НАУКОВІ РОБОТИ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/10243
Browse
3 results
Search Results
Item СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ОБРАЗУ ПОДРУЖНЬОГО ПАРТНЕРА У МОЛОДІ(2024) Думанська, І. С.Робота присвячена соціально-психологічним чинникам формування образу подружнього партнера у молоді. Визначено поняття, концепції та прояви життєвої кризи. Визначено психологічні та соціальні основи сучасного шлюбу. Обґрунтовано психологічні аспекти вибору шлюбного партнера та готовності до подружнього життя у сучасної молоді. Окреслено соціально-психологічні чинники, що сприяють усвідомленню молоддю сімейних ролей. Для дослідження соціально-психологічних чинників формування образу подружнього партнера було опитано 40 респондентів (20 хлопців і 20 дівчат) віком від 19 до 23 років. Результати показали, що сучасна молодь орієнтована на створення сім'ї, де важливими є інтимна близькість, емоційна підтримка та особистісна ідентифікація. Жінки більше цінують побутові питання, чоловіки – зовнішню привабливість партнера. Батьківство має різне значення для чоловіків і жінок, а молодь поєднує прагнення до незалежності з підтримкою у стосунках, поступово відходячи від традиційних гендерних ролей. The article is devoted to the socio-psychological factors of forming the image of a marital partner in young people. The concepts, concepts and manifestations of life crisis are defined. The psychological and social foundations of modern marriage are defined. The psychological aspects of the choice of a marriage partner and readiness for married life in modern youth are substantiated. The socio-psychological factors that contribute to the awareness of family roles by young people are outlined. To study the socio-psychological factors in the formation of the image of a marital partner, 40 respondents (20 boys and 20 girls) aged 19 to 23 were interviewed. The results showed that modern young people are focused on creating a family, where intimacy, emotional support and personal identification are important. Women value domestic issues more, while men value the external attractiveness of their partner. Parenthood has different meanings for men and women, and young people combine the desire for independence with support in relationships, gradually moving away from traditional gender roles.Item СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОСОБИСТОСТІ(2023) Степаненко, О. О.Темою роботи є «Соціально-психологічні чинники благополуччя особистості». Обсяг роботи складає 53 сторінки, містить у собі вступ, два розділи, висновки, список використаних джерел, що налічує 44 джерела та додатки. Об’єктом дослідження є суб’єктивне відчуття благополуччя. Предметом дослідження є відмінності у соціально-психологічних чинниках сприйняття благополуччя. В роботі використовувались такі методи і методики дослідження: - теоретичні методи: узагальнення та аналіз наукової літератури, що стосуються визначення поняття психологічного благополуччя, його складові та особливості прояву; - емпіричні методи: методика «Шкала суб'єктивного благополуччя» А. Перуе-Баду ; «Шкала задоволенності життям» Е. Діннера; методика «Шкали психологічного благополуччя» К. Ріфф; «Опитувальник психологічної ресурсності особистості» О. С. Штепа. У роботі розглядається теоретичне підґрунтя у визначенні поняття «психологічне благополуччя», розкриті основні чинники психологічного благополуччя особистості. Описується емпіричне дослідження чинників психологічного благополуччя особистості. Використані теоретичні та емпіричні методи в роботі дали змогу розкрити особисті показники складових благополуччя. Проведений аналіз та інтерпретація отриманих даних виявили аргументований загальний показник рівня психологічного благополуччя респондентів. В результаті дослідження визначено особливості прояву особистісних відмінностей у сприйнятті благополуччя та їх соціально-психологічних чинників. The theme of the work is «Socio-psychological factors of psychological well-being of the individual». The volume of work is 53 pages, it contains an introduction, two sections, conclusions, a list of sources used, which has 44 sources and annexes. The object of the study is a subjective sense of well-being. The subject of the study is the differences in socio-psychological factors of perception of well-being. The following methods and methodology of research were used in the work: - theoretical methods: generalization and analysis of scientific literature concerning the definition of the concept of psychological well-being, its components and features of manifestation; - empirical methods: methodology «Scale of subjective well-being» by A. Perrudet-Badoux; «Scale of satisfaction with life» by E. Dinner; the methodology «Scales of psychological well-being» by С. Riff; «Questionnaire of Psychological Resources of Personality» by O. S. Shtepа. The work examines the theoretical basis in defining the concept of «psychological well-being», revealed the main factors of psychological well-being of the individual. The empirical study of the factors of psychological well-being of personality is described. Used theoretical and empirical methods in the work made it possible to reveal personal indicators of components of well -being. The analysis and interpretation of the obtained data revealed a reasoned general indicator of the level of psychological well-being of the respondents. As a result of the study, the peculiarities of the manifestation of personal differences in the perception of well-being and their socio-psychological factors are determined.Item Соціально-психологічні чинники в управлінні персоналом закладу охорони здоров'я(2020) Глущенко, І. І.Ефективне управління персоналом у медичних установах є складним багатогранним процесом, від якого залежить результативність діяльності будь-якого економічного суб’єкту, його успішне стабільне функціонування та перспективи подальшого розвитку. В умовах економічної, політичної, медичної нестабільності та невизначеності, жорсткої конкуренції, а також обмеженості фінансових ресурсів перед вітчизняними компаніями стає проблема пошуку нових ідей, підходів та методів раціонального використання трудового потенціалу, збільшення продуктивності праці у довгостроковій перспективі, тобто максимального залучення працівника у трудовий процес. Однак у той же час, висока інтенсивність праці, її інтелектуалізація та значні вимоги щодо участі працівників у діяльності закладу сприяють появі та розвитку стресів, підвищенню втоми та скорішому «вигоранню» співробітників, що ускладню процес управління персоналом. Для реалізації даної мети важливим є визначення ролі і місця соціально-психологічної компоненти в системі управління персоналом закладу , розробка інструментарію щодо оцінювання стану соціально-психологічного клімату та можливості раціонального управління ним. Effective personnel management in medical institutions is a complex multifaceted process, which determines the effectiveness of any economic entity, its successful stable operation and prospects for further development. In conditions of economic, political, medical instability and uncertainty, fierce competition, as well as limited financial resources, domestic companies face the problem of finding new ideas, approaches and methods of rational use of labor potential, increasing productivity in the long run, ie maximum employee involvement in the labor process. However, at the same time, high labor intensity, its intellectualization and significant requirements for employee participation in the activities of the institution contribute to the emergence and development of stress, increased fatigue and faster "burnout" of employees, which complicates the personnel management process. To achieve this goal it is important to determine the role and place of the socio-psychological component in the personnel management system of the institution.