Кафедра історії, археології та методики викладання

Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/10901

Browse

Now showing 1 - 20 of 21

БЛАГОДІЙНІСТЬ ТА БЛАГОДІЙНИКИ В УКРАЇНІ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ.
(2020) Клименко, О. О.
Сучасний стан української благодійності та діяльності громадських організацій у цій сфері демонструє не лише постійний інтерес суспільства до проблем нужденних, а й вказує на надзвичайно високий рівень суспільної самосвідомості та відповідальності. Автор акцентує увагу на актуальності вивчення досвіду становлення та розвитку благодійності в Україні у ХІХ – на початку ХХ століття. Це дає можливість виявити як позитивний досвід такої роботи, так і можливі недоліки громадської та державної системи соціальної підтримки. У кінці ХІХ – на початку ХХ століття українська благодійність переживала процес трансформації та небувалого раніше сплеску громадської активності, була важливою складовою суспільного життя. Саме духовно вмотивована благодійність набувала найбільшого соціального ефекту. Заслуга її у справі гуманізації суспільства є незаперечною, що яскраво засвідчив досвід ХІХ – початку ХХ ст. членів родин Терещенків, Харитоненків, Симиренків, Ханенків та інших. Вони своїм меценатством і колекціонуванням наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. об’єктивно сприяли збереженню для наступних поколінь надбань української, російської й зарубіжної культури, створили власні музеї, галереї й бібліотеки, підтримували матеріально художників, літераторів, музикантів. Визначальними рисами благодійної діяльності українських підприємців у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. були: невелика кількість власне української промислової еліти та пільгове становище в економічній сфері інонаціональної буржуазії, що мала пільги для провадження економічної діяльності. Не останню роль у процесі українського національного відродження відіграла діяльність патріотично налаштованих благодійників, меценатів, філантропів. Відродження та сприяння розвиткові культури, освіти, науки, публіцистики, медицини та соціальної допомоги загалом спричинило пожвавлення національно-культурного життя та прискорило процес становлення української нації. The current state of Ukrainian charity and the activities of public organizations in this area demonstrates not only the constant interest of society in the problems of the needy, but also indicates an extremely high level of public awareness and responsibility. The author emphasizes the relevance of studying the experience of formation and development of charity in Ukraine in the XIX - early XX century. This makes it possible to identify both the positive experience of such work and the possible shortcomings of the public and state social support system. In the late nineteenth and early twentieth centuries, Ukrainian philanthropy underwent a process of transformation and an unprecedented surge in public activity, was an important component of public life. It is spiritually motivated charity that has acquired the greatest social effect. Her merit in the humanization of society is undeniable, which is clearly evidenced by the experience of the XIX - early XX centuries. members of the Tereshchenko, Kharitonenko, Symyrenko, Khanenko and other families. They are their patronage and collecting in the late nineteenth - early twentieth century. objectively contributed to the preservation of the heritage of Ukrainian, Russian and foreign culture for future generations, created their own museums, galleries and libraries, financially supported artists, writers and musicians. Defining features of charitable activity of Ukrainian entrepreneurs in the second half of the XIX - early XX centuries were: a small number of the actual Ukrainian industrial elite and a privileged position in the economic sphere of the non-national bourgeoisie, which had privileges for economic activity. Not the least role in the process of Ukrainian national revival was played by the activities of patriotic philanthropists, patrons, and philanthropists. The revival and promotion of culture, education, science, journalism, medicine and social assistance in general led to the revival of national and cultural life and accelerated the process of formation of the Ukrainian nation.
ГЕТЬМАНЩИНА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVII СТ. : ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ
(2020) Гетьман, Ю. В.
Метою роботи є визначення географічних факторів військово-політичного розвитку українських земель. Здійснено дослідження географії розгортання внутрішнього громадянського і старшинського протистояння, формування векторів зовнішньополітичної стратегії та зміни статусу гетьманщини в геополітичному євразійському просторі. Розкрито географію театрів військових операцій, походів та бойових дій і динаміку географії військової експансії московсько-козацьких сил. Методологія дослідження. В роботі було використано методи загальнонаукові – iсторичний i логічний, методи аналiзу, синтезу та спецiальнонаукові – компаративний і типологічний. При висвітленні історико-географічних аспектів використано метод історико-географічних зрізів, що дозволило розглянути вузлові моменти у розвитку об’єкту. Висновки. Переміна векторів геополітичної орієнтації гетьманської влади призводила до зміни географії зовнішніх вторгнень та внутрішніх конфліктів. Географія театрів бойових дій змінювалась у залежності від участі козацтва в експансії Московського царства, Речі Посполитої та Османської імперії. The purpose of the work is to determine the geographical factors of military and political development of Ukrainian lands. The geography of the development of internal civil and officers' confrontation, the formation of vectors of foreign policy strategy and the change in the status of the hetmanate in the geopolitical Eurasian space has been studied. The geography of theaters of military operations, campaigns and hostilities and the dynamics of the geography of military expansion of the Moscow-Cossack forces are revealed. Research methodology. The general scientific - historical and logical methods, the methods of analysis, synthesis and special scientific - comparative and typological methods were used in the work. The method of historical-geographical sections was used to cover the historical-geographical aspects, which allowed to consider the key moments in the development of the object. Conclusions. The change in the vectors of the geopolitical orientation of the hetman's power led to a change in the geography of external invasions and internal conflicts. The geography of theaters of operations changed depending on the participation of the Cossacks in the expansion of the Moscow Empire, the Commonwealth and the Ottoman Empire.
ГРОМАДСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ М. ДРАГОМАНОВА
(2020) Кухар, Д. В.
Мета роботи: охарактеризувати громадську діяльність М. Драгоманова. Для реалізації мети були поставлені наступні завдання: визначити ідейні засади та напрямки просвітницької діяльності М. Драгоманова; охарактеризувати публіцистично-видавничу діяльність М. Драгоманова; визначити основні ідеї та принципи педагогічної діяльності М. Драгоманова. Purpose: to characterize the public activities of M. Drahomanov. To achieve this goal, the following tasks were set: to determine the ideological principles and directions of M. Drahomanov's educational activity; to characterize the journalistic and publishing activity of M. Drahomanov; to determine the main ideas and principles of pedagogical activity of M. Drahomanov.
ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ
(2020) Гнідіна, Р. В.
У роботі йдеться про те, що у добу Центральної Ради зароджувалися основи національної української дипломатії, створювались її перші інституції, тимчасові надзвичайні місії поступово мінялись на постійні дипломатичні представництва. Зусиллям працівників міністерства створювалась мережа українських представництв за кордоном, їх діяльністю було: ведення справ з іноземними урядами для забезпечення інтересів Української Народної Республіки та захист прав громадян України за кордоном. Міністерство закордонних справ укладало низку законопроектів: про установи для охорони інтересів українських підданих за межами УНР, про виїзд за кордон громадян України, про посольства і місії УНР, про громадянство УНР та національно-персональну автономію.Взагалі, функціонування міністерства міжнародних справ протягом другої половини 1917 р. та до кінця квітня 1918 р. організувало основи та значною мірою встановило головні напрямки роботи міністерства закордонних справ Української Держави доби гетьмана П. Скоропадського. The paper states that in the days of the Central Rada the foundations of national Ukrainian diplomacy were born, its first institutions were created, temporary emergency missions were gradually changed to permanent diplomatic missions. Through the efforts of the Ministry's employees, a network of Ukrainian missions abroad was created, their activities were: conducting business with foreign governments to ensure the interests of the Ukrainian People's Republic and protecting the rights of Ukrainian citizens abroad. The Ministry of Foreign Affairs concluded a number of bills: on institutions for the protection of the interests of Ukrainian citizens outside the UPR, on the departure of Ukrainian citizens, on embassies and missions of the UPR, on the citizenship of the UPR and national-personal autonomy. and by the end of April 1918 organized the foundations and largely established the main directions of the Ministry of Foreign Affairs of the Ukrainian State of the era of Hetman P. Skoropadsky.
КООПЕРАТИВНИЙ РУХ ТА КООПЕРАТИВНЕ БУДІВНИЦТВО НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ НАПРИКІНЦІ ХІХ – У 30-Х РР. ХХ СТ.
(2020) Зіняк, К. С.
Метою роботи є вивчення кооперативного руху та розбудови кооперативної системи на західноукраїнських землях. Здійснено дослідження розвитку кооперації першого й другого ступеня та її організацію у крайові союзи. Простежено загальні та відмінні риси кооперативного будівництва в Галичині та Волині. Визначено умови їх кооперативного розвитку під владою Польщі та процес переходу кооперації до власного виробництва та банківської діяльності. Методологія дослідження. В роботі було використано хронологічний, порівняльний, історико-типологічний та історико-генеалогічний методи, що дозволили простежити ґенезу розвитку різних типів кооперативів та їх об’єднань. Висновки. На території Галичини кооперативний розвиток структурно та організаційно значно випереджав ці процеси на Волині. В складі Польщі українська кооперація зазнавала значних утисків. У цілому, кооперація забезпечила українському населенню національний захист, майнове зростання, домінування на внутрішньому ринку та вихід на зовнішні ринки. The aim of the work is to study the cooperative movement and the development of the cooperative system in Western Ukraine. A study of the development of cooperation of the first and second degree and its organization into regional unions. The general and distinctive features of cooperative construction in Galicia and Volhynia are traced. The conditions of their cooperative development under the rule of Poland and the process of transition of cooperation to own production and banking are determined. Research methodology. Chronological, comparative, historical-typological and historical-genealogical methods were used in the work, which allowed to trace the genesis of development of different types of cooperatives and their associations. Conclusions. In Galicia, cooperative development structurally and organizationally significantly outpaced these processes in Volhynia. As part of Poland, Ukrainian cooperation was severely oppressed. In general, the cooperation provided the Ukrainian population with national protection, property growth, dominance in the domestic market and access to foreign markets.
НАЦИСТСЬКИЙ ОКУПАЦІЙНИЙ РЕЖИМ НА ТЕРИТОРІЇ РАЙХКОМІСАРІАТУ «УКРАЇНА» В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
(2020) Ткачук, С. В.
Мета роботи: комплексний аналіз особливостей становища українських земель під владою нацистського режиму, дослідити вектори політичної влади нацистського окупаційного режиму на території українських земель, Виявити характерні риси економічного розвитку. Методологія дослідження. У процесі дослідження застосовувалися методи аналізу та синтезу предмета, дедуктивний, індуктивний та історичний метод. Висновки. У ході дослідження було було проаналізовано історіографічну та джерельну базу даної теми при якому визначено такі характерні риси: наявність великої кількості наукових доробків з теми, присутній плюралізм поглядів на ту, чи іншу проблему, що допомагає дослідникам переосмислювати раніше набуту інформацію. Purpose: a comprehensive analysis of the peculiarities of the situation of Ukrainian lands under the Nazi regime, to explore the vectors of political power of the Nazi occupation regime on the territory of Ukrainian lands, to identify the characteristics of economic development. Research methodology. In the process of research the methods of analysis and synthesis of the subject, deductive, inductive and historical method were used. Conclusions. The study analyzed the historiographical and source base of this topic, which identified the following characteristics: the presence of a large number of scientific works on the topic, there is a pluralism of views on a particular problem that helps researchers rethink previously acquired information.
ОСОБЛИВОСТІ ОБОРОНИ ХЕРСОНА 17-18 СЕРПНЯ 1941 Р
(2020) Нагрибельний, Б. Я.
Дослідження зумовлено потребою аналізу бойових дій під час оборони Херсону. Історіографія радянської доби була спрямована на демонстрацію героїчних вчинків радянського керівництва та нівелювання прорахунків і невдалих стратегічних дій початкового етапу Другої Світової війни. Сучасна історія потребує критичного переосмислення військових поразок під час оборони Херсона, які репрезентують загальну тенденцію оборонних дій. The study is due to the need to analyze the fighting during the defense of Kherson. Historiography of the Soviet era was aimed at demonstrating the heroic deeds of the Soviet leadership and leveling miscalculations and unsuccessful strategic actions of the initial stage of World War II. Modern history requires a critical rethinking of military defeats during the defense of Kherson, which represent the general trend of defensive action.
ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ БІБЛІОТЕК НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ (ХІХ–ХХ СТ.)
(2020) Белінська, І. І.
У роботі розповідається про становлення та особливості розвитку бібліотечної справи на території України періоду XIX –XX ст. Відображено поширення бібліотечної мережі на українських землях у ХІХ – в п.п. ХХ ст., зосереджено увагу на основних особливостях та тенденціях становлення бібліотечного життя на українських землях, на їх помітному поширенні у галузі бібліотечної мережі, описано становище, розвиток та функціонування бібліотек України, яка входила до складу двох держав – Російської імперії та Австро-Угорщини. Чітко окреслено зміни, які відбувалися в бібліотечній справі в період Другої світової війни, адже це трагічна та сумна сторінка щодо втрат бібліотечного фонду України, яка характеризувалася масштабними руйнаціями книгосховищ, що залишилися на окупованій території, та їх фондів, вивезення їх за межі території країни, внаслідок чого руйнувалася усталена структура джерельної та книжкової бази. Описано, як відбувається звільнення українських територій від німецьких окупантів та становище бібліотек після їх відходу, яким чином бібліотеки починають відновлювати роботу. Дана оцінка змінам, які відбувалися у бібліотеках у др.половині ХХ ст. та періоду Незалежності. Досліджено залучення інноваційних форм та методів у розвиток бібліотечної мережі Херсонської обласної бібліотеки ім. О.Гончара та звісно неабиякий їх вплив на покращення функціонування бібліотеки та її осучаснення, що послугувало в майбутньому залученням широких мас населення до здобуття знань та удосконалення змісту діяльності бібліотеки. У джерельній базі роботи були зосереджені та представлені матеріали робіт, як бібліотекознавців, так і істориків, які займалися вивченням даної проблеми, зокрема важлива та цінна частина інформації дослідження зберігається в енциклопедіях та архівних матеріалах, що були залучені до вивчення проблеми та дали нам змогу повноцінно дослідити обрану тему. Annotation The work tells about the formation and features of the development of library work in Ukraine in the period XIX -XX centuries. The distribution of the library network in the Ukrainian lands in the XIX - in p.p. XX century, focuses on the main features and trends of library life in the Ukrainian lands, their significant spread in the library network, describes the position, development and operation of libraries in Ukraine, which was part of two states - the Russian Empire and Austria-Hungary. The changes that took place in the library business during the Second World War are clearly outlined, as this is a tragic and sad page about the loss of the library fund of Ukraine, which was characterized by large-scale destruction of bookstores left in the occupied territory and their funds. as a result, the established structure of the source and book base was destroyed. It describes how the liberation of Ukrainian territories from the German occupiers and the situation of libraries after their departure, how libraries begin to resume work. An assessment of the changes that took place in libraries in the second half of the twentieth century. and the period of Independence. The involvement of innovative forms and methods in the development of the library network of the Kherson regional library named after O. Honchar and, of course, their considerable influence on the improvement of the functioning of the library and its modernization, which in the future served to involve the general public in the acquisition of knowledge and improvement of the content of the library. In the source base of the work were concentrated and presented materials of works of both librarians and historians who studied this problem, in particular an important and valuable piece of research information is stored in encyclopedias and archival materials that were involved in studying the problem and allowed us to fully explore selected topic.
ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ЛІВОБЕРЕЖЖЯ ХЕРСОНЩИНИ В УМОВАХ ОКУПАЦІЇ 1941-1943 РР.
(2020) Петлінська, Ю. В.
Підґрунтям дипломної роботи слугують архівні матеріали, періодична преса. Опрацювання та аналіз джерел різноманітних за своїм походженням та за ступенем інформативності дало можливість створити комплексну картину повсякденності населення Херсонщини в умовах німецької окупації. В дипломній роботі було досліджено, що німецька влада не хотіла кардинально змінювати встановлений порядок господарювання. Все залишалось так, як і було: те що належало державі залишається державним, кооперативне – кооперативам, а те що було особисте - залишається особистим. Крім того, було досліджено, шо німецька влада впровадила систему пільг для того, щоб населення мало можливість працювати в громадських господарствах. Щодо освітньої діяльності, ми описуємо як населення отримувало лише початковий рівень освіти. Отриманні дослідженні дозволили поглянути на німецький режим дещо по іншому, а ніж за радянських часів. Німецька влада виставляла себе, як визволителі від більшовицької влади намагаючись це показати за допомогою різних методів в тому числі і преси. На сторінках газет друкувалась інформація, котра висвітлювала всі злочини старої влади. На основі проведених досліджень можна зробити висновки, що у геостратегічних та воєнних планах Гітлера Україна виступала, як постачальник сировини до Німеччини. Дослідивши архівні документи стає зрозуміло, що з одного боку влада і справді не нехтувала жорстокими і нелюдськими методами на шляху досягнення своїх цілей, але якщо поглянути трішки з іншого боку, видавались закони, котрі допомагали слідкувати за порядком, виплачувались зарплати, працювати можна було на своїй присадибній ділянці плативши податок. The basis of the thesis are archival materials, periodicals. Elaboration and analysis of sources of various origins and the degree of informativeness made it possible to create a comprehensive picture of the daily life of the population of Kherson region under German occupation. In the thesis it was investigated that the German authorities did not want to radically change the established order of management. Everything will remain as it was: what belonged to the state remains state, cooperative - cooperatives, and what was personal - remains personal. In addition, it was investigated that the German authorities introduced a system of benefits to enable the population to work in public farms. Regarding educational activities, we describe how the population received only a basic level of education. The obtained research allowed us to look at the German regime in a slightly different way than in Soviet times. The German authorities presented themselves as liberators from the Bolshevik government, trying to show this through various methods, including the press. Newspapers covered all the crimes of the old government. Based on the research, it can be concluded that in Hitler's geostrategic and military plans, Ukraine acted as a supplier of raw materials to Germany. Examining the archival documents, it becomes clear that on the one hand the authorities did not neglect cruel and inhumane methods to achieve their goals, but if you look a little on the other hand, laws were issued to help maintain order, pay salaries, you could work on your own. homestead paying tax.
