Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/10849
Browse
418 results
Search Results
Item ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ ПІДЛІТКІВ ДО КОНСТРУКТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ В КОНФЛІКТІ(2026) Ярмола Т. Г.Робота присвячена дослідженню психологічних детермінант формування готовності підлітків до конструктивного розв’язання конфліктних ситуацій. У теоретичному блоці проаналізовано зміст поняття «психологічна готовність» та специфіку конфліктної поведінки в пубертатному періоді. Визначено вплив вікових особливостей, рівня емпатії та саморегуляції на вибір стратегій взаємодії. Емпіричне дослідження, проведене на базі спеціалізованої школи № 269 м. Києва, дозволило виявити переважання пасивних стратегій (уникнення та компромісу) та високий рівень особистісної конфліктності у 57% підлітків. Встановлено статеві розбіжності у проявах агресивності: домінування фізичної агресії у хлопців та негативізму й підозрілості у дівчат. Обґрунтовано роль тривожності як каталізатора деструктивних конфліктних реакцій. На основі отриманих даних розроблено програму психологічного тренінгу інтегрального типу, спрямовану на розвиток емоційного інтелекту, навичок самоконтролю та опанування конструктивних моделей співпраці в підлітковому середовищі. Psychological features of adolescents' readiness for constructive behavior in conflict. The work is devoted to the study of psychological determinants of the formation of adolescents' readiness for constructive resolution of conflict situations. The theoretical block analyzes the content of the concept of "psychological readiness" and the specifics of conflict behavior in the puberty period. The influence of age characteristics, level of empathy and self-regulation on the choice of interaction strategies is determined. An empirical study conducted on the basis of specialized school No. 269 in Kyiv revealed the prevalence of passive strategies (avoidance and compromise) and a high level of personal conflict in 57% of adolescents. Gender differences in the manifestations of aggressiveness were established: the dominance of physical aggression in boys and negativism and suspicion in girls. The role of anxiety as a catalyst for destructive conflict reactions is substantiated. Based on the obtained data, a program of psychological training of an integral type was developed, aimed at the development of emotional intelligence, self-control skills and the mastery of constructive models of cooperation in the adolescent environment.Item ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК АЛЕКСИТИМІЇ, ІНТЕРОЦЕПТИВНОЇ УСВІДОМЛЕНОСТІ ТА СОМАТИЗАЦІЇ В УМОВАХ ХРОНІЧНОГО СТРЕСУ(2026) Сметанюк Х. М.У роботі досліджено проблему взаємозв’язку між алекситимією, інтероцептивною усвідомленістю та соматизацією в умовах хронічного стресу. Актуальність теми зумовлена зростанням рівня стресового навантаження в сучасному суспільстві та необхідністю глибшого розуміння психосоматичних механізмів трансформації психологічного дистресу у тілесний. Результати дослідження підтверджують наявність значущих взаємозв’язків між досліджуваними змінними: високий рівень алекситимії пов’язаний із зниженням інтероцептивної усвідомленості та підвищенням рівня соматизації. Отримані дані поглиблюють розуміння психосоматичних процесів і можуть бути використані у психологічній практиці для розробки ефективних інтервенцій. The paper investigates the problem of the relationship between alexithymia, interoceptive awareness and somatization in conditions of chronic stress. The relevance of the topic is due to the increase in the level of stress in modern society and the need for a deeper understanding of the psychosomatic mechanisms of the transformation of psychological distress into physical distress. The results of the study confirm the presence of significant relationships between the variables under study: a high level of alexithymia is associated with a decrease in interoceptive awareness and an increase in the level of somatization. The data obtained deepen the understanding of psychosomatic processes and can be used in psychological practice to develop effective interventions.Item ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПРОКРАСТИНАЦІЇ У СТУДЕНТІВ(2026) Романюк М. Ю.