Факультет української й іноземної філології та журналістики
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/126
Browse
52 results
Search Results
Item ПОЛІКОДОВІСТЬ У ХУДОЖНІХ ТЕКСТАХ Д. БРАУНА(2019) Заболотська, О. О.Стаття висвітлює явище «полікодовість» у художніх текстах, зміни, що відбуваються у комунікативному просторіі сприяють появі нових типів текстів, які існують в рамках інтернет-дискурсу; доведено, що полі кодові тексти відрізняються гіпер- та інтертекстуальністю, охорактерізовано функціональні особливості полі кодових текстів в рекламних, газетних, журнальних текстах, на плакатах, на афішах, на одязі, на стінах будинків та інших міських будівлів, на мальовничих полотнах, в кінофільмах, у телевізійних передачах, в музичних кліпах, в компьтерних додатках, в електронних листах, на веб-сайтах, в інтернет - співтоваристві, інтернет- банерах, в усному мовленні і навіть в піснях, виявлено кореляцію понять «полікодовість», креолізований», «відеовербальний», «семіотично збагачений», «лінгвовізуальний» «нетрадиційний», «складовий», «синкретичний», «ізовербальний», «гібридний», «гетерогенний», охорактеризрвано мовну складову полікодових текстів у лінгвістичних та інтерсеміотичних розвідках, у працях з фонетики і фотографіки, лексикології, фразеології, синтаксису, стилістиці, лінгвістиці тексту, лінгвопрагматиці, лінгвістичної герменевтиці, лінгвокультурології, на підставі цього виокремлено вербальні (зовнішні та внутрішні) та невербальні (схеми, діаграми, анаграми, малюнки) коди, зокрема до зовнішні віднесено особистість автора та контекст епохи, внутрішні відображають світ художнього твору, створеного автором.Item THE CONCEPT OF MYSTIC IN MODERN AMERICAN FILMS OF HORROW(2019) Zabolotska, О. О.; Заболотська, О. О.The paper concerns the theme of concept MYSTIC in filmdiscourse. There were presented ideas of different scientists (such as S. Vorkachov, A. Prykhodko, C. Jung, A.Schopenhauer and some others) concerning the problem of notion “concept” and classification of concepts. Author defines the place of concept MYSTIC in the classification of concepts, its nature, content. Using A.Prykhodko classification, the concept of MYSTIC is defined as theosophical, universal, non-regulative, non-parametric mental construction with abstract semantics. The paper depicts conceptual metaphorical schemes occurring in studied films and lexemes which verbalize the concept MYSTIC for each of analyzed films. Named units are depicted in a form of functional-semantic field with the nucleus “mystic. It is studied on the material of horror films “Ghost Rider: Spirit of Vengeance”, “Sea- son of the Witch”, “Underworld”, “Constantine”, “Abraham Lincoln: Vampire Hunter”, “Supernatural”. Сo-nuclear area includes nominative units which are semantically close to the adjective mystic as possess the same core element in their semantics, and also help to single out this concept in the analyzed film. Peripheral area of the investigated functional-semantic field contains lexemes, which means mostly ghosts, angels, demons. Taking into account Lakoff’s scientific conception, in the context of our research we define the other concepts, which help to comprehend the concept of MYSTIC in the analyzed American horror films and reconstruct corre- sponding conceptual metaphors. By means of quantitative analysis we stated the dominance of the serial “Supernatural” – where 45 concep- tual metaphorical schemes were reconstructed. Accordingly 29 conceptual metaphorical schemes were singled out in the film “Underworld”. The same quantity of conceptual metaphors is actualized in the films Ghost Rider: Spirit of Vengeance” and “Season of the Witch” – 27. The film “Constantine” has 22, and the film “Abraham Lincoln: Vampire Hunter” – only 7 conceptual metaphors. Comparative analysis of the reconstructed conceptual metaphors in the analyzed films proved that common to all films are conceptual metaphors MYSTIC IS EVIL, MYSTIC IS SIN. Other conceptual metaphors vary depending on the context of each particular filmtext. Аналіз концепту МІСТИЧНЕ потребує комплексного дослідження й залучення фонових знань з історії, філософії, культурології та літератури, оскільки МІСТИЧНЕ позначає універсальне поняття, що, маючи першоджерелом первісну магію, виникло ще в архаїчному суспільстві, набуло глибокого філософського змісту після навернення давніх етносів у християнство й продовжує існувати в усіх індоєвропейських культурах дотепер. Послуговуючись класифікацією концептів А.