Browsing by Author "Шапошник, О. М."

Now showing 1 - 20 of 24

CHRONOTOPE FEATURES OF FANTASY: CROSS-CULTURAL AND TRANSLATIONAL ASPECTS
(2013) Shaposhnyk, O. М.; Шапошник, О. М.
The paper highlights the problem of fantasy rendering and diverse conceptions of its genre stylistic dominant specified in different linguistic schools (British vs Ukrainian / Russian). Considerable distinctions are found out in the chronotope. For most Ukrainian and Russian scholars the presence of secondary fantastic world is considered to be the determinative spatial characteristic of fantasy. Instead British researchers regard a self-sufficient fantastic world as a variant chronotope feature; from this perspective in general any kind of presenting magic would be enough for identifying fantasy. Thus, according to chronotope features certain texts defined as fantasy by British scientists correlate in Ukrainian and Russian literature not with fantasy, but rather with the genre of literary fairy tale. Being ignored while trans-coding, these differences in conception of fantasy and its text-typological features in source and target culture could lead to producing inadequate translation.
ВЛАСНІ НАЗВИ ЯК ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧА ПРОБЛЕМА (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛОМОВНИХ ТЕКСТІВ ФЕНТЕЗІ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ЇХ УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДІВ)
(2018) Шапошник, О. М.; Shaposhnyk, O. M.
Стаття присвячена дослідженню особливостей перекладу власних назв, зокрема антропонімів та квазітопонімів, у текстах фентезі для дітей. У результаті контекстуального аналізу англомовних текстів дитячого фентезі Й. Колфера і М. Баклі встановлено, що інваріантними лексичними одиницями на рівні хронотопного контексту постають квазітопоніми, а на рівні персонажного контексту – промовисті антропоніми. Квазітопоніми підкреслюють реалістичність вигаданих вторинних світів фентезі, відповідно їх адекватне відтворення в перекладах слугує збереженню обов’язкових жанрових ознак фентезі. З іншого боку, промовисті власні назви належать до облігаторних лексико-стилістичних одиниць у текстах дитячої літератури. У зв’язку з цим, в рамках нашої статті надзвичайно важливим виявляється дослідження специфіки передачі в перекладі антропонімів, висвітлення проблеми збереження саме «промовистого» характеру антропонімів. В рамках дослідження здійснено перекладознавчий аналіз англомовних текстів фентезі для дітей та їх українських перекладів, здійснених О. Мокровольським, з метою встановлення ступеня адекватності відтворення власних назв та визначення ефективних способів і прийомів перекладу фентезійних онімів. Результати перекладознавчого аналізу демонструють труднощі відтворення зазначених лексико-стилістичних одиниць та висвітлюють шляхи досягнення адекватності перекладу з урахуванням семантики вихідних одиниць, їх виду та особливостей функціонування в текстах для дітей, контексту вживання і ширше – жанру тексту. Серед проаналізованих в перекладознавчому аспекті лексичних одиниць зустрічаються оказіоналізми, які в текстах фентезі функціонують в якості квазітопонімів, і, відповідно, потребують застосування креативних способів і прийомів перекладу. Статья посвящена изучению особенностей перевода имен собственных, а именно антропонимов и квазитопонимов, в текстах фэнтези для детей. В результате контекстуального анализа англоязычных текстов детского фэнтези И. Колфера и М. Бакли установлено, что инвариантными лексическими единицами на уровне хронотопного контекста являются квазитопонимы, а на уровне персонажного контекста – «говорящие» антропонимы. Квазитопонимы подчеркивают реалистичность выдуманных вторичных миров фэнтези, соответственно их адекватное воссоздание в переводах способствует сохранению обязательных жанровых признаков фэнтези. С другой стороны, «говорящие» имена собственные относятся к облигаторным лексико-стилистическим единицам в текстах детской литературы. В связи с этим, в рамках нашей статьи также среди важных проблем стоит вопрос изучения специфики передачи в переводе антропонимов, определения способов сохранения именно «говорящего» характера данных лексических единиц. В рамках исследования проводится переводоведческий анализ англоязычных текстов фэнтези для детей и их украинских переводов А. Мокровольского с целью определения степени адекватности воссоздания имен собственных, а также выбора эффективных способов и приёмов перевода фэнтезийных онимов. Результаты переводоведческого анализа демонстрируют трудности воссоздания указанных лексико-стилистических единиц и определяют пути достижения адекватности перевода с учетом семантики единиц исходного текста, их вида и особенностей функционирования в текстах для детей, с учетом контекста употребления и шире – жанра текста. Среди проанализированных в переводоведческом аспекте лексических единиц встречаются окказионализмы, которые в текстах фэнтези функционируют в качестве квазитопонимов, и, соответственно, требуют применения креативных способов и приемов перевода. The article highlights the characteristics of proper names rendering, i. e. antroponyms and toponyms-quaz, in fantasy texts for children. The contextual analysis of the English texts of fantasy by E. Colfer and M. Buckley and there Ukrainian translations is carried out. As a result it has been found out that the invariant lexical units at the chronotopical level are toponyms-quaz, and the invariant lexical units at the personage context are speaking antroponyms. Toponyms-quaz accentuate believability of imaginary secondary worlds of fantasy, thus their adequate translation variants contribute to preserving the obligatory fantasy genre features in a target text. As concerning the speaking proper names they appertain to the obligatory lexical units of children’s literature. In this regard the key issue is to investigate the characteristics of antroponyms’ translation, namely special aspects of their “speaking” nature rendering. Translational analysis of the source texts (ST) and target texts (TT) is carried out to reveal the degree of equivalency / adequacy of the rendered proper names as well as to identify the most efficient translation procedures and techniques used for fantasy onyms rendering. In the article the ways of producing an adequate translation are suggested with account of meaning of ST lexical units, their contexts and finally the genre of the text.
