Abstract:
У статті розглянуто питання впливу соціальних інституцій на виховання дітей у 50-ті роки ХХ століття. Розкрито сутність поняття «соціальне виховання», його мету, особливості цього процесу, що є частиною відносно контрольованої соціалізації й включає в себе моральне, естетичне, трудове, розумове, фізичне виховання.
Проаналізовано нормативно-правові документи 50-х років ХХ століття, що визначали вітчизняну соціальну політику стосовно соціального виховання дітей в Україні. Визначено основні ідеологічні вимоги до виховання дітей у сім’ї під впливом державних закладів. Висвітлено провідні форми залучення батьків дітей до життя школи (батьківські комітети, спеціальні ради на підприємствах, в установах та організаціях, у колгоспах і радгоспах; обстеження побутових умов життя сім’ї, проведення корекційної й вирівнювальної роботи, упровадження широкої пропаганди в засобах масової інформації).
Окреслено основне призначення шкіл-інтернатів, що вбачалося в безумовному підпорядкуванні молодого покоління впливу соціального виховання й державній політиці. З’ясовано, що завдяки створенню шкіл-інтернатів як нового типу навчально-виховних закладів здійснювалося усуспільнення виховання дітей із залученням учнів до суспільно-корисної праці й зміцненням зв’язку школи із життям. Розкрито основні ідеї соціального виховання людини в 50-ті роки ХХ століття в радянському суспільстві. Відзначено, що в досліджуваний період система соціального виховання держави готувала дітей до практичної діяльності в різних галузях виробництва, пропагуючи ідеальний образ громадянина-працівника, передовика виробництва.
Розглянуто співпрацю соціальних інститутів (партійних, комсомольських, профспілкових організацій), спрямовану на покращення соціального виховання дітей дошкільного віку як у дитячих дошкільних закладах, так і в сім’ї. Доведено, що протягом 1950-х років спостерігалося нівелювання соціалізаційного впливу сім’ї на формування дитини, а провідна роль у цьому питанні надавалася звичайним навчально-виховним закладам і школам-інтернатам.
The article deals with the issues of the influence of social institutions on the children’s upbringing in 50th years of the XX century. The essence of the concept of «social upbringing», its purpose and features are revealed; it is noted that this process was a part of a relatively controlled socialization and included moral, aesthetic, labour, mental and physical upbringing.
The normative legal documents of 50th of the XX century, which defined the national social policy concerning the children’s social upbringing in Ukraine, are analyzed. The basic ideological requirements for children’s upbringing in the family under the influence of state institutions are determined. The main forms of parental involvement in school life are highlighted (such as: parental committees, special councils at enterprises, institutions and organizations, collective farms (kolkhoz) and state farms (sovkhoz); analysis of living conditions of the families; carrying out corrective and equalization work; implementation of extensive propaganda in mass media).
The main purpose of boarding schools, which lay in the unconditional obedience of the younger generation to the influence of social upbringing and state policy, is outlined. It is found out that due to the establishment of boarding schools as a new type of educational institutions, the socialization of children’s upbringing with the pupils’ involvement in socially useful work and the strengthening school connection with life was carried out. The basic ideas of person’s social upbringing in 50th years of the XX century in the Soviet society are revealed. It is noted that during the studied period, the system of social upbringing of the state prepared children for practical activity in various branches of production, promoting the ideal image of a citizen-employee, a leader of the production.
The article deals with the cooperation of social institutions (party, komsomol and trade union organizations), aimed at improving the preschool children’s social upbringing, both in preschool institutions and kindergartens, as well as in the family. It is proved that during the 1950s, there was a leveling up of socialization of the family’s influence on a child’s formation, and the leading role in this matter was given to ordinary educational institutions and boarding schools.
Description:
Дереш, В. С. Соціальне виховання дітей в Україні (50-ті роки ХХ століття) / В. С. Дереш // Педагогічний альманах : зб. наук. праць / редкол. : В. В. Кузьменко (голова) [та ін.]. – Херсон : КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», 2018. – Вип. 39. – С. 233-239.