Abstract:
Мета. У статті прийнято за мету представити особливості специфіку оцінно-результативного компоненту системи підготовки майбутніх докторів філософії до реалізації ідей академічної доброчесності
у процесі професійної підготовки.
Методи. Дослідження базується на системному, компетентнісному та аксіологічному підходах.
Методи дослідження включають: аналіз і синтез – для вивчення літератури та нормативно-правових
актів; моделювання – для розроблення структури компонента; класифікацію і систематизацію – для
впорядкування знань про його реалізацію.
Результати. Система підготовки майбутніх докторів філософії до реалізації академічної доброчесності складається з мотиваційно-цільового, субʼєкт-субʼєктного, змістового, середовищного, технологічного та оцінно-результативного компонентів, які взаємодіють між собою та соціальним оточенням,
сприяючи формуванню культури академічної доброчесності. Оцінно-результативний компонент вклю-
чає критерії та рівні сформованості академічної доброчесності, що визначають готовність аспірантів
дотримуватися її принципів. Серед основних критеріїв оцінки є мотиваційно-ціннісний, творчо-операційний, рефлексивний, а також етапи готовності до дослідницько-інноваційної діяльності. Визначено
ключові показники академічної доброчесності, зокрема правильне зазначення джерел, об’єктивне оці-
нювання, дотримання авторського права та врахування особливих потреб здобувачів.
Висновки. Для оцінки рівня сформованості академічної доброчесності у майбутніх докторах філософії пропонується використовувати критерії з відповідними рівнями сформованості: мотиваційно-ціннісний, етнокогнітивний, творчо-операційний та рефлексивний. Кожен із цих критеріїв включає показники, що оцінюють рівень усвідомлення норм доброчесності, здатність до самостійного застосування
принципів та аналізу власної діяльності. Рівні сформованості оцінюються за трьома ступенями: низьким (адаптивним), середнім (репродуктивним) і високим (творчим), що відображають різні рівні усвідомлення, ініціативи та здатності до самовдосконалення у сфері академічної доброчесності.
Objective. The aim of this article is to present the features and specifics of the assessment-result component
of the system for preparing future Doctors of Philosophy for the implementation of academic integrity ideas
during their professional training. Methods. The research is based on a systematic, competency-based, and axiological approach. Research
methods include analysis and synthesis to study the literature and normative-legal acts, modeling to develop
the structure of the component, and classification and systematization to organize knowledge about its
implementation.
Results. The system for preparing future Doctors of Philosophy for the implementation of academic integrity
consists of motivational-target, subject-subject, content, environmental, technological, and assessment-
result components, which interact with each other and the social environment, contributing to the formation
of a culture of academic integrity. The assessment-result component includes criteria and levels of academic
integrity formation that determine the readiness of postgraduate students to adhere to its principles. Among
the main criteria for evaluation are motivational-value, creative-operational, and reflective, as well as stages
of readiness for research-innovative activities. Key indicators of academic integrity have been identified,
including proper citation, objective evaluation, adherence to copyright, and consideration of the special needs
of students.
Conclusions. To assess the level of academic integrity formation in future Doctors of Philosophy, it is
proposed to use criteria with corresponding levels of formation: motivational-value, ethnocognitive, creative-
operational, and reflective. Each of these criteria includes indicators that evaluate the level of awareness
of integrity norms, the ability to independently apply principles, and analyze one’s own activities. The levels
of formation are assessed in three degrees: low (adaptive), medium (reproductive), and high (creative),
reflecting different levels of awareness, initiative, and ability for self-improvement in the field of academic
integrity.