СВО "Бакалавр"
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/10246
Browse
7 results
Search Results
Item ФОРМУВАННЯ ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВИХ ЗВ’ЯЗКІВ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ З ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУ НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА(2021) Тіназова, А. О.У роботі за допомогою аналізу психолого-педагогічної літератури було визначено та розглянуто ефективні прийоми та методи формування причинно-наслідкових зв’язків у молодших школярів з порушеннями інтелекту на уроках природознавства. Перший розділ дослідження присвячено теоретичній роботі над особливостями становлення та формування причинно-наслідкових зв’язків у молодших школярів з порушенням інтелекту. Другий розділ висвітлює специфіку використання методів дослідження та формування причинно-наслідкових звязків у дітей з порушеннями інтелекту на уроках природознавства. У висновках обґрунтовано особливості мисленнєвої діяльності у молодших школярів з порушеннями інтелекту та причинно-наслідкових зв’язків, як компоненту мислення. Встановлена структура та класифікація причинно-наслідкових звязків, специфіка їх формування у молодших школярів з порушеннями інтелекту. Відібране методологічне забезпечення, щодо дослідження та формування причинно-наслідкових зв’язків у молодших школярів з порушеннями інтелекту. In the work with the help of the analysis of psychological and pedagogical literature the effective receptions and methods of formation of causal relations at junior schoolboys with intellectual disabilities at science lessons have been defined and considered. The first section of the study is devoted to theoretical work on the peculiarities of the formation and formation of causal relationships in young students with intellectual disabilities. The second section highlights the specifics of the use of research methods and the formation of causal relationships in children with intellectual disabilities in science lessons. The conclusions substantiate the peculiarities of mental activity in junior high school students with intellectual disabilities and cause-and-effect relationships as a component of thinking. The structure and classification of causal relationships, the specifics of their formation in younger students with intellectual disabilities. Selected methodological support for the study and formation of causal relationships in primary school children with intellectual disabilities.Item ПСИХОЛОГІЧНЕ ВИВЧЕННЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМ ІНТЕЛЕКТУ ЯК ЗАСІБ ЇХ КОРЕКЦІЇ ТА РОЗВИТКУ(2021) Козир, Є. С.У роботі за допомогою педагогічного експерименту досліджувались мотиваційна та пізнавальна сфери, що забезпечують успішність навчальної діяльності, а також стан працездатності за методикою «Теппінг-тест». Перший розділ дослідження – теоретичний, в ньому зазначено мету та основні завдання спеціальної освіти, а також описані особливості розвитку дітей даної категорії та психолого-педагогічна характеристика складу учнів, які здобувають освіту в спеціальних школах. Другий розділ висвітлює специфіку використання сучасних форм та методів дослідження мотиваційної та пізнавальної сфери учнів. Виокремлено методики, які використовувались під час дослідження, та зазначені результати сформованості функцій мислення, пам’яті, уваги в учнів. In the work with the help of pedagogical experiment the motivational and cognitive spheres that ensure the success of educational activities, as well as the state of efficiency according to the method of "Tapping test" were studied. The first section of the study is theoretical, it states the purpose and main objectives of special education, as well as describes the features of development of children in this category and psychological and pedagogical characteristics of students receiving education in special schools. The second section highlights the specifics of using modern forms and methods of research of motivational and cognitive sphere of students. The methods used during the research are singled out, and the results of the formation of the functions of thinking, memory, attention in students are indicated.Item РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ ЗАСОБАМИ МЕДІАТЕКСТІВ(2021) Нікіфорова, А. О.Робота присвячена вивченню розвитку критичного мислення учнів засобами медіатекстів. У роботі окреслено поняття «критичне мислення» та підходи до його вивчення; систематизовано підходи до визначення медіатекстів та їх класифікації. Увагу приділено умінням та рівням медіаграмотності учнів. Проаналізовано вплив комплексу вправ, який спрямований на формування вміння оцінювати інформацію, розвиток уміння робити висновки та аргументувати свою точку зору. Експериментально доведена їх ефективність на розвиток критичного мислення учнів. The work is devoted to the study of the development of critical thinking of students by means of media texts. The paper outlines the concept of "critical thinking" and approaches to its study; systematized approaches to the definition of media texts and their classification. Attention is paid to the skills and levels of media literacy of students. The influence of a set of exercises is analyzed, which is aimed at the formation of the ability to evaluate information, the development of the ability to draw conclusions and argue their point of view. Their effectiveness on the development of students' critical thinking has been experimentally proven.Item ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ МИСЛЕННЯ І ПАМ’ЯТІ У ШКОЛЯРІВ З СИНДРОМОМ ДЕФІЦИТУ УВАГИ(2021) Левченко, Н. В.