SELF-EFFICACY OF FUTURE ATHLETES WITH DIFFERENT LEVELS OF PSYCHOLOGICAL SAFETY

Abstract

The article examines the relationship between self-efficacy and psychological safety in future athletes. The purpose is to determine the characteristics of self-efficacy of future athletes with different levels of psychological safety. An empirical study was conducted in a sample of students of the faculty of physical education and sports. The following psychodiagnostic methods were used: “Psychological safety of the educational environment” (I. A. Baeva, 2011), “World Assumptions Scale” (R. Janoff-Bulman, 1989), “Generalized self-efficacy scale” (R. Schwarzer, M. Jerusalem, 1992; adapted by V. Romeka, 1996). Results.The correlation between the level of general self-efficacy and the parameters of psychological security is established. This is, first, with the parameters of psychological security of the educational environment that affect self-rating, self-esteem (р < .05); second, with satisfaction with the level and quality of interpersonal relationships with mentors and other participants (р < .05). It is proved that the indicators of psychological safety of the individual, specifically, which are related to the awareness of their ability to control the events of the world, i.e. the level of self-control, and are interrelated with the level of general self-efficacy. It is proposed to optimize the parameters of psychological safety, which will increase the level of self-efficacy of athletes in the following aspects: 1) Development of readiness for psychologically safe interaction between the subjects of the educational process (motivational aspect); 2) Modeling of psychologically safe educational environment at the university (organizational aspect); 3) Development of communicative competence as the ability to communicate effectively (communicative aspect); 4) Creating conditions that are aimed at self-realization of personal resources, maintaining a positive image of “Self” (self-rating aspect). The obtained results can be operationalized in the psychological and tactical training of future athletes. Статтю присвячено вивченню взаємозв’язку між самоефективністю та психологічною безпекою у майбутніх спортсменів. Метою є визначення особливостей самоефективності майбутніх спортсменів з різним рівнем психологічної безпеки. Проведено емпіричне дослідження у вибірці студентів факультету фізичного виховання та спорту. Застосовано психодіагностичні методики: “Психологічна безпека освітнього середовища” (I. A. Baeva, 2011), “World Assumptions Scale” (R. Janoff-Bulman, 1989), “Generalized self-efficacy scale” (R. Schwarzer, M. Jerusalem, 1992; adapted by V. Romeka, 1996). Результати. Встановлено взаємозв’язок між рівнем загальної самоефективності та параметрами психологічної безпеки: по-перше, із параметрами психологічної безпеки освітнього середовища, що впливають на самооцінку, самоповагу особистості (р < .05); по-друге, із задоволеністю рівнем та якістю міжособистісних стосунків з наставниками та іншими учасниками (р < .05). Доведено, що показники психологічної безпеки особистості, а саме, які пов’язані із усвідомленням своєї здатності контролювати події навколишнього світу, тобто з рівнем самоконтролю, а також взаємопов’язані з рівнем загальної самоефективності особистості. Запропоновано оптимізацію параметрів психологічної безпеки, які сприятимуть підвищенню рівня самоефективності спортсменів у таких аспектах: 1) Розвиток готовності до психологічно безпечної взаємодії між суб’єктами освітнього процесу (мотиваційний аспект); 2) Моделювання психологічно безпечного освітнього середовища в університеті (організаційний аспект); 3) Розвиток комунікативної компетентності як здатності до ефективного спілкування (комунікативний аспект); 4) Створення умов, які спрямовані на самореалізацію ресурсів особистості, підтримку позитивного образу “Я” (самооцінний аспект). Отримані результати можуть бути операціоналізовані у психологічній і тактичній підготовках майбутніх спортсменів.