ВІДТВОРЕННЯ ІДІОСТИЛЮ АВТОРА ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ РІЗНИХ ПІДЖАНРІВ
(2012) Шапошник, О. М.
У статті розглядається проблема ідіостилю автора та особливості його відтворення у перекладі. Проводиться перекладознавчий аналіз текстів дитячої літератури з метою виявлення ступеня відтворення авторського ідіостилю та визначення засобів посилення емотивності у перекладі. The article highlights the problem of author’s style and peculiarities of its rendering. Translational analysis of the children’s literature texts is carried out to reveal the degree of author’s style rendering and to define the means of emotivity intensification.
ДО ПОСТАНОВКИ ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ ДРАМАТИЧНИХ ТВОРІВ
(2010) Шапошник, О. М.
У статті розглянуто художню своєрідність драматичних текстів, окреслено проблематику їх відтворення у перекладі. Досліджено складність перекладу драми та особливості застосування перекладацьких прийомів на матеріалі п’єси Б. Шоу «Пігмаліон» та двох її перекладів українською мовою. The peculiar linguistic and stylistic features of the drama are reviewed in the article, it is outlined also the problem of its translation. The complication of the drama translation and the usage of the translational methods are investigated on the play by B. Show “Pygmalion” and its two translations into Ukrainian
ДО ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ
(2011) Шапошник, О. М.; Шапошник, О. Н.; Shaposhnyk, O. M.
У статті розглядаються жанрово-стилістичні особливості дитячої літератури та досліджуються деякі проблеми перекладу цього різновиду літератури. В статье рассматриваются жанрово-стилистические особенности детской литературы и исследуются некоторые проблемы перевода этого вида литературы. The article deals with the stylistic peculiarities of children’s literature and some problems of translation of this type of literature are investigated.
ДОПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АНАЛІЗ ПИСЬМОВОГО ТЕКСТУ ЯК ПЕРЕДУМОВА СТВОРЕННЯ АДЕКВАТНОГО ПЕРЕКЛАДУ
(2019) Шапошник, О. М.
ЕМОТИВНІСТЬ ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ПРОБЛЕМА ЇЇ ВІДТВОРЕННЯ У ПЕРЕКЛАДІ
(2011) Шапошник, О. М.
У статті розглядається проблема емотивності як текстова категорія із розмежуванням понять «емотивність» та «емоційність» з погляду сучасної лінгвістики тексту та перекладознавства. Досліджуються шляхи реалізації емотивності у дитячій літературі та особливості її відтворення у перекладі. The article deals with the problem of emotivity as a textual category. It highlights differentiation of such notions as “emotionality” and “emotivity” in terms of text’s linguistics and translation studies. The author investigates the ways emotivity could be realized in children’s literature as long as the peculiarities of its rendering in translation.
ЕМОТИВНІСТЬ ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ПРОБЛЕМА ЇЇ ВІДТВОРЕННЯ У ПЕРЕКЛАДІ
(2011) Шапошник, О. М.
У статті розглядається проблема емотивності як текстова категорія з розмежуванням понять “емотивність” та “емоційність” із погляду сучасної лінгвістики тексту та перекладознавства. Досліджуються шляхи реалізації емотивності у дитячій літературі та особливості її відтворення у перекладі. The article deals with the problem of emotivity as a textual category. It highlights differentiation of such notions as “emotionality” and “emotivity” in terms of text’s linguistics and translation studies. The author investigates the ways emotivity could be realized in children’s literature as long as the peculiarities of its rendering in translation.