Робота присвячена психологічним чинникам прокрастинації у студентів. Визначено сутність прокрастинації та її проблематику в сучасному студентському середовищі. Виявлено основні психологічні чинники, що впливають на прояви прокрастинації. Описано наслідки прокрастинації для навчальної діяльності та психічного здоров’я. Для визначення рівня прокрастинації у студентів проведене емпіричне дослідження. З урахуванням отриманих результатів та визначених психологічних чинників розроблено методичні рекомендації щодо подолання прокрастинації серед студентів. Продемонстровано можливості використання результатів дослідження у роботі психологів та викладачів закладів вищої освіти. The work is devoted to the psychological factors of procrastination among students. The essence of procrastination and its problems in the modern student environment are defined. The main psychological factors influencing the manifestation of procrastination are identified. The consequences of procrastination for academic activity and mental health are described. An empirical study was conducted to determine the level of procrastination among students. Taking into account the obtained results and identified psychological factors, methodological recommendations for overcoming procrastination among students have been developed. The possibilities of using the research results in the work of psychologists and teachers of higher education institutions are demonstrated.Item ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК САМОРЕГУЛЯЦІЇ, ТРИВОЖНОСТІ ТА САМОАКТУАЛІЗАЦІЇ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ОСІБ ЗРІЛОГО ВІКУ(2026) Пузанова І. В.Роботу присвячено дослідженню структурно-функціональної архітектури психологічного здоров’я осіб зрілого віку, які функціонують в умовах тривалого соціального стресу та наслідків військової агресії в Україні. Наукова актуальність дослідження зумовлена нагальною потребою у виявленні внутрішніх психологічних детермінант, що забезпечують резильєнтність особистості та збереження ментального благополуччя в стані глобальної соціальної нестабільності. Основна мета цього дослідження полягає в розкритті характеру взаємозв’язку між емоційною саморегуляцією, рівнями ситуативної та особистісної тривожності й параметрами самоактуалізації крізь призму вікового конфлікту між генеративністю та стагнацією. Психологічне здоров’я у зрілому віці визначається не як стан спокою, а як результат динамічної взаємодії між духовною стійкістю (автономією) та зовнішньою вразливістю (тривожністю). Подолання «регуляторного розриву» потребує системного підходу, що включає когнітивне реструктурування, соматичну стабілізацію (релаксація за Джекобсоном, «квадратне дихання», техніки заземлення) та наративні практики відновлення «Я-Духовного». У дослідженні обґрунтовано, що стратегічне управління життєвим шляхом за допомогою технологій акме-проєктування є найвищим проявом психологічної зрілості, що забезпечує збереження цілісності та цілеспрямованості особистості в умовах глобальних життєвих криз. The work is devoted to the study structural and functional architecture of the psychological health of individuals in adulthood, functioning under the conditions of prolonged social stress and the consequences of military aggression in Ukraine. The scientific relevance of the study is determined by the urgent need to identify internal psychological determinants that ensure personality resilience and the preservation of mental well-being in a state of global social instability. The primary purpose of this research is to reveal the nature of the relationship between emotional self-regulation, levels of state and trait anxiety, and parameters of self-actualization through the lens of the developmental conflict between generativity and stagnation. Psychological health in adulthood is defined not as a state of rest, but as a result of a dynamic interaction between spiritual fortitude (autonomy) and external vulnerability (anxiety). Overcoming the "regulatory gap" requires a systemic approach, including cognitive restructuring, somatic stabilization (Jacobson’s relaxation, square breathing, grounding techniques), and narrative practices to restore the "Spiritual-Self." The study substantiates that strategic life-path management through acme-projecting technologies is the highest manifestation of psychological maturity, ensuring the preservation of personality integrity and purposefulness amidst global life crises.Item ПСИХОЛОГІЧНІ ЗМІСТОВІ ПАРАМЕТРИ ОПТИМІЗМУ ТА ЖИТТЄСТІЙКОСТІ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ(2026) Правителєва О. К.