Факультет культури і мистецтв

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/504

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 20
  • Thumbnail Image
    Item
    СПЕЦИФІКА ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬОГО МИСЛЕННЯ ЗДОБУВАЧІВ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ
    (2021) Чехуніна, А. О.
    Публікація присвячена проблемі формування художнього мислення здобувачів музич- ної освіти початкових, середніх та вищих навчальних закладів. У межах дослідження визначена сутність поняття художнього мислення, наведені основні вектори його застосування, а також особливості фор- мування в умовах закладів музичної освіти. Сучасні тенденції розвитку музичної освіти зумовлюють її поступову трансформацію, тому досягнення високого рівня виконав- ської майстерності музиканта можливе виключно завдяки комплексу знань, умінь й навичок, у набутті та розвитку яких художнє мислення відіграє важливу роль. Фактично специфіка проявів художнього мислення перетворює його на необхідну складову частину будь-якого виду музичної діяльності, починаючи з музичної школи, де учні на прикладі сприйняття основних жан- рових сфер музичного мистецтва (танець, пісня, марш), які виступають у ролі змісту певного понятійного блоку процесу роз- витку художнього мислення, аналізують музичні твори, спираючись на вже сформо- ване коло емоційних явищ. Довготривалість процесу розвитку художнього мислення зумовлює його активну дію на рівні серед- ньої музичної освіти, де він розвивається в поєднанні з іншими професійними якостями, зберігаючи причинно-наслідковий принцип, та за умови чіткого виконання здобувачем освіти усіх навчальних вимог. Не меншою є роль розвиненого художнього мислення й на рівні вищої музичної освіти, оскільки дає змогу музиканту-виконавцю, незважаючи на ускладнення програних вимог та вико- нуваних творів, втілювати художні образи, правильно передаючи їх сутність і настрої. Отже, вплив художньо-образного мислення дає змогу розвинути виконавську майстер- ність, орієнтовану в бік образності, емоцій- ності й професіоналізму. The article is devoted to the problem of formation of artistic thinking of students of musical education of primary, secondary and higher educational institutions. Within the limits of research the essence of concept of art thinking is defined, the basic vectors of its usage and also features of formation in the conditions of establishments of music education are resulted. Modern trends in music education determine its gradual transformation, so achieving a high level of performing skills of a musician is possible only through the set of knowledge, skills and abilities, in the acquisition and development of which artistic thinking plays an important role. Actually the specifics of the manifestations of artistic thinking makes it a necessary component of any kind of musical activity, starting with music school, where students on the example of perception of the main genre areas of musical art (dance, song, march), which act as the content of a conceptual block of the process of artistic thinking development, analyze musical works, relying on the already formed range of emotional phenomena. The longevity of the process of development of artistic thinking determines its active action at the level of secondary musical education, where it develops in combination with other professional qualities, preserving the causal principle and subject to strict compliance with all educational requirements. No less important is the role of the developed artistic thinking at the level of higher musical education, as it allows the musician-performer, despite the complexity of the requirements and performed works to embody artistic images conveying their essence and mood correctly. Thus, the influence of artistic and figurative thinking allows to develop performance skills, oriented towards imagery, emotionality and professionalism.
  • Item
    ПСИХОЛОГІЧНА НАСТАНОВА ЯК БАЗОВИЙ АСПЕКТ МУЗИЧНОГО НАВЧАННЯ
    (2021) Чехуніна, А. О.; Chekhunina, A.
