НАУКОВІ РОБОТИ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/10243
Browse
4 results
Search Results
Item СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ЗМІНИ ЦІННІСНО-МОТИВАЦІЙНОЇ СФЕРИ ОСОБИСТОСТІ ПІД ЧАС МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ(2023) Чубатюк, К. В.Метою роботи було теоретично обґрунтувати та емпірично виявити основні соціально-психологічні чинники зміни ціннісно-мотиваційної сфери особистості під час міграційних процесів. Провести теоретичний аналіз сфери особистості, як категоріальні поняття у працях сучасних українських дослідників. Розглянути проблеми особистісної та соціальної ідентифікації мігрантів. Провести аналіз динаміки та обсягів міграційних потоків. Згідно з результатами дослідження виявлено, що найважливішими термінальними цінностями для мігрантів стали: здоров’я, духовна та фізична близькість з коханою людиною, впевненість у собі та активне життя. Найменш важливими цінностями є: суспільне покликання, щастя інших, життєва мудрість, творчість, а також переживання прекрасного в природі і мистецтві. The purpose of the work was to theoretically substantiate and empirically identify the main socio-psychological factors of changes in the value-motivational sphere of the individual during migration processes. Conduct a theoretical analysis of the sphere of personality as a categorical concept in the works of modern Ukrainian researchers. Consider the problems of personal and social identification of migrants. Analyze the dynamics and volume of migration flows. According to the results of the study, it was found that the most important terminal values for migrants were: health, spiritual and physical closeness with a loved one, self-confidence and an active life. The least important values are: social vocation, happiness of others, life wisdom, creativity, as well as experiencing beauty in nature and art.Item САМООЦІНКА ЯК ЧИННИК ВІКОВОЇ ДИСКРИМІНАЦІЇ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ(2022) Олійник, Н. М.Проблема дискримінації у сучасному суспільстві, та й в інших країнах є однією з гострих соціальних проблем. Обмеження людей в правах за ознакою раси, статі, віку, сімейного стану, сексуальної орієнтації – поширене явище. Дискримінація на ринку праці можна визначити як нерівні можливості працівників, що володіють рівною продуктивністю, або неоднакове до них ставлення з боку роботодавців, суспільства, держави. Мета дослідження роботи полягала в теоретичному обґрунтуванні та емпіричному дослідженні закономірності впливу показників самооцінки на особливості професійної дискримінації. У вітчизняній психології під час аналізу проблеми самооцінки прийнято відштовхуватися від традиційного ставлення до того, що самооцінка функціонує як частина самосвідомості. У зарубіжній літературі прийнято послуговуватися терміном «Я-концепція», що позначає сукупність всіх уявлень індивіда стосовно себе. У роботах вітчизняних психологів показано вплив самооцінки на пізнавальну діяльність людини (сприйняття, уявлення, вирішення інтелектуальних завдань) та місце самооцінки у системі міжособистісних відносин, визначено прийоми формування адекватної самооцінки, а у разі її деформації – її перетворень шляхом виховних впливів на особистість. Гіпотеза дослідження полягала в припущенні, що в колективі наявні вікові та гендерні упередження стосовно особи успішного керівника, що призводять до латентної дискримінації інших претендентів на керівні посади. Проведене дослідження дозволило виявити актуальний стан схильності співробітників організації до відкритої та прихованої дискримінації у робочих стосунках. Визначено, що більшість опитаних осіб послуговується стереотипами, що викривляють справжню суть феноменів керівництва – так, зокрема, до них належать переконання в тому, що справжнім керівником може бути лише чоловік середнього віку, спортивної статури тощо. Abstract. The problem of discrimination in modern society is one of acute social problems, as well as in other countries. Limitation of people's rights based on race, gender, age, marital status, sexual orientation is a common phenomenon. Discrimination in the labor market can be defined as unequal opportunities for employees with equal productivity, or unequal treatment of them by employers, society, and the state. The purpose of the research work was to theoreticaly substantiate and empirically study the regularity of the influence of self-esteem indicators on the peculiarities of professional discrimination. In national psychology, during the analisis of self-esteem problem, it is accepted to move away from the traditional attitude that self-esteem functions are the parts of apperception. In