НАУКОВІ РОБОТИ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/10243
Browse
7 results
Search Results
Item ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ КОНСТРУЮВАННЯ МАЙБУТНЬОГО СТУДЕНТСЬКОЮ МОЛОДДЮ(2022) Кленіна, К. В.Метою магістерського проєкту є теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження психологічних механізмів конструювання майбутнього студентською молоддю; розроблення програми тренінгових занять щодо оптимізації конструювання майбутнього. Теоретично проаналізовано основні психологічні механізми конструювання майбутнього особистості, особливості конструювання майбутнього у представників студентської молоді. Емпірично встановлено провідні психологічні механізми конструювання майбутнього, які притаманні студентській молоді. З’ясовано, що психологічні механізми конструювання майбутнього є універсальними для представників обох статей студентської молоді. Констатовано наявність низько розвиненого прагнення автономії у студентів, у той час як працевлаштовані молоді люди надають цьому механізму домінувальну роль у власному житті. Зафіксовано, що представники студентської молоді при конструюванні майбутнього більшою мірою залучають механізми, які пов’язані із екзистенційністю, орієнтацією на сенсожиттєві утворення, рефлексією, мотивацією успішного майбутнього. / Abstract. The purpose of the master's project is theoretical substantiation and empirical research of psychological mechanisms of future construction by student youth; development of a program of training sessions on optimizing the design of the future. The main psychological mechanisms of the construction of the future of the individual, the peculiarities of the construction of the future among representatives of student youth are theoretically analyzed. The leading psychological mechanisms of constructing the future, which are characteristic of student youth, have been empirically established. It was found that the psychological mechanisms of constructing the future are universal for representatives of both sexes of student youth. The presence of a poorly developed desire for autonomy among students was found, while employed young people give this mechanism a dominant role in their own lives. It has been recorded that the representatives of student youth, when constructing the future, to a greater extent involve mechanisms related to existentialism, orientation to meaningful life formations, reflection, and motivation for a successful future.Item ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ УЧАСНИКІВ БУЛІНГУ В ШКІЛЬНОМУ ПРОСТОРІ(2021) Кленіна, К. В.У проєкті розкрито особливості ціннісних орієнтацій різних учасників залучених до явища булінгу у шкільному просторі. Виокремлено характерні маркери булінгу, котрі відрізняють його від поняття «насилля». Надано новий погляд на булінг з точки зору злиття шкільного та медіа простору. Визначено, що превалюючими ціннісними орієнтаціями усіх учасників булінгу, крім пасивних свідків, є гедоністична та споживацька. Проте жодна з груп учасників не обрала домінуючими орієнтацію на «спілкування», в той час як особи, котрі не перебували в ситуації булінгу, віднесли її до головних. The project reveals the peculiarities of value orientations of various participants involved on the bullying in school space. The characteristic markers of bullying, distinguish him from the concept of “violence” are distinguished. Provided a new look at bullying in terms of mergers of school and media space. It is determined that prevailing valuable orientations of all bullying participants, except for passive witnesses, is hedonistic and consumer. However, none of the participants’ groups have chosen the dominant orientation to “communication”, while persons who were not in a situation in the bullying situation took it to the main ones.Item Ціннісні орієнтації учасників булінгу в шкільному просторі(2020) Кленіна, К. В.Item Ціннісні орієнтації учасників булінгу в шкільному просторі(2021) Кленіна, К. В.Актуальність. У наш час проблема цькування у шкільному просторі загострюється і набирає все більших обертів. Розвиток та реалізація індивідуального потенціалу дитини в школі можливі тільки в умовах захищеності, поваги та психологічного комфорту. Ціннісні орієнтації відіграють важливу роль в регуляції поведінки. Діагностика і вплив на ціннісні орієнтири дадуть змогу коректувати поведінку учасників булінгу. Визначено мету наукової роботи, як емпіричне дослідження ціннісних орієнтацій учасників булінгу в шкільному просторі; розробка програми психологічного тренінгу для профілактики булінгу серед суб’єктів шкільного простору. Для досягнення поставленої мети використано теоретичні (аналізування, синтезування, узагальнення та систематизація наукової літератури з теми) та емпіричні методи дослідження. Обробку отриманих даних здійснено за допомогою програми «SPSS» v. 23.0. Наукова новизна полягає у визначенні важливої передумови булінгу – злиття двох просторів: шкільного та медіа. Встановлено, що для активних учасників булінгу (булери, жертви, спостерігачі, які намагалися допомагати жертві) провідною є гедоністична та споживацька орієнтація, яка виявляється у прагненні до задоволення, гарного проведення часу, відпочинку. Розроблено і апробовано психологічний тренінг профілактики булінгу серед суб’єктів шкільного простору. Визначено, що для жертв та свідків, які їм допомагали, превалюючою ціннісною орієнтацією є допомога та милосердя до інших, для булера – високий соціальний статус та управління людьми. Студентську наукову роботу апробовано на міжнародній конференції, основні результати дослідження відображено в чотирьох одноосібних публікаціях, одна з яких фахова. Результати впроваджено в освітній процес ЗВО (дві довідки про впровадження).Item Психологічні змістові особливості взаємозв’язку перфекціонізму та почуття самотності осіб юнацького віку(2020) Кленіна, К. В.