НАУКОВІ РОБОТИ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/10243
Browse
7 results
Search Results
Item ПІДВИЩЕННЯ СИЛОВОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ЮНАКІВ ВІКОМ 16-18 РОКІВ У ГРЕКО-РИМСЬКІЙ БОРОТЬБІ(2024) Черник, М. Б.Кваліфікаційна робота складається з трьох розділів. Об’єктом дослідження є навчально-тренувальний процес юнаків 16-18 років, які займаються греко-римською боротьбою. Предметом дослідження були засоби та методи розвитку силових якостей юнаків віком 16-18 років у греко-римській боротьбі. Аналіз результатів педагогічного експерименту свідчить, що підвищення силової підготовленості відбулось у всіх юнаків віком 16-18 років, які займаються греко-римською боротьбою. Проте, юні борці з експериментальної групи в тренувальний процес яких були включені комплекси вправ силової спрямованості, суттєво покращили свої результати. Після завершення восьмимісячного тренувального періоду у п’яти тестових вправах із семи, вони показали достовірно вищі результати ніж їхні колеги з контрольної групи. Це збігається з даними науково-методичної літератури, в якій описується, що вік з 16 до 18 років вважається найсприятливішим періодом для розвитку силових якостей для багатьох видів спорту, а використання у тренуванні вправ силової спрямованості гарантує підвищення результатів фізичної підготовленості юних спортсменів та сприяє реалізації їхнього спортивного потенціалу. Отримані дані у процесі педагогічного експерименту із підвищення силової підготовленості юнаків віком 16-18 років у греко-римській боротьбі, дозволяє констатувати, що у шести із семи показників більші темпи прирісту результатів були саме у спортсменів з експериментальної групи. The qualification work consists of three chapters. The object of the research is the educational and training process of young men aged 16-18 years who are engaged in Greco-Roman wrestling. The subject of the study was the means and methods of developing the strength qualities of young men aged 16-18 years in Greco-Roman wrestling. The analysis of the results of the pedagogical experiment shows that the increase of power fitness took place in all young men aged 16-18 years who are engaged in Greco-Roman wrestling. However, young wrestlers from the experimental group, whose training process included complexes of power exercises, significantly improved their results. At the end of the eight-month training period, they showed significantly higher results than their colleagues from the control group in five test exercises out of seven. This coincides with the data of scientific and methodological literature, which describes that the age from 16 to 18 years is considered the most favourable period for the development of strength qualities for many sports, and the use of strength exercises in training guarantees an increase in the results of physical fitness of young athletes and contributes to the realisation of their sports potential. The data obtained in the course of the pedagogical experiment on improving the strength training of young men aged 16-18 years in Greco-Roman wrestling, allows us to state that in six of the seven indicators the sportsmen from the experimental group had higher rates of growth of results.Item РОДИНА ROSACEAE У ФЛОРІ ШОДУАРІВСЬКОГО ПАРКУ (М. ЖИТОМИР) ТА ВИВЧЕННЯ ЇЇ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ(2024) Черенкова, М. С.За літературними розглянуті: загальна характеристика Шодуарівського парку м. Житомир; природні умови території досліджень. Дана структурна характеристика рослин родини Rosaceae, шляхом проведення систематичного, біоморфологічного та екологічного аналізів. Проведено педагогічний експеремент із застосування гербарію та живих рослин родини Rosaceae в школі. According to the literature, the following are considered: general characteristics of the Shoduarivsky Park in the city of Zhytomyr; natural conditions of the research area. The structural characteristics of plants of the Rosaceae family are given by conducting systematic, biomorphological and ecological analyses. A pedagogical experiment was conducted on the use of herbarium and live plants of the Rosaceae family at school.Item ГЕОГРАФІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ В ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ГЕОГРАФІЇ(2023) Аділова, З. К.