ПОДІЇ ГОЛОКОСТУ В УКРАЇНІ
(2020) Сапога, К. Ю.
Мета роботи: аналіз основних подій Голокосту в Україні та встановлення їх особливостей на теренах Херсонщини, зокрема. Дослідження зосереджено на оцінці ступеню зацікавлення українських істориків певними його аспектами, комплексному аналізі Інтернет-джерел про події Голокосту в Україні за допомогою методів історичного дослідження; аналізів механізмів винищення єврейського населення; порівнянні масштабів трагедії за історичними та статистичними даними; хронологічній систематизації подій. Висновки. У ході дослідження було з’ясовано, що слідчі матеріали, які є важливими для дослідників теми Голокосту, необхідно ретельно зіставляти, а також порівнювати з іншими джерелами, тому що вони фіксують різні причини та пояснення одних і тих самих фактів. Матеріали кримінальних справ і спогадів свідків показують, що акції зі знищення єврейського населення сільської місцевості відбувалися досить організовано та оперативно. The purpose of my work: Analysis of the main events of the Holocaust in Ukraine and the establishment of their features in the Kherson region, in particular. The study focuses on assessing the level of interest of Ukrainian historians in certain aspects of it. Comprehensive analysis of Internet sources about the events of the Holocaust in Ukraine using the methods of historical research; analysis of ways to exterminate the Jewish population;comparison of the scale of the tragedyaccording to historical and statistical data; chronology of the system of events. Conclusions. The study found that investigative materials that are important for Holocaust researchers need to be carefully collated and compared with other sources,because they record various reasons and explanations of same facts. Criminal records and eyewitnesses show that attacks and extermination of the Jewish population in rural areas took place in a sufficiently organized and effectively manner.
ПОЛІТИЧНА ПОРАЗКА УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ І ВСТАНОВЛЕННЯ ГЕТЬМАНАТУ СКОРОПАДСЬКОГО
(2020) Дементеєв, Я. Я.
Українська революція 1917-1921 рр. мала величезний вплив на подальшу історію української нації, держави і на процес формування національної свідомості українців. Важливу рушійну силу в цьому процесі відігравала діяльність Центральної Ради та другий гетьманат Павла Скоропадського. Мета роботи: аналіз подій української революції 1917-1921 рр., розгляд політичних причин і наслідків поразки Центральної Ради та Української держави Скоропадського і винесення уроків з революційних подій. Методологія дослідження. Методологічною основою дослідження є принципи історизму, застосовано метод порівняння та аналогій, метод аналізу і синтезу, метод узагальнення. Висновки. У ході дослідження було з’ясовано, причинами політичної поразки Української Центральної Ради та гетьмана Павла Скоропадського є низька національна свідомість і політична незрілість українського народу через довготривалу неволю в складі інших держав. А також мала кількість компетентного керівництва, добре навчених, знаючих свою справу фахівців в регулювання державних справ. Велику роль відігравала політичну некомпетентність і короткозорість Центральної Ради в залученні військ Четверного союзу до справ України і слабка протидія керівництва проти більшовицької загрози. The Ukrainian revolution of 1917-1921 had a huge impact on the further history of the Ukrainian nation, state and on the process of forming the national consciousness of Ukrainians. An important driving force in this process was the activity of the Central Council and the second hetmanate of PavloSkoropadsky. Purpose: analysis of the events of the Ukrainian revolution of 1917-1921, consideration of the political causes and consequences of the defeat of the Central Council and the Ukrainian state of Skoropadsky and lessons learned from the revolutionary events. Research methodology. The methodological basis of the study is the principles of historicism, the method of comparison and analogies, the method of analysis and synthesis, the method of generalization. Conclusions. The study found that the reasons for the political defeat of the Ukrainian Central Council and Hetman PavloSkoropadsky were the low national consciousness and political immaturity of the Ukrainian people due to long-term captivity in other states. And also a small number of competent management, well-trained, knowledgeable experts in the regulation of public affairs. The political incompetence and short-sightedness of the Central Council played an important role in involving the troops of the Fourth Union in the affairs of Ukraine and in the weak opposition of the leadership against the Bolshevik threat.
ПОЛІТИЧНИЙ І ПРАВОВИЙ РОЗВИТОК МІСТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ У ДОБУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
(2020) Мануйлова, К. І.
Мета роботи: охарактеризувати політичний і правовий розвиток міст Західної Європи у добу Середньовіччя; проаналізувати процес виникнення та розвитку міст у Західній Європі у середні віки; охарактеризувати принципи організації та механізми здійснення влади у містах Західної Європи; визначити характерні риси правового розвитку міст у середні віки. Методологія дослідження. У процесі розв’язання поставлених завдань використано загальнонаукові методи (індукція та дедукція), які застосовувалися для аналізу фактів та їх систематизації. З-поміж спеціальних історичних методів хронологічний, проблемно-хронологічний та порівняльно-історичний. Під час аналізу процесів зародження і розвитку західноєвропейських міст використано методи систематизації та класифікації. Висновки. У ході дослідження було з’ясовано,що Середньовічне міське право справило величезний вплив на сучасне законодавство. Одним з найбільших досягнень у розвитку західноєвропейських середньовічних міст можна вважати здобуття права на самоврядування яке не лише дало можливість західноєвропейським містам прискорити та раціоналізувати політичний та економічний розвиток, а й справило величезний вплив на політико-правову думку та історичну обстановку свого часу та поширилось далеко за межі власне Західної Європи. Purpose: to characterize the political and legal development of cities in Western Europe in the Middle ages; to analyze the process of emergence and development of cities in Western Europe in the middle ages; to characterize the principles of organization and mechanisms for the exercise of power in cities in Western Europe; to determine the characteristics of the legal development of cities in the middle ages. Research methodology. In the process of solving the tasks, General scientific methods (induction and deduction) were used to analyze the facts and systematize them. Special historical methods include chronological, problem-chronological, and comparative-historical methods. During the analysis of the processes of origin and development of Western European cities, methods of systematization and classification were used. Conclusions. In the study, it was found that the Medieval city law has had an enormous influence on modern legislation. One of the greatest achievements in the development of Western European medieval cities can be considered the right to self-government which not only allowed Western European cities to accelerate and rationalize political and economic development, but also had a huge impact on the political and legal thought and historical situation of its time and spread far beyond the borders of Western Europe proper.
