Кафедра історії, археології та методики викладання
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/10901
Browse
Search Results
Item ЯПОНСЬКА ДЕРЖАВНА ІДЕОЛОГІЯ КІНЦЯ ХІХ – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ.(2020) Вовк, В. В.Мета роботи полягає у визначенні основних ідеологічних принципів політичного розвитку Японії в кінці ХІХ – 30-х рр. XX ст. Для цього автор ставить такі дослідницькі завдання: дослідити модернізаційні зміни в політичній, економічній та культурній сферах Японії у «період Мейдзі» (1868 – 1912 рр.); з`ясувати фактори посилення культу імператора в першій половині XX ст.; охарактеризувати суперечність державної ідеології внутрішньополітичного розвитку Японії у 20 – 30-х рр. ХХ ст.; визначити сутність японського націоналізму; Purpose to determine the basic ideological principles of political development of Japanin the late XIX - 30's of XX century. Todothis, the author sets the following research objectives: to study the modernization chang esin the political, economic and culturals pheres of Japaninthe "Meijiperiod" (1868 - 1912); to find out factors of streng the ning of a cultof the emperorin the first half of XX century; to characterize the contradiction of the state ideology of Japan's domestic political development in the 1920's and 1930's; to determine the essence of Japane senationalism;Item НАЦИСТСЬКИЙ ОКУПАЦІЙНИЙ РЕЖИМ НА ТЕРИТОРІЇ РАЙХКОМІСАРІАТУ «УКРАЇНА» В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ(2020) Ткачук, С. В.Мета роботи: комплексний аналіз особливостей становища українських земель під владою нацистського режиму, дослідити вектори політичної влади нацистського окупаційного режиму на території українських земель, Виявити характерні риси економічного розвитку. Методологія дослідження. У процесі дослідження застосовувалися методи аналізу та синтезу предмета, дедуктивний, індуктивний та історичний метод. Висновки. У ході дослідження було було проаналізовано історіографічну та джерельну базу даної теми при якому визначено такі характерні риси: наявність великої кількості наукових доробків з теми, присутній плюралізм поглядів на ту, чи іншу проблему, що допомагає дослідникам переосмислювати раніше набуту інформацію. Purpose: a comprehensive analysis of the peculiarities of the situation of Ukrainian lands under the Nazi regime, to explore the vectors of political power of the Nazi occupation regime on the territory of Ukrainian lands, to identify the characteristics of economic development. Research methodology. In the process of research the methods of analysis and synthesis of the subject, deductive, inductive and historical method were used. Conclusions. The study analyzed the historiographical and source base of this topic, which identified the following characteristics: the presence of a large number of scientific works on the topic, there is a pluralism of views on a particular problem that helps researchers rethink previously acquired information.Item ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ЛІВОБЕРЕЖЖЯ ХЕРСОНЩИНИ В УМОВАХ ОКУПАЦІЇ 1941-1943 РР.(2020) Петлінська, Ю. В.Підґрунтям дипломної роботи слугують архівні матеріали, періодична преса. Опрацювання та аналіз джерел різноманітних за своїм походженням та за ступенем інформативності дало можливість створити комплексну картину повсякденності населення Херсонщини в умовах німецької окупації. В дипломній роботі було досліджено, що німецька влада не хотіла кардинально змінювати встановлений порядок господарювання. Все залишалось так, як і було: те що належало державі залишається державним, кооперативне – кооперативам, а те що було особисте - залишається особистим. Крім того, було досліджено, шо німецька влада впровадила систему пільг для того, щоб населення мало можливість працювати в громадських господарствах. Щодо освітньої діяльності, ми описуємо як населення отримувало лише початковий рівень освіти. Отриманні дослідженні дозволили поглянути на німецький режим дещо по іншому, а ніж за радянських часів. Німецька влада виставляла себе, як визволителі від більшовицької влади намагаючись це показати за допомогою різних методів в тому числі і преси. На сторінках газет друкувалась інформація, котра висвітлювала всі злочини старої влади. На основі проведених досліджень можна зробити висновки, що у геостратегічних та воєнних планах Гітлера Україна виступала, як постачальник сировини до Німеччини. Дослідивши архівні документи стає зрозуміло, що з одного боку влада і справді не нехтувала жорстокими і нелюдськими методами на шляху досягнення своїх цілей, але