У розвідці деталізується тлумачення універсальної категорії у мовознавстві – значення. Воно аналізується в аспектах прагматичному, синтагматичному та парадигматичному. Якщо у попередніх роботах автор зосереджувався на прагматичному, то у пропонованій – на синтагматичному. При цьому він звертається до генетики, використовуючи принцип вертикального перенесення блоків генів. Аналогію з цим він бачить в оформленні предикації. Констатується розширення предмета дослідження у мовознавстві за рахунок залучення інших форм функціонування мови, зокрема комп’ютерних та інтернетівської, як і позавербального компонента когнітивно-комунікативного засобу.