РОЗВИТОК ПРОМИСЛОВОСТІ РАДЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ 1929-1939 РР.
(2020) Коблюк, Ю. В.
Метою роботи є вивчення реалізації стратегії прискореної індустріальної модернізації радянської України. Здійснено характеристику процесу оформлення концептуальних засад індустріалізації в їх політичних та ідеологічних нормах, а також особливостей управлінської стратегії та правового забезпечення програми індустріалізації. В роботі визначено характер розгортання та реалізації індустріалізації радянської України та відтворено цілісну картину реалізації перших п’ятирічних планів на місцях в специфічних умови та розбудови провідних індустріальних галузей народного господарства. Методологія дослідження. У процесі дослідження застосовувалися загальнонаукові та спеціально-історичні методи джерельної та архівної евристики, наукової критики джерел, дипломатичного, текстологічного, герменевтичного аналізу. Висновки. У ході індустріалізації України було сформовано нові галузі та розвинуто старі, було збудовано низку індустріальних супергігантів, налагоджено виробництво унікальної техніки та устаткування, нарощено енергетичний та сировинний потенціал. Це перетворило республіку в найпотужніший регіон Радянського Союзу, а Донецько-Дніпровський промисловий регіон у головний економічний ресурс індустріального розвитку і України, і Радянського Союзу. / The aim of the work is to study the implementation of the strategy of accelerated industrial modernization of Soviet Ukraine. The process of registration of conceptual bases of industrialization in their political and ideological norms, and also features of administrative strategy and legal maintenance of the program of industrialization is characterized. The paper identifies the nature of the deployment and implementation of industrialization of Soviet Ukraine and reproduces a holistic picture of the implementation of the first five-year plans on the ground in specific conditions and the development of leading industrial sectors of the economy. Research methodology. In the process of research general scientific and special-historical methods of source and archival heuristics, scientific criticism of sources, diplomatic, textual, hermeneutic analysis were used. Conclusions. In the course of Ukraine's industrialization, new industries were formed and old ones developed, a number of industrial supergiants were built, the production of unique machinery and equipment was established, and energy and raw material potential was increased. This turned the republic into the most powerful region of the Soviet Union, and the Donetsk-Dnieper industrial region into the main economic resource of industrial development of both Ukraine and the Soviet Union.
СВІТОГЛЯДНІ ЗАСАДИ М. П. ДРАГОМАНОВА
(2020) Олоханова, В. В.
Робота присвячена Михайлу Петровичу Драгоманову, відомому громадському діячеві, науковцю, педагогу. Актуальність теми полягає в тому, що доробок Драгоманова, потребує детального дослідження, вивчення та ознайомлення молодого покоління з його науковою спадщиною, яка є гідною великої і нелегкої долі вченого. Мета роботи: показати важливість ідей вченого і політичного діяча М.П.Драгоманова в українському суспільному житті другої половини ХІХ – початку ХХ століття. Завдання полягає в дослідженні постаті М.П. Драгоманова та його ролі в суспільно-політичному та культурному житті України. Висновки: Михайло Петрович Драгоманов належить до перших фігур українського суспільного, наукового і суспільного-культурного життя 60 – 90 рр. ХІХ ст. М.П.Драгоманов залишив помітний слід у філософії і педагогіці, в історичних і філологічних науках, в політології, культурології, журналістиці і публіцистичній діяльності. Філософські, соціальні і педагогічні пошуки Драгоманова не тільки узагальнювали досвід, що був в наявності, але і спрямовували його в майбутнє, що зумовлює актуальність його доробку для сьогодення. The work is dedicated to Mikhail Petrovich Drahomanov, a well-known public figure, scientist and teacher. The relevance of the topic is that Drahomanov's work requires detailed research, study and acquaintance of the younger generation with his scientific heritage, which is worthy of the great and difficult fate of the scientist. Purpose: to show the importance of the ideas of scientist and politician M.P. Drahomanov in the Ukrainian social life of the second half of the XIX - early XX century. The task is to study the figure of M.P. Drahomanov and his role in the socio-political and cultural life of Ukraine. Conclusions: Mykhailo Petrovich Drahomanov is one of the first figures of Ukrainian social, scientific and socio-cultural life of the 60-90s of the XIX century. M.P. Drahomanov left a noticeable mark in philosophy and pedagogy, in historical and philological sciences, in political science, culturology, journalism and journalism. Drahomanov's philosophical, social and pedagogical research not only summarized the experience that was available, but also directed him to the future, which determines the relevance of his work for today.
СУЧАСНІ ВІЗІЇ ІСТОРІЇ МАГДЕБУРЗЬКОГО ПРАВА В УКРАЇНІ
(2020) Андрієвський, С. С.