якщо поглянути трішки з іншого боку, видавались закони, котрі допомагали слідкувати за порядком, виплачувались зарплати, працювати можна було на своїй присадибній ділянці плативши податок. The basis of the thesis are archival materials, periodicals. Elaboration and analysis of sources of various origins and the degree of informativeness made it possible to create a comprehensive picture of the daily life of the population of Kherson region under German occupation. In the thesis it was investigated that the German authorities did not want to radically change the established order of management. Everything will remain as it was: what belonged to the state remains state, cooperative - cooperatives, and what was personal - remains personal. In addition, it was investigated that the German authorities introduced a system of benefits to enable the population to work in public farms. Regarding educational activities, we describe how the population received only a basic level of education. The obtained research allowed us to look at the German regime in a slightly different way than in Soviet times. The German authorities presented themselves as liberators from the Bolshevik government, trying to show this through various methods, including the press. Newspapers covered all the crimes of the old government. Based on the research, it can be concluded that in Hitler's geostrategic and military plans, Ukraine acted as a supplier of raw materials to Germany. Examining the archival documents, it becomes clear that on the one hand the authorities did not neglect cruel and inhumane methods to achieve their goals, but if you look a little on the other hand, laws were issued to help maintain order, pay salaries, you could work on your own. homestead paying tax.Item ОСОБЛИВОСТІ ОБОРОНИ ХЕРСОНА 17-18 СЕРПНЯ 1941 Р(2020) Нагрибельний, Б. Я.Дослідження зумовлено потребою аналізу бойових дій під час оборони Херсону. Історіографія радянської доби була спрямована на демонстрацію героїчних вчинків радянського керівництва та нівелювання прорахунків і невдалих стратегічних дій початкового етапу Другої Світової війни. Сучасна історія потребує критичного переосмислення військових поразок під час оборони Херсона, які репрезентують загальну тенденцію оборонних дій. The study is due to the need to analyze the fighting during the defense of Kherson. Historiography of the Soviet era was aimed at demonstrating the heroic deeds of the Soviet leadership and leveling miscalculations and unsuccessful strategic actions of the initial stage of World War II. Modern history requires a critical rethinking of military defeats during the defense of Kherson, which represent the general trend of defensive action.Item ПОЛІТИЧНИЙ І ПРАВОВИЙ РОЗВИТОК МІСТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ У ДОБУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ(2020) Мануйлова, К. І.Мета роботи: охарактеризувати політичний і правовий розвиток міст Західної Європи у добу Середньовіччя; проаналізувати процес виникнення та розвитку міст у Західній Європі у середні віки; охарактеризувати принципи організації та механізми здійснення влади у містах Західної Європи; визначити характерні риси правового розвитку міст у середні віки. Методологія дослідження. У процесі розв’язання поставлених завдань використано загальнонаукові методи (індукція та дедукція), які застосовувалися для аналізу фактів та їх систематизації. З-поміж спеціальних історичних методів хронологічний, проблемно-хронологічний та порівняльно-історичний. Під час аналізу процесів зародження і розвитку західноєвропейських міст використано методи систематизації та класифікації. Висновки. У ході дослідження було з’ясовано,що Середньовічне міське право справило величезний вплив на сучасне законодавство. Одним з найбільших досягнень у розвитку західноєвропейських середньовічних міст можна вважати здобуття права на самоврядування яке не лише дало можливість західноєвропейським містам прискорити та раціоналізувати політичний та економічний розвиток, а й справило величезний вплив на політико-правову думку та історичну обстановку свого часу та поширилось далеко за межі власне Західної Європи. Purpose: to characterize the political and legal development of cities in Western Europe in the Middle ages; to analyze the process of emergence and development of cities in Western Europe in the middle ages; to characterize the principles of organization and mechanisms for the exercise of power in cities in Western Europe; to determine the characteristics of the legal development of