У статті окреслено коло проблем, пов’язаних із формуванням нової наукової дисципліни – біофілософії як реакції на необхідність більш глибокої імплікації філософії та біології. Автор визначає біофілософію як поліаспектну, інтегративну, міждисциплінарну галузь наукового знання, що базується на комплексі біологічних наук і має на меті артикуляцію та розв’язання світоглядних, аксіологічних, методологічних, гносеологічних і онтологічних проблем шляхом дослідження наявних у природі форм життєпрояву. Наголошується на тому, що в освіті біофілософський підхід орієнтовано на конструктивну реалізацію освітньо-виховного процесу, на продукування перспективних, науково-обґрунтованих освітніх моделей, втілення яких забезпечить адекватну реакцію освітніх інституцій на вимоги суспільства й держави. Автор висвітлює основні положення розробленої ним філософсько-освітньої концепції, яка базується на біофілософії (зокрема, біополітиці). Зроблено висновок про те, що біофілософія в сучасних умовах слугує не тільки об’єктом наукового дискурсу, але й теоретичним і практичним фундаментом підвищення продуктивності й результативності, зокрема, освітньої системи суспільного життя.
В статье очерчен круг проблем, связанных с формированием новой научной дисциплины – биофилософии, как реакции на необходимость более глубокой импликации философии и биологии. Автор определяет биофилософию как полиаспектную, интегративную, междисциплинарную область научного знания, которая базируется на комплексе биологических наук и имеет целью артикуляцию и решение мировоззренческих, аксиологических, методологических, гносеологических и онтологических проблем путем исследования природных форм жизнепроявлений. Подчеркивается, что в образовании биофилософський подход ориентирован на конструктивную реализацию образовательно-воспитательного процесса, на продуцирование перспективных научно-обоснованных образовательных моделей, воплощение которых обеспечит адекватную реакцию системы образования на требования общества и государства. Автор представляет основные положения разработанной им философско-образовательной концепции, основанной на биофилософии (в частности, биополитике). Сделан вывод о том, что биофилософия в современных условиях служит не только объектом научного дискурса, но и теоретическим и практическим фундаментом повышения производительности и результативности, в частности, в сфере образования общественной жизни.
The article identified the problems associated with the formation of a new scientific discipline – biofilosophy as a response to the need for a deeper implication of philosophy and biology. The author defines as biofilosophy poliaspeсts, integrative, interdisciplinary branch of scientific knowledge, based on a set of biological sciences and aims to articulation and solution of philosophical, axiological, methodological, epistemological and ontological problems by examining existing forms of life in nature. It is noted that the education biofilosophy constructive approach focuses on the realization of educational process, the production of advanced, evidence-based educational models, implementation of which will provide an adequate response to the demands of educational institutions of society and the state. The author highlights the key provisions developed by his philosophical and educational concepts based on biofilosophy (including biopolitics). It is concluded that under current conditions biofilosophy serves not only the object of scientific discourse but also theoretical and practical foundation for increased productivity and efficiency, particularly in the educational sphere of public life.
