ВІДНОВНЕ ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ-ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ З УРАЖЕННЯМ ПОПЕРЕКОВО КРИЖОВОГО СПЛЕТЕННЯ

Abstract

У роботі представлено результати дослідження ефективності фізичної терапії для військовослужбовців з ураженням попереково-крижового сплетення. Метою дослідження було обґрунтування та впровадження індивідуалізованої програми фізичної терапії, спрямованої на зменшення больового синдрому, покращення функціонального стану опорно-рухового апарату та підвищення якості життя пацієнтів. У дослідженні взяли участь 7 пацієнтів віком 45–50 років, які проходили реабілітацію в умовах обласної лікарні відновного лікування. Для оцінки клінічного стану застосовували методи педагогічного спостереження, анкетування, мануально-м'язове тестування, візуально-аналогову шкалу болю (VAS), а також індекс м’язового синдрому (ІМС). Додатково використовувалась Міжнародна класифікація функціонування (МКФ) для оцінки функцій організму, активності та участі пацієнтів. Результати дослідження підтвердили ефективність запропонованої програми фізичної терапії, яка враховувала індивідуальні особливості пацієнтів та принципи поступовості, безпечності та науково-методичної обґрунтованості. Встановлено позитивну динаміку зменшення больового синдрому, покращення рухливості хребта та функціонального стану м’язів. This paper presents the results of a study on the effectiveness of physical therapy for military personnel with lumbosacral plexus injury. The aim of the research was to justify and implement an individualized physical therapy program aimed at reducing pain, improving the functional state of the musculoskeletal system, and enhancing patients' quality of life. The study involved 7 patients aged 45–50 who underwent rehabilitation at a regional hospital for restorative treatment. Clinical assessment methods included pedagogical observation, patient surveys, manual muscle testing, the Visual Analogue Scale (VAS) for pain, and the Muscle Syndrome Index (MSI). Additionally, the International Classification of Functioning, Disability and Health (ICF) was used to assess body functions, activity, and participation. The study confirmed the effectiveness of the proposed physical therapy program, which incorporated individual patient characteristics and adhered to the principles of gradual progression, safety, and scientific validity. Positive dynamics were observed in terms of pain reduction, improved spinal mobility, and enhanced muscle function.