TEOPЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ВИМІРИ КОНСТРУЮВАННЯ ОСОБИСТІСТЮ МАЙБУТНЬОГО

Abstract

У статті висвітлено результати дослідження теоретико-методологічних вимірів конструювання особистістю майбутнього. Зазначено, що ключовою категорією конструювання особистістю майбутнього є темпоральність, яка зв’язує минуле, теперішнє і майбутнє. Дослідження темпоральності, як ідеологеми наукового напрямку, вимагає методологічної рефлексії, що у свою чергу дозволить вести мову про значущий поступ психології конструювання майбутнього. Мета статті полягає у дослідженні теоретико-методологічних вимірів конструювання особистістю майбутнього; емпіричному дослідженні змістових психологічних параметрів, що впливають на конструювання особистістю майбутнього. Методи дослідження: контент-аналізування властивостей соціальних очікувань особистості методиками «Очікувана ситуація» і «Реалізація очікувань» (Попович І. С., 2015). Окреслено та обґрунтовано низку теоретико-методологічних аспектів досліджуваного феномену, зокрема завдання, які необхідно розв’язати. Показано, що здатність конструювати особистістю своє майбутнє знаходиться у площині інтернальних/екстернальних, відкритих/закритих вимірів моделі очікуваного майбутнього особистості. Здійснено спробу виокремлення та емпіричного дослідження низки змістових психологічних параметрів, що впливають на конструювання особистістю майбутнього. Емпірично встановлено чотири типи конструювання моделі очікуваного майбутнього: інтернально-відкрита модель очікуваного майбутнього (ІВМОМ), яка характеризується високими показниками інтернальності та відкритості соціальних очікувань особистості; інтернально-закрита модель очікуваного майбутнього (ІЗМОМ), що характеризується високими показниками інтернальності та закритості соціальних очікувань особистості; екстернально-відкрита модель очікуваного майбутнього (ЕВМОМ), що володіє високими показниками екстернальності та відкритості соціальних очікувань особистості; екстернально-закрита модель очікуваного майбутнього (ЕЗМОМ), яка має високі показники екстернальності та закритості соціальних очікувань особистості. Зазначено, що запропоновані емпіричні моделі очікуваного майбутнього потребують подальшого експериментального дослідження, концептуального обґрунтування та апробації. The article presents the results of the study of theoretical and methodological dimensions of constructing the future by personality. It is noted that the key category of constructing the future by personality is temporality that connects the past, the present and the future. The research on temporality as an ideologemme of a scientific direction requires methodological reflection, which in its turn will 15 allow speaking about a significant progress of the psychology of constructing the future. The purpose of the paper is to examine theoretical and methodological dimensions of constructing the future by personality; to conduct empirical research on the content psychological parameters that affect constructing the future by personality. The methods of the research: content analysis of the properties of social expectations of personality with the methods «Expected situation» and «Realization of expectations» (Popovych I. S., 2015). A number of theoretical and methodological aspects of the phenomenon under study, in particular the tasks to be solved, are outlined and substantiated. The paper shows that the ability to construct the future by personality is on the plane of internal/external, open/closed dimensions of the model of the expected future of personality. Four types of designing the model of the expected future are empirically established: the internally-open model of the expected future (IOMEF), which is characterized by high indexes of internality and openness of social expectations of personality; the internally-closed model of the expected future (ICMEF), characterized by high indexes of internality and closeness of social expectations of personality; the externally-opened model of the expected future (EOMEF), which has high indexes of externality and openness of social expectations of personality; the externally-closed model of the expected future (ECMEF), which has high indexes of externality and closeness of social expectations of personality.