eKhSuir

Інституційний репозитарій Херсонського державного університету

Ласкаво просимо до eKhSuir — електронного сховища наукових, навчальних і методичних напрацювань Херсонського державного університету. Репозитарій створений з метою накопичення, збереження та надання відкритого доступу до результатів інтелектуальної діяльності викладачів, дослідників, здобувачів вищої освіти та співробітників ХДУ.

У eKhSuir розміщуються:

  • наукові статті, тези доповідей, звіти про дослідження;
  • дисертації, автореферати, кваліфікаційні та дипломні роботи;
  • навчальні посібники, методичні матеріали, презентації;
  • публікації у збірниках та матеріали конференцій.

Мета репозитарію — забезпечити довготривале зберігання та вільний онлайн-доступ до науково-освітніх ресурсів університету, сприяти академічній прозорості, поширенню знань, розвитку відкритої науки та популяризації результатів досліджень серед української та міжнародної наукової спільноти.

Репозитарій працює на базі програмного забезпечення DSpace та підтримується Науковою бібліотекою ХДУ.

 

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Recent Submissions

No Thumbnail Available
Item
No Thumbnail Available
Item
ПРАВОВА СТАТИСТИКА.
(2025) Стратонов, В. М. ред.
No Thumbnail Available
Item
ПОЧУТТЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕЧНОСТІ ЯК ЧИННИК САМОАКТУАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ
(2025) Ільницька, І. А.
В статті представлені результати емпіричного дослідження, мета якого виявити зв’язки між особливостями самоактуалізації та сформованістю почуття соціально-психологічної безпечності у студентів університетів. Теоретично обґрунтовується роль безпеки як персональної характеристики (моделі сприйняття світу, когнітивного переконання, провідної потреби, емоційного стану, особистісної властивості) в забезпеченні функціонування системи «Я та світ». Наводяться результати опитування, спрямованого на оцінку прагнення до самоактуалізації та параметрів соціально-психологічної безпеки у вибірці 302 студентів херсонських університетів віком 16-27 років. Для збору даних використано методику «Експрес-діагностика психологічної безпеки особистості» І.І. Приходько, опитувальник САМОАЛ (Н.Ф. Каліна, О.В. Лазукін). Самоактуалізація розуміється як багатовимірний конструкт, що є критерієм особистісної зрілості та психологічного здоров‘я людини. За даними дослідження 44 % вибірки продемонстрували виражену тенденцію до максимально повної реалізації своїх можливостей і потенцій. Проаналізовано розвиненість окремих компонентів самоактуалізації в юнацькому віці. Провідними сферами життєвого самоздійснення виявились: орієнтація у часі, контактність та гнучкість у спілкуванні, прихильність до цінностей самоактуалізованої особистості. Недостатньо розвинені (тобто потребують корекційно-розвивальних заходів) такі складові як автономність, креативність, спонтанність, позитивний погляд на природу людини. Між параметрами безпеки та самореалізації особистості виявлена велика кількість прямих та міцних кореляцій. Отримані результати підтверджують існуючі наукові уявлення про психологічну безпеку як базову потребу, що визначає як розвиток особистості в цілому, так і його найвищий прояв – прагнення до самоактуалізації. The article presents the results of an empirical study, the purpose of which is to identify the connections between the features of self-actualization and the formation of a sense of social and psychological safety in universities students.The role of safety as a personal characteristic (model of perception of the world, cognitive persuasion, leading need, emotional state, personal property) in ensuring the functioning of the "I and the World" system is theoretically substantiated. The results of a survey aimed at assessing the desire for self-actualization and parameters of socio-psychological safety in a sample of 302 students of Kherson universities aged 16-27 are presented. To collect data, the method "Express diagnostics of psychological safety of the individual" was used by I.I. Prykhodko, the SAMOAL questionnaire (N.F. Kalina, O.V. Lazukin). Self-actualization is understood as a multidimensional construct, which is a criterion of personal maturity and psychological health of a person. According to the study, 44% of the sample showed a pronounced tendency to maximize the full realization of their capabilities and potentials. The development of individual components of self- actualization in adolescence has been analyzed. The leading areas of life fulfillment were: time orientation, contact and flexibility in communication, and commitment to the values of a self-actualized personality. Such components as autonomy, creativity, spontaneity, and a positive view of human nature are underdeveloped (require corrective and developmental measures). A large number of direct and strong correlations have been found between the parameters of safety and self-realization. The results confirm the existing scientific concepts of psychological safety as a basic need that determines both the development of the individual as a whole and its highest manifestation - the desire for self- actualization.