cities in the middle ages. Research methodology. In the process of solving the tasks, General scientific methods (induction and deduction) were used to analyze the facts and systematize them. Special historical methods include chronological, problem-chronological, and comparative-historical methods. During the analysis of the processes of origin and development of Western European cities, methods of systematization and classification were used. Conclusions. In the study, it was found that the Medieval city law has had an enormous influence on modern legislation. One of the greatest achievements in the development of Western European medieval cities can be considered the right to self-government which not only allowed Western European cities to accelerate and rationalize political and economic development, but also had a huge impact on the political and legal thought and historical situation of its time and spread far beyond the borders of Western Europe proper.Item ІСТОРИЧНА ЛІТЕРАТУРА ПЕРІОДУ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ ХІХ-ХХ СТ.(2020) Лелеко, О. О.Метою роботи є аналіз історичної літератури періоду національно-визвольного руху XIX - початку XX століття. Події національно-визвольного руху ХІХ-ХХ віків на українських землях відіграли велику роль в українській історії. Тому ця тема дослідження стала невідємною частиною праць та наукових пошуків багатьох українських істориків, етнографів, публіцистів та інших науковців. Проаналізувавши достатню кількість матеріалів з обраної теми ми дійшли висновків, що історичну літературу національно-визвольного руху можливо характеризувати за допомогою аналізу наукової та художньої літератури того періоду. Зокрема, у першому розділі було охарактеризовано важливість архівів для вивчення проблеми а також її історіографію та джерельну базу. Другий розділ дав можливість дійти висновку, що історична наукова та художня література періоду ХІХ століття стала важливим поштовхом до розвитку суспільно-політичних відносин та формування національної самосвідомості. У третьому розділі було розглянуто становлення та розвиток історичної художньої та наукової літератури, її особливості та політичні впливи на неї. Четвертий розділ присвячено видатним науковцям, які відіграли велику роль у розвитку політичного та культурного процесу національно-визвольного руху. The purpose of this work is to analyze the historical literature of the period of the national liberation movement of the XIX - early XX century. The events of the national liberation movement of the XIX-XX centuries in the Ukrainian lands played a great role in Ukrainian history. Therefore, this research topic has become an integral part of the works and scientific research of many Ukrainian historians, ethnographers, publicists and other scientists. After analyzing a sufficient number of materials on the chosen topic, we came to the conclusion that the historical literature of the national liberation movement can be characterized by analyzing the scientific and literary literature of that period. In particular, the first Chapter described the importance of archives for studying the problem, as well as its historiography and source base. The second section made it possible to conclude that the historical scientific and artistic literature of the period of the XIX century was an important impetus to the development of socio-political relations and the formation of national consciousness. The third section deals with the formation and development of historical fiction and scientific literature, its features and political influences on it. The fourth section is dedicated to outstanding scientists who played a major role in the development of the political and cultural process of the national liberation movement.Item ІСТОРИЧНІ СТУДІЇ О. ОГЛОБЛИНА(2020) Костюк, А. М.Мета дослідження полягає у реконструкції наукових поглядів О. Оглоблина у контексті розвитку української історичної науки та українського громадсько-політичного життя протягом ХХ ст., що включає: елементи професійної біографії (позиції вченого в академічній системі та напрямки професійної діяльності); бібліографічну біографію (аналіз праць та ідейно-методологічних засад автора, виділення основних напрямків наукової роботи); ситуаційну біографію (події та умови соціально-політичного та культурно-громадського життя суспільства відповідної епохи, в яких жив та брав участь вчений). Методологічна дослідження. Принципи історизму, об`єктивності та всебічності становлять методологічну основу роботи. У роботі використано як