ЖАНРОВО-СТИЛІСТИЧНА ТА ІДІОСТИЛІСТИЧНА СПЕЦИФІКА ПЕРЕКЛАДУ ФЕНТЕЗІ (на матеріалі англомовних текстів сучасної дитячої літератури та їх українських перекладів)
(2014) Шапошник, О. М.
Дисертація присвячена вивченню особливостей відтворення у перекладі жанрово-стилістичних ознак фентезі та авторового ідіостилю. Встановлено відмінності у жанрово-стилістичній домінанті фентезі у різних лінгвокультурних традиціях, а саме в англомовній та східнослов’янській, які обумовлюють коло перекладацьких труднощів при відтворенні фентезі, зокрема в англо-українському напрямі перекладу. Виокремлено інваріантні елементи хронотопного, характерологічного та лексико-семантичного контекстів фентезі та доведено необхідність їх адекватної передачі у ПТ. Досліджено особливості транспонування лексико-семантичного контексту ВТ фентезі з елементами наукової фантастики та встановлено межі втручання в авторовий ідіостиль при перекладі текстів фентезі у дитячій літературі. Диссертация посвящена изучению особенностей воссоздания в переводе жанрово-стилистических признаков фэнтези и авторского идиостиля. Выявлены отличия в жанрово-стилистической доминанте фэнтези в разных лингвокультурных традициях, а именно англоязычной и восточнославянской, которые обусловливают наличие переводческих трудностей при воссоздании фэнтези, в частности, и с английского языка на украинский. Установлены инвариантные элементы хронотопного, характерологического и лексико-семантического контекстов фэнтези, необходимые для достижения адекватного воспроизведения этого жанра в переводе. Исследованы особенности транспонирования лексико-семантического контекста исходного текста фэнтези с элементами научной фантастики и определена допустимая степень изменений авторского идиостиля в процессе перевода текстов фэнтези в детской литературе. This thesis highlights the peculiarities of fantasy translation as to its genre stylistic features and author’s style. The differences in genre stylistic dominant of fantasy in English-language linguistic and cultural tradition, on the one hand, and in east Slavic tradition, on the other, are distinguished. The divergent genre features of fantasy are revealed in chronotopical and personage contexts. The indicated distinctions in conception of fantasy and its genre stylistic characteristics in different linguistic and cultural traditions acquire primary significance from translational perspective. Theoretically the target text (TT) should correspond to genre stylistic stereotypes of the target audience. But it has been stated in the thesis that not all English texts of fantasy in case of reproductive translation into Ukrainian would respond to the genre stylistic expectations of the target audience. The discrepancy is considerable to such an extent that certain source texts (ST) of fantasy in English-language linguistic and cultural tradition according to its genre features, chronotopical and personage markers in particular, correlate with literary fairy tale in east Slavic linguistic and cultural tradition. It has been denoted that at the stage of pre-translation analysis the genre should be identified in terms of not the source, but target linguistic and cultural tradition. In order to satisfy the target audience’s expectations a translator should undertake translational adaptation that includes transformation / elimination of ST elements or amplification of the needed genre features in the TT. Otherwise, the TT should acquire another genre definition that is literary fairy tale. The invariant genre elements of fantasy that serve for adequate TT are determined in chronotopical, personage, lexical and semantic contexts. The invariant elements of chronotopical context are spatial markers (toponyms, toponyms-quaz) and time markers. Toponyms-quaz and time markers need accurate rendering of their meaning as these lexical units play an important role in representation of the secondary world in the text of fantasy. Taking into consideration the age of the recipients of children’s literature it becomes obvious that toponyms and toponyms-quaz are to be understandable for children. To reach this aim a translator should use word-for-word translation or resort to creative translation methods: amplification, transcription / transliteration + comments in the TT. The invariant elements of fantasy personage context are speaking names, mythological and folklore images. In the thesis it has been elucidated that for translation of speaking names both the meaning and the form are supposed to be important. Thus, for rendering of speaking names a translator may use word-for-word translation + intensification, substitution, including variants where substitution is based on the use of onomatopoeia. The adequate TT of fantasy should respond to not only genre and stylistic expectations of the target audience but also to its mythological and poetical stereotypes that are focused on mythological and folklore characters. In the thesis it is outlined the problem of lexical and semantic context rendering in mixed text types – those texts that combine both genre features of fantasy and science fiction. Thus, the invariant elements of fantasy in lexical and semantic context are as follows: realias, realias-quaz, genre marked lexical units. It has been also ascertained that the invariant elements of science fiction are realias-quaz, terms and genre marked lexical units. For rendering of such mixed text types it’s necessary not to substitute science fiction realias-quaz and genre marked lexical units for fantasy ones and vice versa as it leads to the destruction of the author’s message and may bring changes into lexical and semantic context as well as chronotopical and personage ones. The attention in the research work is also focused on the problem of the author’s style rendering within the peculiarities of children’s literature. It has been stated that amplification of phraseological units, emotive constructions, exclamations and questions in the TT is an acceptable transformation of the ST as it strengthens emotiveness and interaction of the text. But substitution of neutral words for vulgarisms in direct speech in the TT is considered to be inadmissible in children’s literature all the more it produces a negative effect on characters’ images.