No Thumbnail Available
Item
ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЧУТТЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
(2025) Ільницька, І. А.
Мета даного дослідження – висвітлити результати опитування студентів прикордонних південних регіонів України, що стосуються почуття безпеки
No Thumbnail Available
Item
ДИСТРЕС ВІЙНИ, ПОЧУТТЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕЧНОСТІ ТА ЖИТТЄСТІЙКІСТЬ СТУДЕНТІВ: ДИНАМІКА ЗМІН В 2019-2021 та 2025 РОКАХ
(2025) Ільницька, І. А.; Ilnitska, I. A.
У статті розглядається питання соціально-психологічної безпеки студентської молоді в умовах тривалого військового конфлікту в Україні. Автори підкреслюють вразливість студентів до хронічного стресу, спричиненого війною та посиленого попередніми кризовими переживаннями. Дослідження базується на аналізі динаміки змін у рівні дистресу та почуття соціально-психологічної безпечності студентів протягом 2019-2025 років. Аналіз наукових досліджень свідчить про необхідність перегляду традиційних підходів до визначення психологічної безпеки, особливо в екстремальних умовах. Українські та зарубіжні дослідники констатують значне підвищення рівнів депресії, тривожності та ПТСР серед студентів, спричинене соціальною ізоляцією, руйнуванням мереж підтримки та загальною невизначеністю майбутнього. У дослідженні взяли участь студенти закладів вищої освіти Києва, Херсона і Тернополя (302 особи у першій хвилі та 142 особи у другій хвилі). Було використано опитувальник «Експрес-діагностика психологічної безпеки особистості» І. Приходько, Тесту життєстійкості Мадді (коротка версія, розроблена В. Олефіром, М. Кузнєцовим, А. Павловою) Шкалу Психологічного дистресу війни І. Галецької та М. Кліманської. Статистична обробка даних включала розрахунок описових характеристик, частотний аналіз та порівняльний аналіз за допомогою t-критерію Стьюдента. Результати дослідження демонструють порушення життєстійкості, накопичення психологічної втоми та значуще зниження рівня психологічної безпеки студентів у 2025 році порівняно з періодом пандемії. Найбільш вразливими виявилися мотиваційно-вольовий та соціальний компоненти безпеки, що свідчить про потребу у цільових програмах підтримки. Отримані дані мають важливе значення для розробки ефективних стратегій психологічної допомоги студентській молоді в умовах війни. This article explores the issue of socio-psychological security among university students amid the prolonged military conflict in Ukraine. The authors emphasize students' vulnerability to chronic stress caused by the war, further exacerbated by prior crises. The study is based on an analysis of changes in distress levels and perceptions of socio-psychological security among students from 2019 to 2025. A review of scientific literature highlights the need to reconsider traditional approaches to defining psychological security, particularly under extreme conditions. Both Ukrainian and international researchers report a significant increase in depression, anxiety, and PTSD among students, driven by social isolation, the breakdown of support networks, and overall uncertainty about the future. The study involved university students from Kyiv, Kherson, and Ternopil (302 participants in the first wave and 142 in the second wave). The following measures were used: the "Express Diagnostics of Personal Psychological Security" questionnaire by I. Prykhodko, the Hardiness Test (short version developed by V. Olefir, M. Kuznetsov, and A. Pavlova), and the War Psychological Distress Scale by I. Haletska and M. Klimanska. Statistical data processing included descriptive analysis, frequency analysis, and comparative analysis using Student's t-test. The findings reveal a decline in psychological resilience, an accumulation of psychological fatigue, and a significant reduction in students' psychological security in 2025 compared to the pandemic period. The most affected components were motivational-volitional and social security, underscoring the need for targeted support programs. These findings are crucial for developing effective psychological assistance strategies for students in wartime conditions.