Робота присвячена дослідженню психологічних змістових параметрів оптимізму та життєстійкості внутрішньо переміщених осіб. Визначено сутність понять оптимізму та життєстійкості, а також їх значення в умовах вимушеного переміщення та адаптації до нових життєвих обставин. Виявлено основні психологічні чинники, що впливають на формування оптимістичних установок та рівень життєстійкості у внутрішньо переміщених осіб. Описано особливості переживання стресу, адаптації та психологічного благополуччя в умовах соціальної нестабільності. Для визначення рівня оптимізму та життєстійкості проведено емпіричне дослідження серед внутрішньо переміщених осіб. З урахуванням отриманих результатів та виявлених психологічних особливостей розроблено практичні рекомендації щодо підвищення рівня життєстійкості та формування оптимістичного світосприйняття. Продемонстровано можливості використання результатів дослідження у практичній діяльності психологів, соціальних працівників та фахівців допомагаючих професій. The work is devoted to the study of psychological content parameters of optimism and resilience of internally displaced persons. The essence of optimism and resilience is defined, as well as their importance in conditions of forced displacement and adaptation to new life circumstances. The main psychological factors influencing the formation of optimistic attitudes and the level of resilience among internally displaced persons are identified. The features of stress experience, adaptation, and psychological well-being under conditions of social instability are described. An empirical study was conducted to determine the levels of optimism and resilience among internally displaced persons. Taking into account the obtained results and identified psychological characteristics, practical recommendations for increasing resilience and developing an optimistic worldview have been proposed. The possibilities of using the research results in the professional activity of psychologists, social workers, and helping professionals are demonstrated.Item СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ(2026) Павлик Н. В.У роботі досліджено і проаналізовано психологічні, соціальні та сімейні чинники, які впливають на формування агресивної поведінки підлітків, а також визначено вікові та індивідуально-психологічні особливості її прояву. У ході емпіричного дослідження виявлено рівень агресивності підлітків та встановлено її взаємозв’язок із рівнем ворожості, особливостями емоційної регуляції, самооцінкою та характеристиками сімейного середовища. Зокрема, встановлено, що підвищений рівень агресивності пов’язаний із високою ворожістю, схильністю до придушення емоцій, низькою самооцінкою та підвищеною конфліктністю в сім’ї. На основі отриманих результатів розроблено психолого-педагогічні рекомендації щодо профілактики та корекції агресивної поведінки підлітків, які передбачають розвиток емоційної компетентності, формування адекватної самооцінки, удосконалення комунікативних навичок і оптимізацію сімейної взаємодії. The work investigates and analyzes psychological, social, and family factors that influence the formation of aggressive behavior in adolescents, and also identifies age-related and individual psychological characteristics of its manifestation. The empirical study revealed the level of aggressiveness of adolescents and established its relationship with the level of hostility, features of emotional regulation, self-esteem and characteristics of the family environment. In particular, it was found that an increased level of aggressiveness is associated with high hostility, a tendency to suppress emotions, low self-esteem and increased conflict in the family. Based on the results obtained, psychological and pedagogical recommendations were developed for the prevention and correction of aggressive behavior in adolescents, which include the development of emotional competence, the formation of adequate self-esteem, the improvement of communication skills, and the optimization of family interaction.Item ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД СТУДЕНТІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ(2026) Олексин Г. М.Робота присвячена дослідженню теоретичних засад психологічного супроводу студентів з особливими освітніми потребами та обґрунтуванню його значення в умовах сучасної інклюзивної освіти. У дослідженні визначено сутність основних понять, пов’язаних з інклюзією, а також проаналізовано специфіку освітніх і психологічних потреб цієї категорії студентів. Особливу увагу приділено вивченню психологічних труднощів, з якими стикаються студенти з ООП, зокрема проблемам адаптації до освітнього середовища, підвищеному рівню стресу, труднощам у комунікації та зниженню самооцінки. Охарактеризовано основні чинники, що впливають на їхній емоційний стан, когнітивний розвиток і загальне психологічне благополуччя. Відповідно до мети та завдань дослідження розроблено програму емпіричного вивчення психологічного стану студентів, яка передбачає використання комплексу валідних психодіагностичних методик. Зокрема, застосовано шкалу соціально-психологічної адаптації К. Роджерса - Р. Даймонда для оцінки рівня адаптованості та міжособистісної взаємодії, шкалу сприйнятого стресу PSS-10 для визначення рівня стресового навантаження, а також шкалу самооцінки М. Розенберга для дослідження загальної самооцінки особистості. Використання цих методик забезпечує комплексне вивчення ключових параметрів психологічного функціонування студентів. Емпіричне