Кафедра історії, археології та методики викладання
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/10901
Browse
Search Results
Item ОСОБЛИВОСТІ ОБОРОНИ ХЕРСОНА 17-18 СЕРПНЯ 1941 Р(2020) Нагрибельний, Б. Я.Дослідження зумовлено потребою аналізу бойових дій під час оборони Херсону. Історіографія радянської доби була спрямована на демонстрацію героїчних вчинків радянського керівництва та нівелювання прорахунків і невдалих стратегічних дій початкового етапу Другої Світової війни. Сучасна історія потребує критичного переосмислення військових поразок під час оборони Херсона, які репрезентують загальну тенденцію оборонних дій. The study is due to the need to analyze the fighting during the defense of Kherson. Historiography of the Soviet era was aimed at demonstrating the heroic deeds of the Soviet leadership and leveling miscalculations and unsuccessful strategic actions of the initial stage of World War II. Modern history requires a critical rethinking of military defeats during the defense of Kherson, which represent the general trend of defensive action.Item ІСТОРИЧНІ СТУДІЇ О. ОГЛОБЛИНА(2020) Костюк, А. М.Мета дослідження полягає у реконструкції наукових поглядів О. Оглоблина у контексті розвитку української історичної науки та українського громадсько-політичного життя протягом ХХ ст., що включає: елементи професійної біографії (позиції вченого в академічній системі та напрямки професійної діяльності); бібліографічну біографію (аналіз праць та ідейно-методологічних засад автора, виділення основних напрямків наукової роботи); ситуаційну біографію (події та умови соціально-політичного та культурно-громадського життя суспільства відповідної епохи, в яких жив та брав участь вчений). Методологічна дослідження. Принципи історизму, об`єктивності та всебічності становлять методологічну основу роботи. У роботі використано як загальнонаукові (систематизації, типологізації), так і спеціально-історичні методи (історико-порівняльний, проблемний, історико-генетичний та проблемно-хронологічний). При дослідженні теми важливе значення мало використання методу критичного аналізу та синтезу джерельного та історіографічного матеріалу. Висновки. Науково-академічна діяльність О. Оглоблина припала на період піднесення української історичної науки 1920-х років, творцем якої був і він сам, а вимушений застій став реакцією на репресивні заходи більшовицького уряду. Його дослідницькому перу на Батьківщини належить понад 100 друкованих праць. Серед них – 7 монографій, які йому за життя пощастило оприлюднити: – "Мануфактура в Гетьманщине", "Предкапиталистическая фабрика", "Нариси з історії капіталізму на Україні", "Кріпацька фабрика" (видрукована та розсипана у 1932 p., однак заново видана на еміграції у 1971 p.), "Історія господарства України" (конспект лекцій, прочитаних в КІНГу), "Нариси з історії України. Україна в кінці XVII – першій чверті XVIII ст.", колективна монографія "Історія України" (короткий курс). Поміж цього оглоблинського наукового розмаїття у рукописах залишилися десятки ґрунтовних студій. Майже всі зі своїх праць, хіба що за винятком деяких спеціальних історіографічних, вчений задумував і створив в Україні, однак через несприятливі умови оприлюднив тільки частину. Все ж зібраний тут архівний матеріал був використаний пізніше – на еміграції. Широта й діапазон зацікавлень дослідника відзначалися різноманітністю тематики. У полі його зору перебували питання соціально-економічної та політичної історії. У своїй монографічній історично-економічній серії і низці статей він побудував концепцію господарської самостійності України впродовж декількох хронологічних відтинків з наголосом на XVIII – першій половині XIX ст. Згідно з його висновками Україна, більше Лівобережна в рамках Гетьманщини, зберігала, хоч і формально, політичну автономію від Російської держави, мала своє незалежне господарство, що було інтегроване більше в економіку європейських держав, ніж метрополії. Підкреслюючи колоніальний характер економічної політики Москви відносно України, професор на прикладі фабрично-заводської промисловості розробив її чітку періодизацію. Наріжним каменем оглоблинської концепції унезалежнення української господарської системи є її пов'язання з національними інтересами Батьківщини. У низці значних праць він намагався сформувати погляд на тяглість українського національно-політичного процесу починаючи з другої половини XVII-XVIII ст. З цього великого задуму вдалося заповнити історіографічну прогалину з часів Руїни та гетьманування Івана Мазепи, тоді як на дальшу добу був зібраний, осмислений і систематизований джерельний матеріал. Його вабила героїка української старовини та політичне зростання її провідної верстви і роль цих елементів у розбудові держави. В цьому розумінні ми можемо віднести науковий доробок О.Оглоблина до державницького напрямку української історіографії, який намітився в його працях радянської доби і вже остаточно оформився в працях, виданих на еміграції. Сьогодні не залишається сумнівів, що Олександр Петрович ще за радянських часів став відомим дослідником і талановитим організатором наукового процесу. Перший доктор історії української культури та один із небагатьох докторів історичних наук на Батьківщині, професор низки високих шкіл і наставник молоді – ось штрихи до його портрету. Гадаємо, що очищена від ідеологічних нашарувань фігура О. Оглоблина прислужиться Україні та її великим звершенням. The aim of the study is to reconstruct O. Ogloblin's scientific views in the context of the development of Ukrainian historical science and Ukrainian socio-political life during the twentieth century, which includes: elements of professional biography (positions of a scientist in the academic system and professional activities) ); bibliographic biography (analysis of works and ideological and methodological principles of the author, selection of the main directions of scientific work); situational biography (events and conditions of socio-political and