загальнонаукові (систематизації, типологізації), так і спеціально-історичні методи (історико-порівняльний, проблемний, історико-генетичний та проблемно-хронологічний). При дослідженні теми важливе значення мало використання методу критичного аналізу та синтезу джерельного та історіографічного матеріалу. Висновки. Науково-академічна діяльність О. Оглоблина припала на період піднесення української історичної науки 1920-х років, творцем якої був і він сам, а вимушений застій став реакцією на репресивні заходи більшовицького уряду. Його дослідницькому перу на Батьківщини належить понад 100 друкованих праць. Серед них – 7 монографій, які йому за життя пощастило оприлюднити: – "Мануфактура в Гетьманщине", "Предкапиталистическая фабрика", "Нариси з історії капіталізму на Україні", "Кріпацька фабрика" (видрукована та розсипана у 1932 p., однак заново видана на еміграції у 1971 p.), "Історія господарства України" (конспект лекцій, прочитаних в КІНГу), "Нариси з історії України. Україна в кінці XVII – першій чверті XVIII ст.", колективна монографія "Історія України" (короткий курс). Поміж цього оглоблинського наукового розмаїття у рукописах залишилися десятки ґрунтовних студій. Майже всі зі своїх праць, хіба що за винятком деяких спеціальних історіографічних, вчений задумував і створив в Україні, однак через несприятливі умови оприлюднив тільки частину. Все ж зібраний тут архівний матеріал був використаний пізніше – на еміграції. Широта й діапазон зацікавлень дослідника відзначалися різноманітністю тематики. У полі його зору перебували питання соціально-економічної та політичної історії. У своїй монографічній історично-економічній серії і низці статей він побудував концепцію господарської самостійності України впродовж декількох хронологічних відтинків з наголосом на XVIII – першій половині XIX ст. Згідно з його висновками Україна, більше Лівобережна в рамках Гетьманщини, зберігала, хоч і формально, політичну автономію від Російської держави, мала своє незалежне господарство, що було інтегроване більше в економіку європейських держав, ніж метрополії. Підкреслюючи колоніальний характер економічної політики Москви відносно України, професор на прикладі фабрично-заводської промисловості розробив її чітку періодизацію. Наріжним каменем оглоблинської концепції унезалежнення української господарської системи є її пов'язання з національними інтересами Батьківщини. У низці значних праць він намагався сформувати погляд на тяглість українського національно-політичного процесу починаючи з другої половини XVII-XVIII ст. З цього великого задуму вдалося заповнити історіографічну прогалину з часів Руїни та гетьманування Івана Мазепи, тоді як на дальшу добу був зібраний, осмислений і систематизований джерельний матеріал. Його вабила героїка української старовини та політичне зростання її провідної верстви і роль цих елементів у розбудові держави. В цьому розумінні ми можемо віднести науковий доробок О.Оглоблина до державницького напрямку української історіографії, який намітився в його працях радянської доби і вже остаточно оформився в працях, виданих на еміграції. Сьогодні не залишається сумнівів, що Олександр Петрович ще за радянських часів став відомим дослідником і талановитим організатором наукового процесу. Перший доктор історії української культури та один із небагатьох докторів історичних наук на Батьківщині, професор низки високих шкіл і наставник молоді – ось штрихи до його портрету. Гадаємо, що очищена від ідеологічних нашарувань фігура О. Оглоблина прислужиться Україні та її великим звершенням. The aim of the study is to reconstruct O. Ogloblin's scientific views in the context of the development of Ukrainian historical science and Ukrainian socio-political life during the twentieth century, which includes: elements of professional biography (positions of a scientist in the academic system and professional activities) ); bibliographic biography (analysis of works and ideological and methodological principles of the author, selection of the main directions of scientific work); situational biography (events and conditions of socio-political and cultural-social life of the society of the respective epoch, in which the scientist lived and participated). Methodological research. The principles of historicism, objectivity and comprehensiveness are the methodological basis of the work. Both general scientific (systematization, typology) and special-historical methods (historical-comparative, problematic, historical-genetic and problem-chronological) are used in the work. The use of the method of critical