Факультет української й іноземної філології та журналістики
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/126
Browse
55 results
Search Results
Item ВІДОБРАЖЕННЯ ВІТАЛЬНИХ І ЕМОЦІЙНО-ПОЧУТТЄВИХ ЦІННОСТЕЙ БУТТЯ В МОЛОДІЖНОМУ СЛЕНГУ(2017) Мартос, С. А.; Галаган, В.; Martos, S. А.; Galagan, V.Автор підіймає проблему мовної картини світу та її відображення в лексико-семантичній системі молодіжного сленгу. У статті проаналізовано відображення мовної картини світу в лексико-семантичній системі молодіжного сленгу Херсона, зокрема вітальні й емоційно-почуттєві цінності буття; схарактеризовано лексичне поле вітальних вартостей (лексеми на позначення чинників, які підтримують життя, а також назви гедоністичних чинників буття); детально описано емоційно-почуттєві цінності (задоволення, радість, веселощі); диференційовано вигукові сленгізми на позначення позитивних і негативних емоцій; виділено окрему підгрупу вигуків, семантика яких визначається контекстом уживання. The author raises the problem of the language picture of the world and its reflection in the lexical and semantic system of youth slang. The article analyzes the representation of the language picture of the world in the lexical and semantic system of Kherson youth slang, in particular vital, emotional and sensual values of being. The lexical field of vital values (lexemes denoting the factors supporting life, as well as the names of hedonistic factors of being) is characterized; the emotional and sensual values (pleasure, joy, fun) and differentiated exclamation slengizms denoting positive and negative emotions are described in detail. A separate subgroup of exclamations is distinguished; the semantics of them is determined by the context of use.Item АБРЕВІАЦІЯ ТА СЛОВОСКЛАДАННЯ ЯК СПОСОБИ ТВОРЕННЯ МОЛОДІЖНИХ СЛЕНГІЗМІВ(2018) Мартос, С. А.; Климович, С. М.У статті проаналізований один із способів творення молодіжного сленгу – морфологічний, зокрема афіксація іменників-сленгізмів у субмові молоді. Актуальність дослідження зумовлена відсутністю ґрунтовних праць, присвячених явищам і процесам словотвору жаргонно-сленгових страт, автор зазначає, що субстандартний словотвір має цілий спектр своїх особливостей, не властивих іншим складникам національної мови, і виявляє активність словотвірних процесів. Стверджено, що єдиним засобом афіксації у зафіксованих сленгових іменниках є суфікс, а твірними основами постають як літературні, так і жаргонні. Особливістю афіксації у творенні ненормативної, некодифікованої, субстандартної лексики названо розмаїтий репертуар словотворчих засобів, серед них виділені такі, які непродуктивні або взагалі нефункціональні в літературній мові, як належність словотвору просторозмовної мови, арготичних систем тощо, а також спільні для літературної мови і молодіжного сленгу афікси. Відзначена у субмові молоді Херсона частотність моделей з пестливими та зменшено-пестливими суфіксами, що є загальною тенденцією українського жаргонізованого мовлення. Звернено увагу на різні несподівані узуальні елементи, які виконують словотвірну функцію в жаргонно-сленгових системах, зокрема форманти -ган, -бан, -фан, які є фонетико-символічними модифікаціями суфікса –ан, їх автор вважає штучними, специфічними для молодіжного сленгу. У статті схарактеризовано імітацію звучання іншомовних слів засобами суфіксація, що є джерелом неологізації молодіжного сленгу, такі молодіжні сленгізми виконують метамовну функцію, відтворюючи структуру іноземних мов, з якої «експортується» словотвірний тип, засвідчено, що за матеріалами херсонського молодіжного сленгу найбільша кількість таких сленгізмів імітує італійську мову, а також наведені приклади імітації іспанської, французької, німецької та інших мов.Item АФІКСАЦІЯ ІМЕННИКІВ У МОЛОДІЖНОМУ СЛЕНГУ(2018) Мартос, С. А.; Martos, S. А.