Медичний факультет
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/10252
Browse
106 results
Search Results
Item ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА В РЕАБІЛІТАЦІЙНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ ЦИВІЛЬНИХ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ТРАВМАМИ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ(2026) Хан А. Ю.Кваліфікаційну роботу присвячено дослідженню ефективності психологічної підтримки у фізичній реабілітації цивільних пацієнтів із травмами опорно-рухового апарату. Проаналізовано теоретичні основи, види та методи психологічної підтримки, а також її роль у мультидисциплінарній команді. Емпіричне дослідження проведено за участю 6 пацієнтів віком 30–40 років, розподілених на експериментальну та контрольну групи. Для оцінки використовували шкали депресії Бека, тривожності Спілбергера, сприйнятого стресу, госпітальну шкалу тривоги і депресії, шкалу функціональної незалежності та візуальну аналогову шкалу болю. Результати засвідчили, що додаткова психологічна підтримка сприяє зниженню рівня депресії, тривожності та стресу, покращенню функціональної незалежності та зменшенню інтенсивності болю, що підтверджує доцільність її інтеграції в реабілітаційні програми. The qualification paper is devoted to the study of the effectiveness of psychological support in the physical rehabilitation of civilian patients with musculoskeletal injuries. Theoretical foundations, types and methods of psychological support, as well as its role in the multidisciplinary team are analyzed. The empirical study involved 6 patients aged 30–40 years, divided into experimental and control groups. Assessment tools included the Beck Depression Inventory, Spielberger State-Trait Anxiety Inventory, Perceived Stress Scale, Hospital Anxiety and Depression Scale, Functional Independence Measure, and Visual Analogue Scale for pain. The results showed that additional psychological support contributes to reducing depression, anxiety and stress levels, improving functional independence and reducing pain intensity, confirming the feasibility of its integration into rehabilitation programs.Item РОЛЬ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ В МУЛЬТИДИСЦИПЛІНАРНОМУ ВІДНОВЛЕННІ ПАЦІЄНТІВ ІЗ СЕНСОРНОЮ АФАЗІЄЮ ПІСЛЯ ГОСТРОГО ПОРУШЕННЯ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ(2026) Зайченко Є. А.Зумовлена, по-перше, високою поширеністю постінсультної афазії та її суттєвим впливом на функціональну незалежність пацієнтів; по-друге, недостатньою кількістю вітчизняних досліджень, присвячених саме ролі фізичної терапії в структурі мультидисциплінарного відновлення осіб із сенсорною афазією; по-третє, необхідністю розроблення та наукового обґрунтування інтегрованих програм реабілітації, що враховують специфіку мовленнєвих порушень та їхній вплив на комунікативну взаємодію між пацієнтом і фахівцями. У сучасних умовах реформування системи охорони здоров’я України особливої ваги набуває впровадження доказових, стандартизованих і водночас індивідуалізованих підходів до реабілітації, які дозволяють підвищити ефективність використання ресурсів та забезпечити кращі клінічні результати. Водночас, попри суттєвий прогрес у вивченні патогенезу та клініки афазії, низка аспектів залишається дискусійною та недостатньо розробленою. Зокрема, потребують подальшого уточнення механізми взаємодії сенсомоторних і мовленнєвих систем у процесі нейропластичної реорганізації мозку, відсутні стандартизовані протоколи інтеграції фізичної терапії з логопедичними втручанням при сенсорній афазії, а також недостатньо дослідженими залишаються критерії прогнозування ефективності індивідуалізованих програм реабілітації. Окремою проблемою є методологічна гетерогенність клінічних досліджень, що ускладнює узагальнення результатів та формування універсальних рекомендацій. Таким чином, подальше наукове осмислення ролі фізичної терапії в структурі мультидисциплінарного відновлення пацієнтів із сенсорною афазією після гострого порушення мозкового кровообігу є актуальним і перспективним напрямом сучасної нейрореабілітації. Is due, firstly, to the high prevalence of post-stroke aphasia and its significant impact on the functional independence of patients; secondly, to the insufficient number of domestic studies