Роль магдебурзького права в поступі українських міст та становленні національного права на українських землях є однією з найбільш дискусійних проблем в історії України. Мета роботи: аналіз специфіки сучасної візії історії магдебурзького права в Україні. Проаналізовано сучасні погляди українських істориків та правознавців на дискусійне питання щодо причин запровадження магдебурзького права в Україні. З’ясовано, що реконструювати об’єктивні причини запровадження магдебурзького права в Україні доцільно в межах цивілізаційного дискурсу. Порівняльно- правовий аналіз дозволяє стверджувати, що магдебурзьке право у значній мірі відповідало українським соціально-правовим реаліям. Застосування принципів теорії модернізації свідчить, що етапи модернізації кореспондуються з хвилями розповсюдження магдебурзького права. Водночас, головний евристичний потенціалз ’ясування причин запровадження магдебурзького права полягає у входженні України в європейську цивілізацію, передусім в часи Речі Посполитої. The role of Magdeburg law in the progress of Ukrainian cities and the formation of national law in the Ukrainian lands is one of the most controversial issues in the history of Ukraine Purpose: analysis of the specifics of the modern vision of the history of Magdeburg law in Ukraine. The modern views of Ukrainian historians and jurists on the debatable issue of the reasons for the introduction of Magdeburg law in Ukraine are analyzed. It is found that it is expedient to reconstruct the objective reasons for the introduction of Magdeburg law in Ukraine within the framework of civilizational discourse. Comparative legalanalysissuggeststhat Magdebur glaw largelycorrespondedtothe Ukrainian socialandlegalrealities. The application of the principles of the theoryof modernization showsth at the stages of modernization correspond to the waves of the spread of Magdeburg law. Atthesametime, the mainheuristicpotential of findingoutthereasonsfor the introduction of Magdeburglawlies in Ukraine’sentry in to European civilization, especially during the Commonwealth.
ЯПОНСЬКА ДЕРЖАВНА ІДЕОЛОГІЯ КІНЦЯ ХІХ – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ.
(2020) Вовк, В. В.
Мета роботи полягає у визначенні основних ідеологічних принципів політичного розвитку Японії в кінці ХІХ – 30-х рр. XX ст. Для цього автор ставить такі дослідницькі завдання: дослідити модернізаційні зміни в політичній, економічній та культурній сферах Японії у «період Мейдзі» (1868 – 1912 рр.); з`ясувати фактори посилення культу імператора в першій половині XX ст.; охарактеризувати суперечність державної ідеології внутрішньополітичного розвитку Японії у 20 – 30-х рр. ХХ ст.; визначити сутність японського націоналізму; Purpose to determine the basic ideological principles of political development of Japanin the late XIX - 30's of XX century. Todothis, the author sets the following research objectives: to study the modernization chang esin the political, economic and culturals pheres of Japaninthe "Meijiperiod" (1868 - 1912); to find out factors of streng the ning of a cultof the emperorin the first half of XX century; to characterize the contradiction of the state ideology of Japan's domestic political development in the 1920's and 1930's; to determine the essence of Japane senationalism;
ЄВРЕЙСЬКА ЕТНІЧНА ГРОМАДА ПІВДНЯ УКРАЇНИ 1920-1930-Х РР.
(2020) Дем’янова, Ю. С.
Мета роботи полягає у комплексному визначенні основних тенденцій розвитку у соціально-економічному, політичному та культурному житті єврейської громади на південній території України. Методологічні засади роботи становлять принципи історизму, об’єктивності та системності. У процесі проведеного дослідження нами були використані такі методи: загальнонаукові (класифікації, типологізації, описовий, структурно-системний), спеціальні наукові (історичний, хронологічний, порівняльний, проблемно-тематичний, ретроспективний). Висновки: Загальний аналіз історичної літератури з проблем єврейського населення Півдня України 20-30-х рр. ХХ ст. засвідчує наявність розлогої фактологічної бази, створеної зусиллями вітчизняних і зарубіжних учених. Період 1920-1930-х років відзначився значним переселенням єврейського народу на Південь України. Вони дали значний поштовх у розвиток промисловості та сільського господарства. Протягом 20-30-х років ХХ століття єврейська спільнота Півдня України підпала під жорсткий вплив державної політики, вони відчули заходи, направлені на коренізацію етнічних груп, обмеження в політичних правах, передусім – право голосу. Наприкінці 30-х років XX століття відбулася ліквідація національних районів та сільрад, отже, переривалося робота системи національного районування як на території Півдня України, так і по всій території республіки. У 20 – 30-х рр. ХХ ст. євреї сформували власну систему громадських об’єднань, що активно захищали їх національні інтереси. Культурно-освітня діяльність мала позитивні моменти в будівництві єврейської культури і освіти на Півдні України. Проходила активна організація бібліотечної роботи. Але поступово компартія змусила її діяльність підпорядковувати своїм інтересам. Єврейська мова інтенсивно розвивалась разом з культурою. The purpose of the work is to comprehensively determine the main trends in the socio-economic, political and cultural life of the Jewish community in the southern part of Ukraine. The methodological principles of the work are the principles of historicism, objectivity and systematics. In the course of the research we used the following methods: general scientific (classifications, typologies, descriptive, structural-systemic), special scientific (historical, chronological, comparative, problem-thematic, retrospective). Conclusions: General analysis of historical literature on the problems of the Jewish population of southern Ukraine in the 20-30's of the twentieth century. testifies to the existence of an extensive factual base created by the efforts of domestic and foreign scientists. The period of the 1920s and 1930s was marked by a significant migration of the Jewish people to the South of Ukraine. They gave a significant impetus to the development of industry and agriculture. During the 1920s and 1930s, the Jewish community in southern Ukraine came under the severe influence of state policy, and they felt the measures aimed at the rooting of ethnic groups, restrictions on political rights, and, above all, the right to vote. At the end of the 1930s, national districts and village councils were liquidated, and thus the work of the national zoning system was interrupted both in the South of Ukraine and throughout the country. In the 20 - 30's of the twentieth century. Jews formed their own system of public associations that actively defended their national interests. Cultural and educational activities had positive aspects in the construction of Jewish culture and education in southern Ukraine. There was an active organization of library work. But gradually the Communist Party forced its activities to be subordinated to its interests. The Hebrew language developed intensively along with culture.
ІНТЕЛІГЕНЦІЯ ПІВДНЯ УКРАЇНИ У СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ УСРР 1920-Х РР.
(2020) Бушманова, І. А.
