Research on mental states of weightlifters’ self-regulation readiness for competitions

Abstract

The purpose of the study is to determine interdependence of self-regulation parameters and build a factor structure of mental states of weightlifters’ self-regulation readiness for competitions. The research examines the weightlifters of sport teams participating in competitions of all levels – form a regional level (Championship of a region) to the highest level (the Olympic Games, World, European and Ukrainian Championships). The research participants n=136 are respondents aged from 14 to 28 years. The research methods: retrospective analysis and generalization of data in sport scientific literature; psycho-diagnostic instruments with selective scales, which reflect the research subject relevantly; purposeful observation with registration of the measured variable factors; factor analysis ANOVA; Spearman’s correlation (rs); reliable coefficients. Results. The study established the matrix of factor loadings of psychological content parameters of mental states of weightlifters’ self-regulation readiness. It presents a factor structure including five key factors (78.04%). The research determined that the most loaded factors are F1 “Meaning-of-Life Self-Regulation Readiness” (44.09%) and F2 “Resultative SelfRegulation Readiness” (12.13 %). The following factors are correlated: F1 and F2 (p ≤ .05; p ≤ .01): F3 “Expressive Self-regulation readiness” (9.08%), F4 “Processual Self-Regulation Readiness” (7.44%) and F5 “Cognitive Self-Regulation Readiness” (4.31%). The study found out that F4 “Processual Self-Regulation Readiness” are the least controlled mental state of weightlifters’ self-regulation readiness. Conclusions. It was empirically established that the obtained scientific facts in the research on mental states of weightlifters’ selfregulation readiness for competitions are directly related to revealing sportsmen’s self-regulation and psychoemotional potential that can be crucial for achieving expected victory. The study proved that the respondents’ individual-typological parameters have a significant positive correlation with the parameters of aspirations. The study established and substantiated that the obtained scientific facts should be operationalized into developing programs for individual psycho-emotional training of weightlifters at the stage of specialized basic training. Метою статті є встановлення взаємозалежності параметрів саморегуляції і побудова факторної структури психічних станів саморегуляційної готовності важкоатлетів до змагань. Досліджуваними є важкоатлети спортивних команд, які є учасниками змагань усіх рівнів – від регіонального (Чемпіонат області) до найвищого рівня (Олімпійські Ігри, Чемпіонати Світу, Європи і України). Всього n=136 респонденти, віком від 14 до 28 років. Методи дослідження: ретроспективне аналізування і узагальнення даних у спортивній науковій літературі; психодіагностичні інструменти, з застосуванням вибіркових шкал, які релевантно відобразили предмет дослідження; цілеспрямоване спостереження з протоколюванням вимірюваних змінних чинників; факторний аналіз ANOVA; кореляція Спірмена (rs); достовірні коефіцієнти. Результати. З’ясовано матрицю факторних навантажень психологічних змістових параметрів психічних станів саморегуляційної готовності важкоатлетів. Побудовано факторну структуру, до якої увійшло п’ять ключових факторів (78.04%). Встановлено, що найбільш навантаженим є фактор F1 “Сенсожиттєва Саморегуляційна Готовність” (44.09%) та F2 “Результуюча Саморегуляційна Готовність” (12.13%). Наступні фактори, які взаємопов’язані F1 and F2 (p ≤ .05; p ≤ .01): F3 “Експресивна Саморегуляційна Готовність” (9.08%), F4 “Процесуальна Саморегуляційна Готовність” (7.44%) and F5 “Когнітивна Саморегуляційна Готовність” (4.31%). З’ясовано, що F4 “Процесуальна Саморегуляційна Готовність” є найменш керованим психічним станом саморегуляційної готовності важкоатлетів. Висновки. Емпірично встановлено, що отримані наукові факти дослідження психічних станів саморегуляційної готовності важкоатлетів до змагань мають пряме відношення до розкриття саморегуляційного і психоемоційного потенціалу спортсменів, що може бути визначальним у досягненні очікуваної перемоги. Доказано, що індивідуально-типологічні параметри респондентів знаходяться у значущому позитивному зв’язку з параметрами домагань. З’ясовані і обґрунтовано, що отримані наукові факти найдоцільніше операціоналізувати у створення програм індивідуальної психоемоційної підготовки важкоатлетів на етапі спеціалізованої базової підготовки.