М. Приходька, концепт МІСТИЧНЕ відносимо до теософських концептів, що є універсальним, нерегулятивним та непараметричним ментальним утворенням з абстрактною семантикою і трактуємо як такий, що відрізняється своєю загальністю та наднаціональним характером, профілюється на рівні відчуттів, уявлень і асоціацій. Інтерпретаційно-текстовий аналіз дозволив виявити лексичні одиниці, що вербалізують концепт МІСТИЧНЕ у кінострічках “Constantine”, “Ghost Rider: Spirit of Vengeance”, “Abraham Lincoln: Vampire Hunter”, “Supernatural”,“Underworld”, “Season of the Witch”, “Van Helsing” і об’єднати їх у функціонально-семантичні поля. У зону ядра – розміщено прикметник mystic, який за семантичними критеріями відповідає сутності концепту МІСТИЧНЕ. Ближня периферія функціонально-семантичних полів містить семантично близькі до прикметника mystic номінативні одиниці, котрі допомагають виокремити концепт МІСТИЧНЕ у кінотекстах. Дальня периферія функціонально-семантичних полів наповнена тими лексичними одиницями, котрі набувають значення містичне: «духи; демони; ангели; вампіри; перевертні» у контексті аналізованих нами фільмів. Екстраполюючи погляди вченого Д. Лакоффа, виокремлено концептуальні метафори, які допомагають осмислити концепт МІСТИЧНЕ в контексті американських фільмів жахів. Засобами кількісного аналізу виявлено домінантні концептуальні метафори у телесеріалі “Supernatural” (45 позицій), 29 – у фільмі“Underworld”, однакову кількість досліджуваного утворення спостерігаємо у фільмах Ghost Rider: Spirit of Vengeance” та “Season of the Witch” – 27. “Constantine” має 22, a “Abraham Lincoln: Vampire Hunter” – лише 7 концептуальних метафор. Найбільш уживаними є концептуальні метафори МІСТИЧНЕ – це ЗЛО, МІСТИЧНЕ – це ГРІХ.Item МОВНІ РЕПРЕЗЕНТАНТИ ПРОСТОРОВОЇ МОДАЛЬНОСТІ У РОМАНІ Д. БРАУНА «ІНФЕРНО»(2019) Заболотська, О. О.; Zabolotska, О. О.Стаття висвітлює сутність категорії модальності, різні її типи (об’єктивну і суб’єктивну, модусну, авторську, алетичну, деонтичну, аксіологічну, епістемічну, часову та просторову), відповідно до наукових підходів, з якими вона корелює; функції модальності у художньому тексті, визначає такі характеристики художнього простору, як відкритість, замкненість, просторість, доступність / недоступність до огляду, місткість, сенсорне сприйняття; виокремлює мовнi оператори репрезен- тації просторової модальності у тканині художнього твору (вказівних займенників (рідше – особо- вих), прислівників (here, there, far, near), власних назв (тононімів, антропонімів), номінативних оди- ниць з просторовим значенням (house, shack, church, cathedral, space), виявляє означені утворення у романі Д. Брауна «Інферно», які представлені номінативними одиницями із просторовим значенням (conference room, chamber, the grotto, located its crenellated tower, in the direction, nearby buildings the hall, around a single sculpture, balcony that overlooked the hall, at the expansive room beneath them, the distant sky, the garret, the dark space beneath them, endless tunnel, church, cathedral, space the garret on foot, entering through a doorway at the other end of the attic). This paper is a study of space modality that represents its operators and their functional potential in the novel “Inferno” by D. Brown. The theoretical background is based on theory of modality by D. Bennet, K. Kessler, L. Talmy, T. Regier, S. Svorou that defines textual modality as the expression in the text of author’s attitude to the narration, his conceptions, points of view, positions, system of values, formed in order to transmit them to the reader. By applying modern researches in linguistics six types of modality are differentiated: alethic, deontic, axiological, epistemic, time and space. The main question is how time and space modality are realized in the novel “Inferno” by D. Brown. In order to find the answer, a literary text of about 600 fragments with special deixises has been conducted. By applying the theory of space modality to corresponding deixises, demonstra- tive pronouns, adverbs, toponyms, nominative units with spatial and temporal meaning exact time markers, adverbs, expressing time relations have been singled out. It has been proved that literary space has important functions in the analyzed novel: indication of the location of the objects and characters, the influence on the addressee’s consciousness, intensification of moral and ethic characteristic of personages, creation of com- plicated literary structure; fishes out linguistic operators of space modality presentation in the context of a literary text as pronouns, proverb (here, there, far, near), proper names (toponymes, antroponymes), nomina- tive units asspace operators (house, shack, church, cathedral, space), finds all these phenomena in D. Brawn’s novel “Inferno”, which are presented in this text by such space markers as: conference room, chamber, the grotto, located its crenellated tower, in the direction, nearby buildings the hall, around a single sculpture, bal- cony that overlooked the hall, at the expansive room beneath them, the distant sky, the garret, the dark space beneath them, endless tunnel, church, cathedral, space the garret on foot, entering through a doorway at the other end of the attic.Item МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ СУДНОВОДІЇВ ДО ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНОГО ПИСЕМНОГО СПІЛКУВАННЯ(2019) Заболотська, О. О.; Zabolotskaya, O. О.