Висвітлено характерні риси становища інтелігенції Півдня УСРР у суспільно-політичному житті у період 1920-х років. Методологічні засади роботи становлять принципи історизму, об’єктивності та системності. У процесі проведеного дослідження нами були використані такі методи: загальнонаукові (класифікації, типологізації, описовий, структурно-системний), спеціальні наукові (історичний, хронологічний, порівняльний, проблемно-тематичний, ретроспективний) методи. У ході дослідження було з’ясовано, що фактично з другої половини ХІХ – початку ХХ ст., інтелігенція стала предметом наукової критики для багатьох суспільствознавців і природньо породила плюралізм думок. Визначені проблеми історії національної інтелігенції 1920-х рр. ХХ ст. в історіографії. Політика українізації допомагала поширити сфери функціонування української мови й підвищити рівень її престижності серед національних меншин. За часи сталінського тоталітарного режиму проти інтелігенції південних областей України, як і проти всього місцевого населення, були застосовані різні репресивні заходи які стали причиною значної кількості людських трагедій. Соціальне страхування було обумовлене непослідовною зміною підходів до його організації, яке здійснювалась як на страхових принципах, так і на принципах соціального забезпечення. The characteristic features of the position of the intelligentsia of the South of the USSR in the socio-political life in the period of the 1920s are highlighted. The methodological principles of the work are the principles of historicism, objectivity and systematics. In the course of the research we used the following methods: general scientific (classification, typology, descriptive, structural-systemic), special scientific (historical, chronological, comparative, problem-thematic, retrospective) methods. The study found that, in fact, from the second half of the nineteenth to the early twentieth century, the intelligentsia became the subject of scientific criticism for many social scientists and naturally gave rise to a pluralism of opinions. The problems of the history of the national intelligentsia of the 1920s of the XX century are determined. in historiography. The policy of Ukrainization helped to expand the scope of the Ukrainian language and increase its prestige among national minorities. During the Stalinist totalitarian regime, various repressive measures were applied against the intelligentsia of the southern regions of Ukraine, as well as against the entire local population, which caused a significant number of human tragedies. Social insurance was due to inconsistent changes in approaches to its organization, which was carried out both on insurance principles and on the principles of social security.
ІСТОРИЧНА ЛІТЕРАТУРА ПЕРІОДУ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ ХІХ-ХХ СТ.
(2020) Лелеко, О. О.
Метою роботи є аналіз історичної літератури періоду національно-визвольного руху XIX - початку XX століття. Події національно-визвольного руху ХІХ-ХХ віків на українських землях відіграли велику роль в українській історії. Тому ця тема дослідження стала невідємною частиною праць та наукових пошуків багатьох українських істориків, етнографів, публіцистів та інших науковців. Проаналізувавши достатню кількість матеріалів з обраної теми ми дійшли висновків, що історичну літературу національно-визвольного руху можливо характеризувати за допомогою аналізу наукової та художньої літератури того періоду. Зокрема, у першому розділі було охарактеризовано важливість архівів для вивчення проблеми а також її історіографію та джерельну базу. Другий розділ дав можливість дійти висновку, що історична наукова та художня література періоду ХІХ століття стала важливим поштовхом до розвитку суспільно-політичних відносин та формування національної самосвідомості. У третьому розділі було розглянуто становлення та розвиток історичної художньої та наукової літератури, її особливості та політичні впливи на неї. Четвертий розділ присвячено видатним науковцям, які відіграли велику роль у розвитку політичного та культурного процесу національно-визвольного руху. The purpose of this work is to analyze the historical literature of the period of the national liberation movement of the XIX - early XX century. The events of the national liberation movement of the XIX-XX centuries in the Ukrainian lands played a great role in Ukrainian history. Therefore, this research topic has become an integral part of the works and scientific research of many Ukrainian historians, ethnographers, publicists and other scientists. After analyzing a sufficient number of materials on the chosen topic, we came to the conclusion that the historical literature of the national liberation movement can be characterized by analyzing the scientific and literary literature of that period. In particular, the first Chapter described the importance of archives for studying the problem, as well as its historiography and source base. The second section made it possible to conclude that the historical scientific and artistic literature of the period of the XIX century was an important impetus to the development of socio-political relations and the formation of national consciousness. The third section deals with the formation and development of historical fiction and scientific literature, its features and political influences on it. The fourth section is dedicated to outstanding scientists who played a major role in the development of the political and cultural process of the national liberation movement.
ІСТОРИЧНІ СТУДІЇ О. ОГЛОБЛИНА
(2020) Костюк, А. М.