    У публікації досліджується роль психологічної настанови індивіда у процесі музичного навчання, з позицій її невід’ємності від основних навчальних принципів у рамках мистецької освіти. У статті розкривається суть таких термінів, як «принципи мистецького навчання» і «психологічна наста- нова», наводиться класифікація різновидів і форм згаданих понять з погляду дослідників проблеми. Зазначено, що теорія настанови створена визначним ученим-психологом Д.М. Узнадзе, по суті являє собою стан готовності людини до виконання якоїсь дії, основи й характеристики якої фор- муються в поточний момент часу або вже закладені раніше, існують на свідомому або підсвідомому рівні. Настанова – основа будь-якої діяльності людини, залежно від обставин, характеру й місця дії розрізняють велику кількість типів настанов, серед яких: усвідомлювана та неусвідомлювана, інди- відуальна або групова (соціальна), первинна та фіксована, короткочасна й довготривала, фізіоло- гічна, моторна, перцептивна, вербальна, етнічна, ціннісна, естетична та багато інших. У процесі музичного навчання психологічній настанові належить одне з основних місць, оскільки вона наявна в усіх видах музичної діяльності, налаштовує та регулює слухацьку, виконавську, творчо-продуктивну діяльність. Залежно від виду музичної діяльності індивіда, який навчається, у процесі виконання поставлених викладачем завдань активізуються велика кількість первинних або вже сформованих настанов. У процесі визначення особливостей наявних принципів музичного навчання в рамках кожного з них було визначено роль настанов різного типу, які сприяють формуванню навичок та компетенцій, художньо-естетичному розвитку індивіда, його творчій реалізації. З огляду на досліджені з позицій використання психологічної настанови принципи музичного навчання, як-от: індивідуальний, естетично спрямований, рефлективний тощо; визначення їхніх особливостей та умов застосування, доцільно наголошувати на винятковій важливості формування настанов у процесі навчання на рівні будь-якого закладу мистецької освіти. Chekhunina A. Mental set as the basic aspect of musical education The article considers the role of the individual’s mental set in the process of musical education in terms of its inseparability from the main principles of education within the framework of art education. The notions of such terms as “the principles of art education” and “the mental set” are revealed in the article and the classification of types and forms of the above mentioned notions from the viewpoint of the researchers of this issue is represented. The article reports that the theory of mental set was created by an outstanding scientistpsychologist D.M. Uznadze and is an inherently state of readiness of a person to perform a certain action, the basis and the characteristics of which emerge in current time period or have been established previously and exist at the conscious or subconscious levels. Being a basis for any human being’s activity and depending on the circumstances, character and scene of the event, different types of mental set are distinguished: conscious and unconscious, individual or social, primary and fixed, short-term and long-term, physiological, motor, perceptual, verbal, ethnic, value, aesthetic etc. Mental set occupies one of the most prominent positions in the process of musical education due to its presence in all kinds of musical activity configuring and regulating listening, performing, creative and productive activities. Depending on the kind of musical activity of an individual that is studying, a great amount of primary mental sets or those which have already been formed are being activated in the process of fulfilling the tasks given by the teacher. Throughout the research and defining the peculiarities of the existing principles of musical education, the role of mental sets of different types which contribute to the skills and competences formation, artistic-aesthetic development of an individual and his creative realization was defined within the scope of each principle. Investigating the principles of musical education: individual, aesthetically oriented, reflective etc. and identification of their peculiarities and conditions of use in terms of using a mental set makes it relevant to emphasize the importance of mental set formation in the course of studies within any art education institution.
  • Item
    ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ-МУЗИКАНТІВ
    (2021) Чехуніна, А. О.
    У статті розглядається питання впливу інформаційно-комунікаційних техноло- гій (далі – ІКТ) на розвиток професійних компетентностей майбутніх фахівців- музикантів. Різні аспекти цієї проблеми визначаються з точки зору актуальності в рамках сучасної мистецької освіти. Дослі- джуючи особливості впровадження ІКТ у вищу музичну освіту, ми зазначили основні законодавчі акти, якими регулюється плин- ність цього процесу на території України а також вказані основні підходи до визначення питання ролі ІКТ в сучасній музичній освіті із виділенням теоретичних аспектів щодо вказаної проблеми. Враховуючи досліджену літературу, у роботі вказані основні способи викорис- тання інформаційно-комунікаційних тех- нологій у процесі навчання з урахуванням специфіки окремих закладів вищої освіти. Окремо зазначене місце мультимедійних технологій в рамках навчального процесу на базі сучасних осередків вищої музичної освіти, відповідно дослідження впливу ІКТ на процес формування фахових компетент- ностей студентів-музикантів. Також роз- глянута проблема невизначеності питання щодо остаточного тлумачення поняття мультимедійних засобів навчання у сучасній психолого-педагогічній науці, що свідчить про актуальність дослідження цієї проблеми в сучасній музичній педагогіці та поясню- ється ситуаційністю використання згада- ного вище поняття. У дослідженні наведена класифікація муль- тимедійних технологій в рамках музичної освіти з урахуванням якостей та ознак окремого програмного забезпечення на шляху формування фахових компетент- ностей студентів. Зокрема, надається перелік спеціальних комплексів навчаль- ного спрямування, з урахуванням яких були зазначені відповідні найменування про- грамного забезпечення, що відповідають тій чи іншій категорії. Відповідно інте- грація різних мультимедійних техноло- гій в освітній процес сприяє формуванню спеціальних фахових компетентностей професійного музиканта-виконавця у май- бутньому. В межах дослідження надана характеристика та проаналізована спе- цифіка різного програмного забезпечення, діючого в рамках сучасної мистецької освіти, а також в умовах дистанційного навчання. The article considers the impact of information and communication technologies (ICT) on the development of professional competencies of future specialists-musicians. Various aspects of this problem are determined in terms of relevance in modern art education. Investigating the features of the introduction of ICT in higher music education, we have identified the main legislation governing the flow of this process in Ukraine and the main approaches to determining the role of ICT in modern music education with the outlining of theoretical aspects of this problem. Taking into account the investigated literature, the paper identifies the main ways of using the information and communication technologies in the learning process taking into account the specifics of individual institutions of higher education. Moreover, the article highlights the place of multimedia technologies in the educational process within the modern centres of higher music education according to the investigation of the impact of ICT on the process of formation of professional competencies of studentsmusicians. The problem of uncertainty in the final interpretation of the concept of multimedia teaching aids in modern psychological and pedagogical science which evidences the relevance of investigation of this problem in modern musical pedagogics is considered seperately. In the course of the research, the classification of multimedia technologies in the framework of music education is given, taking into account the qualities and characteristics of individual software on the way to the formation of professional competencies of students. The article gives the list of special complexes of educational orientation, due to which the corresponding names of the software complying with this or that category have been specified. Accordingly, the integration of various multimedia technologies into the educational process contributes to the formation of special professional competencies of a professional musician-performer in the future. The study provides a description and analysis of the specifics of various software operating in modern art education, as well as in the context of distance learning.