cultural-social life of the society of the respective epoch, in which the scientist lived and participated). Methodological research. The principles of historicism, objectivity and comprehensiveness are the methodological basis of the work. Both general scientific (systematization, typology) and special-historical methods (historical-comparative, problematic, historical-genetic and problem-chronological) are used in the work. The use of the method of critical analysis and synthesis of source and historiographical material was important in the study of the topic. Conclusions. O. Ogloblin's scientific and academic activity coincided with the rise of Ukrainian historical science in the 1920s, which he himself was the creator of, and the forced stagnation was a reaction to the repressive measures of the Bolshevik government. His research pen in the Homeland owns more than 100 publications. Among them are 7 monographs that he was lucky enough to publish during his lifetime: - "Manufactory in the Hetmanate", "Pre-capitalist factory", "Essays on the history of capitalism in Ukraine", "Serf factory" (printed and scattered in 1932, but republished in exile in 1971), "History of the economy of Ukraine" (summary of lectures given in KING), "Essays on the history of Ukraine. Ukraine in the late XVII - first quarter of the XVIII century.", collective monograph "History of Ukraine" (short course) . Among this Ogloblin scientific diversity, dozens of thorough studies remain in the manuscripts. Almost all of his works, except for some special historiographical ones, were conceived and created by the scientist in Ukraine, but due to unfavorable conditions he published only a part of them. However, the archival material collected here was used later - in exile. The breadth and range of interests of the researcher were marked by a variety of topics. In his field of vision were issues of socio-economic and political history. In his monographic historical and economic series and a series of articles, he built the concept of economic independence of Ukraine over several chronological sections with an emphasis on the XVIII - first half of the XIX century. According to his findings, Ukraine, more so the Left Bank within the Hetmanate, retained, albeit formally, political autonomy from the Russian state, had its own independent economy, which was integrated more into the economies of European states than metropolises. Emphasizing the colonial nature of Moscow's economic policy toward Ukraine, the professor developed its clear periodization on the example of the factory industry. The cornerstone of Ogloblin's concept of independence of the Ukrainian economic system is its connection with the national interests of the Motherland. In a number of significant works, he tried to form a view of the longevity of the Ukrainian national-political process since the second half of the XVII-XVIII centuries. From this great plan it was possible to fill the historiographical gap from the time of the Ruin and the hetmanship of Ivan Mazepa, while for the next day the source material was collected, comprehended and systematized. He was attracted by the heroism of Ukrainian antiquity and the political growth of its leading class and the role of these elements in building the state. In this sense, we can attribute the scientific achievements of O. Ogloblin to the state direction of Ukrainian historiography, which emerged in his works of the Soviet era and has already been finalized in the works published in exile. Today there is no doubt that Alexander Petrovich became a famous researcher and a talented organizer of the scientific process in Soviet times. The first doctor of the history of Ukrainian culture and one of the few doctors of historical sciences in the Homeland, a professor of a number of high schools and a mentor of young people - these are the touches to his portrait. We think that the figure of O. Ogloblin, cleansed of ideological layers, will serve Ukraine and its great achievements.Item ПОДІЇ ГОЛОКОСТУ В УКРАЇНІ(2020) Сапога, К. Ю.Мета роботи: аналіз основних подій Голокосту в Україні та встановлення їх особливостей на теренах Херсонщини, зокрема. Дослідження зосереджено на оцінці ступеню зацікавлення українських істориків певними його аспектами, комплексному аналізі Інтернет-джерел про події Голокосту в Україні за допомогою методів історичного дослідження; аналізів механізмів винищення єврейського населення; порівнянні масштабів трагедії за історичними та статистичними даними; хронологічній систематизації подій. Висновки. У ході дослідження було з’ясовано, що слідчі матеріали, які є важливими для дослідників теми Голокосту, необхідно ретельно зіставляти, а також порівнювати з іншими джерелами, тому що вони фіксують різні причини та пояснення одних і тих самих фактів. Матеріали кримінальних справ і спогадів свідків показують, що акції зі знищення єврейського населення сільської місцевості відбувалися досить організовано та оперативно. The purpose of my work: Analysis of the main events of the Holocaust in Ukraine and the establishment of their features in the Kherson region, in particular. The study focuses on assessing the level of interest of Ukrainian historians in certain aspects of it. Comprehensive analysis of Internet sources about the events of the Holocaust in Ukraine using the methods of historical research; analysis of ways to exterminate the Jewish population;comparison of the scale of the tragedyaccording to historical and statistical data; chronology of the system of events. Conclusions. The study found that investigative materials that are important for Holocaust researchers need to be carefully collated and compared with other sources,because they record various reasons and explanations of same facts. Criminal records and eyewitnesses show that attacks and extermination of the Jewish population in rural areas took place in a sufficiently organized and effectively manner.