Актуальність дослідження. Обґрунтовано новий погляд на сучасну реальність з її постійними змінами та підвищеними вимогами до функціонування особистості в суспільстві, який провокує масове формування і поширення таких психологічних феноменів, як перфекціонізм і самотність. Зазначено, що з кожним днем все більше осіб, особливо юнацького віку, страждають від недосконалості цього світу та почуття відірваності від інших. Визначено мету наукової роботи, як теоретичне обґрунтування й емпіричне дослідження психологічних змістових параметрів взаємозв’язку перфекціонізму та почуття самотності осіб юнацького віку. Для розв’язання поставлених завдань використано теоретичні (аналізування, синтезування, узагальнення та систематизація наукової літератури) та емпіричні методи (стандартизовані валідні методики). Обробку отриманих даних здійснено за допомогою програми «SPSS» v. 23.0. Наукову новизну визначено як поглиблення та уточнення знань про зміст понять «перфекціонізм» і «почуття самотності», встановлення психологічних змістових параметрів взаємозв’язку цих феноменів. Розроблено і апробовано психологічний тренінг розвитку конструктивного перфекціонізму, практичне значення якої полягає у можливості використання у процесі навчально-професійної підготовки студентів-психологів. Встановлено, що особи юнацького віку значною мірою схильні до перфекціонізму, орієнтованого на себе (p<0,01). Яскраво виражений високий рівень почуття самотності зафіксовано у 15,0% досліджуваних (n=18). Акцентовано увагу на тому, що сумніви у власних діях та стурбованість помилками неминуче провокують почуття самотності. Студентську наукову роботу апробовано на міжнародній конференції, основні результати дослідження відображено в трьох одноосібних публікаціях, одна з яких фахова. Результати впроваджено в освітній процес ЗВО (дві довідки про впровадження).Item Медіапростір як чинник булінгу в шкільному просторі(2021) Кленіна, К. В.Item ESTUDIO DE LA RELACIÓN ENTRE LA DESEABILIDAD SOCIAL Y LAS ORIENTACIONES VALORATIVAS DE LOS JÓVENES(2021) Popovych, I. S.; Shevchenko, A.; Gálvez Lorena Moraga; Klenina, K.; Попович, І. С.; Шевченко, А. В.; Гальвес, Л. М.; Кленіна, К. В.El objetivo de esta investigación es fundamentar teóricamente y estudiar empíricamente los parámetros de contenido psicológico de la relación entre la deseabilidad social y las orientaciones de valor de los jóvenes. Se presenta una nueva visión sobre la formación de orientaciones de valor del individuo como una transformación permanente a lo largo de la vida humana. Se observa que la formación de orientaciones de valor es el paso más importante en la formación de la personalidad. Se establece que la deseabilidad social se correlaciona con las orientaciones de valor del individuo (p<.05; p<.01). Se observa que los jóvenes con un alto nivel de deseabilidad social se caracterizan por un cambio en los valores bajo la influencia de la sociedad, tendencia que no se observa en las personas con un bajo nivel. The purpose is to theoretically substantiate and empirically study of the psychological content parameters of the relationship between social desirability and value orientations of adolescents. A new view on the formation of value orientations of the individual as a permanent transformation throughout human life is presented. It is noted that the formation of value orientations is the most important step in the formation of personality. It is established that social desirability correlates with the value orientations of the individual (p <.05; p <.01). It is noted that young people with a high level of social desirability are characterized by a change in values under the influence of society, but for people with a low level – this tendency is not observed. Метою є теоретичне обґрунтування й емпіричне дослідження психологічних змістових параметрів взаємозв’язку соціальної бажаності та ціннісних орієнтацій осіб юнацького віку. Презентовано новий погляд на становлення ціннісних орієнтацій особистості як перманентну трансформацію впродовж життя людини. Зауважено, що формування ціннісних орієнтацій – це найважливіший крок у становленні особистості. Встановлено, що соціальна бажаність корелює з ціннісними орієнтаціями особистості (p<.05; p<.01). Зазначено, що особам юнацького віку з високим рівнем соціальної бажаності властива зміна цінностей під впливом соціуму, у осіб з низьким рівнем – дана тенденція не спостерігається. Окреслено, що високий рівень соціальної бажаності є досить неоднозначним феноменом, адже відповідно до нього особа юнацького віку може нехтувати власними цінностями, і тому змінювати власну поведінку, яка може розцінюватися як “виклик суспільству”, або ж нехтувати власним відпочинком, часом і здоров’ям, сподіваючись на соціальне схвалення. Запропоновано отримані емпіричні результати застосувати у тренінгу і реалізувати в навчально-професійній підготовці студентів-психологів.