дослідження дало змогу виявити основні проблемні зони у сфері адаптації, емоційного стану та особистісного розвитку студентів з особливими освітніми потребами. На основі отриманих результатів і з урахуванням сучасних наукових підходів розроблено методичні рекомендації щодо вдосконалення системи психологічного супроводу у закладах вищої та професійно-технічної освіти. У роботі також підкреслено важливість міждисциплінарної взаємодії психологів, викладачів і фахівців інклюзії, як необхідної умови забезпечення ефективної підтримки, успішної адаптації та гармонійного особистісного розвитку студентів з ООП. This study is devoted to the investigation of the theoretical foundations of psychological support for students with special educational needs and to substantiating its significance within the framework of contemporary inclusive education. The research defines the essence of the key concepts related to inclusion and analyzes the specific educational and psychological needs of this category of students. Particular attention is given to the psychological difficulties experienced by students with special educational needs, including challenges in adapting to the educational environment, elevated levels of stress, communication difficulties, and decreased self-esteem. The study characterizes the main factors influencing their emotional state, cognitive development, and overall psychological well-being. In accordance with the aim and objectives of the research, an empirical study programme was developed to examine the psychological condition of students. This programme involved the use of a set of valid psychodiagnostic instruments. In particular, the Rogers–Diamond Social-Psychological Adaptation Scale was applied to assess the level of adaptation and interpersonal interaction, the PSS-10 Perceived Stress Scale was used to determine the level of stress load, and the Rosenberg Self-Esteem Scale was employed to evaluate general self-esteem. The application of these instruments ensured a comprehensive assessment of the key parameters of students’ psychological functioning. The empirical research made it possible to identify the main problem areas in the sphere of adaptation, emotional state, and personal development of students with special educational needs. On the basis of the obtained results and with due consideration of contemporary scientific approaches, methodological recommendations were developed for improving the system of psychological support in higher and vocational education institutions. The study also emphasizes the importance of interdisciplinary cooperation among psychologists, academic staff, and inclusion specialists as a necessary condition for ensuring effective support, successful adaptation, and the harmonious personal development of students with special educational needs.Item ОСОБИСТІСНИЙ І ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК МОЛОДІ ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ(2026) Мехліна А. ДРобота присвячена дослідженню особистісного і професійного розвитку молоді як чинників формування психологічної компетентності. Розкрито теоретичні підходи до розуміння психологічної компетентності як інтегральної характеристики особистості, що охоплює когнітивні, емоційні та поведінкові компоненти. Проаналізовано психологічні особливості особистісного розвитку молоді, зокрема становлення ідентичності, розвиток самоефективності та саморегуляції. Охарактеризовано зміст і структуру професійного розвитку молоді: процеси самовизначення, адаптації та формування професійної ідентичності. Проведено емпіричне дослідження взаємозв'язку показників особистісного та професійного розвитку з рівнем психологічної компетентності. На основі результатів дослідження розроблено програму тренінгових занять, спрямовану на розвиток психологічної компетентності молоді, що передбачає формування навичок самопізнання, емоційної регуляції, підвищення рівня самоефективності та розвиток комунікативних умінь. The work is devoted to the study of personal and professional development of youth as factors in the formation of psychological competence. Theoretical approaches to understanding psychological competence as an integral characteristic of personality, encompassing cognitive, emotional and behavioural components, are outlined. The psychological features of personal development of youth, including identity formation, development of self-efficacy and self-regulation, are analysed. The content and structure of professional development of youth the processes of self-determination, adaptation and formation of professional identity are characterised. An empirical study of the relationship between indicators of personal and professional development and the level of psychological competence was conducted. Based on the results of the study, a training programme aimed at developing the psychological competence of youth has been developed, which includes the formation of self-awareness skills, emotional regulation, enhancement of self-efficacy levels, and development of communicative abilities.Item ПСИХОСОЦІАЛЬНЕ РОЗВАНТАЖЕННЯ ЯК НЕОБХІДНА СКЛАДОВА КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ ОРГАНІЗАЦІЇ (НА ПРИКЛАДІ ЧЕРВОНОГО ХРЕСТА)(2026) Левіна А. К.