Факультет фізичного виховання та спорту
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/244
Browse
3 results
Search Results
Item ОСОБЛИВОСТІ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ПІДХОДУ НА УРОКАХ ВОЛЕЙБОЛУ З УЧНЯМИ 7-Х КЛАСІВ(2020) Гузар, В. М.; Шалар, О. Г.; Стрикаленко, Є. А.У статті проаналізовано ефективність методики індивідуального підходу у навчанні учнів елементам волейболу. Доведено успішне зростання показників технічної та фізичної підготовленості учнів завдяки врахуванню індивідуальних особливостей та залученню до навчання більш підготовлених учнів. The article analyzes the effectiveness of the methodology of an individual approach in teaching students the elements of volleyball. The successful growth of indicators of technical and physical readiness of students has been proved due to taking into account individual characteristics and attracting more prepared students to teaching.Item ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КОМАНДНОЇ ЗГУРТОВАНОСТІ ЮНИХ СПОРТСМЕНОК В ІГРОВИХ ВИДАХ СПОРТУ(2019) Шалар, О. Г.; Стрикаленко, Є. А.; Гузар, В. М.; Стрикаленко, Е.; Гузарь, В.; Shalar, O.; Strykalenko, E.; Huzar, V.Мета: полягає в визначені особливостей формування командної згуртованості в ігрових видах спорту. Матеріал і методи: використовувались наступні методи дослідження: психолого-педагогічне анкетування рівня згуртованості та конфліктності в колективі (методики Л. Столяренка, К. Томаса, Сішара тощо); методи математичної обробки отриманих результатів. У дослідженні прийняли участь 4 жіночі команди, а саме: гандбольна «Дніпрянка», баскетбольна «Таврійські зірки», футбольна «Южанка» та волейбольна команда «Едалеїда» Херсонської області. Вік дівчат 13-14 років. Результати: порівняння рівня командної згуртованості юних спортсменок в різних ігрових видах спорту довело, що індекс групової згуртованості суттєво більший у юних гандболісток та баскетболісток; подібна тенденція спостерігається і при порівняння даних оцінювання ціннісно-орієнтовної єдності колективу. Психологічний клімат в усіх командах практично однаковий; вирішення конфліктної ситуації у гандболісток відбувається за рахунок співпраці, а в інших командах − компромісу; в усіх спортивних командах існує домінування діяльнісної та ціннісної сфери над емоційною. Висновки: Результати визначення взаємозв’язку між показниками змагальної діяльності та рівнем командної згуртованості довели, що існує тісний взаємозв’язок (r = 0,825) між успіхом сумісної діяльності та показниками змагальної результативності, між ціннісноорієнтованою єдністю колективу, рівнем групової згуртованості та рівнем спортивної майстерності − r = 0,852 та r = 0,420 відповідно. Також встановлено, що з зростанням спортивних результатів конфліктні ситуації вирішуються за рахунок співпраці (r =0,777). Перспектива подальших досліджень має бути пов’язана із впливом авторитету тренера на командну згуртованість і єдність юних спортсменок. Цель: заключается в определенные особенностей формирования командной сплоченности в игровых видах спорта. Материал и методы: использовались следующие методы исследования: психологопедагогическое анкетирование уровня сплоченности и конфликтности в коллективе (методики Л. Столяренко, К. Томаса, Сишара и т.п.); методы математической обработки полученных результатов. В исследовании приняли участие 4 женские команды, а именно: гандбольная «Днепрянка», баскетбольная «Таврийские звезды», футбольная «Южанка» и волейбольная команда «Едалеида» Херсонской области. Возраст девушек 13-14 лет. Результаты: сравнения уровня командной сплоченности юных спортсменок в различных игровых видах спорта показало, что индекс групповой сплоченности существенно больше в юных гандболисток и баскетболисток; подобная тенденция наблюдается и при сравнения данных оценки ценностного единства коллектива. Психологический климат во всех командах практически одинаков; решения конфликтной ситуации у гандболисток происходит за счет сотрудничества, а в других командах − компромисса; во всех спортивных командах существует доминирование деятельностной и ценностной сферы над эмоциональной. Выводы: Результаты определения взаимосвязи между показателями соревновательной деятельности и уровнем командной сплоченности виявили существование тесной взаимосвязи (r = 0,825) между успехом совместной деятельности и показателями соревновательной результативности, между ценностным единством коллектива, уровнем групповой сплоченности и уровнем спортивной майстерства: r = 0,852 и r = 0,420 соответственно. Также установлено, что с ростом спортивных результатов конфликтные ситуации решаются за счет сотрудничества (r = 0,777). Перспектива дальнейших исследований должна быть связана с влиянием авторитета тренера на командную сплоченность и единство юных спортсменок. Purpose: consists in certain features of the formation of team cohesion in team sports. Material and methods: the following research methods were used: psychological and pedagogical survey of the level of cohesion and conflict in the team (methods L. Stolyarenko, K. Thomas, Sishara, etc.); methods of mathematical processing of the results. The study involved 4 women's teams, namely: the handball “Dnepryanka”, the basketball “Tavria stars”, the football “Yuzhanka” and the volleyball team “Edaleida” of the Kherson region. Age of girls 13-14 years. Results: comparing the level of team cohesion of young athletes in various team sports showed that the index of group cohesion is significantly higher in young handball players and basketball players; A