Магістерські студії (Вип. 21, 22, 23, 24)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/15495
Browse
5 results
Search Results
Item РОЛЬ СІМ’Ї У ФОРМУВАННІ ОСОБИСТОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА ЗА УМОВ ВИМУШЕНОЇ МІГРАЦІЇ(2024) Богдан, І. О.Розглянуто ролі сім’ї у вихованні дітей молодшого шкільного віку. Відзначено, що сім’я – це перший колектив дитини, природне середовище її розвитку, де закладаються основи майбутньої особистості. Наголошено на важливості здорових стосунків батьків та дітей у кризові періоди, зокрема за умов вимушеної міграції. The role of the family in raising younger schoolchildren has been examined. It has been noted that the family is the child's first social group, a natural environment for their development, where the foundations of the future personality are laid. The importance of healthy parent-child relationships during crisis periods, particularly in the context of forced migration, has been emphasized.Item ОРГАНІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СІМ’Ї .(2024) Демченко, О. АУ статті порушується проблема організації пізнавальної діяльності першокласників в сім’ї. Сьогодні в умовах синхронного навчання як для батьків, так і для дітей, яких доволі складно мотивувати до пізнавальних дій. Це актуалізує дану проблему й вимагає обґрунтування процесу створення пізнавального середовища у сім’ї. The article deals with the problem of organizing the cognitive activities of first graders in the family. Today, in the conditions of synchronous learning, it is quite difficult to motivate both parents and children to engage in cognitive activities. This actualizes this problem and requires justification of the process of creating a cognitive environment in the family.Item РОЛЬ РОДИНИ В ФОРМУВАННІ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДОШКІЛЬНИКІВ І ЇХ СОЦІАЛІЗАЦІЇ(2023) Сергійчук, В. О.У статті розглянуто роль родини в формуванні емоційного інтелекту дітей дошкільного віку та їх соціалізації. Автор визначив функції сімейних відносин, спрямованих на розвиток емоційного інтелекту у дітей. Висвітлено важливість формування емоційного інтелекту в дошкільному віці та сформульовано практичні поради батькам для підтримки цього процесу в родинному оточенні через активне слухання, емоційне моделювання, розвиток емпатії та емоційного словника. The article discusses the role of the family in shaping the emotional intelligence of preschool children and their socialization. The author has identified the functions of family relationships aimed at developing the emotional intelligence of children. The article highlights the importance of cultivating emotional intelligence at an early age and provides practical advice for parents to support this process within the family environment through active listening, emotional modeling, fostering empathy, and building an emotional vocabulary.Item СПЕЦИФІКА ЕФЕКТИВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ПЕДАГОГІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ З БАТЬКАМИ ВИХОВАНЦІВ(2021) Сервуля, К. Г.У статті розглянуто один із ключових напрямів сучасної дошкільної освіти – взаємодію педагогів закладу дошкільної освіти з сім’ями вихованців. Проаналізовано сучасний стан вивчення питання, розглянуто інтерактивні форми взаємодії педагогів і батьків дошкільників, що сприяють налагодженню ефективної комунікації між ними. The article considers one of the key areas of modern preschool education - the interaction of teachers of preschool education with the families of students. The current state of study of this issue is analyzed, interactive forms of interaction between teachers and parents of preschoolers are considered, which contribute to the establishment of effective communication between themItem ОПТИМІЗАЦІЯ ЛОГОПЕДИЧНОЇ РОБОТИ ІЗ СІМ’ЯМИ, В ЯКИХ ВИХОВУЮТЬСЯ ДІТИ З ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ(2021) Думінець, Н. С.Дана стаття присвячена розгляду окремих причин зниження рівня ефективності логопедичної допомоги та утруднення процесу взаємодії фахівця (логопеда) з батьками, які виховують дитину з порушеннями мовленнєвої діяльності. У статті автор зробив спробу довести необхідність розвитку культури логопедичного супроводу зазначеної категорії сімей з метою оптимізації освітньо-корекційної роботи, орієнтованої не тільки на подолання мовленнєвого недорозвинення, але і вторинних порушень, а також задоволення особливих освітніх потреб дітей названої нозологічної групи. This article is devoted to the consideration of some reasons for the decrease in the level of efficiency of speech therapy and the difficulty of the process of interaction of a specialist (speech therapist) with parents raising a child with speech disorders. In the article the author tried to prove the need to develop a culture of speech therapy support of this category of families in order to optimize educational and correctional work aimed not only at overcoming speech underdevelopment, but also secondary disorders and special educational needs of children of this nosological group.