НАУКОВІ РОБОТИ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/10243
Browse
4 results
Search Results
Item ПРАВОВИЙ РЕЖИМ БІЖЕНЦІВ ТА МІГРАНТІВ В ЄВРОПІ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЗАКОНОДАВСТВА КРАЇН ЄС(2024) Литвинова, К. Г.Присвячена комплексному дослідженню проблем теорії та практики правового режиму біженців та мігрантів в Європі. В роботі досліджується становлення та розвиток законодавчого регулювання відносин у сфері захисту прав біженців та мігрантів у країнах ЄС; проаналізовано нормативно-правове регулювання відносин у цій сфері; розглянуто поняття біженця та мігранта як суб'єктів правовідносин; досліджено поняття та зміст правового статусу суб'єктів правовідносин у сфері захисту прав біженців та мігрантів; розкрито зміст правовідносин у цій сфері; досліджено проблемні питання правового регулювання відносин у сфері захисту прав біженців та мігрантів у контексті різних національних правових систем країн ЄС. Dedicated to the comprehensive study of problems of the theory and practice of the legal regime of refugees and migrants in Europe. The paper examines the formation and development of legislative regulation of relations in the sphere of protection of the rights of refugees and migrants in the EU countries; the regulatory and legal regulation of relations in this area is analyzed; the concepts of refugee and migrant as subjects of legal relations are considered; the concept and content of the legal status of the subjects of legal relations in the field of protection of the rights of refugees and migrants were investigated; the content of legal relations in this area is disclosed; problematic issues of legal regulation of relations in the field of protection of the rights of refugees and migrants in the context of various national legal systems of the EU countries are investigated.Item ВИМУШЕНА МІГРАЦІЯ УКРАЇНЦІВ ДО КРАЇН ЄВРОПИ ВНАСЛІДОК РОСІЙСЬКОЇ ВОЄННОЇ АГРЕСІЇ (КЕЙС ФРАНЦІЇ)(2024) Лозова, Л. В.Сьогодні Україна знаходиться на межі двох міграційних систем, одну, яку ми б охарактеризували як європейську, центром якої є Європейський Союз, та іншу, приєднану до пострадянських держав, яку прийнято кваліфікувати як східну. Міграції після агресії Росії проти України 24 лютого 2022 року, безсумнівно, мають безпрецедентний масштаб, але вони є частиною цієї довгої історії. За два роки війни, Україну покинуло, за різними оцінками, від 6 до 12 млн. осіб населення. Але варто розуміти що не всі ці мігранти є біженцями. Лише 79% біженців навіть на початок війни вказували основну причину виїзду пов'язану з безпекою. У сучасній історії це найбільша міграційна подія в Європі з часів Другої світової війни. Основним напрямком міграцій українців звісно ж були країни Європи. Хоча найбільшими за масштабом напливу мігрантів були Польща та Німеччина, але значну перспективу подальшої міграції українців (особливо висококваліфікованих працівників) є Франція. Abstract : Today, Ukraine stands at the intersection of two migration systems: one that can be characterized as European, centered around the European Union, and another linked to post-Soviet states, often referred to as the Eastern system. The migrations following Russia's aggression against Ukraine on February 24, 2022, are undoubtedly unprecedented in scale, but they are part of this long history. In the two years of war, between 6 and 12 million people have left Ukraine, according to various estimates. However, it is important to understand that not all of these migrants are refugees. At the start of the war, only 79% of refugees cited security as the main reason for leaving. This is the largest migration event in Europe since World War II. The main destinations for Ukrainian migrants have, of course, been European countries. While Poland and Germany have seen the largest influx of migrants, France presents significant prospects for further Ukrainian migration, especially for highly skilled workers.Item ТРАНСФОРМАЦІЯ ЖИТТЄВИХ ПЕРСПЕКТИВ У ВИМУШЕНИХ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ ВІЙНИ(2023) Герасименко, О. В.Кваліфікаційна робота присвячена теоретичному та емпіричному дослідженню поняття та особливості формування життєвих перспектив, визначено психологічні наслідки військових конфліктів та чинники та складові, що впливають на трансформацію життєвих перспектив біженців під час війни. Також в даній роботі встановлено методологічні засади дослідження перебування за кордоном як чинника формування життєвих перспектив у громадян України та розроблено психологічний супровід вимушених переселенців війни. Встановлено, що високий рівень життєстійкостіі мають 61,1% особи, які виїхали доі Німеччини і лише 41,7% до сх. Європи та 15% - до інших країн. Transformation of life perspectives of war internally displaced persons. war Also, in this work, the methodological principles of the study of staying abroad as a factor in the formation of life prospects of Ukrainian citizens are established, and the psychological support of forced refugees of the war is developed. It was established that 61.1% of people who left for Germany and only 41.7% for the east have a high level of life expectancy. Europe and 15% - to other countries.Item ВИСВІТЛЕННЯ ПРОБЛЕМ ВНУТРІШНІХ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ У ЗМІ: ЕТИЧНІ ТА ПРАВОЗАХИСНІ АСПЕКТИ(2021) Щербик, А. А.Роботу присвячено дослідженню специфіки висвітлення проблем внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в українському медійному просторі, а саме етичному та правозахисному аспектам. У першому розділі опрацьовано термінологічний апарат, зокрема окреслено зміст понять «внутрішній переселенець», «біженець». Визначено різні підходи до тлумачення терміна «мова ворожнечі». У другому розділі проаналізовано специфіку використання «мови ворожнечі» в інформаційному просторі України та світу, визначено особливості висвітлення ВПО у сучасних вітчизняних ЗМІ, що дозволило окреслити низку рекомендацій для медійників щодо підготовки матеріалів про тимчасово переселених осіб. The work is devoted to the study of the specifics of coverage of the problems of internally displaced persons (IDPs) in the Ukrainian media space, namely the ethical and human rights aspects. The first section deals with the terminological apparatus, in particular, outlines the meaning of the terms "internal displaced person", "refugee". Different approaches to the interpretation of the term "hate speech" are identified. The second section analyzes the specifics of the use of "hate speech" in the information space of Ukraine and the world, identifies the features of IDP coverage in modern domestic media, which allowed to outline a number of recommendations for media to prepare materials on temporarily displaced persons.