Робота присвячена дослідженню психосоціального розвантаження як важливої складової корпоративної культури організації в умовах підвищеного рівня стресу та професійного навантаження. У дослідженні розкрито сутність корпоративної культури та її вплив на психоемоційний стан працівників. Визначено роль психосоціального розвантаження у профілактиці емоційного вигорання, зниженні рівня стресу та підвищенні ефективності професійної діяльності. Проаналізовано сучасні підходи до формування корпоративної культури, орієнтованої на підтримку психічного здоров’я працівників, а також існуючі практики впровадження програм психосоціальної підтримки в організаціях. Проведено емпіричне дослідження з метою оцінки рівня психоемоційного напруження працівників та визначення їх потреб у психосоціальному розвантаженні. На основі отриманих результатів розроблено рекомендації щодо інтеграції заходів психосоціального розвантаження в систему корпоративної культури організації. Обґрунтовано значення комплексного підходу до формування сприятливого психологічного клімату в колективі та підвищення рівня психологічної стійкості персоналу. The work is devoted to the study of psychosocial relief as an important component of organizational corporate culture under conditions of increased stress and professional workload. The study reveals the essence of corporate culture and its influence on employees’ psycho-emotional state. The role of psychosocial relief in preventing emotional burnout, reducing stress levels, and improving work efficiency is determined. Modern approaches to the formation of corporate culture focused on supporting employees' mental health, as well as existing practices of implementing psychosocial support programs in organizations, are analyzed. An empirical study was conducted to assess the level of psycho-emotional stress among employees and to identify their needs for psychosocial relief. Based on the results, recommendations for integrating psychosocial relief measures into the corporate culture system were developed. The importance of a comprehensive approach to creating a favorable psychological climate and increasing employee resilience is substantiated. Ключові слова: психосоціальне розвантаження, корпоративна культура, емоційне вигорання, стрес, психоемоційний стан, психологічна підтримка, організація.Item ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ ЖІНОК ПІСЛЯ РОЗЛУЧЕННЯ(2026) Крамаренко М. Р.Робота присвячена дослідженню психологічних особливостей адаптації жінок після розлучення. У роботі здійснено теоретичний аналіз розлучення як психологічної кризи в житті жінки, розкрито основні підходи до розуміння цього явища в сучасній психології. Визначено психологічні особливості емоційного стану жінок після розірвання шлюбу, а також окреслено основні фактори та механізми їх психологічної адаптації. У процесі дослідження проведено емпіричне вивчення психологічного стану жінок після розлучення, що дозволило виявити взаємозв’язок між емоційним станом, індивідуально-особистісними характеристиками та рівнем їх адаптації до нового життєвого статусу. З урахуванням отриманих результатів розроблено практичні рекомендації щодо психологічної підтримки жінок після розлучення, спрямовані на полегшення процесу адаптації, зниження рівня емоційного напруження та відновлення психологічного благополуччя. The work is devoted to the study of the psychological characteristics of women’s adaptation after divorce. The paper provides a theoretical analysis of divorce as a psychological crisis in a woman’s life and reveals the main approaches to understanding this phenomenon in modern psychology. The psychological features of the emotional state of women after marital dissolution are identified, and the main factors and mechanisms of their psychological adaptation are outlined. In the course of the study, an empirical investigation of the psychological state of women after divorce was conducted, which made it possible to identify the relationships between their emotional state, individual personality characteristics, and the level of adaptation to a new life status. Based on the obtained results, practical recommendations for psychological support of women after divorce were developed, aimed at facilitating the adaptation process, reducing emotional tension, and restoring psychological well-being.