Факультет біології, географії та екології
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/10850
Browse
Search Results
Item ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ПРОЦЕСІВ УРБАНІЗАЦІЇ НА СТАН НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА (НА ПРИКЛАДІ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ)(2020) Гуда, К. О.У науковій роботі розкрито особливості процесів урбанізації та їх вплив на навколишнє середовище на прикладі Херсонської області. В першому розділі мова йде про поняття «урбанізації», передумови її виникнення, основні риси та екологічні наслідки урбанізації. У другому розділі подано аналіз основних урбоекологічних проблем в Україні, вплив цих процесів на навколишнє середовище на прикладі Херсонської області. Охарактеризовано територіальну диференціацію рівня забруднення навколишнього середовища між урбанізованими місцевостями області та не урбанізованими місцевостями. Проаналізовано пряму залежність між рівнем забруднення навколишнього середовища і рівнем урбанізованості певної місцевості. У третьому розділі представлені шляхи поліпшення стану навколишнього середовища в Херсонській області. Обґрунтовано необхідність регулювання рівня викиду шкідливих речовин в атмосферу об’єктами промислового сектору. Запропоновано варіанти оптимізації рівня шкідливих викидів шляхом запровадження жорстких нормативів до технічної бази та технологічного процесу підприємств. The scientific work reveals the features of urbanization processes and their impact on the environment on the example of Kherson region. The first section deals with the concept of "urbanization", the preconditions for its emergence, the main features and environmental consequences of urbanization. The second section presents an analysis of the main urban environmental problems in Ukraine, the impact of these processes on the environment on the example of Kherson region. Territorial differentiation of the level of environmental pollution between urban areas of the region and non-urban areas is characterized. The direct relationship between the level of environmental pollution and the level of urbanization of a particular area is analyzed. The third section presents ways to improve the environment in the Kherson region. The necessity of regulating the level of emissions of harmful substances into the atmosphere by objects of the industrial sector is substantiated. Options for optimizing the level of harmful emissions by introducing strict standards to the technical base and technological process of enterprises are proposed.Item ПРИРОДООХОРОННІ ТЕРИТОРІЇ ЯК БАЗА РОЗВИТКУ ЕКОЛОГІЧНОГО ТУРИЗМУ В ХЕРСОНСЬКІЙ ОБЛАСТІ(2020) Клименко, О. М.У науковій роботі розкрито роль природоохоронних територій як баз розвитку екологічного туризму в Херсонській області. В першому розділі мова йде про теоретичні особливості екологічного туризму його передумови його розвитку та правові засади регулювання екологічного туризму в Україні . У другому розділі подана характеристика природних умов Херсонської області, проаналізований потенціал природно-заповідного фонду, та відмічена роль природоохоронних територій у розвитку екологічного туризму. Третій, заключний розділ, представлений розробкою екотуристичного маршруту в межах Херсонської області. The role of nature protection territories as bases of ecological tourism development in Kherson region is revealed in the scientific work. The first section deals with the theoretical features of eco-tourism, its prerequisites for its development and the legal framework for the regulation of eco-tourism in Ukraine. The second section presents the characteristics of the natural conditions of the Kherson region, analyzes the potential of the nature reserve fund, and notes the role of protected areas in the development of ecological tourism. The third, final section is presented by the development of an ecotourism route within the Kherson region.Item ЕЛЕКТОРАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ(2020) Краєвська, А. О.У науковій роботі розкрито територіальні особливості електоральної поведінки населення Херсонської області. У першому розділі йдеться про теоретико-методологічні аспекти дослідження територіальних особливостей електоральної поведінки населення. У другому розділі подано просторово-електоральний аналіз дострокових парламентських виборів 2019 року у Херсонській області. Третій розділ містить електорально-географічне районування Херсонської області. The scientific work reveals the territorial features of the electoral behavior of the population of the Kherson region. The first section deals with theoretical and methodological aspects of the study of territorial features of electoral behavior of the population. The second section presents a spatial and electoral analysis of the early parliamentary elections in 2019 in the Kherson region. The third section contains the electoral and geographical zoning of the Kherson region.Item МІГРАЦІЙНІ ОЧІКУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ НА ТЛІ СУЧАСНИХ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ(2020) Засименко, В. О.