Сучасна освіта розглядається як складна система із безлічі складових: державної політики, інноваційних впроваджень, взаємовідносин між усіма учасниками освітнього процесу та багато іншого. Реформування вітчизняної освіти, що відбувається останніми роками, акцентує увагу на розкриття творчих можливостей учнів та формування їх прагнень до самоосвіти. Ця позиція знайшла свій відбиток і у концепції Нової української школи (НУШ). Шкільна географія сьогодні - це не лише сукупність предметних знань, необхідних сучасній освіченій та культурній людині, а й основа практичного та повсякденного життя кожного, хто навчається для подальшої самоосвіти, розумної та продуктивної діяльності на користь суспільства. Особливе місце в цьому процесі займає формування ключових компетентностей. Унікальність географічної освіти полягає в тому, що вона дозволяє сформувати низку значущих, життєво важливих, специфічних якостей особистості, досягнення яких неможливе засобами інших галузей знань. Засобами географії формується найважливіше наукове уявлення, необхідне розуміння економічних та соціальних проблем - категорія «простору». Простір стає одним із головних, а часто й вирішальним фактором екологічних кризових ситуацій, коли зростаючі масштаби діяльності людей вступають у суперечність з особливостями території, на якій вони здійснюються, що неминуче призводить до порушення стійкості природних та соціально-економічних систем, а часто й до їхньої зміни та руйнування. Вивчення географічного простору дає унікальну можливість показати тим, хто навчається, вигляд нашої планети, як результату тривалих тісно взаємопов'язаних один з одним процесів, передбачати можливі зміни в майбутньому. На цій основі формується розуміння того, що всі події на Землі розвиваються у часі та просторі, і, отже, є незворотними. В результаті навчання у школярів розвивається стійка потреба мислити, виявляти причини, розглядаючи події в їх просторово-часовій єдності, висувати гіпотези та пояснювати їх, прогнозувати подальший їхній розвиток. У зв'язку з цим географічне моделювання займає особливе місце у вивченні глобальних, регіональних та локальних геосистем. Історико-педагогічний аналіз літератури з проблеми становлення та розвитку географічного моделювання у вітчизняній та зарубіжній педагогіці показав, що в даний час процес навчання є інтегрованим та структурованим компонентом реалізації системи освіти, що модернізується. При цьому формуються не лише предметні, а й метапредметні результати навчання, що дозволяють орієнтуватися в географічному просторі на локальному, регіональному та глобальному рівнях. Уточнено поняття «географічне моделювання», яке відображає сутність просторово-часових взаємозв'язків та взаємодій реально існуючих явищ та процесів у статичній, динамічній, картографічній, графічній та інших формах. Географічне моделювання, співвіднесене з продуктивною навчально-пізнавальною діяльністю учнів, яку вони здійснюють самостійно або під керівництвом вчителя за різних форм організації навчального процесу, в тому числі, і в позаурочний час. Методика формування ключових компетентностей за допомогою географічного моделювання складається з кількох етапів. Перший етап - діагностико-прогностичний, забезпечує формування готовності та здібності учнів до саморозвитку та самоосвіти на основі мотивації до навчання. Другий етап планування навчальної діяльності із створення географічних моделей. Його основні завдання - відбір навчального змісту, вибір різних методів, технологій навчання та форм навчальної діяльності, таких як навчальний практикум, проектна діяльність, позаурочна діяльність, навчальна географічна гра, які дозволяють формувати пізнавальні, регулятивні та комунікативні універсальні навчальні дії, необхідні для планування навчально-пізнавальної діяльності та взаємодії між учасниками освітнього процесу. Третій етап – створення географічних моделей – дослідно-експериментальний. У його основі – створення географічних моделей. Для аналітичного етапу важлива оцінка проведеної роботи та формулювання основних висновків, оформлення результатів діяльності щодо створення географічних моделей, аналіз отриманої інформації, визначення типу моделі, що відповідає певному географічному змісту. Останній п'ятий етап – представлення результатів географічного моделювання. На цьому етапі основними завданнями є встановлення форми організації навчальної діяльності (захист навчальних проектів, виставка навчальних досягнень, круглий стіл, конференція), рефлексивно-оцінна діяльність учнів. Матеріально-технічне та програмне забезпечення є інформаційною підтримкою для географічного моделювання на всіх етапах формування компетентностей. Педагогічний експеримент показав ефективність методики формування компетентностей за допомогою географічного моделювання та позитивну динаміку в експериментальних класах за такими параметрами: формування відповідального ставлення до навчання, готовності та здатності учнів до саморозвитку та самоосвіти на основі мотивації до навчання та пізнання, здатності усвідомлено вибирати ефективні способи вирішення навчальних та пізнавальних завдань; оцінювати правильність виконання навчальної задачі, власні можливості її розв'язання; встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, будувати логічне міркування, висновок і робити висновки, здібності до організації навчального співробітництва та спільної діяльності з учителем та однолітками; роботи у групі, володіння основами самоконтролю, самооцінки. Abstract Modern education is considered as a complex system with many components: state policy, innovative implementations, relationships between all