analysis and synthesis of source and historiographical material was important in the study of the topic. Conclusions. O. Ogloblin's scientific and academic activity coincided with the rise of Ukrainian historical science in the 1920s, which he himself was the creator of, and the forced stagnation was a reaction to the repressive measures of the Bolshevik government. His research pen in the Homeland owns more than 100 publications. Among them are 7 monographs that he was lucky enough to publish during his lifetime: - "Manufactory in the Hetmanate", "Pre-capitalist factory", "Essays on the history of capitalism in Ukraine", "Serf factory" (printed and scattered in 1932, but republished in exile in 1971), "History of the economy of Ukraine" (summary of lectures given in KING), "Essays on the history of Ukraine. Ukraine in the late XVII - first quarter of the XVIII century.", collective monograph "History of Ukraine" (short course) . Among this Ogloblin scientific diversity, dozens of thorough studies remain in the manuscripts. Almost all of his works, except for some special historiographical ones, were conceived and created by the scientist in Ukraine, but due to unfavorable conditions he published only a part of them. However, the archival material collected here was used later - in exile. The breadth and range of interests of the researcher were marked by a variety of topics. In his field of vision were issues of socio-economic and political history. In his monographic historical and economic series and a series of articles, he built the concept of economic independence of Ukraine over several chronological sections with an emphasis on the XVIII - first half of the XIX century. According to his findings, Ukraine, more so the Left Bank within the Hetmanate, retained, albeit formally, political autonomy from the Russian state, had its own independent economy, which was integrated more into the economies of European states than metropolises. Emphasizing the colonial nature of Moscow's economic policy toward Ukraine, the professor developed its clear periodization on the example of the factory industry. The cornerstone of Ogloblin's concept of independence of the Ukrainian economic system is its connection with the national interests of the Motherland. In a number of significant works, he tried to form a view of the longevity of the Ukrainian national-political process since the second half of the XVII-XVIII centuries. From this great plan it was possible to fill the historiographical gap from the time of the Ruin and the hetmanship of Ivan Mazepa, while for the next day the source material was collected, comprehended and systematized. He was attracted by the heroism of Ukrainian antiquity and the political growth of its leading class and the role of these elements in building the state. In this sense, we can attribute the scientific achievements of O. Ogloblin to the state direction of Ukrainian historiography, which emerged in his works of the Soviet era and has already been finalized in the works published in exile. Today there is no doubt that Alexander Petrovich became a famous researcher and a talented organizer of the scientific process in Soviet times. The first doctor of the history of Ukrainian culture and one of the few doctors of historical sciences in the Homeland, a professor of a number of high schools and a mentor of young people - these are the touches to his portrait. We think that the figure of O. Ogloblin, cleansed of ideological layers, will serve Ukraine and its great achievements.Item БЛАГОДІЙНІСТЬ ТА БЛАГОДІЙНИКИ В УКРАЇНІ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ.(2020) Клименко, О. О.Сучасний стан української благодійності та діяльності громадських організацій у цій сфері демонструє не лише постійний інтерес суспільства до проблем нужденних, а й вказує на надзвичайно високий рівень суспільної самосвідомості та відповідальності. Автор акцентує увагу на актуальності вивчення досвіду становлення та розвитку благодійності в Україні у ХІХ – на початку ХХ століття. Це дає можливість виявити як позитивний досвід такої роботи, так і можливі недоліки громадської та державної системи соціальної підтримки. У кінці ХІХ – на початку ХХ століття українська благодійність переживала процес трансформації та небувалого раніше сплеску громадської активності, була важливою складовою суспільного життя. Саме духовно вмотивована благодійність набувала найбільшого соціального ефекту. Заслуга її у справі гуманізації суспільства є незаперечною, що яскраво засвідчив