СПЕЦИФІКА ТА ХАРАКТЕР ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ТРИВОЖНОСТІ І СОЦІАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ СТУДЕНТІВ РІЗНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Abstract

Соціальний інтелект відіграє важливу роль у формуванні та становленні фахової підготовки студента, він дає можливість розуміти самого себе, забезпечує вірне розуміння вчинків людей, їх вербальні і невербальні реакції, виступає як важлива когнітивна складова в структурі комунікативних здібностей особистості. Саме соціальний інтелект обумовлює процеси соціального пізнання, допомагає прогнозувати розвиток міжособистісних відносин, загострює інтуїцію, передбачливість та забезпечує успішність фахової підготовки студентів. Але слід зазначити, що існують чинники, які призводять до зниження працездатності, продуктивності діяльності, до труднощів у спілкуванні і взаємодії. Таким фактором виступає тривожність як фундаментальна якість особистості, що обумовлює актуальність даної проблематики. статті проведено порівняння структурних компонентів дослідних понять соціального інтелекту і тривожності і виявлено їх взаємозв’язок. Дослідження проводилося на базі Херсонського державного університету протягом 2015-2016 навчального року. Вибірку досліджуваних склали студентська молодь вищого навчального закладу віком від 19 до 23 років різного професійного спрямування. Методологічний інструментарій склав наступний комплекс психодіагностичних методик: методика «Шкала ситуативної та особистісної тривожності» Ч. Спілбергера в адаптації Ю.Л. Ханіна; методика «Шкала прояву тривожності» Дж. Тейлора в адаптації В. Г. Норакідзе; методика «Дослідження соціального інтелекту» Дж. Гілфорда та М. Саллівена. За результатами дослідження взаємозв’язку тривожності і соціального інтелекту студентів різних спеціальностей можна стверджувати, що інтегративні системи когнітивно-емоційної активності психіки, які забезпечують здійснення комунікативних процесів та соціальної поведінки особистості, залежать від психоемоційного стану людини. Тривожність як складне, полідетерміноване психічне утворення, проявляється у вигляді конструктивного або деструктивного чинника регуляції поведінки особистості в соціумі. Емпіричне дослідження дає змогу показати, що надмірний рівень тривожності, який проявляється як загальна дезорганізація поведінки і діяльності, заважає нормальному розвитку і продуктивній взаємодії. Але, слід зазначити, що якщо сприяти зниженню тривожності на всіх рівнях її активності, то можна досягти її стабілізації, яка забезпечить ефективне функціонування всіх показників соціального інтелекту. Социальный интеллект играет важную роль в формировании и становлении профессиональной подготовки студента, он дает возможность понимать самого себя, обеспечивает правильное понимание поступков людей, их вербальные и невербальные реакции, выступает как важная когнитивная составляющая в структуре коммуникативных способностей личности. Именно социальный интеллект обусловливает процессы социального познания, помогает прогнозировать развитие межличностных отношений, обостряет интуицию, предусмотрительность и обеспечивает успешность профессиональной подготовки студентов. Но следует отметить, что существуют факторы, которые приводят к снижению работоспособности, продуктивности деятельности, к трудностям в общении и взаимодействии. Таким фактором выступает тревожность как фундаментальное качество личности, что обуславливает актуальность данной проблематики. В статье проведено сравнение и выявление взаимосвязи структурных компонентов исследовательских понятий «социального интеллекта» и «тревожности». Исследование проводилось на базе Херсонского государственного университета в течение 2015-2016 учебного года. Выборку испытуемых составили студенческая молодежь высшего учебного заведения в возрасте от 19 до 23 лет разного профессионального направления. Методологический инструментарий составил следующий комплекс психодиагностических методик: методика «Шкала ситуативной и личностной тревожности» Ч. Спилбергера в адаптации Ю.Л. Ханина; методика «Шкала проявления тревожности» Дж. Тейлора в адаптации В. Г. Норакидзе; методика «Исследование социального интеллекта» Дж. Гилфорда и М. Салливена. По результатам исследования взаимосвязи тревожности и развитие социального интеллекта студентов разных специальностей можно утверждать, что интегративные системы когнитивно-эмоциональной активности психики, которые обеспечивают осуществление коммуникативных процессов и социального поведения личности, зависят от психоэмоционального состояния человека. Тревожность как сложное, полидетерминированное психическое образование, проявляется в виде конструктивного или деструктивного фактора регуляции поведения личности в социуме. Эмпирическое исследование позволяет показать, что чрезмерный уровень тревожности, который проявляется как общая дезорганизация поведения и деятельности, мешает нормальному развитию и продуктивному взаимодействию. Но, следует отметить, что если способствовать снижению тревожности на всех уровнях ее активности, то можно достичь ее стабилизации, которая обеспечит эффективное функционирование всех показателей социального интеллекта. Social intelligence is a very important factor in the formation of students‟ professionalism as it helps them understand themselves, provides the proper understanding of other people‟s acts, their verbal and non-verbal reactions, and is a significant cognitive component of the personality‟s communicative skills structure. It is social intelligence which provides the processes of social cognition, helps to predict the development of interpersonal relations, intensifies intuition, foresight, and provides the successful training of students. Although, it should be noted that there are factors which can decrease their working capacity and cause difficulties in communication and relations. One of these factors is anxiety as a significant personal quality, which explains the topicality of the research. The structural components of the concepts of social intelligence and anxiety were compared in the study. The survey was carried out in Kherson State University in 2015-2016 academic year, and involved 205 students aged from 19 to 23 who were divided into three groups according to their major (humanities, natural sciences, as well as physical and mathematical area). The following methods were used: The State-Trait Anxiety Inventory (STAI) by Charles Spielberg adopted by Yu. Khanin, The Taylor Manifest Anxiety Scale (by Janet Taylor) adopted by V. Norakidze, Social Intelligence Research by J. Gillford and M. Salliven. Significant correlations have been revealed in the group of students majoring in physics and mathematics, which shows that they dominate over other groups of students in terms of the correlation between the level of anxiety and social intelligence. According to the research results, the integrative systems of cognitive and emotional activity of psyche, which control communication processes and social behavior, depend on person‟s psycho-emotional state. Anxiety as a complex psychic phenomenon is manifested as a constructive or destructive factor of personality‟s behavior in the society. According to the research results, there is a relationship between social intelligence and anxiety level. The excessive level of anxiety manifested as general social disorganization prevents the normal development and productive interaction in the society. It should be noted that the decrease of anxiety at all levels of its activity can cause its stabilization, which in turn will provide the efficient functioning of all indicators of social intelligence.