ЗБІРКА АВТОРСЬКИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ З ДИСЦИПЛІН КАФЕДРИ ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА ТА ПРИКЛАДНОЇ ЛІНГВІСТИКИ ДЛЯ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ 035.04 ФІЛОЛОГІЯ (ГЕРМАНСЬКІ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ)(ПЕРЕКЛАД ВКЛЮЧНО)( ПЕРЕКЛАД); 035.04 ФІЛОЛОГІЯ (ГЕРМАНСЬКІ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ)(ПЕРЕКЛАД ВКЛЮЧНО)( АНГЛІЙСЬКА); 035.10 ФІЛОЛОГІЯ (ПРИКЛАДНА ЛІНГВІСТИКА)
(2018) Гізер, В. В.; Акішина, М. О.; Французова, К. С.; Главацька, Ю. Л.; Борисова, Т. С.; Цапів, А. О.; Короткова, Л. В.; Хан, О. Г.; Шапошник, О. М.
Стратегія розвитку вищої освіти в умовах євроінтеграції зумовила напрям і контури освітньої реформи України з урахуванням європейських стандартів базисним елементом яких виступає організація навчального процесу. З огляду на основну мету навчального процесу, яка полягає в реалізації особистісного потенціалу людини, розвитку її творчих (креативних) здібностей, задоволені потреб особи і суспільства у підготовці компетентних фахівців, конкурентоздатних на національному та міжнародному ринках праці, невід’ємним базисним елементом змісту цього процесу виокремлюється програма навчальної дисципліни Кожна програма навчальної дисципліни розробляється згідно зі змістом програм та вимог до фахівців різних ступенів підготовки – «Бакалавр», «Магістр». Крім цього, структура програми суворо регламентована у відповідності до настанов та інструкцій Міністерства освіти та науки України. Програма містить такі структурні елементи: предмет вивчення, міждисциплінарні зв’язки, змістові модулі, мету та завдання курсу, компетентності та очікуванні результати, інформаційний обсяг навчальної дисципліни, форми підсумкового контролю успішності навчання, засоби діагностики успішності навчання, список рекомендованої літератури. Пропонована збірка авторських програм містить усі засадничі курси практичного та теоретичного характеру для підготовки фахівців ступеня вищої освіти за спеціальностями 035.04 Філологія (германські мови та літератури)(переклад включно)(переклад); 035.04 Філологія (германські мови та літератури)(переклад включно)( англійська); 035.10 Філологія (прикладна лінгвістика), які викладаються на кафедрі перекладознавства та прикладної лінгвістики.
Збірка авторських навчальних програм з дисциплін кафедри перекладознавства та прикладної лінгвістики для спеціальностей спеціальностей 035.04 Філологія (германські мови та літератури)(переклад включно)( переклад)); 035.041 Філологія (германські мови та літератури)(переклад включно), перша – англійська; 035.10 Філологія (прикладна лінгвістика); 01Освіта 014.02 Середня освіта (мова і література англійська). Спеціалізація: польська / турецька мова; 035.043 Германські мови та літератури (переклад включно), перша – німецька; 035.051 Романські мови та літератури (переклад включно), перша – іспанська; 035.055 Романські мови та літератури (переклад включно), перша – французька
(2018) Главацька, Ю. Л.; Гізер, В. В.; Борисова, Т. С.; Короткова, Л. В.; Хан, О. Г.; Французова, К. С.; Акішина, М. О.; Шапошник, О. М.