Стаття висвітлює методичні основи формування готовності майбутніх судноводіїв до професійно орієнтованого писемного спілкування, зокрема цілі, принципи, знання, уміння, навички, а також компетенції курсанта-судноводія СВО «бакалавр»; на основі професіограми фахівців морського профілю та галузевих стандартів вищої освіти виокремлено знання, необхідні фахівцям для здійснення професійної діяльності в іншомовному середовищі, ураховано специфіку навчання судноводіїв, визначено критерії добору навчального матеріалу до формування готовності майбутніх судноводіїв до професійно-орієнтованого писемного спілкування: (тематична спрямованість, відповідність професійним інтересам курсантів, інформативна насиченість професійною мовною та культурною специфікою, автентичність, специфіка навчання судноводіїїв); жанрову своєрідність текстів під час писемної комунікації судноводіїв: інструкція, трудові договори, конвенції, меморандум, ділові листи (листи готовності судна до групових операцій, поточні листи (про локацію судна, наявність палива), листи з інформацією про охорону судна, запит технічного забезпечення, продуктів харчування, щомісячний звіт судна про безпеку (ІSM), нотіси про прибуття судна у порт (ETA), листи- рапорти про небезпечні ситуації, ділові листи – наряди завдання на рейс (RECAB), циркуляри від компанії й вантажоторговців, листи протесту (про наявність порушень у вантажних операціях, низькій якості вантажу), щоденні звіти про прибуття, від’їзд з порту, якірну стоянку) та її мовну специфіку. Зокрема, інструкції притаманне стандартне розташування матеріалу, прозора структура, певна форма, типові кліше, використання професійної термінології, економне використання мовленнєвих засобів. До специфіки мовного подання трудових договорів відносимо компресію, уживання професійної лексики, стилістичних норм офіційного стилю. This article deals with the basis of the formation of future navigators’ preparation for professionally oriented written communication: aims of such process, principles, knowledge, skills and mastering, competences of cadets-navigators at the level of «Bachelor»; necessary knowledge for the realization of professional activity in the multilingual environment have been defined on the basis of professional skills of specialist of marine branch and standards of high education, the specificity of navigators’ studying has been investigated and used in the formation of future navigators’ preparation for professionally oriented written communication, criteria for selection of studying material has been determined (thematically oriented, corresponding to the student’s professional interests, with professional, lingual and cultural information, authenticity, peculiar specificity of navigator’s studying); genres variety of the texts used while written communication has been singled out: instructions, Memorandum, conventions, ship’s documents and business lists, which include: lists of readiness for grouping operations, current lists (about ship’s location, diesel oil on board ), lists with the information about ship’s security, request for technical supply, food products, regular monthly ship’s report about security (ІSM), notices about ship’s arrival to the port (ETA), lists-reports about dangerous situations in the sea, lists planning ship’s orders for the voyage ( RECAB), instructions from company and shipper, lists of protests (about damage of cargo, of package), every day’s lists of ship’s arrival, departure, anchoring; it is important to know and considered language peculiarities of genres of written communication, e.g. instruction has its certain form with standard cliché, ordinary material’s structure.Item ФУНКЦІОНУВАННЯ СЕМАНТИКО-ПРАГМАТИЧНИХ ТИПІВ ІМПЕРАТИВНИХ КОНСТРУКЦІЙ В АНГЛОМОВНІЙ ПОЕЗІЇ(2018) Заболотська, О. О.; Заболотская, О. А.; Zabolotska, О. О.