Факультет української й іноземної філології та журналістики
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/126
Browse
6 results
Search Results
Item ФУНКЦІОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТЕРЕОТИПНОГО МЕЙОЗИСУ В АНГЛІЙСЬКОМУ РОЗМОВНОМУ МОВЛЕННІ(2019) Ткаченко, Л. Л.; Лебедєва, Н. М.Стаття присвячена одному із способів кількісного переосмислення в англійському розмовному мовленні, а саме вживанню мовних одиниць, що применшують ступінь тієї чи іншої якості предметів та явищ оточуючої дійсності, який отримав назву стереотипного мейозису. На відміну від гіперболи, використання якої відображає емоційний стан мовця, мейозис застосовується для впливу на одержувача інформації. Мейозис імпліцитно передає інформацію про нормальну або високу ступінь певної (як правило, позитивної) якості об’єкта, будучи непрямим засобом посилення враження про нього через експліцитне послаблення. Адресат сприймає применшення, що представлено у стереотипній мейотичній одиниці, із урахуванням реальної інтенції мовця. У статті проаналізовано структурні моделі мейотичних конструкцій та виявлено семантичні групи прислівників адвербіалізованих прикметників, які виконують функцію применшення якостей об’єкта. The article deals with one of the means of expressing a quantitative re-comprehension: the usage of linguistic units aimed at understating the objects or phenomena of reality in modern English which is known under the term of stereotyped meiosis. The article focuses attention on the fact that unlike hyperbole, which reflects the emotional state of the speaker, meiosis is used to influence the addressee of the communication as it conveys information containing understatement of an object or a phenomenon. The material of the investigation shows that the most common psychological factor stimulating the usage of meiosis in the English colloquial speech is the striving of the addresser for restraint of appraisals. Therefore meiosis actually implies a normal of high degree of a quality of the object in question being an indirect means of emphasizing its size, significance, etc. through its deliberate belittling. Thus the aim of meiosis consists in an impressive influence on the addressee who understands the true meaning of the words and word-groups used as meiosis with a due regard for the real situation and the speaker’s intention. The investigation of the formal means of meiosis proves that the language units that express meiotic understatement are not characterized by a structural variety: meiotic sense is concentrated in a comparatively small number of words and word-groups. Understatement of the degree of quality of an object is generally realized with stereotyped meiotic units that were singled out on the basis of their recurrence. Stereotyped meiosis is presented by constructions with adverbs almost, pretty, hardly, rather, somewhat, slightly; adverbialized nouns a bit (of), a little (of) and adjectives little and decent. Though meiosis is not as frequently used as hyperbole it is a valuable characteristic of English colloquial speech and English mentality. For this reason the skill of using meiosis in everyday communication should be part of the language competence of all those who study English as a foreign language.Item ФУНКЦІОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТЕРЕОТИПНОГО МЕЙОЗИСУ В АНГЛІЙСЬКОМУ РОЗМОВНОМУ МОВЛЕННІ(2019) Лебедєва, Н. М.; Ткаченко, Л. Л.; Lebedyeva, N. M.; Tkachenko, L. L.Стаття присвячена одному із способів кількісного переосмислення в англійському розмовному мовленні, а саме вживанню мовних одиниць, що применшують ступінь тієї чи іншої якості предметів та явищ оточуючої дійсності, який отримав назву стереотипного мейозису. На відміну від гіперболи, використання якої відображає емоційний стан мовця, мейозис застосовується для впливу на одержувача інформації. Мейозис імпліцитно передає інформацію про нормальну або високу ступінь певної (як правило, позитивної) якості об’єкта, будучи непрямим засобом посилення враження про нього через експліцитне послаблення. Адресат сприймає применшення, що представлено у стереотипній мейотичній одиниці, із урахуванням реальної інтенції мовця. У статті проаналізовано структурні моделі мейотичних конструкцій та виявлено семантичні групи прислівників адвербіалізованих прикметників, які виконують функцію применшення якостей об’єкта. The article deals with one of the means of expressing a quantitative re-comprehension: the usage of linguistic units aimed at understating the objects or phenomena of reality in modern English which is known under the term of stereotyped meiosis. The article focuses attention on the fact that unlike hyperbole, which reflects the emotional state of the speaker, meiosis is used to influence the addressee of the communication as it conveys information containing understatement of an object or a phenomenon. The material of the investigation shows that the most common psychological factor stimulating the usage of meiosis in the English colloquial speech is the striving of the addresser for restraint of appraisals. Therefore meiosis actually implies a normal of high degree of a quality of the object in question being an indirect means of emphasizing its