foreign literature, it is accepted to use the term of "self-concept", which denotes the totality of all ideas of an individual about himself. The works of national psychologists show the influence of self-esteem on a person's cognitive activity (perception, representation, solution of intellectual tasks) and the place of self-esteem in the system of interpersonal relations, methods of forming an adequate self-esteem, and in the case of its deformation - its transformation through educational influences on the personality are defined. The hypothesis of the study was the assumption that there are age and gender biases in the team regarding the personality of a successful leader, which lead to latent discrimination against other applicants for leadership positions. The conducted research made it possible to reveal the current state of the employees' propensity to open and hidden discrimination in work relations. It is determined that the majority of the interviewed people use stereotypes that distort the true essence of leadership phenomena - in particular, they include the belief that only a middle-aged man with an athletic physique can be a real leader.Item ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ САМОСВІДОМОСТІ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ(2021) Кучерява, А. В.У дипломній роботі обґрунтована актуальність обраної теми, її значущість, чітко визначені об’єкт і предмет дослідження, сформульовані мета і завдання практичної роботи. У теоретичному розділі визначено сутність понять «самосвідомість» та особливості їх прояву у молодшому шкільному віці, обґрунтовано психологічні чинники, що обумовлюють розвиток самосвідомості у молодших школярів із затримкою психічного розвитку. Практична частина присвячена викладенню результатів проведеного автором дослідження. В цій частині характеризуються: вибірка, методи дослідження особливостей прояву самосвідомості дітей молодшого шкільного віку із затримкою психічного розвитку та її взаємозв’язку з моральним компонентом особистості. The thesis substantiates the relevance of the chosen topic, its significance, clearly defined object and subject of research, formulated the purpose and objectives of practical work. The essence of the concepts of "self-awareness" and the peculiarities of their manifestation in primary school age are determined, the psychological factors that determine the development of self-awareness in primary school children with mental retardation are substantiated. The practical part is devoted to the presentation of the results of the author's research. This part is characterized by: sampling, methods of studying the peculiarities of the manifestation of self-awareness of children of primary school age with mental retardation and its relationship with the moral component of personality.Item ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ Я-КОНЦЕПЦІЇ МАЙБУТНЬОГО ПСИХОЛОГА(2020) Ротаєнко, Є. А.Проведено теоретичне аналізування, визначено роль та місце феномену «Я» у психологічних, філософських та соціологічних теоріях особистості. Розглянуто основні підходи досліджень, які стали концептуальним підґрунтям психології Я-концепції в цілому. Здійснено структурно-функціональне аналізування професійної Я-концепції особистості. Досліджено особливості формування професійної Я-концепції на стадії здобуття фахової освіти. Здійснено кількісне та якісне аналізування психологічних змістовних параметрів професійної Я-концепції майбутнього психолога. Встановлено основні чинники формування позитивної професійної Я-концепції майбутнього психолога. Підготовлено методичні рекомендації, спрямовані на позитивне формування професійної Я-концепції майбутнього психолога. Theoretical analysis has been carried out, the role and place of the phenomenon “Self” in psychological, philosophical and sociological theories of personality have been determined. The basic approaches of researches which became a conceptual basis of psychology of self-concept as a whole have been considered. The structural and functional analysis of the professional self-concept of personality has been carried out. Peculiarities of formation of professional self-concept at the stage of obtaining professional education have been investigated. Quantitative and qualitative analysis of psychological content parameters of the professional self-concept of the future psychologist has been carried out. The main factors of formation of a positive professional self-concept of the future psychologist have been established. Methodical recommendations aimed at the positive formation of the professional self-concept of the future psychologist have been prepared.