у науковій роботі розкрито особливості міграційних очікувань населення в Херсонській області на тлі загальноукраїнських міграційних тенденцій. В першому розділі мова йде про поняття «міграції», її види, причини виникнення, світові тенденції міграційних процесів. У другому розділі подано аналіз масштабів, динаміки, напрямків основних міграційних потоків. Охарактеризовано територіальну диференціацію рівня міграційної активності населення, проблеми та соціально-економічні наслідки трудової міграції в Україні. У третьому розділі представлені результати дослідження міграційних очікувань населення Херсонської області в оцінках респондентів, виявлено територіальні особливості рівня міграційної активності в межах області. Обґрунтовано необхідність регулювання та запропоновано шляхи оптимізації міграцій населення. The research reveals the peculiarities of migration expectations of the population in the Kherson region against the background of all-Ukrainian migration trends. The first section deals with the concept of "migration", its types, causes, global trends in migration processes. The second section presents an analysis of the scale, dynamics, directions of the main migration flows. Territorial differentiation of the level of migration activity of the population, problems and socio-economic consequences of labor migration in Ukraine are characterized. The third section presents the results of a study of migration expectations of the population of Kherson region in the assessments of respondents, identified territorial features of the level of migration activity within the region. The necessity of regulation is substantiated and the ways of optimization of population migrations are offered.Item ВПЛИВ БЕРЕГОЗАХИСНИХ СПОРУД НА ГЕОМОРФОЛОГІЧНІ УМОВИ УЗБЕРЕЖЖЯ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ(2020) Зайченко, Т. О.У науковій роботі розкрито морфогенитичне значення берегозахисних споруд на розвиток берегових процесів в межах Чорного та Азовського морів. В першому розділі мова йде про визначення поняття «берегозахисні споруди», значення та їх різноманіття. У другому розділі подана загальна характеристика природних умов в межах регіону дослідження, а саме умови геологічного середовища, тектонічна будова, гідрометеорологічні умови, особливості рельєфу. Третій розділ містить в собі відомості щодо поширення берегозахисних споруд та сучасний стан в межах берегової зони дослідження. Четвертий, заключний розділ, являє собою аналіз впливу берегозахисних споруд комплексів на протікаючи берегові процеси в межах узбережжя Чорного та Азовського морів Херсонської області. The scientific work reveals the morphogenetic significance of shore protection structures for the development of shore processes within the Black and Azov Seas. The first section deals with the definition of "shore protection structures", the meaning and their diversity. The second section presents the general characteristics of natural conditions within the study region, namely the conditions of the geological environment, tectonic structure, hydrometeorological conditions, features of the terrain. The third section contains information on the distribution of shore protection structures and the current state within the coastal study area. The fourth, final section, is an analysis of the impact of coastal protection structures of the complexes on the ongoing coastal processes within the Black and Azov seas of the Kherson region.Item МОРФОГЕНЕЗ БЕРЕГОВОЇ ЗОНИ ЧОРНОГО МОРЯ У МЕЖАХ ХЕРСОНCЬКОЇ ОБЛАСТІ(2020) Айдінов, В. О.