У статті розглядаються семантико-прагматичні типи імперативних конструкцій, що функціонують у поетичному мовленні. Поетичне мовлення як різновид художнього спілкування характеризується поділом на художні мовленнєві акти. Семантика імперативних конструкцій та їх дискурсивна складова, обумовлена прагматичною спрямованістю поетичного тексту та інтенціями його автора, дозволяють виокремити три основні художні мовленнєві акти з різним ступенем категоричності: наказ, порада, прохання. У межах кожної з окреслених груп виділяємо підтипи, які притаманні англомовній поезії ХХ століття. В статье рассматриваются семантико-прагматические типы императивных конструкций, которые функционируют в поэтической речи. Поэтическая речь как разновидность художественного общения характеризуется делением на художественные речевые акты. Семантика императивных конструкций и их дискурсивная составляющая, обусловленная прагматической направленностью поэтического текста и интенциями его автора, позволяют выделить три основных художественных речевых акта с разной степенью категоричности: приказ, совет, просьба. В каждой из выделенных групп определяем подтипы, которые характерны для англоязычной поэзии ХХ века. This article deals with semantic and pragmatic types of imperative constructions that function in poetic speech. Poetic speech as a kind of literary communication is characterized by the division into literary speech acts. The semantics of imperative constructions and their discourse constituent caused by pragmatic orientation of a poetic text and intentions of its author, allow to define three main literary speech acts with different degree of categoricity: order, advice, request. Within each of the defined groups we differentiate subtypes which are typical to English-speaking poetry of the 20th century.Item РІЗНОВИДИ СУЧАСНОГО ЕПІЧНОГО ДИСКУРСУ ТА ЇХ МОВНА СПЕЦИФІКА(2018) Заболотська, О. О.; Заболотская, О. А.; Zabolotska, О. О.Стаття розглядає реалістичний, модерністський, постмодерністський дискурси як різновиди сучасного епічного дискурсу, охарактеризовує їх мовну специфіку, а саме: притаманні реалістичному дискурсу об'єктна і суб'єктна організація тексту, специфічна система внутрішньо текстових висловів, що виражається на рівні ритмічної організації тексту, наявність імпліцитного читача, відсутність метафори та використання метонімії і синекдохи у зображені персонажів; специфіку модерністського дискурсу: риторичність, текстуальність, поетичність, потік свідомості, внутрішні рефлексії, внутрішні моно - і діалоги, невласне-пряме мовлення, текстові концепти; характерні для постмодерністського дискурсу колажність, фрагментарність, інтертекстуальність, децентрація, подвійне кодування, гіпертекстуальність, самореференційність, які формують його концептосферу. Статья рассматривает реалистический, модернистический, постмодернистический дискурсы как разновидности современного епического дискурса, характеризует их языковую специфику: свойственные реалистическому дискурсу объєктнивная и субъективная организация текста, специфическая система текстовых высказываний, что выражается на уровне ритмической организации текста, наличие имплицитного читателя, отсутствие метафоры и использывание метонимии и синекдохи в изображении персонажей; специфика модернистского дискурса: риторика, текстуальность, поэтичность, поток сознания, внутренняя рефлексия, внутренние моно- и диалоги, непрямая речь, текстовые концепты; характерные для постмодернистского дискурса фрагментарность, интертекстуальность, двойное кодирование, гипертекстуальность, самореференциальность, которые формируют его концептосферу. This article deals with realistic, modern, postmodern discourses as types of epic discourse, characteristic of their language specificity: subjective and objective text’s organization, specific system of text’s utterances, imposing rhythmical textual unity, presence of implicit reader, using metonymy and avoiding metaphor while describing personages. In the article peculiar features of modern discourse are defined: rhetorics, textuality, poetic features, stream of consciousness, inner mono- and dialogues, inner reflextion, reported speech, textual concepts, fragmentation, intertextuality, double coding, hypertextuality, self-reference which forms concept sphere of postmodern discourse.Item ІМПЛІЦИТНЕ ВИРАЖЕННЯ АВТОРСЬКОЇ ІНТЕНЦІЇ(2018) Заболотська, О. О.; Заболотская, О. А.; Zabolotskaya, О. А.У статті розглядаються імпліцитні засоби вираження концепту КОХАННЯ у романі Дж.Гріна «Паперові міста», які представлені лексемами з негативною та позитивною конотацією поняттєвого компоненту емоції: ніжність, бажання, прихільність, пристрасть, розпач, прикрій, омана, злість та розкривають авторські інтенції. Стилістичні засоби, які актуалізують у тексті твору імпліцитні смисли концепту Кохання, виражені метафорою, порівнянням, епітетом. Статья рассматривает имплицитные способы выражения концепта ЛЮБОВЬ в романе Дж.