Abstract:
У статті досліджуються особливості моделювання фентезійного світу в
романі-феєрії «Зачаровані музиканти» Г. Пагутяк. Акцентується значення мотиву пошуку
шляхів до гармонії людини і природи як магістрального у творчості письменниці.
З’ясовується зв’язок роману-феєрії з лицарським епосом та чарівною казкою. Звертається
увага на дегероїзацію архетипного образу лицаря як ознаку творів неоміфологічної формації.
Аналізується семантика перехідного обряду. Характеризуються особливості візуалізації
авторського міфомислення у зображенні духів природи. Розглядається реактуалізація
архаїчних звичаїв, пов’язаних із рослинним світом. Фокусується увага на репрезентації
міфологеми саду в «Зачарованих музикантах». Прослідковується трансформація міфологем
кельтського походження. Підкреслюється наявність автобіографічних маркерів у
міфопоетиці роману. Висновується, що моделювання фентезійного світу має характер
жанрової дифузії, яка охоплює весь текст, надаючи йому філософсько-етичного сенсу.
Квест Матвія та мандри Прекрасної Пані у супроводі зачарованих музикантів
маніфестують необхідність пошуку людством шляху до гармонізації стосунків з природою. В статье исследуются особенности моделирования фэнтезийного мира в
романе-феерии «Заколдованные музыканты» Г. Пагутяк. Акцентируется значение мотива
поиска путей к гармонии человека и природы как магистрального в творчестве Г. Пагутяк.
Устанавливается связь произведения с рыцарским эпосом и волшебной сказкой.
Обращается внимание на дегероизацию архетипного образа рыцаря как признак
призведений неомифологической формации. Анализируется семантика переходного обряда.
Характеризуются особенности визуализации авторського мифотворчества в изображении
духов природы. Рассматривается реактуализация архаических обычаев, связанных с
растительным миром. Внимание фокусируется на репрезентации мифологемы сада в
«Заколдованных музыкантах». Прослеживается трансформация міфологем кельтського
происхождения. Подчеркивается наличие автобиографических маркеров в мифопоэтике
романа. Все это позволяет сделать вывод о том, что моделирование фэнтезийного мира
имеет характер жанровой дифузии, которая охватывает весь текст, придавая ему
философско-этический смысл. Квест Матвия и путешествие Прекрасной Пани в
сопровождении заколдованных музыкантов манифестируют необходимость поиска
человечеством пути к гармонизации отношений с природой. The purpose of this study is to identify the peculiarities of modeling a fantasy world
considering the genre specifics of “The Enchanted Musicians” and the manifestation of
neomythologism in this literary work. The paper examines the relation of the fairy novel with
chivalric romance and fairy-tales. It considers the literary technique of deheroizing an archetypal
image of the knight as a sign of neomythological works. The study analyzes the semantics of the rite
of passage. It details the peculiarities of visualization of the author’s mythological thinking in
depicting the spirits of nature. The research looks at the reactualization of the archaic customs
related to the world of plants through the images and motifs of the fairy novel. It stresses the
importance of the motif of restoring harmony in the world as a major one in Halyna Pahutiak’s
literary works. The paper focuses on the representatives of the mythologem of the garden in “The
Enchanted Musicians”. It highlights the presence of autobiographical markers in the mythopoetics
of the novel. The study also considers the transformation of the mythologems of Celtic origin. The
conclusion can be drawn that H. Pahutiak’s modeling fantasy worlds reflects the author’s
intentions to creating harmonious worlds based on the principle of equity of all living beings. The
results of this paper will contribute to future research on similar topics.
Description:
Бокшань, Г. І. Специфіка моделювання фентезійного світу в романі-феєрії Галини Пагутяк "Зачаровані музиканти" / Наукові праці : науково-методичний журнал. - Філологія. Літературознавство. - Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили. - 2016. - Т. 271, вип. 259. - С. 64-68.