Стратегія розвитку вищої освіти в умовах євроінтеграції зумовила напрям і контури освітньої реформи України з урахуванням європейських стандартів базисним елементом яких виступає організація навчального процесу. З огляду на основну мету навчального процесу, яка полягає в реалізації особистісного потенціалу людини, розвитку її творчих (креативних) здібностей, задоволені потреб особи і суспільства у підготовці компетентних фахівців, конкурентоздатних на національному та міжнародному ринках праці, невід’ємним базисним елементом змісту цього процесу виокремлюється програма навчальної дисципліни Кожна програма навчальної дисципліни розробляється згідно зі змістом програм та вимог до фахівців різних ступенів підготовки – «Бакалавр», «Магістр». Крім цього, структура програми суворо регламентована у відповідності до настанов та інструкцій Міністерства освіти та науки України. Програма містить такі структурні елементи: предмет вивчення, міждисциплінарні зв’язки, змістові модулі, мету та завдання курсу, компетентності та очікуванні результати, інформаційний обсяг навчальної дисципліни, форми підсумкового контролю успішності навчання, засоби діагностики успішності навчання, список рекомендованої літератури. Пропонована збірка авторських програм містить усі засадничі курси практичного та теоретичного характеру для підготовки фахівців ступеня вищої освіти за спеціальностями 035.04 Філологія (германські мови та літератури)(переклад включно)( переклад)); 035.041 Філологія (германські мови та літератури)(переклад включно), перша – англійська; 035.10 Філологія (прикладна лінгвістика); 01Освіта 014.02 Середня освіта (мова і література англійська). Спеціалізація: польська / турецька мова; 035.043 Германські мови та літератури (переклад включно), перша – німецька; 035.051 Романські мови та літератури (переклад включно), перша – іспанська; 035.055 Романські мови та літератури (переклад включно), перша – французька.
КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ПЕРЕКЛАДАЧІВ
(2019) Шапошник, О. М.
КОМПЛЕКСНА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ ЖАНРОВОСТИЛІСТИЧНОЇ СПЕЦИФІКИ ПЕРЕКЛАДУ ДИТЯЧОГО ФЕНТЕЗІ: ДОПЕРЕКЛАДОЗНАВЧИЙ ЕТАП
(2019) Шапошник, О. М.; Shaposhnyk, O. M.
Дослідження жанрово-стилістичної специфіки перекладу сучасного англомовного дитячого фентезі українською мовою потребує виопрацювання комплексної методики дослідження. Запропонована комплексна методика передбачає два етапи: доперекладознавчий та перекладознавчий етапи дослідження. У науково-практичній статті висвітлюються особливості здійснення доперекладознавчого етапу дослідження з виокремленням та детальним вивченням методів, застосування яких забезпечує ефективне використання даної комплексної методики. Мета статті – висвітлити особливості здійснення доперекладознавчого етапу в дослідженні жанрово-стилістичної специфіки перекладу текстів фентезі. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати завдання: визначити алгоритм здійснення доперекладознавчого етапу в складі комплексної методики дослідження; виокремити методи і принципи дослідження жанрово-стилістичної специфіки перекладу текстів сучасного англомовного фентезі українською мовою; встановити особливості застосування кожного із загальнонаукових та лінгвістичних методів аналізу в складі комплексної методики дослідження. Методика дослідження жанрово-стилістичної специфіки перекладу фентезі має комплексний характер, який полягає у використанні як загальнонаукових методів, так і перекладознавчих та лінгвістичних. До загальнонаукових методів, які застосовуються на першому доперекладозначому етапі дослідження, належать індукція й дедукція. Серед перекладознавчих і лінгвістичних методів використовуються контрастивний, компаративний, дефінітивний, диференційний, дистрибутивний і контекстуальний методи аналізу. Результатом розвідки постає розробка доперекладознавчого етапу комплексної методики дослідження, що, у свою чергу, слугує виокремленню інваріантних жанрових ознак фентезі в англомовній та східнослов’янській лінгвокультурних традиціях, встановленню відмінностей фентезі від суміжних жанрів. Визначення цих особливостей є надзвичайно важливим в аспекті перекладу та забезпечує адекватне відтворення текстів дитячого фентезі зі збереженням жанрового інваріанту. Доходимо також висновку, що завдяки застосуванню низки методів на доперекладознавчому етапі дослідження стало можливим виокремлення інваріантних жанрових елементів фентезі та частково наукової фантастики, а також особливостей їх передачі в перекладі на різних рівнях тексту. The complex methodology development has come out of the necessity to investigate the peculiarities of children’s fantasy translation as to its genre stylistic features and author’s style. The suggested complex methodology comprises two stages: pre-translational stage and translational one. This research paper highlights the aspects of the pre-translational stage, namely the methods and main research principles that ensure the implementation of the suggested complex methodology. The purpose of the research paper is to explicate the peculiarities of pre- translational stage accomplishment while studying the genre stylistic specificity of children’s fantasy rendering. To gain this purpose one needs to fulfill certain tasks among which is to determine the algorithm of accomplishing the pre-translational stage as a part of the complex methodology; to find out the methods and main principles of rendering the modern children’s fantasy from English into Ukrainian; to define the specifications of general scientific methods’ use as well as linguistic ones’. The methodology for the investigation of the genre stylistic specificity of fantasy rendering has a complex character; therefore it comprises the usage of the general scientific methods as well as the linguistic and translational ones. As for the general scientific methods used at the pre-translational stage, there are the methods of induction and deduction. As for the linguistic and translational methods, there are the contrastive method, the comparative method, the method of definition, the method of opposition, the method of distribution and the contextual method. The result of this research becomes the working-out of the principles of the pre-translational stage within the complex research methodology. It serves to achieve a variety of objectives among which one should mention the identification of the invariant genre features of fantasy in English-language linguistic and cultural tradition, on the one hand, and in east Slavic tradition, on the other. Besides, the variations in fantasy features from the ones of the adjoining genres are also revealed at the pre-translational stage of the research. The indicated distinctions in conception of fantasy as well as the adjoining genres and their genre stylistic characteristics in different linguistic and cultural traditions acquire primary significance from translational perspective. The research allowed to draw the conclusion that the pre-translational stage within the complex methodology reveals the invariant genre stylistic features both of fantasy and science fiction and, consequently, the specificity of their adequate rendering at each of the target text levels.
ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ ВТОРИННИХ СВІТІВ ФЕНТЕЗІ: ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ
(2018) Шапошник, О. М.
Стаття присвячена дослідженню лексико-стилістичних засобів вербалізації вигаданих вторинних світів фентезі, наявність яких у текстах даного жанру постає інваріантною ознакою на рівні хронотопу. В результаті контекстуального аналізу англомовних текстів фентезі Й. Колфера і М. Баклі та їх українських перекладів встановлено, що лексичними одиницями, які підкреслюють реалістичність вигаданих світів фентезі, постають хронотопні маркери, зокрема маркери реального часу і маркери фантастичного часу; жанрово-марковані елементи, що сприяють реалістичності зображеного вторинного світу; та інші лексичні одиниці, у тому числі у персонажному контексті. Перекладознавчий аналіз оригіналів і перекладів текстів демонструє труднощі відтворення зазначених лексико-стилістичних одиниць, способи і прийоми перекладу, ступінь еквівалентності / адекватності цих одиниць у перекладі; пропонуються шляхи досягнення адекватності перекладу з урахуванням семантики вихідних одиниць, контексту і ширше – жанру тексту. Серед проаналізованих в перекладознавчому аспекті лексико-стилістичних одиниць зустрічаються оказіоналізми, які в текстах фентезі функціонують в якості квазіреалій – одиниць,інваріантних для цього жанру. Статья посвящена исследованию лексико-стилистических средств вербализации выдуманных вторичных миров фэнтези, наличие которых в текстах этого жанра является инвариантным признаком на уровне хронотопа. В результате контекстуального анализа англоязычных текстов фэнтези Й. Колфера и М. Бакли, а также их украинских переводов установлено, что лексическими единицами, которые подчеркивают реалистичность выдуманных миров фэнтези, являются хронотопные маркеры, в частности маркеры реального времени и маркеры фантастического времени; жанрово-маркированные элементы, которые подчеркивают реалистичность изображенного вторичного мира; и другие лексические единицы, в том числе в персонажном контексте. Переводоведческий анализ оригиналов и переводов текстов демонстрирует трудности воссоздания указанных лексико-стилистических единиц, способы и приемы перевода, степень эквивалентности / адекватности переводов с учетом семантики единиц исходного текста, с учетом контекста и шире – жанра текста. Среди проанализированных в переводоведческом аспекте лексико-стилистических единиц встречаются окказионализмы, которые в текстах фэнтези функционируют в качестве квазиреалий – единиц, инвариантных для этого жанра. The article highlights the investigation of lexical and stylistic means of imaginary secondary worlds’ verbalization in fantasy texts. The presence of these lexical units in texts is the invariant feature of this genre at the chronotopical level. The contextual analysis of the English texts of fantasy by E. Colfer and M. Buckley and there Ukrainian translations is carried out. As a result lexical units that accentuate believability of imaginary secondary worlds of fantasy have been found out. They are chronotopical markers, specifically real time markers and fantastic time markers; also genre marked lexical units that accentuate believability of a secondary world; and other lexical units in personage context particularly but not exclusively. Translational analysis of the source texts (ST) and the target texts (TT) reveals difficulties which appear while rendering the denoted lexical and stylistic units, exposes translational procedures and techniques, and defines the degree of equivalency / adequacy of these units in translation. In the article the ways of producing an adequate translation are suggested with account of meaning of ST lexical units, their contexts and finally the genre of the text. Among the denoted lexical and stylistic units analyzed in the article there are nonce words studied from translational perspective. Nonce words are invariant lexical units for fantasy genre and are used in texts as realias-quaz, toponyms-quaz, charactonyms etc. As a rule nonce words prove to be difficult for rendering inasmuch as one should consider their meaning, actual objects they refer to, also stylistic nuances as well as a form. The invariant genre elements of fantasy that serve for adequate TT are determined in chronotopical, personage, lexical and semantic contexts. For adequate rendering of fantasy texts it’s necessary not to substitute realias-quaz and genre marked lexical units for unmarked lexical units and vice versa as it leads to the destruction of the author’s message and may bring changes into lexical and semantic context as well as into chronotopical one.
