The relationship of professional burnout of the teachers with the peculiarities of the value-sense sphere and life position

Abstract

The aim of the article – theoretical and practical approaches in the study of professional and emotional burnout of the teachers in the context of the interrelation of their value-sense sphere and existential sensation. The concepts of “professional and emotional burnout” are analyzed from a modern point of view, but they are based on the known theories of H. Maslach and N. Vodopianova. It is noted that burnout in the broadest context, as a state of psycho-emotional and motivational exhaustion, is caused by the imbalance of expenditures and resources of professional activity, which affects the value-motivational basis of the regulation of behavior and leads to a long-term decrease in human efficiency in his or her vital sphere of life. To determine the relationship between expressiveness of professional burnout and peculiarities of value-sense orientations, a complex of methods and techniques has been used, such as standardized questionnaire “Professional burnout” (N. Vodopianova and O. Starchenkova), Questionnaire of Life Orientations (O.Korzhova), The Schwartz Theory, The Existence Scale (A. Längle, K. Orgler), Subjective Alienation Questionnaire (S. Maddi, in the adaptation of Ye. Osin), Maddi’s Vitality Test, The Coping Test (R. Lazarus and S. Folkman) , methods of correlation and factor analysis. The results of the research. It was determined that the acceptance and denial of a number of educators’ values are significantly related to the symptoms of burnout - they can be their diagnostic markers, causes or effects. In general, burnout of teachers is accompanied by the desire for inner harmony, the attitude to health and safety as the leading principles of life, the strengthening of hedonistic attitudes, the desire for novelty. The correlation analysis has been conducted, which establishes that the existential fullness of life directly correlates with the level of personal and professional achievements of teachers and is a factor that counteracts burnout. The expressiveness of burnout, on the contrary, correlates with manifestations of selfalienation and loss of sensation in different areas of life. In conclusions, it was proved that there are common strategies of life, which regulate the relationships of professional burnout and value-sense orientations of employees and heads of secondary schools, such as exhaustion by selfimprovement; hyperhedonism; freedom of thoughts and actions; humanistic position; correspondence to social expectations. Мета статті - розглянути теоретичні та практичні підходи у дослідженні професійного та емоційного вигорання педагогів в контексті взаємозв’язку їх ціннісно-смислової сфери та екзистенційного сенсу. Поняття «професійного та емоційного вигорання» аналізуються з сучасних позицій, але спираються на відомі теорії Х. Маслач та Н. Водоп’янової. Зазначається, вигорання в найбільш широкому контексті – як набутий стан психоемоційного та мотиваційного виснаження, спричинений дисбалансом витрат та ресурсів професійної діяльності, що зачіпає ціннісно-мотиваційні основи регуляції поведінки та призводить до тривалого зниження ефективності людини в значущій для неї сфері життєдіяльності. Для визначення взаємозв'язку між виразністю професійного вигорання і особливостями ціннісно-смислових орієнтацій було використано комплекс методів та методик: стандартизований опитувальник «Професійне вигорання» (Н. Водоп'янової та О. Старченкової), опитувальник життєвих орієнтацій (О.Коржової), методика Ш. Шварца, шкала екзистенції (А. Ленглі, К. Орглер), опитувальник суб'єктивного відчуження (С. Мадді, адаптація Є. Осіна), тест життєстійкості С. Мадді, копінг-тест (Р. Лазаруса і С. Фолкман), методи кореляційного і факторного аналізу. Результати дослідження. З’ясовано, що визнання та заперечення ряду ціннісних орієнтирів педагогів значуще пов'язано з симптомами вигорання – вони можуть бути їх діагностичними маркерами, причинами або наслідками. В цілому вигорання у педагогів супроводжується прагненням до внутрішньої гармонії, ставленням до здоров'я і безпеки як провідним життєвим принципам, посиленням гедоністичних установок, прагненням до новизни. Проведено кореляційний аналіз, який встановлює, що екзистенційна наповненість життям прямо корелює з рівнем особистих і професійних досягнень педагогів і, очевидно, є фактором, що протидіє вигоранню. Виразність вигорання, навпаки, корелює з проявами самовідчуження і втратою сенсу в різних життєвих сферах. У висновках доведено наявність загальних стратегій життєтворення, які регулюють взаємозв'язок професійного вигорання і ціннісно-смислових орієнтацій працівників і керівників загальноосвітніх шкіл: виснаження самовдосконаленням; гіпергедонізм; свобода думок і вчинків; гуманістична позиція; відповідність соціальним очікуванням. Цель статьи – рассмотреть теоретические и практические подходы в исследовании профессионального и эмоционального выгорания педагогов в контексте взаимосвязи их ценностно-смысловой сферы и экзистенционального смысла. Понятие «профессионального и эмоционального выгорания» анализируются с современных позиций, но опираются на известные теории Х. Маслач и Н. Водопьяновой. Отмечается, что выгорание в самом широком контексте – это как приобретенное состояние психоэмоционального и мотивационного истощения, вызванного дисбалансом расходов и ресурсов профессиональной деятельности, затрагивающей ценностно-мотивационные основы регуляции поведения, и приводит к длительному снижению эффективности человека в значимой для него сфере жизнедеятельности. Для определения взаимосвязи между выраженностью профессионального выгорания и особенностями ценностно-смысловых ориентаций был использован комплекс методов и методик: стандартизированный опросник «Профессиональное выгорание» (Н. Водопьяновой и Е. Старченковой), опросник жизненных ориентаций (Е. Коржовой), методика Ш. Шварца, шкала экзистенции (А. Лэнгли, К. Орглер), опросник субъективного отчуждения (С. Мадди, адаптация Э. Осина), тест жизнестойкости С. Мадди, копинг-тест (Р. Лазаруса и С. Фолкмана), методы корреляционного и факторного анализа. Результаты исследования. Выяснено, что признание и отрицание ряда ценностных ориентиров педагогов значимо связано с симптомами выгорания – они могут быть их диагностическими маркерами, причинами или последствиями. В целом выгорания у педагогов сопровождается стремлением к внутренней гармонии, отношением к здоровью и безопасности как ведущим жизненным принципам, усилением гедонистических установок, стремлением к новизне. Проведен корреляционный анализ, который устанавливает, что экзистенциальная наполненность жизнью прямо коррелирует с уровнем личных и профессиональных достижений педагогов и, очевидно, является фактором, противодействующим выгоранию. Выразительность выгорания, наоборот, коррелирует с проявлениями самоотчуждения и потерей смысла в различных жизненных сферах. В выводах доказано наличие общих стратегий жизнетворения, регулирующих взаимосвязь профессионального выгорания и ценностносмысловых ориентаций у педагогов и руководителей общеобразовательных школ: истощение самосовершенствованием; гипергедонизм; свобода мыслей и поступков; гуманистическая позиция; соответствие социальным ожиданиям.