У статті проаналізований один із способів творення молодіжного сленгу – морфологічний, зокрема афіксація іменників-сленгізмів у субмові молоді. Актуальність дослідження зумовлена відсутністю ґрунтовних праць, присвячених явищам і процесам словотвору жаргонно-сленгових страт, автор зазначає, що субстандартний словотвір має цілий спектр своїх особливостей, не властивих іншим складникам національної мови, і виявляє активність словотвірних процесів. Стверджено, що єдиним засобом афіксації у зафіксованих сленгових іменниках є суфікс, а твірними основами постають як літературні, так і жаргонні. Особливістю афіксації у творенні ненормативної, некодифікованої, субстандартної лексики названо розмаїтий репертуар словотворчих засобів, серед них виділені такі, які непродуктивні або взагалі нефункціональні в літературній мові, як належність словотвору просторозмовної мови, арготичних систем тощо, а також спільні для літературної мови й молодіжного сленгу афікси. Відзначена у субмові молоді Херсона частотність моделей з пестливими та зменшено-пестливими суфіксами, що є загальною тенденцією українського жаргонізованого мовлення. Звернено увагу на різні несподівані узуальні елементи, які виконують словотвірну функцію в жаргонно-сленгових системах, зокрема форманти -ган, -бан, -фан, вони є фонетико-символічними модифікаціями суфікса –ан, їх автор вважає штучними, специфічними для молодіжного сленгу. У статті схарактеризовано імітацію звучання іншомовних слів засобами суфіксація, що є джерелом неологізації молодіжного сленгу, такі молодіжні сленгізми виконують метамовну функцію, відтворюючи структуру іноземних мов, з якої «експортується» словотвірний тип, засвідчено, що, за матеріалами херсонського молодіжного сленгу, найбільша кількість таких сленгізмів імітує італійську мову, а також наведені приклади імітації іспанської, французької, німецької та інших мов. The article analyzes one of the ways of youth slang creating - morphological, particularly, the affixation of nouns in slang sublanguages of the youth. The urgency of the study is due to the lack of solid works devoted to the phenomena and processes of the word-formation of the jargon-slang layers; the author points out that subprime derivation has a range of its features, not peculiar to the other components of the national language, and detects the activity of word-building processes. It is asserted that the only means of affixation in the recorded slang nouns is a suffix and the forming bases are both literary and slang. A feature of affixation in the formation of offensive, uncodified, substandard lexicon is called a diverse repertoire of word-building tools, among them there are those that are unproductive or even nonfunctional in the literary language, as belonging to the word formation of the spoken language, argotic systems, etc., as well as affixes common to the literary language and affixation of youth slang. The frequency of models with affectionate and diminutive caressing suffixes was noted in the sublanguage of the youth of Kherson, that is the general tendency of the Ukrainian slang term. Attention is drawn to a variety of unexpected usual elements, which perform the function of word-formation in the vernacular, slang systems, in particular the formants -gan, -ban, -fan, which are phonetic and symbolic modifications of the suffix -an, the author considers them artificial, specific for youth slang. The article describes the imitation of the sounding of foreign words by means of suffixation, which is the source of the neologization of youth slang, such youth slangisms perform a metalinguistic function, reproducing the structure of foreign languages, by means of which the word-formation type is "exported", it is testified that according to the materials of Kherson youth slang the greatest number of such slengizms imitates the Italian language, as well as examples