НАУКОВІ РОБОТИ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/10243
Browse
4 results
Search Results
Item ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ІНСТИТУТИ ВЛАДИ В СКАНДИНАВІЇ VIII-XIII СТ. В ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІСТОРІЇ(2021) Мосунов, І. П.В дипломній роботі використано матеріали щодо проблематики вивчення політико-правових інститутів влади в Скандинавії в період VIII-XIII ст., та особливостей дослідження даної теми. Робота базується на основі матеріалів писемних та археологічних джерел, а також дослідженнях вчених вітчизняної та зарубіжної науки. Під час дослідження було досліджено особливості географічних та хронологічних меж для Скандинавії епохи вікінгів, основні відмінності цього регіону у порівнянні з тогочасною Європою. Отримані висновки дозволили розширити ареал впливу вікінгів та проаналізувати їх вплив під час експансії. В результаті аналізу політико-правових інститутів було виявлено, що кожен регіон мав свої особливості, відмінні від сусідніх поселень, завдяки чому розвиток як правової, так і суспільної думки також відрізнявся. В центрі уваги постало питання виникнення механізмів регулювання законодавства та чинників, що так чи інакше вплинули на цей процес. Аналіз джерельної бази та публікацій з теми дозволив зробити висновок про значний вплив взаємозв’язків із іншими країнами на культурний розвиток регіону в цілому. Це стосується як змін суспільного устрою, так і релігійно-правових традицій. The thesis uses materials on the study of political and legal institutions of power in Scandinavia in the period VIII-XIII centuries., And features of the study of this topic. The work is based on materials from written and archaeological sources, as well as research by scientists of domestic and foreign science. The study examined the features of geographical and chronological boundaries for Scandinavia of the Viking Age, the main differences of this region in comparison with Europe at that time. The findings allowed us to expand the range of influence of the Vikings and analyze their influence during the expansion. As a result of the analysis of political and legal institutions, it was found that each region had its own characteristics, different from neighboring settlements, due to which the development of both legal and public opinion also differed. The focus was on the emergence of mechanisms for regulating legislation and the factors that in one way or another influenced this process. An analysis of the source base and publications on the topic allowed us to conclude that the relationship with other countries has a significant impact on the cultural development of the region as a whole. This applies to both changes in the social system and religious and legal traditions.Item ТЕАТРАЛЬНЕ ЖИТТЯ ХЕРСОНА ХІХ-ХХ СТ. В САМОСТІЙНІЙ, ТВОРЧІЙ РОБОТІ УЧНІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ(2021) Рубанова, А. В.Метою роботи є визначення географічних факторів військово-політичного розвитку українських земель. Здійснено дослідження географії розгортання внутрішнього громадянського і старшинського протистояння, формування векторів зовнішньополітичної стратегії та зміни статусу гетьманщини в геополітичному євразійському просторі. Розкрито географію театрів військових операцій, походів та бойових дій і динаміку географії військової експансії московсько-козацьких сил. Методологія дослідження. В роботі було використано методи загальнонаукові – iсторичний i логічний, методи аналiзу, синтезу та спецiальнонаукові – компаративний і типологічний. При висвітленні історико-географічних аспектів використано метод історико-географічних зрізів, що дозволило розглянути вузлові моменти у розвитку об’єкту. Висновки. Переміна векторів геополітичної орієнтації гетьманської влади призводила до зміни географії зовнішніх вторгнень та внутрішніх конфліктів. Географія театрів бойових дій змінювалась у залежності від участі козацтва в експансії Московського царства, Речі Посполитої та Османської імперії. The purpose of the work is to determine the geographical factors of military and political development of Ukrainian lands. The geography of the development of internal civil and officers' confrontation, the formation of vectors of foreign policy strategy and the change in the status of the hetmanate in the geopolitical Eurasian space has been studied. The geography of theaters of military operations, campaigns and hostilities and the dynamics of the geography of military expansion of the Moscow-Cossack forces are revealed. Research methodology. The general scientific - historical and logical methods, the methods of analysis, synthesis and special