similar trend is observed when comparing data assessing the value unity of the collective. The psychological climate in all teams is almost the same; Handball players resolve a conflict situation by cooperating, and in other teams a compromise; in all sports teams there is a domination of the activity and value sphere over the emotional one. Conclusions: The results of determining the relationship between the indicators of competitive activity and the level of team cohesion resulted in the existence of a close relationship (r = 0.825) between the success of joint activities and indicators of competitive performance, between the collective unity of values, the level of group cohesion and the level of sports leadership: r = 0.852 and r = 0.420 respectively. It was also found that with the growth of sports results, conflict situations are resolved through cooperation (r = 0.777). The prospect of further research should be related to the influence of the coach's authority on the team cohesion and unity of young athletes.Item СПОРТИВНА ПІДГОТОВКА УЧНІВ ЛІЦЕЮ НА ЗАНЯТТЯХ З ВОЛЕЙБОЛУ(2019) Шалар, О. Г.; Гузар, В. М.; Решотка, Н. О.; Решетка, Н.; Shalar, O.; Guzar, V.; Reshotka, N.Волейбол є однією з основних i невід’ємних частин змісту уроків фізичної культури i факультативних занять, фізкультурно-оздоровчих заходів i спортивних розваг в режимі шкільного дня, позакласної роботи з фізичного виховання школярів і учнівської молоді. Важко знайти колектив фізичної культури, у якому не було б волейбольної секції. Правильно організовані заняття з волейболу є хорошим методом всебічного фізичного розвитку школярів, котрі займаються і сприяють рішенню важливих виховних завдань. Цель: совершенствование методики подготовки учащихся лицея на занятиях волейболом. Материал и методы: исследование проводилось со старшеклассниками Херсонского физико-технического лицея при изучении модуля «Волейбол». Обучение и совершенствование техники игры в волейбол учащихся лицея проводилось на академических занятиях по физической культуре в течение января-марта 2018 года. Продолжительность каждого занятия – 80 минут. Изучался и сравнивался уровень технической подготовленности старшеклассников по четырем тестовыми упражнениями и оценивались основы знаний по истории и правилам игры в волейбол. Результаты установлено, что изменились к лучшему высокие показатели в передачах мяча у девушек (на 25 %) и юношей (на 8,5 %). Улучшение высокого уровня состоялось у юношей (на 13,5 %) и у девушек (на 12,5 %) в подачах мяча. Существенно изменились показатели старшеклассников за выполнением нападающего удара и приема мяча снизу. Высокие показатели улучшились на четверть у девушек (25 %) и на треть у юношей (31 % и 31,5 % соответственно). В пользу эффективности примененной методики говорит тот факт, что почти отсутствуют низкие показатели (за исключением подач мяча у девушек – 12,5 %). Высокие показатели знаний основ волейбола у девушек улучшились в отличие от предыдущих на 22,5 %, также улучшились и достаточные показатели на 33,5 %. Выводы : эффективность данной методики доказана улучшением учениками техники выполнения всех элементов волейбола. Это можно связать с успешным освоением старшеклассниками определенных теоретических знаний по волейболу. Volleyball is one of the main and integral parts of the content of physical education lessons and optional classes, physical education and recreational activities and sports activities in the school day, extra-curricular work on the physical education of schoolchildren. It is difficult to find a collective of physical culture, in which there would be no volleyball section. Properly organized volleyball lessons are a good method for the comprehensive physical development of schoolchildren who are involved and contribute to the decision of important educational tasks. Purpose: Improvement of the methodology of preparation of students of lyceum at volleyball classes. Material and methods: the study was conducted with high school students of the Kherson Physico-Technical Lyceum in the study of the Volleyball module. Training and improvement of the lyceum students' volleyball techniques was conducted in academic classes in physical culture during January-March 2018. The duration of each class is 80 minutes. The level of technical preparedness of high school students was studied and compared by four test exercises and the basics of knowledge on the history and rules of the game of volleyball were assessed. Results: showed that the high rates in ball passes for girls (by 25%) and for boys (by 8.5%) changed for the better. A high level improvement took place in boys (by 13.5%) and in girls (by 12.5%) in ball pitches. Significantly changed the performance of high school students for the performance of the attack hit and the ball from the bottom. The high rates improved by a quarter among girls (25%) and by a third among boys (31% and 31.5%, respectively). The fact that there are almost no low rates (with the exception of ball feeds for girls -12.5%) speaks in favor of the efficiency of the applied technique. The high rates of knowledge of the basics of volleyball for girls improved by 22.5% in contrast to the previous ones, and sufficient indicators also improved by 33.5%. Conclusions: the effectiveness of this technique is proved by the students improving the technique of performing all the elements of volleyball. This can be associated with the successful development of certain theoretical knowledge of volleyball by high school students.