У тезах автор, акцентуючи увагу на лінгвістичній природі антонімів, аналізує прийоми актуалізації експресивного потенціалу цих слів у мові драматургічних творів українських і російських письменників ХХ ст. На підставі проаналізованих прикладів експресивізації полярних слів виокремлено найбільш типові прийоми, а також описано поодинокі випадки творчого використання драматургами антонімічних слів.