Розкрито поняття «синдром дефіциту уваги з гіперактивністю» та його основні клінічні прояви, які мають певні діагностичні критерії за класифікацією DSM-IV. Досліджено взаємозв’язок мислення і пам’яті у школярів з синдромом дефіциту уваги, виявлено вплив синдрому на успішну навчальну діяльність молодших школярів. Розроблено рекомендації педагогам в роботі з гіперактивними дітьми. The concept of "attention deficit hyperactivity disorder" and its main clinical manifestations, which have certain diagnostic criteria according to the DSM-IV classification, are revealed. The relationship between thinking and memory in schoolchildren with attention deficit disorder has been studied, the influence of the syndrome on the successful learning activities of junior high school students has been revealed. Recommendations for teachers in working with hyperactive children have been developed.Item РОЗВИТОК ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ У УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ(2021) Тодосійчук, Ю. О.Кваліфікаційна робота присвячена визначенні та створенню психолого-педагогічних умов формування творчого мислення у молодших школярів. Показано, що активізувати творче мислення можливо на основі дивергентного мислення (системи логіко-комбінаторних вправ, завдань альтернативного вибору) та пошукової активності інтелектуально-когнітивної сфери за наявністю внутрішнього пізнавального мотиву (на який негативно впливає супровідне балове оцінювання, умови жорсткої орієнтації на одиничну першість за обмежений проміжок часу, однозначність, заданість передбачуваної відповіді). The qualification work is devoted to determining and creating psychological and pedagogical conditions for the formation of creative thinking in younger schoolchildren. It is shown that it is possible to activate creative thinking on the basis of divergent thinking (a system of logical-combinatorial exercises, alternative choice tasks) and search activity of the intellectual and cognitive sphere in the presence of an internal cognitive motive (which is negatively affected by the accompanying score assessment, conditions of strict orientation to the single primacy for a limited period of time, unambiguity, the setness of the intended answer).Item ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ(2021) Козаченко, А. В.Метою даної роботи є визначенні особливостей емоційного інтелекту майбутніх психологів. Для досягнення поставленої мети було проведено емпіричне дослідження емоційного інтелекту майбутніх психологів. На основі отриманих даних встановлено вплив емоцій на інтелект майбутніх психологів. Дана робота складається з двох розділів. Перший розділ містить результати теоретичного дослідження і узагальнення раніше вивченого матеріалу у працях вітчизняних та зарубіжних науковців. У другому розділі наведено результати власного емпіричного дослідження (емпіричну вибірку склали студенти вищих навчальних закладів, віком від 18 до 24 років). Загальна кількість досліджуваних 30 осіб (з них 13 хлопців та 17 дівчат). На підставі проведеного дослідження виявлено, що вибір професії типу «людина-людина» ґрунтується на емоційному інтелекті як соціальної компетентності, включаючи рівні від середнього і вище. Студенти, які навчаються за психологічними спеціальностями, мають високий рівень значень внутрішньо-особистісного емоційного інтелекту, середнім і високим рівнем значень міжособистісного емоційного інтелекту, середнім і високим обсягом активного словника емоцій, і низьким значенням точності впізнання лицьовій експресії. The purpose of this work is to determine the characteristics of emotional intelligence of future psychologists. To achieve this goal, an empirical study of the emotional intelligence of future psychologists was conducted. Based on the obtained data, the influence of emotions on the intelligence of future psychologists is established. This work consists of two sections. The first section contains the results of theoretical research and generalization of previously studied material in the works of domestic and foreign scientists. The second section presents the results of their own empirical research (empirical sample was made by students of higher educational institutions, aged 18 to 24 years). The total number of subjects was 30 (including 13 boys and 17 girls). Based on the study, it was found that the choice of profession such as "man-man" is based on emotional intelligence as a social competence, including levels from average and above. Students majoring in psychological specialties have a high level of values of intrapersonal emotional intelligence, medium and high levels of interpersonal emotional intelligence, medium and high volume of active vocabulary of emotions, and low value of accuracy of facial expression recognition.Item ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ З ОБДАРОВАНИМИ УЧНЯМИ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ(2020) Соколенко, Д. О.У ході дослідження ми дійшли таких висновків, що запропоновані методичні основи організації навчання обдарованих учнів створюють усі умови для реалізації основних цілей навчання англійської мови передбачені у загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти: учень є активним учасником навчального процесу, він самостійно планує та вирішує всі навчальні завдання, здатен оцінити отримані знання та застосовувати їх практично у мовленнєвому середовищі. In the course of the research we came to the following conclusions that the proposed methodological bases of gifted students create all conditions for realization of the main goals of English language learning provided in the European recommendations on language education: the student is an active participant in the learning process. able to assess the acquired knowledge and apply it practically in the speech environment.