devoted specifically to the role of physical therapy in the structure of multidisciplinary recovery of individuals with sensory aphasia; thirdly, to the need to develop and scientifically substantiate integrated rehabilitation programs that take into account the specifics of speech disorders and their impact on communicative interaction between the patient and specialists. In the current conditions of reforming the Ukrainian healthcare system, the implementation of evidence-based, standardized and at the same time individualized approaches to rehabilitation is of particular importance, which allow for increased efficiency in resource use and better clinical outcomes. At the same time, despite significant progress in the study of the pathogenesis and clinic of aphasia, a number of aspects remain debatable and insufficiently developed. In particular, the mechanisms of interaction of sensorimotor and speech systems in the process of neuroplastic reorganization of the brain require further clarification, there are no standardized protocols for integrating physical therapy with speech therapy interventions in sensory aphasia, and the criteria for predicting the effectiveness of individualized rehabilitation programs remain insufficiently studied. A separate problem is the methodological heterogeneity of clinical studies, which complicates the generalization of results and the formation of universal recommendations. Thus, further scientific understanding of the role of physical therapy in the structure of multidisciplinary recovery of patients with sensory aphasia after acute cerebrovascular accident is a relevant and promising direction of modern neurorehabilitation.Item КОМПЛЕКСНЕ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ПРИ ПОЄДНАНІЙ СПОРТИВНІЙ ТРАВМІ КОЛІННОГО СУГЛОБУ(2026) Єфімова В. В.Мета дослідження: Розробити та експериментально обґрунтувати ефективність авторської комплексної програми фізичної терапії для спортсменів після поєднаної травми колінного суглоба, спрямованої на оптимальне відновлення функціонального стану колінного суглоба та спеціальної спортивної працездатності. Методи дослідження: У роботі використано комплекс методів, включаючи теоретичний аналіз науково-методичної літератури, клінічні та функціональні методи діагностики, методи оцінки фізичної підготовленості та рухових навичок, а також методи математичної статистики для обробки отриманих даних. Результати: Розроблено авторську комплексну програму фізичної терапії, структуровану за фазами (рання післяопераційна,функціональна, спортивно-орієнтована) з чітко визначеними цілями, засобами та критеріями переходу. Встановлено, що застосування даної програми в експериментальній групі призвело до достовірно більш вираженої позитивної динаміки у відновленні рухових обсягів, м'язової сили та витривалості, нейром'язового контролю, статичної та динамічної стабільності суглоба порівняно з контрольною групою, що займалася за стандартним протоколом. Значно скоротився термін повного відновлення спеціальної працездатності та готовності до тренувань з повним навантаженням. Висновки: Запропонована комплексна програма забезпечує не лише безпечне відновлення функції колінного суглоба, але й цілеспрямовану підготовку до специфічних спортивних навантажень. Критерії готовності повернення до ігор, що включають комплексну оцінку силових, функціональних та психологічних аспектів, дозволяють мінімізувати ризик ретравматизації. Результати роботи можуть бути впроваджені у практику спортивної медицини, реабілітаційних центрів та тренерської роботи в спортивних клубах. To develop and experimentally substantiate the ffectiveness of an original comprehensive physical therapy program for athletes after a combined knee joint injury, aimed at the optimal restoration of the functional state of the knee joint and special sports performance. Methods: The study employed a complex of methods, including theoretical analysis of scientific and methodological literature, clinical and functional diagnostic methods, methods for assessing physical fitness and motor skills, as well as mathematical statistics methods for data processing. Results: An original comprehensive physical therapy program was developed, structured by phases (early postoperative, functional, sports-oriented) with