Abstract:
Ціль статті – проаналізувати художню специфіку, типи й функції іронії в
поемі Блока «Дванадцять». Виявлено, що в поемі переважає сократовская
іронія, підтримана іронією трагічної. Такий тип іронії, характерний для
перехідних моментів історії, визначає авторську позицію в поемі «Дванадцять».
Її характерною ознакою є подвійний зміст, який реалізується на всіх рівнях
структури тексту. Доведене, що в основі композиції поеми Блока «Дванадцять»
– структурний паліндром, що яскраво демонструє амбівалентну позицію автора.
Виявлено, що в поетиці іронії особливу роль відіграє карнавальний сміх.
У поемі оригінально втілені й такі риси карнавальності, як профанація,
карнавальні блюзнірства, словесні лайки, увінчання-розвінчання, карнавальні
мезальянсы. Іронія, як і карнавальний сміх, реалізується в пародії й травестії. The purpose of the article is to analyze the artistic specificity, types and
functions of irony in the poem “Dvenadtsat” (The Twelve) by A. Blok. Some aspects
of the contemporary approaches to irony studying are considered in the paper. It is
declared that the questions of the definition of irony have not been solved yet and
there are not any monographs devoted to systematic study of historical and cultural
types of irony. Most of the researches are aimed to reveal the functions of irony of
20th-century literature in the works by some author or literary trend. It is noted that
there are some approaches to understanding irony: irony as a category of the Comic;
irony as a world view; irony as a stylistic device.
It is stated in the article that Socratic irony (negation as an only truth) supported
by tragic irony dominates in A. Blok’s world view. This type of irony is characteristic
for transitional periods of history and it precisely describes the author’s position in
“Dvenadtsat”. Its distinctive feature is a double meaning that is realized at any level
of the text structure. The composition of the poem “Dvenadtsat” is proved to be based
on a structural palindrome that demonstrates the ambivalent position of the author.
It is displayed that the “reduced carnival laughter” that is expressed in Socratic
irony (according to M. Bakhtin) plays the special role in the poetics of irony. The
duality of the author’s position determined by the ambivalent nature of carnival
laughter is the most visible as regards the twelve. Such categories as profanation,
carnival sacrilege, verbal squabbles, carnival performance of crowning and
dethroning, carnival “liberties” and carnival mésalliances get their original
embodiment in the poem. Irony and carnival laughter as well are realized in parody
and travesty.
So, irony in the poem “Dvenadtsat” (The Twelve) by A. Blok is represented in
different ways: it is a world view, a consciousness type, and a state of spirit in
ontological aspect; it performs the structure-forming function and is used as a stylistic
device.
Description:
Ильинская, Н. И. ИРОНИЯ В ПОЭМЕ АЛЕКСАНДРА БЛОКА «ДВЕНАДЦАТЬ» / Н. И. Ильинская // Наукові праці Кам’янець-Подільського нац. ун-ту ім. Івана Огієнка. Сер. : Філологічні науки. – Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2015. – Вип. 35. - С. 107 – 112.