У науковій роботі розкрито особливості морфогенезу берегової зони Чорного моря в межах Херсонської області. В першому розділі мова йде про природні особливості берегової зони північно-західної частини чорного моря, історію дослідження регіону, кліматичні особливості, флору та фауну. У другому розділі йдеться про геологію та геоморфологію північно-західного причорномор’я, подана характеристика морфоструктур та морфоскульптур та описані морфометричні особливості регіону. Третій, заключний розділ, розповідає про морфогенез берегової зони Чорного моря Херсонської області, морфогенетичну характеристику берегової зони, геолого-геоморфологічні та морфодинамічні особливості, антропогенні береги в межах берегової зони Херсонської області. The scientific work reveals the peculiarities of the morphogenesis of the Black Sea coastal zone within the Kherson region. The first section deals with the natural features of the coastal zone of the north-western part of the Black Sea, the history of the study of the region, climatic features, flora and fauna. The second section deals with the geology and geomorphology of the north-western Black Sea coast, presents the characteristics of morphostructures and morphosculptures and describes the morphometric features of the region. The third, final section tells about the morphogenesis of the Black Sea coastal zone of Kherson region, morphogenetic characteristics of the coastal zone, geological-geomorphological and morphodynamic features, anthropogenic shores within the coastal zone of Kherson region.Item БІОЛОГІЯ КАМ’ЯНОЇ КУНИЦІ (MARTES FOINA) НА ТЕРИТОРІЇ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ(2020) Токар, Т. П.Родина куницевих – особлива за біологією родина хижих ссавців, які відіграють вагому роль у біоценозах. Майже усі представники фауни – Східної Європи – мисливські звірі. На сьогоднішній час, чисельність кам’яної куниці ймовірно досягла своєї вершини, звірів почали частіше помічати в станціях, які раніше вважалися для них нехарактерними. Більшість кам'яних куниць мешкають в невеликих містах, селищах та селах. Як сховища вони використовують горища одноповерхових будівель, надаючи перевагу тим місцям, де люди постійно не живуть – крамницям, нежилим будинкам, господарчим будівлям. Досліджуючи особливості живлення кам’яної куниці відмітимо, що важливою частиною раціону куницевих є хребетні тварини. Важливим компонентом раціону куницевих є ссавці, який був найчисленнішим класом у досліджуваних матеріалах, – понад 8 видів, що складає 54%. Частіше всього в досліджуваних зразках було знайдено залишки мишоподібних гризунів, особливо полівки звичайної (Microtus arvalis) – 16%. Рідше зустрічалася вивірка звичайна (Sciurus vulgaris) – 6%, миша лісова (Sylvaemus sylvaticus) – 6%, і щур сірий (Rattus norvegicus) – 3%. Щур водяний (Arvicola amphibius), хом'як звичайний (Cricetus cricetus), кіт свійський (Felis catus) та заєць сірий (Lepus europaeus) – зустрічались лише поодинокі випадки. А також досить значна частка гризунів – 15%, яких не вдалося визначити. Кам’яна куниця харчується хребетними тваринами і рослинами в однакових співвідношеннях – по 49%. Лише 2% їх раціону становлять безхребетні. Куниця лісова так як і кам’яна переважно харчується хребетними – 57%, проте у її харчуванні менший відсоток рослинних кормів – 29% і більше безхребетних – 14%. Ласка, характерний хижак, який харчується переважно хребетними – 81%, рослинні корми в її раціоні становлять всього 19%. The marten family is a biologically special family of carnivorous mammals that play an important role in biocenoses. Almost all representatives of the fauna - Eastern Europe - are hunting animals. By now, the number of the stone marten has probably reached its peak, and animals have become more common in stations that were previously considered uncharacteristic of them. Most martens foina live in small towns, villages and hamlets. As storage, they use the attics of one-story buildings, giving preference to those places where people do not live permanently - shops, non-residential buildings, outbuildings. Examining the diet of the marten, we note that an important part of the diet of martens are vertebrates. An important component of the diet of martens is mammals, which was the most numerous class in the studied materials - more than 8 species, which is 54%. Remains of murine rodents, Microtus arvalis, were most often found in the studied samples - 16%. Sciurus vulgaris was less common - 6%, Sylvaemus sylvaticus – 6%, and Rattus norvegicus – 3%. Arvicola amphibius, Cricetus cricetus, Felis catus and Lepus europaeus – there were only a few cases. And also quite a significant proportion of rodents – 15%, which could not be determined. The marten foina feeds on vertebrates and plants in equal proportions – 49%. Only 2% of their diet is invertebrates. Forest marten, as well as stone marten, mainly feeds on vertebrates - 57%, but in its diet a smaller percentage of plant food – 29% and more invertebrates – 14%. Weasel, a characteristic predator that feeds mainly on vertebrates – 81%, plant foods in its diet are only 19%.