clearly defined goals, means, and return-to-sport criteria. It was established that the application of this program in the experimental group led to a significantly more pronounced positive dynamic in the restoration of range of motion, muscle strength and endurance, neuromuscular control, and static and dynamic joint stability compared to the control group, which followed a standard protocol. The time for full restoration of special performance and readiness for full-load training was significantly reduced. Conclusions: The proposed comprehensive program ensures not only the safe restoration of knee joint function but also targeted preparation for specific sports loads. The return-to-sport readiness criteria, which include a comprehensive assessment of strength, functional, and psychological aspects, help minimize the risk of re-injury. The results of this work can be implemented into the practice of sports medicine, rehabilitation centers, and coaching in sports clubs.Item ЕФЕКТИВНІСТЬ ФІЗІОТЕРАПЕВТИЧНИХ ВТРУЧАНЬ ПРИ НЕЙРОПАТІЇ СІДНИЧНОГО НЕРВУ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ КОМПРЕСІЙНО-КОРІНЦЕВИМ СИНДРОМОМ(2026) Тарнавська, М. Ф.Розроблено та впроваджено програму фізичної терапії для пацієнтів із нейропатією сідничного нерву внаслідок компресійно-корінцевого синдрому, яка включала вправи на тренажері «Доктор Кіпаріс Doctorspine», постізометричну релаксацію м’язів поперекового відділу та нижніх кінцівок тривалістю 21 день. За результатами оцінювання її ефективніості у пацієнтів відзначалося достовірне зменшення інтенсивності больового синдрому за ВАШ, покращення функціонального стану за анкетою Роланда-Морріса, підвищення якості життя за опитувальником EuroQol, а також покращення рухливості хребта (за пробами Шобера, Томайєра, Сєдіна), зменшення м’язового гіпертонусу та неврологічного дефіциту. A physical therapy program was developed and implemented for patients with sciatic neuropathy secondary to compression radiculopathy. The program included exercises performed on the “Doctor Kiparis Doctorspine” device, as well as post-isometric relaxation techniques targeting the lumbar muscles and lower extremities, with a total duration of 21 days. Evaluation of its effectiveness demonstrated a statistically significant reduction in pain intensity according to the Visual Analog Scale (VAS), improvement in functional status as measured by the Roland-Morris Disability Questionnaire, and enhanced quality of life based on the EuroQol instrument. Additionally, improvements were observed in spinal mobility (assessed using the Schober, Thomayer, and Sedin tests), along with a reduction in muscle hypertonicity and neurological deficits.Item ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОГРАМИ НАВЧАННЯ КОРИСТУВАННЯ ПРОТЕЗОМ ПІСЛЯ ТРАНСФЕМОРАЛЬНОЇ АМПУТАЦІЇ ВНАСЛІДОК МІННО-ВИБУХОВОЇ ТРАВМИ(2026) Проца Я.У кваліфікаційній роботі досліджено ефективність програм фізичної терапії, спрямованих на навчання користування протезом у пацієнтів після трансфеморальної ампутації, спричиненої мінно-вибуховою травмою. Проаналізовано сучасні підходи до реабілітації осіб з ампутаціями нижніх кінцівок, особливості біомеханіки ходи та процес адаптації до протеза. У роботі обґрунтовано та розроблено програму фізичної терапії, яка включала тренування рівноваги, контроль кульшового суглоба, вправи на перенесення ваги тіла, формування навичок ходи та поступове ускладнення функціональних завдань. Оцінка ефективності програми проводилась із використанням валідизованих функціональних тестів (6MWT, TUG, AMPPRO, Berg Balance Scale), аналізу біомеханічних параметрів ходи та показників якості життя. Результати дослідження продемонстрували достовірне покращення функціональної мобільності, витривалості, рівноваги та якості ходи у пацієнтів основної групи порівняно з контрольною. Також відзначено зменшення компенсаторних рухів, покращення симетрії ходи та підвищення рівня самостійності пацієнтів. Отримані результати підтверджують ефективність застосування комплексної програми фізичної терапії у процесі навчання користування протезом та можуть бути використані у практиці реабілітації осіб після трансфеморальної ампутації. This master's thesis investigates the effectiveness of physical therapy programs aimed at