  • Item
    ЗБІРКА НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ для студентів бакалаврського рівня підготовки (спеціальності) 025 Музичне мистецтво, 034 Культурологія магістерського рівня підготовки (спеціальності) 025 Музичне мистецтво закладів вищої освіти
    (2018) Гунько, Н. О.; Зимовець, Ю. М.; Пономарьов, О. М.; Чехуніна, А. О.; Юрченко, Н. І.
    Збірка навчальних програм має професійну спрямованість і призначена для викладання дисциплін (освітніх компонент) вокально-хорового та музично-методичного циклів студентам спеціальності 025 Музичне мистецтво рівнів вищої освіти «бакалавр» і «магістр». Запропоновані курси з «Вокального ансамблю», «Вокального мистецтва», «Диригування та читання партитур», «Диригентська майстерність», «Керування камерними колективами», «Хоровий клас» носять суто практичний характер й спрямовані на музично-виконавську підготовку педагогів-музикантів. Курси «Методика музичного мистецтва», «Методика викладання музичних дисциплін у закладах вищої освіти», «Методика викладання дисциплін за спеціалізацією: вокально-хорове мистецтво» мають на меті музично-педагогічну підготовку спеціалістів до викладання музичного мистецтва у закладах початкової, середньої, вищої музичної освіти. Ці курси покликані поглибити та підсумувати знання і уміння, які отримані студентом у процесі попереднього навчання. The collection of educational programs has a professional orientation and is intended for teaching disciplines (educational components) of vocal-choral and musical-methodical cycles to students majoring in 025 Musical Arts of higher education levels "bachelor" and "master". The offered courses in "Vocal Ensemble", "Vocal Art", "Conducting and Reading Scores", "Conducting", "Management of Chamber Ensembles", "Choral Class" are purely practical and aimed at music and performance training of music teachers. Courses "Methods of musical art", "Methods of teaching music disciplines in higher education", "Methods of teaching disciplines by specialization: vocal and choral art" are aimed at music and pedagogical training of specialists in teaching music in primary, secondary, higher music education. These courses are designed to deepen and summarize the knowledge and skills acquired by the student in the process of prior learning.
  • Item
    Творчий розвиток майбутнього педагога-музиканта у процесі художньої інтерпретації вокальних творів
    (2020) Чехуніна, А. О.; Гунько, Н.О.
    У статті проаналізовані сучасні наукові погляди на творчий розвиток майбутнього педагога-музиканта у контексті художньої інтерпретації вокальних творів. Різні аспекти проблеми інтерпретації розглядаються у філософсько-естетичних, культурологічних та психологічних наукових джерелах, проте основний акцент автори статті роблять на вивченні музикознавчих та музично-педагогічних підходів до цієї проблеми. Художню інтерпретацію музичного твору автори розглядають у двох аспектах: осягнення художньо-змістової сутності музичного твору та подальше його художньо-звукове утілення. Діяльність осягнення спрямована на осмислення художньої інформації, закладеної у музичному творі; діяльність утілення спрямована на добір адекватних засобів передачі художнього образу твору через фізичні дії виконавця-інтерпретатора. Метою художньо-інтерпретаційної діяльності є створення переконливого художнього образу музичного твору, виявлення та пояснення використаних у його виконанні певних художніх прийомів та засобів виразності. Процес художньої інтерпретації вокального твору стає для студента-музиканта індивідуальною творчістю: від осягнення художнього задуму композитора, засвоєння логіки і закономірності інтонаційного розвитку, через виявлення засобів виразності для розкриття конкретного музичного образу, відпрацювання потрібних вокальних навичок та прийомів виконання, до знаходження власного виконавського інтонаційного аспекту твору і підготовки до його оприлюднення у процесі публічного виступу. Нами обґрунтовані педагогічні умови, які оптимізують процес формування у студентів здатності до художньої інтерпретації вокального твору. Запропоновано комплекс методів і прийомів, що сприяє результативності формування художньо-інтерпретаційної компетентності майбутнього педагога-музиканта у процесі його фахової підготовки.