, Н. І.У статті розглянуто риси готичної поетики в малій прозі О. Гріна першої третини ХХ ст. Виявлено такі готичні мотиви, як femme fatale, двійництва, мотив дзеркала, простежено просторові й темпоральні топоси, образи перевертнів, пов'язаних із містичними явищами. Особлива увага приділена художнім прийомам створення атмосфери «жаху й таємниць», що традиційно маркує літературну готику, виявлена їх специфіка в малій прозі О. Гріна. The article deals with the transformation of the Gothic tradition in the short stories “Ratcatcher” (1924), “Boarded-up House” (1924), “Grey Car” (1925) by A. Grin. Such parameters of the Gothic canon as story organization, motive structure associated with the chronotope, ethical conflict, specific character (the villain), situation of the invasion of the supernatural into the reality that is essential to the Gothic style, special atmosphere of “fear and horror” became the initial model for analysis. It is traced that in A. Grin's dialogue with the literary Gothic style different variants of its development are presented – from inheritance, transformation of separate motifs and images to parodying of the Gothic canon, that testifies its ironic rethinking. Traditional topos for classical Gothic style is a mysterious castle, a monastery with mysterious past, but in A. Grin's stories it is modified into an abandoned house, a mysterious detached house, an empty room where fantastic, sometimes dangerous events for the characters take place. The author also “plays” with the Gothic canon, creating his own version of “the comic gothic style”. The article reveals a complex of motifs and images referring to classical and romantic Gothic style, but modified by the author in his individual poetics. These are motifs of the struggle between the Good and the Evil, God and Devil, the motive of femme fatale, the motive of the demonic double, the motive of the living and the dead, the fantastic motive of the coming alive of the inanimate, the traditional motive for the Gothic style of contract with the infernal forces, the Medieval motive of the quickening statue as the destroyer of Christian souls. The Gothic tradition is realized in the images of Ratcatcher, wolfman rats, “wax doll”, image-symbols of the labyrinth, ladder, bridge and river as the border between life and death, real and fantastic. The author creates the atmosphere of fear, mystery, dark premonitions, coincidences, caused by the invasion of the supernatural into the real world, that also indicates his inheritage of the Gothic canon.Item МЕЖДУ МИРОМ И БОГОМ : ДУХОВНЫЕ И ХУДОЖЕСТВЕННЫЕ ИСКАНИЯ ЮРИЯ КУЗНЕЦОВА(2008) Ильинская, Н. И.; Ільїнська, Н. І.В центре внимания – творчество Ю.П.Кузнецова конца ХХ века, которое рассматривается сквозь призму его религиозно-поэтического сознания. Освещены взгляды поэта на проблемы веры и творчества, проанализированы образы Христа и Богородицы, мотивный комплекс, фольклорно- мифологическая образность, эсхатологический миф в поэмах «Путь Христа» и «Сошествие в Ад». Для филологов-преподавателей, научных работников, студентов. Creative work of Yu.P. Kouznetsov in the late 20th century is examined through the prizm of his religious poetic consciousness. Poet's views on the problem of faith and creative work are investigated, images of Christ and the Virgin Mother, motive complex, folklore mythological imagery, eschatological myth in the poems "The Way of Christ" and "Descent to Hell" are analysed. For philology teachers, research workers, students.Item ЛИТЕРАТУРНЫЙ ФЕНОМЕН "РУССКОГО ХРИСТА" В СОВРЕМЕННОМ ТВОРЧЕСКОМ СОЗНАНИИ(2004) Ильинская, Н. И.; Ільїнська, Н. І.Цель настоящей статьи – выявить, как представлена проблема "русский Христос" в научной литературе и в художественной практике; "смоделировать" типологические признаки образа "русского Христа".Item ТРАНСФОРМАЦИЯ СРЕДНЕВЕКОВОЙ ЛЕГЕНДЫ О КРЫСОЛОВЕ В ПРОЗЕ АНДЖЕЯ ЗАНЕВСКОГО(2016) Ильинская, Н. И.; Ільїнська, Н. І.