НАУКОВІ РОБОТИ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/10243
Browse
3 results
Search Results
Item ТВОРЧЕ МИСЛЕННЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЯК ЧИННИК УСПІШНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ(2024) Дмитрієв, Д. О.Робота присвячена теоретичному та емпіричному дослідженню розвитку творчого рівня студентів технічних спеціальностей. Проаналізовано засоби активізації творчості, що запропоновані видатними дослідниками даної тематики. Окреслено існуючі підходи, визначення і розуміння сутності творчості як не тільки процесу, а і об’єкту досягнення, що можна уявити в кількісному вигляді. Проведено спостереження за студентами різних технічних спеціальностей під час здобуття фахових компетенцій, включаючи підготовку до різних конкурсів, творчих заходів, стартапів. Згідно до мети та завдань наукового дослідження, відповідно теоретичному аналізу наукової психологічної літератури та аналізу емпіричних результатів дослідження рівня творчості у студентів та її впливу на їх професійну діяльність розроблена корекційно-розвивальна програма стимулювання особистісної креативності студентів технічних спеціальностей як чинника становлення їх професіоналізму. The work is devoted to the theoretical and empirical study of the development of the creative level of students of technical specialties. Means of activation of creativity, proposed by outstanding researchers of this topic, were analyzed. The existing approaches, definitions and understanding of the essence of creativity as not only a process, but also an object of achievement, which can be imagined in a quantitative form, are outlined. Students of various technical specialties were observed during the acquisition of professional competences, including preparation for various competitions, creative events, startups. According to the purpose and objectives of the scientific research, in accordance with the theoretical analysis of the scientific psychological literature and the analysis of the empirical results of the study of the level of creativity among students and its influence on their professional activity, a corrective and developmental program for stimulating the personal creativity of students of technical specialties as a factor in the formation of their professionalism was developed.Item САМООЦІНКА ЯК ЧИННИК ВІКОВОЇ ДИСКРИМІНАЦІЇ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ(2022) Олійник, Н. М.Проблема дискримінації у сучасному суспільстві, та й в інших країнах є однією з гострих соціальних проблем. Обмеження людей в правах за ознакою раси, статі, віку, сімейного стану, сексуальної орієнтації – поширене явище. Дискримінація на ринку праці можна визначити як нерівні можливості працівників, що володіють рівною продуктивністю, або неоднакове до них ставлення з боку роботодавців, суспільства, держави. Мета дослідження роботи полягала в теоретичному обґрунтуванні та емпіричному дослідженні закономірності впливу показників самооцінки на особливості професійної дискримінації. У вітчизняній психології під час аналізу проблеми самооцінки прийнято відштовхуватися від традиційного ставлення до того, що самооцінка функціонує як частина самосвідомості. У зарубіжній літературі прийнято послуговуватися терміном «Я-концепція», що позначає сукупність всіх уявлень індивіда стосовно себе. У роботах вітчизняних психологів показано вплив самооцінки на пізнавальну діяльність людини (сприйняття, уявлення, вирішення інтелектуальних завдань) та місце самооцінки у системі міжособистісних відносин, визначено прийоми формування адекватної самооцінки, а у разі її деформації – її перетворень шляхом виховних впливів на особистість. Гіпотеза дослідження полягала в припущенні, що в колективі наявні вікові та гендерні упередження стосовно особи успішного керівника, що призводять до латентної дискримінації інших претендентів на керівні посади. Проведене дослідження дозволило виявити актуальний стан схильності співробітників організації до відкритої та прихованої дискримінації у робочих стосунках. Визначено, що більшість опитаних осіб послуговується стереотипами, що викривляють справжню суть феноменів керівництва – так, зокрема, до них належать переконання в тому, що справжнім керівником може бути лише чоловік середнього віку, спортивної статури тощо. Abstract. The problem of discrimination in modern society is one of acute social problems, as well as in other countries. Limitation of people's rights based on race, gender, age, marital status, sexual orientation is a common phenomenon. Discrimination in the labor market can be defined as unequal opportunities for employees with equal productivity, or unequal treatment of them by employers, society, and the state. The purpose of the research work was to theoreticaly substantiate and empirically study the regularity of the influence of self-esteem indicators on the peculiarities of professional discrimination. In national