Стаття присвячена розгляду лінгвокультурологічних та конфесійних проблем перекладу проповіді як прагматичного типу тексту релігійного дискурсу. Перекладознавчий аналіз текстів проповіді в оригіналі та перекладі доводить, що адекватність сприйняття тексту цільовою аудиторію можлива за умов застосування перекладацьких адаптивних стратегій.
Стаття висвітлює перекладознавче поняття «адаптація» та обґрунтовує необхідність застосування адаптивних перекладацьких стратегій при перекладі прагматичних текстів. На прикладі навчального типу тексту розглядається поняття «анти-адаптація».