ЛІНГВОКУЛЬТУРНІ ТА СТИЛІСТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ ФЕНТЕЗІ: ХАРАКТЕРОЛОГІЧНИЙ КОНТЕКСТ
(2013) Шапошник, О. М.
Стаття присвячена особливостям відтворення характерологічного контексту в перекладі фентезі. Автор торкається проблеми транскодування промовистих власних імен та передачі оцінності, яку містять образи фольклорних персонажів. The article highlights the peculiarities of fantasy personage context’s rendering. The author touches upon the question of speaking names translation and the problem of rendering of folklore characters evaluating connotations.
ЛІНГВОКУЛЬТУРНІ ТА СТИЛІСТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ ФЕНТЕЗІ: ХАРАКТЕРОЛОГІЧНИЙ КОНТЕКСТ
(2013) Шапошник, О. М.
Стаття присвячена особливостям відтворення характерологічного контексту в перекладі фентезі. Автор торкається проблеми транскодування промовистих власних імен та передачі оцінності, яку містять образи фольклорних персонажів. The article highlights the peculiarities of fantasy personage context’s rendering. The author touches upon the question of speaking names translation and the problem of rendering of folklore characters evaluating connotations.
ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНИЙ МЕТОД АНАЛІЗУ В ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧОМУ ДОСЛІДЖЕННІ
(2020) Шапошник, О. М.
ЛІТЕРАТУРА АБСУРДУ В СУЧАСНОМУ ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВІ ТА ЛІНГВІСТИЦІ
(2009) Шапошник, О. М.
У статті розглядається художня своєрідність літератури абсурду та стилістичного прийому каламбуру як одного з її основних засобів реалізації. Проаналізовані перекладацькі тактики і стратегії при відтворенні каламбуру у перекладі. В статье рассматривается художественное своеобразие литературы абсурда и стилистического приёма каламбура как одного из её основных средств реализации и анализ переводческих тактик и стратегий при воссоздании каламбура в переводе. The article highlights the peculiar linguistic and stylistic features of the nonsense literature and the pun as one of its basic stylistic devices and the ways of pun’s adequate translation.
ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧИЙ ЕТАП У КОМПЛЕКСНІЙ МЕТОДИЦІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЖАНРОВО-СТИЛІСТИЧНОЇ СПЕЦИФІКИ ПЕРЕКЛАДУ ДИТЯЧОГО ФЕНТЕЗІ
(2020) Шапошник, О. М.; Shaposhnyk, O. М.
Дослідження жанрово-стилістичної специфіки перекладу сучасного англомовного дитячого фентезі українською мовою потребує виопрацювання комплексної методики дослідження. Запропонована комплексна методика вивчення жанрово-стилістичної специфіки перекладу дитячого фентезі передбачає два етапи: доперекладознавчий та перекладознавчий. У статті висвітлюються особливості здійснення перекладознавчого (другого) етапу дослідження, який передбачає залучення лінгвістичних, перекладознавчих та загальнонаукових методів. На другому етапі дослідження застосовуються порівняльно-перекладознавчий, компонентний, тезаурусний, дескриптивний методи, а також методи аналізу та синтезу. Мета статті – визначити особливості здійснення перекладознавчого (другого) етапу комплексної методики дослідження жанрово-стилістичної специфіки перекладу текстів дитячого фентезі. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати завдання: висвітлити алгоритм здійснення перекладознавчого етапу дослідження; зазначити теоретичні аспекти застосування низки методів, а саме порівняльно-перекладознавчого, компонентного, тезаурусного, дескриптивного, методів аналізу та синтезу, які забезпечують реалізацію перекладознавчого етапу в розробленій нами комплексній методиці дослідження; встановити специфіку використання зазначених методів для вивчення жанрово-стилістичних особливостей перекладу фентезі на матеріалі текстів дитячої літератури. Як висновок, стало можливим досягнення таких результатів: аналіз оригіналів і транслятів з огляду на адекватність / еквівалентність відтворення мовностилістичних одиниць на різних рівнях тексту; встановлення ступеню доцільності / недоцільність використання у ПТ перекладацьких варіантів при відтворенні обов’язкових жанрових елементів у текстах дитячого фентезі та фентезі з елементами наукової фантастики; визначення способів і прийомів досягнення адекватності перекладу на різних рівнях тексту з урахуванням жанрово-стилістичних та міфопоетичних очікувань цільової аудиторії. The suggested complex methodology comprises two stages: pre-translational stage and translational one. This research paper highlights the aspects of the translational (second) stage, namely the methods and main research principles that ensure the implementation of the suggested complex methodology. The translational (second) stage comprises the usage of the linguistic and translational methods as well as the general scientific ones. As for the linguistic and translational methods used at the translational stage, there are the