НАУКОВІ РОБОТИ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/10243
Browse
3 results
Search Results
Item ІСТОРИК ЄВГЕНІЙ ТАРЛЕ ТА СТАЛІНСЬКІ РЕПРЕСІЇ ПРОТИ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ В 1931 Р.(2024) Сахнюк, Ю. В.Актуальність дослідження обраної теми зумовлена кількома причинами. Перш за все, вивчення репресивної політики сталінського режиму щодо інтелігенції є вкрай важливим для розуміння сутності тоталітарних систем та механізмів порушення прав людини в радянські часи. 1931 рік став переломним у посиленні репресій стосовно освічених верств населення, що потребує детального аналізу й узагальнення фактів. Євгеній Тарле – видатний радянський історик, автор фундаментальних праць з історії Наполеонівських війн та Французької революції. Він народився у місті Херсоні, де його ім'ям названа вулиця. Довгий час Тарле вважався уособленням успішної кар'єри радянського науковця. Проте мало хто знав, що вчений зазнав сталінських репресій, переживши травматичний досвід, який зламав його життя. The relevance of the research of the chosen topic is due to several reasons. First of all, the study of the Stalinist regime's repressive policy towards the intelligentsia is the very place for understanding the essence of totalitarian systems and mechanisms of human rights violations in Soviet times. The year 1931 became a turning point in the strengthening of repressions against educated sections of the population, which requires a detailed analysis and generalization of the facts. Yevgeny Tarle is an outstanding Soviet historian, the author of fundamental works on the history of the Napoleonic Wars and the French Revolution. He was born in the city of Kherson, where a street is named after him. For a long time, Tarle was considered the personification of the successful career of a Soviet scientist. However, few people knew that the scientist was subjected to Stalinist repressions, having experienced a traumatic experience that broke his life.Item СТАЛІНСЬКІ РЕПРЕСІЇ ПРОТИ ВЧИТЕЛІВ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ(2024) Мезенок, В. О.Мета роботи полягає в дослідженні сталінських репресій проти вчителів на Півдні України, також охоплює процес вивчення даної теми у шкільному курсі історії. З цією метою є конкретні завдання такі як, аналіз історіографії та джерельної бази, дослідження методів супротиву сталінському режиму на прикладі вчителів Херсонщини та визначення аспектів для вивчення даної теми у шкільному курсі історії. У підсумку робиться висновок про те, що репресивна політика Й. Сталіна у відношенні до всього освітнього прошарку суспільства України призвела до знищення, переслідування, а також до морального розкладання тих, кого террор не торкнувся. Але, не зважаючи на всі методи терору, діяльність українських викладачів та науковців продовжувалась. Також, у висновку зазначена, важливість вивчення даної теми на шкільних уроках. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів і висновків. У вступі визначено актуальність теми, зазначена мета роботи та предмет. Також, виявленні хронологічні рамки та територіальні рамки дослідження. Перший розділ включає в себе історіографію, джерельну базу та методологію дослідження. Другий розділ присвячений репресіям проти української інтелегенції, та включає в себе причини та основні події терору. Третій розділ охоплює репресії проти вчителів на Півдні України, в нього входять антирадянські виступи освітян та інформація про репресованих вчителів Херсонщини. Четвертий розділ розглядає вивчення теми репресій проти вчителів на уроках історії, розглянуто методичні рекомендації щодо викладання та можливості використання біографічних відомостей про репресованих вчителів. У висновках, сформовані підсумки роботи, а в кінці наведено список використаних джерел та літератури. The purpose of the work is to study Stalin's repressions against teachers in the South of Ukraine, and also covers the process of studying this topic in a school history course. For this purpose, there are specific tasks, such as the analysis of historiography and the source base, the study of methods of resistance to the Stalinist regime on the example of teachers from the Kherson region, and the determination of aspects for studying this topic in a school history course. In the end, it is concluded that the repressive policy of Y. Stalin in relation to the entire educational stratum of Ukrainian society led to the destruction, persecution, and also to the moral decay of those who were not touched by terror. But, regardless of all methods of terror, the activities of Ukrainian teachers and scientists continued. Also, the conclusion states the importance of studying this topic in school lessons. The work consists of an introduction, four sections and conclusions. The introduction defines the relevance of the topic, the purpose of the work and the subject. Also, the chronological framework and territorial framework of the study are identified. The first section includes historiography, source base and research methodology. The second chapter is devoted to the repression against the Ukrainian intelligentsia, and includes the causes and main events of the terror. The third section covers the repression against teachers in the South of Ukraine, it includes anti-Soviet speeches by educators and information about the repressed teachers of the Kherson Region. The fourth chapter examines the topic of repression against teachers in history classes, methodological recommendations for teaching and the possibility of using biographical information about repressed teachers are considered. In the conclusions, the results of the work are formed, and at the end there is a list of used sources and literatureItem ІНТЕЛІГЕНЦІЯ ПІВДНЯ УКРАЇНИ У СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ УСРР 1920-Х РР.(2020) Бушманова, І. А.Висвітлено характерні риси становища інтелігенції Півдня УСРР у суспільно-політичному житті у період 1920-х років. Методологічні засади роботи становлять принципи історизму, об’єктивності та системності. У процесі проведеного дослідження нами були використані такі методи: загальнонаукові (класифікації, типологізації, описовий, структурно-системний), спеціальні наукові (історичний, хронологічний, порівняльний, проблемно-тематичний, ретроспективний) методи. У ході дослідження було з’ясовано, що фактично з другої половини ХІХ – початку ХХ ст., інтелігенція стала предметом наукової критики для багатьох суспільствознавців і природньо породила плюралізм думок. Визначені проблеми історії національної інтелігенції 1920-х рр. ХХ ст. в історіографії. Політика українізації допомагала поширити сфери функціонування української мови й підвищити рівень її престижності серед національних меншин. За часи сталінського тоталітарного режиму проти інтелігенції південних областей України, як і проти всього місцевого населення, були застосовані різні репресивні заходи які стали причиною значної кількості людських трагедій. Соціальне страхування було обумовлене непослідовною зміною підходів до його організації, яке здійснювалась як на страхових принципах, так і на принципах соціального забезпечення. The characteristic features of the position of the intelligentsia of the South of the USSR in the socio-political life in the period of the 1920s are highlighted. The methodological principles of the work are the principles of historicism, objectivity and systematics. In the course of the research we used the following methods: general scientific (classification, typology, descriptive, structural-systemic), special scientific (historical, chronological, comparative, problem-thematic, retrospective) methods. The study found that, in fact, from the second half of the nineteenth to the early twentieth century, the intelligentsia became the subject of scientific criticism for many social scientists and naturally gave rise to a pluralism of opinions. The problems of the history of the national intelligentsia of the 1920s of the XX century are determined. in historiography. The policy of Ukrainization helped to expand the scope of the Ukrainian language and increase its prestige among national minorities. During the Stalinist totalitarian regime, various repressive measures were applied against the intelligentsia of the southern regions of Ukraine, as well as against the entire local population, which caused a significant number of human tragedies. Social insurance was due to inconsistent changes in approaches to its organization, which was carried out both on insurance principles and on the principles of social security.