Психологічні особливості зміни архетипових образів професійного становлення студентівпсихологів

Abstract

У статті автор описує результати порівняння компонентів професійного становлення та архетипових образів студентів перших, третіх та випускних курсів. Основною метою роботи є висвітлення результатів статистичної обробки даних та прослідкування тенденції зміни архетипових образів на етапі входження до нового виду діяльності, переживання «кризи середини навчання» та закінчення навчання в університеті. Дослідження проводилося на базі Херсонського державного університету та Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського за участю 196 студентів різних курсів. Обрані методики дослідження повністю відповідають меті, завданням, які виділені автором, та дають можливість статистично опрацювати результати. Результати дослідження представлені у вигляді статистично достовірних результатів з використання однофакторного дисперсійного аналізу, H-критерій Крускала-Уолісса та U-критерій Манна-Уїтні. Представлено таблиці значущих показників, що сформовані програмою SPSS, версії 17.0. Отримані результати якісно описано та проаналізовано, з використанням матеріалів досліджень інших вчених. У висновках сформовано загальні тенденції,які є характерні для кожної з груп; виділено специфічні особливості архетипових образів героя та антигероя для кожної з груп; описано динаміку компонентів професійного становлення. Abstract. In the article the author describes the results of comparing the components of professional development and archetypal images of first, third and final year students. The main purpose of the work is to highlight the results of statistical data processing and follow the trend of changing archetypal images at the stage of entering a new activity, experiencing a "mid-life crisis" and graduation. Methods. The study was conducted on the basis of Kherson State University and Mykolayiv National University named after V.O. Sukhomlinsky with the participation of 196 students of different courses. The selected research methods fully correspond to the purpose, tasks, which are selected by the author, and give the opportunity to statistically process the results. The results of the study are presented in the form of statistically significant results using one-way analysis of variance, H-test Kruskal-Wallis and U-test Mann-Whitney. Tables of significant indicators generated by the SPSS program, version 17.0 are presented. The obtained results are qualitatively described and analyzed, using materials of researches of other scientists. In the conclusions the general tendencies which are characteristic of each of groups are formed; specific features of archetypal images of hero and antihero for each of the groups are highlighted; describes the dynamics of the components of professional development. The author found that the Image I has specific features in the transition between courses; the archetype of hero`s image is the most optimal for first-year students and includes the following characteristics: critical assessment of professional activity and oneself as a professional, independence and autonomy in the performance of professional duties; the archetypal image of the antihero of graduate students is the most formed, due to the adequate attitude to negative personal qualities and the ability to use them in a constructive manner; professional components also have their own dynamics: sensitivity, external positive motivation tend to increase in third-year students and fall in graduates; anxiety, self-esteem have a downward schedule; lability decreases during the transition from the first to the third year, increases from the third to the final year and does not differ in the first and final courses. В статье автор описывает результаты сравнения компонентов профессионального становления и архетипических образов студентов первых, третьих и выпускных курсов. Основной целью работы является представление результатов статистической обработки данных и прослеживание тенденции изменения архетипических образов на этапе вхождения в новый вид деятельности, переживая «кризис середины обучения» и окончания обучения в университете. Методы. Исследование проводилось на базе Херсонского государственного университета и Николаевского национального университета имени В.А. Сухомлинского с участием 196 студентов разных курсов. Выбранные методики исследования полностью соответствуют целям, задачам, которые поставлены автором, и дало возможность статистически обработать результаты. Результаты исследования представлены в виде статистически достоверных данных с использованием однофакторного дисперсионного анализа, H-критерий Крускала-Уолисса и U-критерий Манна-Уитни. Представленные в таблице значимые показатели, сформированных программой SPSS, версии 17.0. Полученные результаты качественно описано и проанализировано, с использованием материалов исследований других ученых. В выводах сформированы общие тенденции, характерные для каждой из групп; выделено специфические особенности архетипических образов героя и антигероя для сравниваемых групп; описано динамику компонентов профессионального становления. Автором было установлено, что Образ Я имеет специфические особенности при переходе между курсами; архетип образа героя является наиболее оптимальным у студентов первых курсов и включает следующие характеристики: критическая оценка профессиональной деятельности и себя как профессионала, независимость и самостоятельность при выполнении профессиональных обязанностей; архетипический образ антигероя студентов выпускных курсов является наиболее сформированным, за счет, адекватного отношения к негативным личностных качеств и умения использовать их в конструктивном русле; профессиональные компоненты также имеют свою динамику: сензитивность, внешняя положительная мотивация имеют тенденцию к нарастанию у студентов третьих курсов и падению у выпускных; тревожность, самооценка имеют нисходящий график; лабильность снижается при переходе от первого до третьего курса, повышается от третьего до выпускных и не отличается в первых и выпускных курсах.