У статті в контексті ігрової стилістики з’ясовано специфіку семантики та функціонування психонаративу в романах відомого південноафриканського письменника Дж. М. Кутзее. Психонаратив розглядається з двох позицій: як наративна техніка, спрямована на зображення внутрішнього світу персонажа, його психологічного та емоційного стану; як вербальне втілення ситуацій та подій, що розкривають внутрішній світ персонажа.
У статті визначено риси індивідуальної художньої картини світу Всеволода Гаршина як яскравого зразку експресіонізму в російській літературі, а саме: психологізм, увага до художньої деталі, особлива експресія, що сформовані метафорами, алегорією, порівняннями та епітетами, гіперболами і літотами.