Представленная работа является одной из первых попыток литературоведческого осмысления повестей современного польского писателя А.Заневского «Крыса» (1979) и «Тень Крысолова» (1994). В статье проанализирована интерпретация средневековой легенды о Крысолове в сопоставлении с претекстом, а также выявлена специфика ее трансформации в историко-литературном контексте. Рассмотрены такие формы взаимоотношения с культурной памятью, как преемственность, диалог и контроверза. Охарактеризованы основные приемы, посредством которых создается эффект «обратной перспективы» – человек глазами животного. Представлена робота є однією із перших спроб літературознавчого осмислення повістей сучасного польського письменника А.Заневського «Щур» (1979) і «Тінь Щуролова» (1994). У статті проаналізовано інтерпретацію середньовічної легенди про Щуролова у зіставленні із претекстом, а також виявлено специфіку її трансформації в історико- літературному контексті. Розглянуто такі форми взаємин з культурною пам'яттю, як наступність, діалог і контроверза. Охарактеризовано основні прийоми створення ефекту «зворотної перспективи» – людина очима тварини. The article deals with the stories “Rat” (1979) and “Shade of the Ratcatcher” (1994) by modern Polish writer A. Zaniewski. These works have not been studied enough yet, although they were translated into a score of the world languages. Our work is one of the first attempts of their literature comprehension. In the article we analyze the author’s interpretation of the medieval legend about the Ratcatcher in comparison with the pretext, we also aduce the specificity of its transformation in the historical and literary context. It is set that A. Zaniewski’s stories continue a severe tradition of the world literature that is the depiction of people as viewed by animals. In both works the narrator is a grey rat. It is a gloomy symbol of evil and destruction in the European culture. However the writer confides the “presentation” of a man exactly to the rat, interlacing the life of people and rats in keen situations. The writer shows thus, that “ratty” deeds can do both. In order to recreate the inner world of the rat-narrator the author uses such device of psychologism, as dreams-wandering, recollections, visions, internal monologues. The cultural saturation of the works is specified in the article. In the stories “Rat” and “Shade of the Ratcatcher” the author holds a dialogue with the world culture at all levels of the text. While depicting the life of people and inhabitants of the rat labyrinths, A. Zaniewski uses allusions on ancient and Oriental mythology (Odyssey, Calypso, Niobe, Narcissus, Oedipus, Charon, Buddha); medieval legends and allegories (Ratcatcher, Ahasver); works of F. Dostoyevsky, А.Camus etc. In the article we consider some forms of transformation by the Polish writer of the medieval legend about the Ratcatcher. They are succession (composite character of the Ratcatcher), dialogue (with a plot roll-calls, modification of invariant constituents of the Ratcatcher character), controversy (apocalyptic motifs, motif of the led away children, duality, orphic motif).Item КОНЦЕПТ «РУССКИЙ ХРИСТОС» В СТИХОТВОРЕНИИ А.БЛОКА «ВОТ ОН – ХРИСТОС – В ЦЕПЯХ И РОЗАХ….»(2015) Ильинская, Н. И.; Ільїнська, Н. І.В статье исследована духовно-ментальная сущность концепта «Русский Христос», выделены вероисповедные, аксиологические, апокалиптические составляющие. Рассмотрена специфика его художественного воплощения в стихотворении А.Блока « Вот Он – Христос – в цепях и розах…». Доказано, что ценностные характеристики Русского Христа связаны с национальными представлениями о кротком и смиренном Боге. Художественной реализации концепта «Русский Христос» служит пространственно-временная организация стихотворения, мотивы уподобления лирического героя Христу, апокалиптические мотивы умирания и Воскресения; образы-символы стези, евангельского зерна, иконы; колористическая символика, русский пейзаж, евангельские реминисценции.