of imitation of Spanish, French, German and other languages.Item НАЙМЕНУВАННЯ ТОРГОВЕЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ МІСТА ХЕРСОНА(2018) Мартос, С. А.Item МОВА УКРАЇНСЬКИХ БЛОГЕРІВ У ІНСТАГРАМІ(2019) Мартос, С. А.; Малєнкова, Д. Г.Item ПЕРСОНАЛІЇ ЧУЖОЗЕМНИХ ОСІБ У ГОДОНІМАХ ХЕРСОНА(2019) Мартос, С. А.Item ПЕРСОНАЛІЇ ВІТЧИЗНЯНИХ ДІЯЧІВ У ГОДОНІМАХ ХЕРСОНА(2018) Мартос, С. А.Item АФІКСАЦІЯ ДІЄСЛІВ У МОЛОДІЖНОМУ СЛЕНГУ(2018) Мартос, С. А.Item СОЦІОЛІНГВІСТИЧНИЙ ДЕТЕКТОР МОВНОЇ СИТУАЦІЇ ХЕРСОНА(2018) Мартос, С. А.Item ПОВЕРНЕНІ ІСТОРИЧНІ ГОДОНІМИ ХЕРСОНА ЯК РЕЗУЛЬТАТ ДІЇ ЗАКОНІВ ПРО ДЕКОМУНІЗАЦІЮ(2018) Мартос, С. А.; Журавльова, Є. О.; Martos, S. A.; Zhuravlova, E.У статті висвітлено актуальне питання сучасної мовної політики в Україні – реалізацію декомунізаційних законів, що сприяли витісненню радянських постулат, ідеологій, символів тощо. Автори аналізують повернені історичні годоніми Херсона як найбільшу групу серед перейменованих міських об’єктів. Автори підкреслюють, що державна мовна політика України сприяє поширенню української мови як державної. Головний напрям мовної політики – процес прийняття, пов'язаний із декомунізаційними законами. Ці закони є базисом для викорінення білінгвізму на території нашої держави. Значна увага приділена процесу перейменування міських топонімічних об’єктів, таких як вулиці, проспекти, провулки, парки, шосе тощо. Автори відзначають, що в 2016 році було перейменовано 104 міських топонімічних об’єкти, що включають 80 вулиць, 14 провулків, 4 парки, 2 площі, 2 провулки, 1 проспект і 1 шосе. У статті поділено перейменовані об’єкти на шість тематичних груп: 1) назви, пов’язані з історичними подіями (3%); 2) назви, пов’язані з визначними діячами Херсонщини (23%); 3) назви, пов’язані з визначними діячами України та зарубіжжя (16%); 4) назви, пов’язані з певним міським об’єктом (3%); 5) повернені історичні назви (53%); 6) деформовані назви (2%). Дослідники уважно розглядають кожну тематичну групу, аналізують їх походження і особливості, посилаючись на роботи науковців. Автори підсумовують, що повернені міські топонімічні об’єкти сприяють увіковіченню історичної пам’яті і допомагають укріпленню мовної політики в Україні. The article shows an actual question of modern language Ukrainian policy – implementation of decommunization laws, which contributed to the displacement of Soviet postulates, ideology, symbols etc. The authors analyze returned historical godonyms in Kherson as the largest group among renamed urban objects. The authors underline that state language Ukrainian policy is reported to spreading Ukrainian language as a public one. The main approach of language policy is the adoption process, connected with decommunization laws. This laws are the basis for eradication of bilingualism on the territory of our state. Much attention is given to the process of renaming urban toponymic objects such as streets, prospectuses, passes, parks, roads etc. The author notices that in the year 2016 104 urban toponymic objects were renamed which includes 80 streets, 14 passes, 4 parks, 2 areas, 2 passages, 1 prospectus and 1 highway. The author subdivides renamed objects into 6 thematic groups: 1) notions, connected with historical events (3%); 2) notions, connected with significant persons of Kherson region (23%); 3) notions, connected with significant persons of Ukraine and foreign countries (16%); 4) notions, connected with certain urban objects (3%); 5) notions, connected with returned historical denominations (53%); 6) mis-shapen notions (2%). The researchers thoroughly consider every thematic group, analyse its origin and peculiarity, refer to scientist`s works. The authors come to the conclusion that renamed urban toponymic objects promote to perpetuation of historical memory and help to embed language Ukrainian policy.