Статтю присвячено з’ясуванню ролі віртуальних комунікантів, завжди наявних у персонажному діалозі, – справжнього адресанта всього тексту, діалогу включно, – автора та справжнього адресата всієї художньої комунікації – читача.
The article is devoted to the role of virtual communicants, presented in the dialogues of characters – real addresser of the whole text, including dialogue, – real addressee of the whole communication – reader.