participants in the educational process, and much more. The reform of national education, which has been taking place in recent years, focuses on revealing the creative potential of students and forming their aspirations for self-education. This position found its mark in the concept of the New Ukrainian School (NUS). School geography today is not only a set of subject knowledge necessary for a modern educated and cultured person, but also the basis of the practical and everyday life of everyone who studies for further self-education, intelligent and productive activity for the benefit of society. A special place in this process is occupied by the formation of key competencies. The uniqueness of geographical education lies in the fact that it allows you to form a number of significant, vital, specific qualities of a person, the achievement of which is impossible by means of other fields of knowledge. By the means of geography, the most important scientific idea is formed, the necessary understanding of economic and social problems - the category of "space". Space becomes one of the main, and often decisive, factors in ecological crisis situations, when the growing scale of human activity comes into conflict with the characteristics of the territory in which they are carried out, which inevitably leads to a violation of the stability of natural and socio-economic systems, and often to their destruction change and destruction.The study of geographic space provides a unique opportunity to show students the appearance of our planet as a result of long-term, closely interconnected processes, to predict possible changes in the future. On this basis, an understanding is formed that all events on Earth develop in time and space and, therefore, are irreversible. As a result of education, schoolchildren develop a persistent need to think, identify causes, considering events in their space-time unity, put forward hypotheses and explain them, predict their further development. In this regard, geographical modeling occupies a special place in the study of global, regional and local geosystems. The historical and pedagogical analysis of the literature on the problem of the formation and development of geographic modeling in domestic and foreign pedagogy showed that currently the learning process is an integrated and structured component of the implementation of the modernizing education system. At the same time, not only subject, but also meta-subject learning results are formed, which allow orientation in geographical space at the local, regional and global levels. The concept of "geographic modeling", which reflects the essence of spatio temporal relationships and interactions of actually existing phenomena and processes in static, dynamic, cartographic, graphic and other forms, has been clarified. Geographical modeling correlated with the productive educational and cognitive activity of students, which they carry out independently or under the guidance of a teacher in various forms of organization of the educational process, including during extracurricular hours.The method of formation of key competences with the help of geographic modeling consists of several stages. The first stage - diagnostic and prognostic, ensures the formation of students' readiness and ability for self-development and self-education based on motivation to study. The second stage of planning educational activities on the creation of geographic models. Its main tasks are the selection of educational content, the choice of various methods, learning technologies and forms of educational activity, such as educational practicum, project activity, extracurricular activity, educational geographic game, which allow to form cognitive, regulatory and communicative universal educational actions necessary for planning educational - cognitive activity and interaction between participants of the educational process. The third stage - the creation of geographical models - is experimental. It is based on the creation of geographic models. For the analytical stage, it is important to evaluate the work done and formulate the main conclusions, design the results of activities related to the creation of geographic models, analyze the received information, and determine the type of model that corresponds to a certain geographic content. The last fifth stage is the presentation of the results of geographic modeling. At this stage, the main tasks are to establish the form of organization of educational activities (defense of educational projects, exhibition of educational achievements, round table, conference), reflectiveItem МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ ПСИХІЧНИХ ТА ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ СТАНІВ СПОРТСМЕНІВ В УМОВАХ ЇХ ТРЕНУВАЛЬНОЇ ТА ЗМАГАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ(2023) Бухтій, А. К.