Мета дослідження полягає у реконструкції наукових поглядів О. Оглоблина у контексті розвитку української історичної науки та українського громадсько-політичного життя протягом ХХ ст., що включає: елементи професійної біографії (позиції вченого в академічній системі та напрямки професійної діяльності); бібліографічну біографію (аналіз праць та ідейно-методологічних засад автора, виділення основних напрямків наукової роботи); ситуаційну біографію (події та умови соціально-політичного та культурно-громадського життя суспільства відповідної епохи, в яких жив та брав участь вчений). Методологічна дослідження. Принципи історизму, об`єктивності та всебічності становлять методологічну основу роботи. У роботі використано як загальнонаукові (систематизації, типологізації), так і спеціально-історичні методи (історико-порівняльний, проблемний, історико-генетичний та проблемно-хронологічний). При дослідженні теми важливе значення мало використання методу критичного аналізу та синтезу джерельного та історіографічного матеріалу. Висновки. Науково-академічна діяльність О. Оглоблина припала на період піднесення української історичної науки 1920-х років, творцем якої був і він сам, а вимушений застій став реакцією на репресивні заходи більшовицького уряду. Його дослідницькому перу на Батьківщини належить понад 100 друкованих праць. Серед них – 7 монографій, які йому за життя пощастило оприлюднити: – "Мануфактура в Гетьманщине", "Предкапиталистическая фабрика", "Нариси з історії капіталізму на Україні", "Кріпацька фабрика" (видрукована та розсипана у 1932 p., однак заново видана на еміграції у 1971 p.), "Історія господарства України" (конспект лекцій, прочитаних в КІНГу), "Нариси з історії України. Україна в кінці XVII – першій чверті XVIII ст.", колективна монографія "Історія України" (короткий курс). Поміж цього оглоблинського наукового розмаїття у рукописах залишилися десятки ґрунтовних студій. Майже всі зі своїх праць, хіба що за винятком деяких спеціальних історіографічних, вчений задумував і створив в Україні, однак через несприятливі умови оприлюднив тільки частину. Все ж зібраний тут архівний матеріал був використаний пізніше – на еміграції. Широта й діапазон зацікавлень дослідника відзначалися різноманітністю тематики. У полі його зору перебували питання соціально-економічної та політичної історії. У своїй монографічній історично-економічній серії і низці статей він побудував концепцію господарської самостійності України впродовж декількох хронологічних відтинків з наголосом на XVIII – першій половині XIX ст. Згідно з його висновками Україна, більше Лівобережна в рамках Гетьманщини, зберігала, хоч і формально, політичну автономію від Російської держави, мала своє незалежне господарство, що було інтегроване більше в економіку європейських держав, ніж метрополії. Підкреслюючи колоніальний характер економічної політики Москви відносно України, професор на прикладі фабрично-заводської промисловості розробив її чітку періодизацію. Наріжним каменем оглоблинської концепції унезалежнення української господарської системи є її пов'язання з національними інтересами Батьківщини. У низці значних праць він намагався сформувати погляд на тяглість українського національно-політичного процесу починаючи з другої половини XVII-XVIII ст. З цього великого задуму вдалося заповнити історіографічну прогалину з часів Руїни та гетьманування Івана Мазепи, тоді як на дальшу добу був зібраний, осмислений і систематизований джерельний матеріал. Його вабила героїка української старовини та політичне зростання її провідної верстви і роль цих елементів у розбудові держави. В цьому розумінні ми можемо віднести науковий доробок О.Оглоблина до державницького напрямку української історіографії, який намітився в його працях радянської доби і вже остаточно оформився в працях, виданих на еміграції. Сьогодні не залишається сумнівів, що Олександр Петрович ще за радянських часів став відомим дослідником і талановитим організатором наукового процесу. Перший доктор історії української культури та один із небагатьох докторів історичних наук на Батьківщині, професор низки високих шкіл і наставник молоді – ось штрихи до його портрету. Гадаємо, що очищена від ідеологічних нашарувань фігура О. Оглоблина прислужиться Україні та її великим звершенням. The aim of the study is to reconstruct O. Ogloblin's scientific views in the context of the development of Ukrainian historical science and Ukrainian socio-political life during the twentieth century, which includes: elements of professional biography (positions of a scientist in the academic system and professional activities) ); bibliographic biography (analysis of works and ideological and methodological principles of the author, selection of the main directions of scientific work); situational biography (events and conditions of socio-political and cultural-social life of the society of the respective epoch, in which the scientist lived and participated). Methodological research. The principles of historicism, objectivity and comprehensiveness are the methodological basis of the work. Both general scientific (systematization, typology) and special-historical methods (historical-comparative, problematic, historical-genetic and problem-chronological) are used in the work. The use of the method of critical analysis and synthesis of source and historiographical material was important in the study of the topic. Conclusions. O. Ogloblin's scientific and academic activity coincided with the rise of Ukrainian historical science in the 1920s, which he himself was the creator of, and the forced stagnation was a reaction to the repressive measures of the Bolshevik government. His research pen in the Homeland owns more than 100 publications. Among them are 7 monographs that he was lucky enough to publish during his lifetime: - "Manufactory in the Hetmanate", "Pre-capitalist factory", "Essays on the history of capitalism in Ukraine", "Serf factory" (printed and scattered in 1932, but republished in exile in 1971), "History of the economy of Ukraine" (summary of lectures given in KING), "Essays on the history of Ukraine. Ukraine in the late XVII - first quarter of the XVIII century.", collective monograph "History of Ukraine" (short course) . Among this Ogloblin scientific diversity, dozens of thorough studies remain in the manuscripts. Almost all of his works, except for some special historiographical ones, were conceived and created by the scientist in Ukraine, but due to unfavorable conditions he published only a part of them. However, the archival material collected here was used later - in exile. The breadth and range of interests of the researcher were marked by a variety of topics. In his field of vision were issues of socio-economic and political history. In his monographic historical and economic series and a series of articles, he built the concept of economic independence of Ukraine over several chronological sections with an emphasis on the XVIII - first half of the XIX century. According to his findings, Ukraine, more so the Left Bank within the Hetmanate, retained, albeit formally, political autonomy from the Russian state, had its own independent economy, which was integrated more into the economies of European states than metropolises. Emphasizing the colonial nature of Moscow's economic policy toward Ukraine, the professor developed its clear periodization on the example of the factory industry. The cornerstone of Ogloblin's concept of independence of the Ukrainian economic system is its connection with the national interests of the Motherland. In a number of significant works, he tried to form a view of the longevity of the Ukrainian national-political process since the second half of the XVII-XVIII centuries. From this great plan it was possible to fill the historiographical gap from the time of the Ruin and the hetmanship of Ivan Mazepa, while for the next day the source material was collected, comprehended and systematized. He was attracted by the heroism of Ukrainian antiquity and the political growth of its leading class and the role of these elements in building the state. In this sense, we can attribute the scientific achievements of O. Ogloblin to the state direction of Ukrainian historiography, which emerged in his works of the Soviet era and has already been finalized in the works published in exile. Today there is no doubt that Alexander Petrovich became a famous researcher and a talented organizer of the scientific process in Soviet times. The first doctor of the history of Ukrainian culture and one of the few doctors of historical sciences in the Homeland, a professor of a number of high schools and a mentor of young people - these are the touches to his portrait. We think that the figure of O. Ogloblin, cleansed of ideological layers, will serve Ukraine and its great achievements.