досвід ХІХ – початку ХХ ст. членів родин Терещенків, Харитоненків, Симиренків, Ханенків та інших. Вони своїм меценатством і колекціонуванням наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. об’єктивно сприяли збереженню для наступних поколінь надбань української, російської й зарубіжної культури, створили власні музеї, галереї й бібліотеки, підтримували матеріально художників, літераторів, музикантів. Визначальними рисами благодійної діяльності українських підприємців у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. були: невелика кількість власне української промислової еліти та пільгове становище в економічній сфері інонаціональної буржуазії, що мала пільги для провадження економічної діяльності. Не останню роль у процесі українського національного відродження відіграла діяльність патріотично налаштованих благодійників, меценатів, філантропів. Відродження та сприяння розвиткові культури, освіти, науки, публіцистики, медицини та соціальної допомоги загалом спричинило пожвавлення національно-культурного життя та прискорило процес становлення української нації. The current state of Ukrainian charity and the activities of public organizations in this area demonstrates not only the constant interest of society in the problems of the needy, but also indicates an extremely high level of public awareness and responsibility. The author emphasizes the relevance of studying the experience of formation and development of charity in Ukraine in the XIX - early XX century. This makes it possible to identify both the positive experience of such work and the possible shortcomings of the public and state social support system. In the late nineteenth and early twentieth centuries, Ukrainian philanthropy underwent a process of transformation and an unprecedented surge in public activity, was an important component of public life. It is spiritually motivated charity that has acquired the greatest social effect. Her merit in the humanization of society is undeniable, which is clearly evidenced by the experience of the XIX - early XX centuries. members of the Tereshchenko, Kharitonenko, Symyrenko, Khanenko and other families. They are their patronage and collecting in the late nineteenth - early twentieth century. objectively contributed to the preservation of the heritage of Ukrainian, Russian and foreign culture for future generations, created their own museums, galleries and libraries, financially supported artists, writers and musicians. Defining features of charitable activity of Ukrainian entrepreneurs in the second half of the XIX - early XX centuries were: a small number of the actual Ukrainian industrial elite and a privileged position in the economic sphere of the non-national bourgeoisie, which had privileges for economic activity. Not the least role in the process of Ukrainian national revival was played by the activities of patriotic philanthropists, patrons, and philanthropists. The revival and promotion of culture, education, science, journalism, medicine and social assistance in general led to the revival of national and cultural life and accelerated the process of formation of the Ukrainian nation.Item ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ(2020) Гнідіна, Р. В.У роботі йдеться про те, що у добу Центральної Ради зароджувалися основи національної української дипломатії, створювались її перші інституції, тимчасові надзвичайні місії поступово мінялись на постійні дипломатичні представництва. Зусиллям працівників міністерства створювалась мережа українських представництв за кордоном, їх діяльністю було: ведення справ з іноземними урядами для забезпечення інтересів Української Народної Республіки та захист прав громадян України за кордоном. Міністерство закордонних справ укладало низку законопроектів: про установи для охорони інтересів українських підданих за межами УНР, про виїзд за кордон громадян України, про посольства і місії УНР, про громадянство УНР та національно-персональну автономію.