У роботі проаналізовано теоретичні відомості щодо сутності поняття психофізіологічного стану, та виявлено, що дане поняття являє собою досить динамічну та складну ієрархічну систему. Проведено діагностику психофізіологічних станів спортсменів, які виникають в системі їх спортивної діяльності. Досліджено методичні основи проведення педагогічного експерименту. Розглянуто комплекс сучасних методів дослідження психофізіологічної діагностики у спортсменів. Підібрано методичні рекомендації щодо регуляції психічного та психофізіологічного стану спортсменів. Встановлено, що основу психокорекції складають процеси саморегуляції функціональних систем організму спортсменів, а також сучасні методи регулювання із боку діяльності тренера та психолога . / The paper analyzed theoretical information regarding the essence of the concept of psychophysiological state, and it was found that this concept is a rather dynamic and complex hierarchical system. Diagnosis of psychophysiological conditions of athletes that arise in the system of their sports activities was carried out. The methodical foundations of the pedagogical experiment were studied. The complex of modern research methods of psychophysiological diagnostics in athletes is considered. Methodological recommendations on the regulation of the mental and psychophysiological state of athletes have been selected. It has been established that the basis of psychocorrection consists of the processes of self-regulation of the functional systems of athletes' bodies, as well as modern methods of regulation on the part of the coach and psychologist.Item ВПЛИВ НАОЧНИХ І ПРАКТИЧНИХ МЕТОДІВ НА УСПІШНІСТЬ УЧНІВ ПРИ ВИВЧЕННІ РОЗДІЛУ «РОСЛИНИ»(2021) Солоненко, Д. О.Item Питання управління школою у педагогічній спадщині В.Сухомлинського(2020) Тонконцов, А. С.У науковій роботі проаналізовано підходи В. Сухомлинського до управління Павлиською середньою школою в умовах реформування освіти України 50-60-х років ХХ століття, розкрито систему організації та управління освітнім процесом Павлиської середньої школи в контексті історичної ретроспективи. Визначено, що у Павлиській середній школі була розроблена і зреалізована система управлінської діяльності. Підтвердженням її результативності, системності роботи В.Сухомлинського як директора школи став його творчий доробок, в якому подано опис та аналіз конкретних педагогічних реалій. Внутрішкільне управління в педагогічній системі В.Сухомлинського включало педагогічне керівництво (вимоги до директора, завуча, вчителя, проведення методичної роботи) й організацію роботи школи та учнів. The scientific work analyzes V. Sukhomlynsky's approaches to the management of Pavlyska secondary school in the conditions of reforming education in Ukraine in the 50-60s of the XX century, reveals the system of organization and management of the educational process of Pavlyska secondary school in the context of historical retrospect. It is determined that a system of managerial activity was developed and implemented in Pavlyska Secondary School. Confirmation of its effectiveness, systematic work of V. Sukhomlinsky as the director of the school was his creative work, which provides a description and analysis of specific pedagogical realities. Intra-school management in the pedagogical system of V. Sukhomlynsky included pedagogical guidance (requirements for the principal, head teacher, teacher, methodical work) and organization of school and student work.Item Формування культури морально-ділових відносин у майбутніх керівників закладів загальної середньої освіти(2020) Сухенко, Л. В.Оновлена законодавча база системи освіти України потребує удосконалення професійної освіти, підготовки висококваліфікованих керівників закладів загальної середньої освіти. Майбутній керівник школи має мати певний рівень сформованої культури морально-ділових відносин. У Законі України «Про загальну середню освіту» визначено загальні посадові вимоги до керівника ЗНЗ: «Посаду керівника закладу загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності може займати особа, яка є громадянином України, має вищу педагогічну освіту на рівні спеціаліста або магістра, стаж роботи не менше трьох років, що успішно пройшла атестацію керівних кадрів освіти у порядку, встановленому Міністерством освіти України». The updated legal framework of the education system of Ukraine requires the improvement of vocational education, training of highly qualified heads of general secondary education institutions. The future head of the school must have a certain level of established culture of moral and business relations. The Law of Ukraine "On General Secondary Education" defines general job requirements for the head of the CEE: "The position of the head of a general secondary education institution, regardless of subordination, type and form of ownership may be held by a person , work experience of at least three years, who has successfully passed the certification of management staff in the manner prescribed by the Ministry of Education of Ukraine.