size, significance, etc. through its deliberate belittling. Thus the aim of meiosis consists in an impressive influence on the addressee who understands the true meaning of the words and word-groups used as meiosis with a due regard for the real situation and the speaker’s intention. The investigation of the formal means of meiosis proves that the language units that express meiotic understatement are not characterized by a structural variety: meiotic sense is concentrated in a comparatively small number of words and word-groups. Understatement of the degree of quality of an object is generally realized with stereotyped meiotic units that were singled out on the basis of their recurrence. Stereotyped meiosis is presented by constructions with adverbs almost, pretty, hardly, rather, somewhat, slightly; adverbialized nouns a bit (of), a little (of) and adjectives little and decent. Though meiosis is not as frequently used as hyperbole it is a valuable characteristic of English colloquial speech and English mentality. For this reason the skill of using meiosis in everyday communication should be part of the language competence of all those who study English as a foreign language.Item ІМПЛІЦИТНЕ ВИРАЖЕННЯ АВТОРСЬКОЇ ІНТЕНЦІЇ(2018) Заболотська, О. О.; Заболотская, О. А.; Zabolotskaya, О. А.У статті розглядаються імпліцитні засоби вираження концепту КОХАННЯ у романі Дж.Гріна «Паперові міста», які представлені лексемами з негативною та позитивною конотацією поняттєвого компоненту емоції: ніжність, бажання, прихільність, пристрасть, розпач, прикрій, омана, злість та розкривають авторські інтенції. Стилістичні засоби, які актуалізують у тексті твору імпліцитні смисли концепту Кохання, виражені метафорою, порівнянням, епітетом. Статья рассматривает имплицитные способы выражения концепта ЛЮБОВЬ в романе Дж.Грина «Бумажные города», которые раскрывают авторские интенции u представлены лексемами с негативной и позитивной коннотацией понятийного компонента эмоции: нежность, желания, приверженность, страсть, отчаяние, обман, злость. Стилистические средства актуализации в тексте романа имплицитного смысла концепта ЛЮБОВЬ, выражены метафорой, сравнением, эпитетом. This article observes implicit means of expression the concept of LOVE in “The Paper’s cities” by Jh. Green, that are represented by lexemes with positive and negative connotation of notion “emotion”: devotion, passion, adoration, fondness, affection, worship infatuation, fancy, enjoyment and reveal author’s intentions. Stylistic means that actualize in the text implicit sense of the concept of love are expressed by metaphor, simile and epithet.Item ІМПЛІЦИТНЕ ВИРАЖЕННЯ АВТОРСЬКОЇ ІНТЕНЦІЇ(2016) Заболотська, О. О.; Заболотская, О. О.; Zabolotskaya, О. О.У статті розглядаються імпліцитні засоби вираження концепту КОХАННЯ у романі Дж.Гріна «Паперові міста», які представлені лексемами з негативною та позитивною конотацією поняттєвого компоненту емоції: ніжність, бажання, прихільність, пристрасть, розпач, прикрій, омана, злість та розкривають авторські інтенції. Стилістичні засоби, які актуалізують у тексті твору імпліцитні смисли концепту Кохання, виражені метафорою, порівнянням, епітетом. Статья рассматривает имплицитные способы выражения концепта ЛЮБОВЬ в романе Дж.Грина «Бумажные города», которые раскрывают авторские интенции u представлены лексемами с негативной и позитивной коннотацией понятийного компонента эмоции: нежность, желания, приверженность, страсть, отчаяние, обман, злость. Стилистические средства актуализации в тексте романа имплицитного смысла концепта ЛЮБОВЬ, выражены метафорой, сравнением, эпитетом. This article observes implicit means of expression the concept of LOVE in “The Paper’s cities” by Jh. Green, that are represented by lexemes with positive and negative connotation of notion “emotion”: devotion, passion, adoration, fondness, affection, worship infatuation, fancy, enjoyment and reveal author’s intentions. Stylistic means that actualize in the text implicit sense of the concept of love are expressed by metaphor, simile and epithet.Item МІФОЛОГЕМА МІСТА У ПОЕТИЧНОМУ ДОРОБКУ М. ВІНГРАНОВСЬКОГО ТА Б.- І. АНТОНИЧА(2013) Бахтіарова, Т. В.; Бахтиарова, Т. В.; Bakhtiarova, Т.У статті розглянуто інтерпретацію міфологеми міста у поетичній творчості М.Вінграновського та Б.-І.Антонича. У розвідці проаналізовано основні мотиви урбаністичної лірики зазначених авторів, визначено роль урбаністичної складової у формуванні авторського міфосвіту поезії. В статье рассмотрено интерпретацию мифологемы города в поэзии М.Винграновского и Б.-И.Антонича. В исследовании проанализировано основне мотивы урбанистической лірики упомянутых авторов, определено роль урбанистической составляющей в формировании авторського мифомира поэзии. The article deals with the interpretation of mythologem of city in poetic creation of М.Vingranovskyi and B.-I.Аntonych. The main motives of urban poetry of these authors are examined and role of urban component in formation of the author’s mythoworld of the poetry is determined in the survey.Item ТИПОЛОГІЯ КОМУНІКАТИВНИХ ІНТЕНЦІЙ(2014) Заболотська, О. О.У статті розкривається когнітивна природа комунікативної інтенції, типологія та особливості її імплікації у мовленнєвих актах та художньому тексті.