Грина «Бумажные города», которые раскрывают авторские интенции u представлены лексемами с негативной и позитивной коннотацией понятийного компонента эмоции: нежность, желания, приверженность, страсть, отчаяние, обман, злость. Стилистические средства актуализации в тексте романа имплицитного смысла концепта ЛЮБОВЬ, выражены метафорой, сравнением, эпитетом. This article observes implicit means of expression the concept of LOVE in “The Paper’s cities” by Jh. Green, that are represented by lexemes with positive and negative connotation of notion “emotion”: devotion, passion, adoration, fondness, affection, worship infatuation, fancy, enjoyment and reveal author’s intentions. Stylistic means that actualize in the text implicit sense of the concept of love are expressed by metaphor, simile and epithet.Item Власні назви(2018) Заболотська, О. О.Item ПОЛІКОДОВІСТЬ У ХУДОЖНІХ ТЕКСТАХ Д. БРАУНА(2018) Заболотська, О. О.; Заболотская, О. А.; Zabolotskaya, О. А.Стаття висвітлює явище «полікодовість» у художніх текстах, зміни, що відбуваються у комунікативному просторіі сприяють появі нових типів текстів, які існують в рамках інтернет-дискурсу; доведено, що полі кодові тексти відрізняються гіпер- та інтертекстуальністю, охорактерізовано функціональні особливості полі кодових текстів в рекламних, газетних, журнальних текстах, на плакатах, на афішах, на одязі, на стінах будинків та інших міських будівлів, на мальовничих полотнах, в кінофільмах, у телевізійних передачах, в музичних кліпах, в компьтерних додатках, в електронних листах, на веб-сайтах, в інтернет - співтоваристві, інтернет-банерах, в усному мовленні і навіть в піснях, виявлено кореляцію понять «полікодовість», креолізований», «відеовербальний», «семіотично збагачений», «лінгвовізуальний» «нетрадиційний», «складовий», «синкретичний», «ізовербальний», «гібридний», «гетерогенний», охорактеризрвано мовну складову полікодових текстів у лінгвістичних та інтерсеміотичних розвідках, у працях з фонетики і фотографіки, лексикології, фразеології, синтаксису, стилістиці, лінгвістиці тексту, лінгвопрагматиці, лінгвістичної герменевтиці, лінгвокультурології, на підставі цього виокремлено вербальні (зовнішні та внутрішні) та невербальні (схеми, діаграми, анаграми, малюнки) коди, зокрема до зовнішні віднесено особистість автора та контекст епохи, внутрішні відображають світ художнього твору, створеного автором. Статья рассматривает феномен «поликодовость» в художественных текстах Д. Брауна, изменения, которые происходят в комуникативном пространстве способствуют возникновению новых типов текстов в рамках інтернет-дискурса; доказано, что поликодовые тексты отличаются гипер- и интертекстуальностью, охарактеризованы функциональные особенности поликодовых текстов в рекламных, газетных, журнальных текстах, на плакатах, на афишах, на одежде, на стенах домов и других городских зданий, на живописных полотнах, в кинофильмах, в телепередачах, в музыкальных клипах,, в електронных листах, на веб-сайтах, интернет-банерах, в усной речи и даже в песнях, выявлено корреляцию понятий «поликодовый», «креолизованный», «видеовербальный», «семиотически наполненный», «лингвовизуальный», «нетрадиционный», «составной», «синкретический», «мультимодальный», «гетерогенный», «изовербальный», «гибридный»; охарактеризовано языковую составляющую поликодовых текстов в алингвистических, интерсемиотических исследованиях, в трудах по фонетике, фотографики, лексикологии, фразеологии, синтаксиса, стилистики, лингвистике текста, лингвопрагматике, лингвокультурологии, определены вербальные (внешние и внутренние) и невербальные (схемы, диаграммы, анаграммы, рисунки) коды, в частности к внешним отнесены личность автора и контекст эпохи, внутренние отображают мир художественного произведения, созданного автором. This article observes phenomena of polycodeness in a literary texts; сommunicative space is changing in this time and posses a new type of texts, which appear in the sphere of Internet-discourse. Such types of the text are phenomenon owing to their hyper and intertextuality; the scientist’s attention is often focused on combination of verbal texts within other coin system which are called creolized texts or polycode texts; in these texts different semiotic systems are closely connected and correlated; together with Michurin D.S. we consider polycode text as the text in which verbal component (signs of language) correlates with components of other sign systems; interlinks between notions "polycodeness, "videoverbal", "inreached semantically", "lingual and visual", "non-traditional", "completed", "syncretic", "verbal", "hybrid", "heterogeneous", verbal (inner and out side) and non verbal (schemes, diagrams, pictures, puzzles) codes are defined; outside codes are represented with author’s personality and context of epoch, inner codes – with textual world, created by the author.Item ВЛАСНІ НАЗВИ ЯК ЗАСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ АВТОРСЬКИХ ІНТЕНЦІЙ У ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТАХ(2018) Заболотська, О. О.