training prosthetic use in patients after transfemoral amputation caused by mine-explosive injury. Modern approaches to rehabilitation, gait biomechanics, and adaptation to prosthetic devices were analyzed. A structured physical therapy program was developed, including balance training, hip joint control, weight-shifting exercises, gait training, and progressive functional tasks. The effectiveness of the program was evaluated using validated functional tests (6MWT, TUG, AMPPRO, Berg Balance Scale), gait biomechanics analysis, and quality of life indicators. The results demonstrated significant improvements in functional mobility, endurance, balance, and gait quality in the experimental group compared to the control group. A reduction in compensatory movements, improved gait symmetry, and increased patient independence were also observed. The findings confirm the effectiveness of a comprehensive physical therapy program in prosthetic training and can be applied in rehabilitation practice for individuals after transfemoral amputation.Item ЕФЕКТИВНІСТЬ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ НА АДАПТАЦІЮ ДО ПРОТЕЗУВАННЯ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ІЗ ТРАВМАТИЧНОЮ АМПУТАЦІЄЮ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ(2026) Подольчук Н.У кваліфікаційній роботі досліджено ефективність комплексної програми фізичної терапії у пацієнтів після ампутації нижньої кінцівки на рівні гомілки. Проаналізовано сучасні підходи до реабілітації осіб із даною патологією, особливості порушень функціонального стану, біомеханіки ходи та процесу адаптації до протеза. У роботі обґрунтовано та розроблено авторську програму фізичної терапії, що включала відновлення патерну ходьби, нейром’язову активацію за методикою Neurac із використанням підвісної системи Redcord, а також тренування рівноваги та пропріорецепції на платформі Huber 360. Програма була спрямована на покращення м’язової сили, координації, постурального контролю та формування симетричної ходи. Оцінка ефективності здійснювалась за допомогою клініко-функціональних методів, зокрема гоніометрії, мануально-м’язового тестування, візуально-аналогової шкали болю та індексу Бартела. Результати дослідження показали позитивну динаміку функціонального стану пацієнтів: збільшення амплітуди рухів, підвищення м’язової сили, покращення рівноваги та координації, зменшення больового синдрому та зростання рівня незалежності у повсякденній діяльності. Отримані результати підтверджують ефективність застосування комплексної програми фізичної терапії у пацієнтів після ампутації гомілки та можуть бути використані у практиці реабілітації. This master's thesis investigates the effectiveness of a comprehensive physical therapy program in patients after transtibial amputation. Modern approaches to rehabilitation, functional impairments, gait biomechanics, and prosthetic adaptation were analyzed. An original physical therapy program was developed, including gait pattern restoration, neuromuscular activation using the Neurac method with the Redcord suspension system, as well as balance and proprioception training using the Huber 360 platform. The program aimed to improve muscle strength, coordination, postural control, and gait symmetry. The effectiveness of the program was assessed using clinical and functional methods, including goniometry, manual muscle testing, the visual analog scale for pain, and the Barthel Index. The results demonstrated significant improvements in functional status: increased range of motion, enhanced muscle strength, improved balance and coordination, reduced pain levels, and increased independence in daily activities. The findings confirm the effectiveness of the comprehensive physical therapy program and its applicability in rehabilitation practice for patients after transtibial amputation.Item ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ КІНЕЗІОТЕРАПІЇ У ВІДНОВЛЕННІ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ МОБІЛЬНОСТІ ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ ЕНДОПРОТЕЗУВАННЯ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБА(2026) Маринченко А.