СТРУКТУРА ГОТОВНОСТІ ІНСТРУКТОРІВ НАВЧАЛЬНИХ ЦЕНТРІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
Date
2025
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Метою статті є теоретичне обґрунтування структури готовності інструкторів навчальних центрів ЗСУ до професійної взаємодії у процесі перепідготовки офіцерів запасу. Дослідження спрямоване на визна чення ключових компонент цієї готовності, їх змістового наповнення та взаємозв’язків, що має важливе значення для підвищення якості військової освіти в умовах реформування сектору безпеки та оборони. У роботі використано комплекс методів, зокрема аналіз наукових джерел, систематизація підходів до тлумачення понять «готовність» та «професійна взаємодія», а також структурно-функціональний аналіз компонент готовності інструкторів. Дослідження базується на положеннях військової педагогі ки, андрагогіки, психології праці та нормативно-правових документах, що регулюють діяльність ЗСУ. Результати дослідження виявили, що професійна взаємодія у військовому контексті є комплексним багаторівневим феноменом, що інтегрує кілька ключових аспектів. Соціально-психологічний аспект підкреслює роль взаємодії як механізму регуляції міжособистісних відносин у військовому колективі. Функціонально-комунікативний аспект розкриває її як цілеспрямовану діяльність, що містить вербаль ні та невербальні комунікації, планові й ситуативні контакти. Інституційно-організаційний аспект роз глядає взаємодію як елемент корпоративної культури з чіткою ролевою диференціацією, а освітньо-пе дагогічний як результат цілеспрямованого навчального процесу. Структура готовності інструкторів до професійної взаємодії виявилася складною інтегративною системою, що складається з п’яти компонент. Мотиваційно-ціннісний компонент формує професійну спрямованість на співпрацю та відповідальність за спільний результат. Когнітивний компонент охо плює знання принципів андрагогіки, військової педагогіки, конфліктології та комунікативних страте гій. Операційно-діяльнісний компонент включає практичні вміння організовувати взаємодію у різних навчально-бойових ситуаціях, зокрема під час тренінгів, симуляцій та групових занять. Комунікатив ний компонент передбачає навички ефективного діалогу з урахуванням особливостей військового сере довища. Рефлексивно-оцінний компонент забезпечує здатність до критичного аналізу та корекції влас ної професійної поведінки. Висновки підтверджують необхідність подальших досліджень, зокрема розробки практичних мето дик підготовки інструкторів, впровадження інтерактивних тренінгів та вивчення впливу цифрових тех нологій на професійну взаємодію. The study aims to identify the key components of this readiness, their content, and interrelationships, which are essential for improving the quality of military education in the context of reforming the security and defence sector.
The study uses a set of methods, including analysis of scientific sources, systematisation of approaches to interpreting the concepts of 'readiness' and 'professional interaction', and structural and functional analysis of the components of instructor readiness. The study is based on the provisions of military pedagogy, andragogy, occupational psychology, and legal documents regulating the activities of the Armed Forces of Ukraine. The study results showed that professional interaction in the military is a complex multilevel phenomenon that integrates several key aspects. The socio-psychological aspect emphasises the role of interaction as a mechanism for regulating interpersonal relations in a military team. The functional and communicative aspect reveals it as a purposeful activity that includes verbal and non-verbal communications and planned and situational contacts. The institutional and organisational aspects consider interaction as an element of corporate culture with a clear role differentiation, and the educational and pedagogical aspects result from a purposeful educational process. The structure of instructors' readiness for professional interaction turned out to be a complex integrative system consisting of five components. The motivational and element of value forms a professional orientation towards cooperation and responsibility for a typical result. The cognitive component includes knowledge of the principles of andragogy, military pedagogy, conflictology, and communication strategies. The operational and interaction component includes practical skills in organising interaction in various training and combat situations, including during training, simulations, and group exercises. The communicative component involves the skills of effective dialogue, taking into account the peculiarities of the military environment. The reflective and evaluative component provides the ability to analyse and correct one's professional behaviour critically. The conclusions confirm the need for further research, including the development of practical methods for training instructors, the introduction of interactive training and the study of the impact of digital technologies on professional interaction.
Description
Пікус Д. Л. Структура готовності інструкторів навчальних центрів збройних сил України до професійної взаємодії / Д. Л. Пікус // Педагогічні науки: зб. наук. праць / гол. ред. Л. А. Пермінова. – Івано-Франківськ : ХДУ, 2025. – Вип. 111. – С. 32-39.
Keywords
професійна взаємодія, готовність до професійної взаємодії, навчальні центри Збройних Сил України, інструктори навчальних центрів, офіцери запасу, перепідготовка військових, педагогічна компетентність, комунікативні навички, мотиваційно-ціннісний компонент, когнітивний компонент, операційно-діяльнісний компонент, рефлексивно-оцінний компонент, стандарти НАТО, андрагогіка, військова педагогіка, professional interaction, readiness for professional interaction, training centres of the Armed Forces of Ukraine, instructors of training centres, reserve officers, retraining of military personnel, pedagogical competence, communication skills, motivational and value component, cognitive component, operational and activity component, reflective and evaluative component, NATO standards, andragogy, military pedagogy.