ОБРАЗ ПІВДНЯ УКРАЇНИ У СЕНТИМЕНТАЛЬНІЙ ЛІТЕРАТУРІ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТ. У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІСТОРІЇ

Abstract

У художньому дискурсі сентименталізму першої половини ХІХ століття простір Півдня інтерпретується як середовище природної рівноваги, душевного спокою та щирості переживань. Цей образ функціонує як смислове протиставлення індустріалізованому Півночі, уособлюючи ідеалізоване уявлення про гармонійний світ. Залучення таких літературних мотивів у процесі вивчення історії сприяє міжпредметній інтеграції, поглиблює розуміння культурних сенсів доби та допомагає формувати цілісне сприйняття соціокультурного контексту епохи In the artistic discourse of early 19th-century sentimentalism, the image of the South is interpreted as a space of natural balance, emotional calm, and sincerity of feeling. This motif functions as a semantic counterbalance to the industrialized North, embodying an idealized vision of a harmonious world. Incorporating such literary themes into the study of history promotes interdisciplinary integration, deepens the understanding of the era’s cultural meanings, and contributes to forming a holistic perception of its sociocultural context.