У кваліфікаційній роботі досліджено ефективність програми кінезіотерапії у пацієнтів після ендопротезування кульшового суглоба. Проаналізовано сучасні підходи до реабілітації пацієнтів із коксартрозом, особливості порушень функціонального стану та відновлення рухової активності у післяопераційному періоді. У роботі обґрунтовано та реалізовано програму кінезіотерапії, що включала ранню вертикалізацію, поступове збільшення рухової активності, вправи для відновлення м’язової сили, координації та стабільності кульшового суглоба. Особливу увагу приділено пацієнтам із двобічним коксартрозом, що впливає на результати реабілітації. Оцінка ефективності проводилася із застосуванням функціональних тестів, зокрема Timed Up and Go, 30-Second Sit-to-Stand та проби Тренделенбурга. Результати дослідження показали позитивну динаміку функціонального стану пацієнтів: покращення мобільності, підвищення м’язової сили, покращення стабільності таза та здатності до самостійного пересування. Отримані результати підтверджують ефективність застосування кінезіотерапії у ранньому післяопераційному періоді після ендопротезування кульшового суглоба та можуть бути використані у практиці фізичної терапії. The master's thesis investigates the effectiveness of a kinesiotherapy program in patients after hip joint endoprosthesis. Modern approaches to rehabilitation in patients with coxarthrosis, functional impairments, and recovery of motor activity in the postoperative period were analyzed. A kinesiotherapy program was developed and implemented, including early verticalization, gradual increase of physical activity, and exercises aimed at restoring muscle strength, coordination, and hip joint stability. Special attention was paid to patients with bilateral coxarthrosis, which affects rehabilitation outcomes. The effectiveness was assessed using functional tests, including Timed Up and Go, 30-Second Sit-to-Stand, and the Trendelenburg test. The results demonstrated positive changes in functional status: improved mobility, increased muscle strength, enhanced pelvic stability, and improved ability for independent movement. The findings confirm the effectiveness of kinesiotherapy in the early postoperative period after hip joint endoprosthesis and its applicability in physical therapy practice.Item ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ КІНЕЗІОТЕЙПУВАННЯ У ПАЦІЄНТІВ З ПОСТУРАЛЬНИМ СКОЛІОЗОМ(2026) Кривонос Є. Б.Актуальність теми роботи зумовлена: високою поширеністю постуральних порушень, необхідністю підвищення ефективності фізичної терапії та недостатнім рівнем узагальнених доказів щодо ефективності кінезіотейпування при постуральному сколіозі. Метою кваліфікаційної роботи є проведення оцінки ефективності застосування кінезіотейпування у пацієнтів з постуральним сколіозом у комплексі фізичної терапії. Проаналізувати сучасні наукові підходи до проблеми порушень постави та ролі кінезіотейпування у їх корекції. Розроблено та впроваджено програму застосування кінезіотейпування у пацієнтів із порушеннями постави. The relevance of the topic of the work is due to: the high prevalence of postural disorders, the need to increase the effectiveness of physical therapy and the insufficient level of generalized evidence regarding the effectiveness of kinesiotaping in postural scoliosis. The purpose of the qualification work is to assess the effectiveness of the use of kinesiotaping in patients with postural scoliosis in the complex of physical therapy. To analyze modern scientific approaches to the problem of postural disorders and the role of kinesiotaping in their correction. A program for the use of kinesiotaping in patients with postural disorders has been developed and implemented.Item ЕФЕКТИВНІСТЬ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ВПРАВ У ВІДНОВЛЕННІ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ МОБІЛЬНОСТІ ТА ЗМЕНШЕННІ СПИННОГО БОЛЮ У ПІСЛЯПОЛОГОВИЙ ПЕРІОД(2026) Ковалюк Я.