ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕРАПЕВТИЧНИХ ВПРАВ У ПАЦІЄНТІВ З МІЖХРЕБЦЕВОЮ ГРИЖЕЮ ПОПЕРЕКОВОГО ВІДДІЛУ ХРЕБТА

Abstract

Ця робота присвячена дослідженню ефективності терапевтичних вправ у лікуванні пацієнтів з міжхребцевою грижею поперекового відділу хребта. Основною метою є оцінка впливу спеціально розробленої програми вправ на функціональний стан пацієнтів та формування практичних рекомендацій для вдосконалення реабілітаційного процесу. У межах дослідження було проаналізовано сучасну наукову літературу, визначено найбільш результативні види вправ, складено програму занять з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнтів, а також проведено клінічне дослідження з оцінкою показників болю, рухливості, м’язової сили та координації. У дослідженні застосовувалися методи анкетування, тести Ласега та Ромберга, а також статистичний аналіз отриманих даних. Вперше проведено порівняльний аналіз впливу різних видів вправ на основні клінічні показники з використанням об’єктивних тестів. Це дозволило обґрунтувати переваги індивідуалізованого підходу у фізичній реабілітації та визначити ключові чинники ефективності терапії. Практичне значення дослідження полягає у можливості впровадження розробленої методики у клінічну практику з метою зниження потреби у хірургічному втручанні та покращення якості життя пацієнтів.

This work is devoted to the study of the effectiveness of therapeutic exercises in the treatment of patients with intervertebral hernia of the lumbar spine. The main objective is to assess the impact of a specially designed exercise program on the functional status of patients and to develop practical recommendations for improving the rehabilitation process. The study analyzed the current scientific literature, identified the most effective types of exercises, developed a training program based on individual patient characteristics, and conducted a clinical trial to assess pain, mobility, muscle strength and coordination. The study used questionnaire methods, Lassegue and Romberg tests, and statistical analysis of the data obtained. For the first time, a comparative analysis of the effect of different types of exercises on the main clinical parameters using objective tests was conducted. This made it possible to substantiate the benefits of an individualized approach to physical rehabilitation and to identify the key factors of therapy effectiveness. The practical significance of the study lies in the possibility of implementing the developed methodology in clinical practice in order to reduce the need for surgical intervention and improve the quality of life of patients.