comparativetranslational method, the componential method, the thesaurus method, the descriptive method. As for the general scientific methods used at the translational stage, there are the methods of analysis and synthesis. The purpose of the research paper is to explicate the peculiarities of the translational (second) stage accomplishment while studying the genre stylistic specificity of children’s fantasy rendering. To gain this purpose one needs to fulfill certain tasks: 1) to determine the algorithm of accomplishing the translational (second) stage as a part of the complex methodology; 2) to find out the theoretical aspects of the methods usage, namely the linguistic and translational methods as well as the general scientific ones; 3) to define the peculiarities of these methods usage for the investigation of the genre stylistic specificity of children’s fantasy rendering (case study of E. Colfer’s «Artemis Fowl» and M. Buckley’s «The Sisters Grimm» and their Ukrainian translations). The highlighted investigation serves to achieve important results: the analysis of the originals and translations in regard to adequacy / equivalency of lexical units’ rendering at different text levels; decision according the necessity of certain translation variants while rendering the obligatory genre elements in the texts of children’s fantasy as well as the texts with both genre features of fantasy and science fiction; designation of means of achieving the adequacy of translation at different text levels with respect to genre stylistic as well as mythological and poetical stereotypes of the target audience.
ПРОБЛЕМА АДЕКВАТНОГО ВІДТВОРЕННЯ ХАРАКТЕРОЛОГІЧНОГО КОНТЕКСТУ В ПЕРЕКЛАДІ ФЕНТЕЗІ
(2013) Шапошник, О. М.; Шапошник, О. Н.; Shaposhnyk, O. M.
Стаття присвячена проблемі адекватного відтворення ознак характерологічного контексту фентезі у перекладі. Розглянуто наукові погляди дослідників різних лінгвістичних шкіл (британської / американської та східноєвропейської) стосовно особливостей організації системи персонажів фентезі та визначено основні диференційні ознаки. Встановлено характер розбіжностей у сприйнятті особливостей персонажного контексту фентезі та їхній вплив на процес і результат перекладу. Для створення адекватного трансляту перекладач повинен враховувати жанрово-стилістичні очікування цільової аудиторії. Натомість, розбіжності у сприйнятті жанрово-стилістичної домінанти фентезі, зокрема особливостей характерологічного контексту в різних літературних традиціях обумовлюють відмінності в жанрово-стилістичних очікуваннях реципієнтів вихідного тексту та тексту перекладу. Для створення адекватного тексту перекладу (далі – ПТ) транскодувач повинен обов’язково відтворити інваріантні з точки зору цільової культури текст-типологічні ознаки фентезі на рівні характерологічного контексту. Статья посвящена проблеме адекватного воссоздания признаков характерологического контекста фэнтези в переводе. Проанализированы взгляды исследователей разных лингвистических школ (британской / американской и восточноевропейской), касающиеся особенностей организации системы персонажей фэнтези, и определены основные расхождения. Установлен характер различий в восприятии особенностей персонажного контекста фэнтези и их влияние на процесс и результат перевода. Для создания адекватного переводного текста переводчик должен учитывать жанрово-стилистические ожидания целевой аудитории. В свою очередь, расхождения в восприятии жанрово-стилистической доминанты фэнтези, в частности, особенностей характерологического контекста в разных литературных традициях обусловливают различия в жанрово-стилистических ожиданиях реципиентов исходного текста и перевода. Для создания адекватного переводного текста необходимо воссоздать инвариантные с точки зрения принимающей культуры текст-типологические признаки фэнтези на уровне характерологического контекста. The article highlights the problem of adequate rendering of fantasy personage context. In the article the conceptions of different linguistic schools (British / American and East European) concerning the peculiarities of fantasy personage system are analyzed and the main differences are detected. The author determines the convergent / divergent features of fantasy personage context in perspective of different literary traditions and specifies the impact of these distinctions upon the process and result of translation. In order to create an adequate target text (TT) a translator should take into consideration the genre-stylistic expectations of the source and target audience. Discrepancies in the genre-stylistic dominant of fantasy and characteristics of its personage context in particular stipulate certain differences in genre-stylistic expectations of TT recipients. While trans-coding a translator should recreate the text-typological features of fantasy that are invariant for the target culture.