scientific - comparative and typological methods were used in the work. The method of historical-geographical sections was used to cover the historical-geographical aspects, which allowed to consider the key moments in the development of the object. Conclusions. The change in the vectors of the geopolitical orientation of the hetman's power led to a change in the geography of external invasions and internal conflicts. The geography of theaters of operations changed depending on the participation of the Cossacks in the expansion of the Moscow Empire, the Commonwealth and the Ottoman Empire.Item ГЕТЬМАНЩИНА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVII СТ. : ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ(2020) Гетьман, Ю. В.Метою роботи є визначення географічних факторів військово-політичного розвитку українських земель. Здійснено дослідження географії розгортання внутрішнього громадянського і старшинського протистояння, формування векторів зовнішньополітичної стратегії та зміни статусу гетьманщини в геополітичному євразійському просторі. Розкрито географію театрів військових операцій, походів та бойових дій і динаміку географії військової експансії московсько-козацьких сил. Методологія дослідження. В роботі було використано методи загальнонаукові – iсторичний i логічний, методи аналiзу, синтезу та спецiальнонаукові – компаративний і типологічний. При висвітленні історико-географічних аспектів використано метод історико-географічних зрізів, що дозволило розглянути вузлові моменти у розвитку об’єкту. Висновки. Переміна векторів геополітичної орієнтації гетьманської влади призводила до зміни географії зовнішніх вторгнень та внутрішніх конфліктів. Географія театрів бойових дій змінювалась у залежності від участі козацтва в експансії Московського царства, Речі Посполитої та Османської імперії. The purpose of the work is to determine the geographical factors of military and political development of Ukrainian lands. The geography of the development of internal civil and officers' confrontation, the formation of vectors of foreign policy strategy and the change in the status of the hetmanate in the geopolitical Eurasian space has been studied. The geography of theaters of military operations, campaigns and hostilities and the dynamics of the geography of military expansion of the Moscow-Cossack forces are revealed. Research methodology. The general scientific - historical and logical methods, the methods of analysis, synthesis and special scientific - comparative and typological methods were used in the work. The method of historical-geographical sections was used to cover the historical-geographical aspects, which allowed to consider the key moments in the development of the object. Conclusions. The change in the vectors of the geopolitical orientation of the hetman's power led to a change in the geography of external invasions and internal conflicts. The geography of theaters of operations changed depending on the participation of the Cossacks in the expansion of the Moscow Empire, the Commonwealth and the Ottoman Empire.Item СПЕЦИФІКА РОБОТИ З ТЕКСТАМИ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ НА ЕТАПІ ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ВИВЧЕННЯ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ(2020) Музаффарова, Н. Г.Роботу присвячено вивченню специфіки вживання просторіччя та арго в публіцистичному дискурсі на етапі профільної середньої освіти навчання французької мови. У першому розділі були розкриті поняття «арго» та «просторіччя» у сучасній французькій мові, досліджено поняття «дискурсу» в лінгвістиці. У другому розділі виявлені особливості використання арго і просторіччя в публіцистичному дискурсі Франції. У третьому розділі досліджено специфіку вживання арго і просторіччя в публіцистичному дискурсі шляхом аналізу текстів основних французьких друкованих видань; проаналізовано використання просторіччя та арго при вивченні французької мови у закладах середньої освіти. Our work is devoted to the study of the specifics of the use of colloquialism and slang in journalistic discourse at the stage of specialized secondary education in French. The first section reveals the concepts of "slang" and " colloquialism" in modern French, the concept of "discourse" in linguistics. The second section reveals the peculiarities of the use of slang and colloquialism in the journalistic discourse of France. The third section explores the specifics of the use of slang and colloquialism in journalistic discourse by analyzing the texts of major French publications; the use of colloquialism and slang in the study of the French language in secondary schools is analyzed.