psychology, during the analisis of self-esteem problem, it is accepted to move away from the traditional attitude that self-esteem functions are the parts of apperception. In foreign literature, it is accepted to use the term of "self-concept", which denotes the totality of all ideas of an individual about himself. The works of national psychologists show the influence of self-esteem on a person's cognitive activity (perception, representation, solution of intellectual tasks) and the place of self-esteem in the system of interpersonal relations, methods of forming an adequate self-esteem, and in the case of its deformation - its transformation through educational influences on the personality are defined. The hypothesis of the study was the assumption that there are age and gender biases in the team regarding the personality of a successful leader, which lead to latent discrimination against other applicants for leadership positions. The conducted research made it possible to reveal the current state of the employees' propensity to open and hidden discrimination in work relations. It is determined that the majority of the interviewed people use stereotypes that distort the true essence of leadership phenomena - in particular, they include the belief that only a middle-aged man with an athletic physique can be a real leader.Item СОЦІАЛЬНІ ОЧІКУВАННЯ ОСІБ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ ЩОДО БАЖАНОЇ ПРОФЕСІЇ(2020) Брошовян, І. М.Метою наукової роботи є визначення впливу психологічних закономірностей, формування соціальних очікувань осіб юнацького віку, регуляція процесу професійного самовизначення та оптимізація процесів вибору бажаної професії та подальшого опанування особами юнацького віку.В роботі здійснено теоретико – методологічне обґрунтування соціальних очікувань осіб юнацького віку щодо бажаної професії. Встановлено, що на основі існуючих знань про майбутню професійну ситуацію, власних знань, вмінь, захоплень, очікувань, рівень вмотивованості особистості здобувати професійні здібності та навички, складаються актуальні уявлення щодо майбутньої професійної діяльності, ставлення до неї та на цій основі особистість формує наміри, установки, поведінкові стратегії фахівця. Теоретично обґрунтовано, що реалізація соціальних очікувань особистості, конструювання моделі очікуваного майбутнього − властивості соціальних очікувань особистості. Визначено, що роль соціальних очікувань осіб юнацького віку спрямовані на професійну діяльність, прихильність до професійної галузі на поведінковому рівні визначають наявністю вмінь створювати загальний стратегічний професійний план, визначати умови його реалізації, розробляти варіанти плану професійного розвитку, вибирати відповідні технології, розподіляти дії протягом часу тощо. Визначено умови, за яких відбувається формування соціальних очікувань юнаків й конструювання моделі очікуваного професійного майбутнього. Зазначено, що модель очікуваного майбутнього здатна репрезентувати соціально – психологічну реальність. Наголошено, що через модель очікуваного майбутнього особистість не тільки конструює своє майбутнє, а й впливає на соціально – психологічну реальність. Purpose of research to determine the impact of psychological regularities of formation of social expectations of teenagers, the regulation of the process of professional self-determination and optimization of the process of choosing the desired profession and the subsequent development of persons of youthful age. In the thesis work carried out theoretical and methodological substantiation of social expectations of teenagers in the desired profession. It is established that on the basis of existing knowledge about future professional situation, their own knowledge, skills, seaplane, expectations, level of motivation of the individual to acquire professional abilities and skills, relevant emerging ideas about the future professional activity, attitude to it and on this basis, the person forms intentions, attitudes, behavioral strategy of the expert. It is theoretically proved that the implementation of the social expectations of personality, constructing a model of the expected future characteristics of social expectations of the individual. It is determined that the role of social expectations of teenagers is aimed at professional activities, commitment to the professional industry at the behavioral level is determined by the presence of the ability to produce professional overall strategic plan, to determine the conditions of its implementation, to develop options for a plan of professional development, choose appropriate technologies, to distribute the actions across time and the like. The conditions are determined under which the formation of social expectations of boys and the construction of the model expected professional future. Provided that the model expected the future to be able to imagine the socio – psychological reality.