У кваліфікаційній роботі досліджено ефективність застосування спеціалізованих вправ у відновленні функціональної мобільності та зменшенні спинного болю у жінок у післяпологовому періоді. Проаналізовано сучасні наукові підходи до фізичної терапії після пологів, особливості функціональних змін організму жінки, причини виникнення больового синдрому та порушень мобільності. У роботі обґрунтовано та розроблено авторську програму фізичної терапії, яка включала дихальні вправи, активацію глибоких м’язів кора, стабілізаційні, мобілізаційні та функціональні вправи з поступовим ускладненням навантаження. Програма реалізовувалася поетапно з урахуванням принципів безпечності, поступовості та індивідуалізації. Оцінка ефективності програми проводилася із використанням валідизованих методів: візуально-аналогової шкали болю (VAS), тесту функціональної мобільності Timed Up and Go (TUG), оцінки рухливості хребта та анкетування. Результати дослідження продемонстрували достовірне зниження інтенсивності больового синдрому, покращення функціональної мобільності та збільшення рухливості хребта у жінок після впровадження програми фізичної терапії. Також відзначено покращення суб’єктивного самопочуття, підвищення рівня фізичної активності та якості життя. Отримані результати підтверджують ефективність застосування спеціалізованих вправ у відновленні функціонального стану жінок у післяпологовому періоді та можуть бути використані у практиці фізичної терапії. This master's thesis investigates the effectiveness of specialized exercises in restoring functional mobility and reducing back pain in women during the postpartum period. Modern approaches to physical therapy after childbirth, functional changes in the female body, causes of back pain, and mobility impairments were analyzed. An author’s physical therapy program was developed, including breathing exercises, activation of deep core muscles, stabilization, mobilization, and functional exercises with gradual progression. The program was implemented in stages based on the principles of safety, gradual progression, and individualization. The effectiveness of the program was evaluated using validated methods: the Visual Analogue Scale (VAS), the Timed Up and Go (TUG) test, spinal mobility assessment, and questionnaires. The results demonstrated a significant reduction in pain intensity, improvement in functional mobility, and increased spinal mobility in women after completing the program. Improvements in subjective well-being, physical activity level, and quality of life were also observed. The findings confirm the effectiveness of specialized exercises in restoring functional status in postpartum women and can be applied in physical therapy practice.Item СТРАТЕГІЇ ТЕЛЕРЕАБІЛІТАЦІЇ ПАЦІЄНТІВ З НАСЛІДКАМИ ГОСТРОГО ПОРУШЕННЯ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ У ВІДНОВЛЮВАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ(2026) Комінярська А. О.Телереабілітація – новий інноваційний метод, який спрямований на відновлення функціональних можливостей пацієнта у домашніх умовах. З його допомогою реабілітологи працюють із основними наслідками інсульту: порушеннями рухової функції верхніх та нижніх кінцівок, когнітивними розладами та афазією. Телереабілітація передбачає дистанційне надання різних реабілітаційних послуг за допомогою телекомунікаційних технологій. Переваги дистанційної реабілітації включають надання тривалої й адаптованої терапії вдома відповідно до потреб пацієнтів. Її ефективність залежить від специфіки програми, включаючи тип і тяжкість стану пацієнта, мету оцінки й цілі втручання. Така модель відновного лікування дозволяє пацієнту та реабілітологу підтримувати контакт на відстані та координувати процес відновлення, що також покращує емоційне ставлення до процесу реабілітації. Telerehabilitation is a new innovative method aimed at restoring a patient's functional capabilities at home. It is used by rehabilitation specialists to treat the main consequences of stroke: impaired motor function of the upper and lower extremities, cognitive disorders, and aphasia. Telerehabilitation involves the remote provision of various rehabilitation services using telecommunications technologies. The advantages of telerehabilitation include the provision of long-term and tailored therapy at home according to the needs of patients. Its effectiveness depends on the specifics of the program, including the type and severity of the patient's condition, the purpose of the assessment, and the goals of the intervention. This model of rehabilitation treatment allows the patient and the rehabilitation therapist to maintain contact at a distance and coordinate the recovery process, which also improves the emotional attitude towards the rehabilitation process.