Взагалі, функціонування міністерства міжнародних справ протягом другої половини 1917 р. та до кінця квітня 1918 р. організувало основи та значною мірою встановило головні напрямки роботи міністерства закордонних справ Української Держави доби гетьмана П. Скоропадського. The paper states that in the days of the Central Rada the foundations of national Ukrainian diplomacy were born, its first institutions were created, temporary emergency missions were gradually changed to permanent diplomatic missions. Through the efforts of the Ministry's employees, a network of Ukrainian missions abroad was created, their activities were: conducting business with foreign governments to ensure the interests of the Ukrainian People's Republic and protecting the rights of Ukrainian citizens abroad. The Ministry of Foreign Affairs concluded a number of bills: on institutions for the protection of the interests of Ukrainian citizens outside the UPR, on the departure of Ukrainian citizens, on embassies and missions of the UPR, on the citizenship of the UPR and national-personal autonomy. and by the end of April 1918 organized the foundations and largely established the main directions of the Ministry of Foreign Affairs of the Ukrainian State of the era of Hetman P. Skoropadsky.Item ЄВРЕЙСЬКА ЕТНІЧНА ГРОМАДА ПІВДНЯ УКРАЇНИ 1920-1930-Х РР.(2020) Дем’янова, Ю. С.Мета роботи полягає у комплексному визначенні основних тенденцій розвитку у соціально-економічному, політичному та культурному житті єврейської громади на південній території України. Методологічні засади роботи становлять принципи історизму, об’єктивності та системності. У процесі проведеного дослідження нами були використані такі методи: загальнонаукові (класифікації, типологізації, описовий, структурно-системний), спеціальні наукові (історичний, хронологічний, порівняльний, проблемно-тематичний, ретроспективний). Висновки: Загальний аналіз історичної літератури з проблем єврейського населення Півдня України 20-30-х рр. ХХ ст. засвідчує наявність розлогої фактологічної бази, створеної зусиллями вітчизняних і зарубіжних учених. Період 1920-1930-х років відзначився значним переселенням єврейського народу на Південь України. Вони дали значний поштовх у розвиток промисловості та сільського господарства. Протягом 20-30-х років ХХ століття єврейська спільнота Півдня України підпала під жорсткий вплив державної політики, вони відчули заходи, направлені на коренізацію етнічних груп, обмеження в політичних правах, передусім – право голосу. Наприкінці 30-х років XX століття відбулася ліквідація національних районів та сільрад, отже, переривалося робота системи національного районування як на території Півдня України, так і по всій території республіки. У 20 – 30-х рр. ХХ ст. євреї сформували власну систему громадських об’єднань, що активно захищали їх національні інтереси. Культурно-освітня діяльність мала позитивні моменти в будівництві єврейської культури і освіти на Півдні України. Проходила активна організація бібліотечної роботи. Але поступово компартія змусила її діяльність підпорядковувати своїм інтересам. Єврейська мова інтенсивно розвивалась разом з культурою. The purpose of the work is to comprehensively determine the main trends in the socio-economic, political and cultural life of the Jewish community in the southern part of Ukraine. The methodological principles of the work are the principles of historicism, objectivity and systematics. In the course of the research we used the following methods: general scientific (classifications, typologies, descriptive, structural-systemic), special scientific (historical, chronological, comparative, problem-thematic, retrospective). Conclusions: General analysis of historical literature on the problems of the Jewish population of southern Ukraine in the 20-30's of the twentieth century. testifies to the existence of an extensive factual base created by the efforts of domestic and foreign scientists. The period of the 1920s and 1930s was marked by a significant migration of the Jewish people to the South of Ukraine. They gave a significant impetus to the development of industry and agriculture. During the 1920s and 1930s, the Jewish community in southern Ukraine came under the severe influence of state policy, and they felt the measures aimed at the rooting of ethnic groups, restrictions on political rights, and, above all, the right to vote. At the end of the 1930s, national districts and village councils were liquidated, and thus the work of the national zoning system was interrupted both in the South of Ukraine and throughout the country. In the 20 - 30's of the twentieth century. Jews formed their own system of public associations that actively defended their national interests. Cultural and educational activities had positive aspects in the construction of Jewish culture and education in southern Ukraine. There was an active organization of library work. But gradually the Communist Party forced its activities to be subordinated to its interests. The Hebrew language developed intensively along with culture.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »