Факультет фізичного виховання та спорту

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/244

Browse

Search Results

Now showing 1 - 7 of 7
  • Item
    ОСОБЛИВОСТІ ТЕХНІКО-ТАКТИЧНИХ ДІЙ ВОЛЕЙБОЛІСТОК РІЗНОГО ІГРОВОГО АМПЛУА ВК «MUROV»
    (2020) Стрикаленко, Є. А.; Шалар, О. Г.; Андрєєва, Р. І.; Жосан, І. А.; Стрикаленко, Е.; Андреева, Р.; Жосан, И.; Strikalenko, Е.; Shalar, O. G.; Andrieieva, R.; Zhosan, I.
    Мета полягає в вивченні особливостей техніко-тактичних дій волейболісток різного ігрового амплуа команди ВК «Murov». Матеріал і методи: у дослідженні прийняли участь 14 гравців різного ігрового амплуа, що виступають в жіночій волейбольній команді «Murov» (Азербайджан). Тривалість дослідження грудень 2019 лютий 2020 року. В ході дослідження аналізувалися відеозаписи ігор жіночої волейбольної команди «Murov» які були записані під час проведення змагань чемпіонату Азербайджану сезону 2019-2020 років. Результати: доведено, що рівень техніко-тактичної підготовленості волейболісток високого класу суттєво відрізняється в залежності від ігрового амплуа. Найбільша кількість нападаючих ударів припадає на діагональних гравців (20-25 ударів за партію), а ефективність їх виконання краща у центральних блокуючих (60-75%). Ідентичні дані отримані при порівнянні кількості та якості виконання блокувальних дій: центральні блокуючи в середньому роблять 17 блоків, а діагональні 15 блоків. Суттєва перевага в прийомі м’яча спостерігається у ліберо (від 37 до 40 прийомів за партію). Ефективність та кількість подач залежить від складності їх виконання. Найбільша загальна кількість ТТД (близько 78 дій) та кількість передач зверху (близько 50 передач) припадає на зв’язуючого гравця. Висновки: роль універсальної підготовки волейболісток є все більш значущою, а визначення особливостей змагальної діяльності та опанування необхідним арсеналом техніко-тактичних дій гравців різного ігрового амплуа є провідним напрямком у сучасному волейболі. Цель заключается в изучении особенностей техникотактических действий волейболисток различного игрового амплуа команды ВК «Murov». Материал и методы: в исследовании приняли участие 14 игроков различного игрового амплуа, выступающих в женской волейбольной команде «Murov» (Азербайджан). Продолжительность исследования: декабрь 2019 февраль 2020 года. В ходе исследования анализировались видеозаписи игр женской волейбольной команды «Murov», которые были записаны во время проведения соревнований чемпионата Азербайджана сезона 2019-2020 годов. Результаты: доказано, что уровень техникотактической подготовленности волейболисток высокого класса существенно отличается в зависимости от игрового амплуа. Наибольшее количество нападающих ударов приходится на диагональных игроков (20-25 ударов в партию), а эффективность их выполнения лучше в центральных блокирующих (60-75%). Идентичные данные получены при сравнении количества и качества выполнения блокировочных действий: центральные блокирующие в среднем делают 17 блоков, а диагональные 15 блоков. Существенное преимущество в приеме мяча наблюдается в либеро (от 37 до 40 приемов за партию). Эффективность и количество подач зависит от сложности их выполнения. Самая общее количество ТТД (около 78 действий) и количество передач сверху (около 50 передач) приходится на связующего игрока. Выводы: роль универсальной подготовки волейболисток является все более значимой, а определение особенностей соревновательной деятельности и освоения необходимым арсеналом технико-тактических действий игроков всех игрового амплуа является ведущим направлением в современном волейболе. The aim is to study the peculiarities of technical and tactical actions of volleyball players of various playing roles of the VK "Murov" team. Material and Methods: The study involved 14 players of various playing roles, playing in the women's volleyball team "Murov" (Azerbaijan). All volleyball players have a high level of fitness and have participated in competitions of various levels. The age range of female volleyball players ranges from 18 years old (libero) to 28 years old (binder). The most experienced in the team are the tie players (26 years old) and the least the libero (19 years old). Study duration: December 2019 February 2020. In the course of the study, the following methods were used: analysis of video recordings of the games of the women's volleyball team "Murov", which were recorded during the Azerbaijan championship competitions of the 2019-2020 season; methods for assessing technical and tactical actions during competitive activity; methods of mathematical statistics. Results. It has been experimentally proved that the level of technical and tactical readiness of high-class volleyball players significantly differs depending on the playing role. The largest number of attacking strikes falls on the diagonal players (20-25 strikes per game), and the efficiency of their execution is better for the central blockers (60-75%). Identical data were obtained when comparing the quantity and quality of blocking actions. The center blockers make 17 blocks on average, and the diagonal ones make 15 blocks. A significant advantage in receiving the ball is observed in the libero (from 37 to 40 receptions per game). The effectiveness and number of feeds depends on the complexity of their implementation. The largest total number of TTDs (about 78 actions) and the number of transfers from above (about 50 transfers) falls on the main conductor of the team of the connecting player. Conclusions: the role of universal training of female volleyball players is more and more important, and the determination of the features of competitive activity and the development of the necessary arsenal of technical and tactical actions of players of all playing roles is the leading direction in modern volleyball. However, the question of improving the training system in volleyball and the problem of early selection of female volleyball players, as well as the universalization of their TTD to perform the most useful functions during the game, remains unresolved. All the above is a prospect for further research.
  • Item
    ЕФЕКТИВНІСТЬ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ ШВИДКІСНО-СИЛОВОЇ ПІДГОТОВКИ ФУТБОЛІСТІВ 13-14 РОКІВ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ БЛОКІВ СПЕЦІАЛЬНО ПІДІБРАНИХ ВПРАВ
    (2020) Шалар, О. Г.; Стрикаленко, Є. А.; Гузар, В. М.; Бойченко, А. В.; Стрикаленко, Е.; Гузарь, В.; Shalar, O. G.; Strykalenko, E.; Huzar, V.; Boychenko, A.
    Мета – визначити ефективність експериментальної програми швидкісносилової підготовки футболістів в СДЮШОР «Кристал». Матеріал і методи: у дослідженні прийняли участь дванадцять юних спортсменів віком 13-14 років. Тривалість занять футболом у даних спортсменів знаходилась в межах від 4 до 6 років. Тривалість дослідження жовтень 2018 – квітень 2019 року. Для визначення рівня розвитку швидкісносилової підготовленості юних футболістів були застосовані наступні тести: біг на 30 м., човниковий біг 3 х 10 метрів, стрибок у довжину з місця, стрибок вгору з місця, вкидання м’яча на дальність, удар по м’ячу на дальність. Сутність методики швидкісно-силової підготовки юних футболістів полягала в тому, що у змісті трьох тренувань на тиждень були передбачені три блоки швидкісно-силових вправ. Використовувався метод колового тренування де тренер розбивав футболістів на три групи. Весь блок виконувався у 6 кіл. Відпочинок між колами 2 хв. Блок розрахований на розвиток м’язів ніг та верхнього плечового поясу, вибухової сили та швидкісної витривалості. Результати: визначивши рівень розвитку швидкісно-силових якостей на початку дослідження та по його завершенню встановлено, що зміни відбулися за всіма проведеними тестами. За показниками загальної швидкісно-силової підготовленості юних футболістів встановлено, що за тестом біг на 30 м середнє значення групи змінилося з 4,8 с до 4,6 с (приріст 4,2%); за тестом човниковий біг на 3х30 метрів було 8,31 с, стало 7,86 с (приріст 5,6%); за тестом стрибок у довжину з місця з 192,9 см на 198,5 см (приріст 2.8%); за тестом стрибок угору з місця було 39 см, стало 40,7 см (приріст 4,2%). За показниками спеціальної швидкісно-силової підготовленості теж відбулися позитивні зрушення: за тестом вкидання м’яча на дальність результати покращилися з 17,5 м до 18,3 м (приріст 4,4%); а за тестом удар по м’ячу на дальність - з 49,9 м до 51,6 м (приріст 3,3%). Висновки: експериментально встановлено, що використана в тренувальному процесі блочна методика швидкісно-силової підготовки футболістів 13-14 років є ефективною. Її застосування дозволило досягти суттєвих зрушень практично по кожному з тестових випробувань. Проте існує перспектива подальших досліджень, яка пов’язана з продовженням використання розробленої методики, для визначення її ефективності за більш тривалий період тренування з незначним коректуванням її змісту за рахунок введення вправ інтегральної спрямованості. Цель: определить эффективность экспериментальной программы скоростно-силовой подготовки футболистов СДЮШОР «Кристалл». Материал и методы: в исследовании приняли участие двенадцать юных спортсменов в возрасте 13-14 лет. Продолжительность занятий футболом у данных спортсменов находилась в пределах от 4 до 6 лет. Продолжительность исследования: октябрь 2018 - апрель 2019 года. Для определения уровня развития скоростно-силовой подготовленности юных футболистов были применены следующие тесты: бег 30 м., челночный бег 3 х 10 м, прыжок в длину с места, прыжок вверх с места, вбрасывание мяча на дальность, удар по мячу на дальность. Сущность методики скоростно-силовой подготовки юных футболистов заключалась в том, что в содержании трех тренировок в неделю были предусмотрены три блока скоростно-силовых упражнений. Использовался метод круговой тренировки, где тренер разбивал футболистов на три группы. Весь блок выполнялся в 6 кругов. Отдых между кругами 2 мин. Блок рассчитан на развитие мышц ног и верхнего плечевого пояса, взрывной силы и скоростной выносливости. Результаты: определив уровень развития скоростно-силовых качеств в начале исследования и по его завершению установлено, что изменения произошли по всем проведенным тестам. По показателям общей скоростно-силовой подготовленности юных футболистов установлено, что в тесте бег на 30 м среднее значение группы изменилось с 4,8 с до 4,6 с (прирост 4,2%); в тесте челночный бег на 3х30 метров результат 8,31 с улучшился до 7,86 с (прирост 5,6%); в тесте прыжок в длину с места – изменения с 192,9 см до 198,5 см (прирост 2,8%); в тесте прыжок вверх с места результат составлял 39 см, а стал 40,7 см (прирост 4,2%). По показателям специальной скоростно-силовой подготовленности тоже произошли положительные сдвиги: в тесте вбрасывание мяча на дальность результаты улучшились с 17,5 м до 18,3 м (прирост 4,4%); в тесте удар по мячу на дальность - с 49,9 м до 51,6 м (прирост 3,3%). Выводы: экспериментально установлено, что использованая в тренировочном процессе блочная методика скоростно-силовой подготовки футболистов 13-14 лет является эффективной. Ее применение позволило достичь существенных сдвигов практически в каждом из тестовых испытаний. Однако, существует перспектива дальнейших исследований, которая связана с продолжением использования разработанной методики для определения ее эффективности за более длительный период тренировки с незначительной корректировкой ее содержания за счет введения упражнений интегральной направленности. Purpose: to determine the effectiveness of speed-strength training of football players in the School "Crystal". Material and methods: twelve young athletes aged 13-14 years took part in the study. The duration of football lessons for these athletes ranged from 4 to 6 years. Duration of the study: October 2018 - April 2019. The following tests were applied to determine the level of development of speed-strength preparedness of young football players: 30 m run, 3 x 10 m shuttle run, long jump from standstill, jump up from the spot, throwing the ball into range, hitting the ball at range. The essence of the technique of speed-strength training of young football players was that three blocks of speed-strength exercises were provided for the content of three trainings per week. The method of circular training was used, where the coach divided the players into three groups. The whole block was carried out in 6 circles. Rest between circles 2 min. The unit is designed for the development of leg muscles and upper shoulder girdle, explosive strength and speed endurance. Results: after determining the level of development of speed-power qualities at the beginning of the study and upon its completion it was established that the changes occurred in all tests performed. According to the indicators of the general speed and strength preparedness of young football players, it was found that according to the test the 30-meter run the average value of the group changed from 4.8 s to 4.6 s (an increase of 4.2%); according to the test, the shuttle run for 3x30 meters was 8.31 s, it became 7.86 s (an increase of 5.6%); according to the test, a long jump from a standstill from 192.9 cm to 198.5 cm (an increase of 2.8%); according to the test, the jump up from a stand was 39 cm, it became 40.7 cm (an increase of 4.2%). In terms of special speed-power readiness indicators, positive shifts also occurred: according to the throw-in test, the results improved from 17.5 m to 18.3 m (an increase of 4.4%); and in the test, hitting the ball at a range from 49.9 m to 51.6 m (an increase of 3.3%). Conclusions: it has been experimentally established that the block technique of speed-strength training of 13-14 year old football players is used in the training process is effective. Its application allowed us to achieve significant shifts in almost every test test. However, there is the prospect of further research, which is associated with the continued use of the developed methodology to determine its effectiveness over a longer training period with a slight adjustment of its content due to the introduction of integral exercises.
  • Thumbnail Image
    Item
    ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КОМАНДНОЇ ЗГУРТОВАНОСТІ ЮНИХ СПОРТСМЕНОК В ІГРОВИХ ВИДАХ СПОРТУ
    (2019) Шалар, О. Г.; Стрикаленко, Є. А.; Гузар, В. М.; Стрикаленко, Е.; Гузарь, В.; Shalar, O.; Strykalenko, E.; Huzar, V.
    Мета: полягає в визначені особливостей формування командної згуртованості в ігрових видах спорту. Матеріал і методи: використовувались наступні методи дослідження: психолого-педагогічне анкетування рівня згуртованості та конфліктності в колективі (методики Л. Столяренка, К. Томаса, Сішара тощо); методи математичної обробки отриманих результатів. У дослідженні прийняли участь 4 жіночі команди, а саме: гандбольна «Дніпрянка», баскетбольна «Таврійські зірки», футбольна «Южанка» та волейбольна команда «Едалеїда» Херсонської області. Вік дівчат 13-14 років. Результати: порівняння рівня командної згуртованості юних спортсменок в різних ігрових видах спорту довело, що індекс групової згуртованості суттєво більший у юних гандболісток та баскетболісток; подібна тенденція спостерігається і при порівняння даних оцінювання ціннісно-орієнтовної єдності колективу. Психологічний клімат в усіх командах практично однаковий; вирішення конфліктної ситуації у гандболісток відбувається за рахунок співпраці, а в інших командах − компромісу; в усіх спортивних командах існує домінування діяльнісної та ціннісної сфери над емоційною. Висновки: Результати визначення взаємозв’язку між показниками змагальної діяльності та рівнем командної згуртованості довели, що існує тісний взаємозв’язок (r = 0,825) між успіхом сумісної діяльності та показниками змагальної результативності, між ціннісноорієнтованою єдністю колективу, рівнем групової згуртованості та рівнем спортивної майстерності − r = 0,852 та r = 0,420 відповідно. Також встановлено, що з зростанням спортивних результатів конфліктні ситуації вирішуються за рахунок співпраці (r =0,777). Перспектива подальших досліджень має бути пов’язана із впливом авторитету тренера на командну згуртованість і єдність юних спортсменок. Цель: заключается в определенные особенностей формирования командной сплоченности в игровых видах спорта. Материал и методы: использовались следующие методы исследования: психологопедагогическое анкетирование уровня сплоченности и конфликтности в коллективе (методики Л. Столяренко, К. Томаса, Сишара и т.п.); методы математической обработки полученных результатов. В исследовании приняли участие 4 женские команды, а именно: гандбольная «Днепрянка», баскетбольная «Таврийские звезды», футбольная «Южанка» и волейбольная команда «Едалеида» Херсонской области. Возраст девушек 13-14 лет. Результаты: сравнения уровня командной сплоченности юных спортсменок в различных игровых видах спорта показало, что индекс групповой сплоченности существенно больше в юных гандболисток и баскетболисток; подобная тенденция наблюдается и при сравнения данных оценки ценностного единства коллектива. Психологический климат во всех командах практически одинаков; решения конфликтной ситуации у гандболисток происходит за счет сотрудничества, а в других командах − компромисса; во всех спортивных командах существует доминирование деятельностной и ценностной сферы над эмоциональной. Выводы: Результаты определения взаимосвязи между показателями соревновательной деятельности и уровнем командной сплоченности виявили существование тесной взаимосвязи (r = 0,825) между успехом совместной деятельности и показателями соревновательной результативности, между ценностным единством коллектива, уровнем групповой сплоченности и уровнем спортивной майстерства: r = 0,852 и r = 0,420 соответственно. Также установлено, что с ростом спортивных результатов конфликтные ситуации решаются за счет сотрудничества (r = 0,777). Перспектива дальнейших исследований должна быть связана с влиянием авторитета тренера на командную сплоченность и единство юных спортсменок. Purpose: consists in certain features of the formation of team cohesion in team sports. Material and methods: the following research methods were used: psychological and pedagogical survey of the level of cohesion and conflict in the team (methods L. Stolyarenko, K. Thomas, Sishara, etc.); methods of mathematical processing of the results. The study involved 4 women's teams, namely: the handball “Dnepryanka”, the basketball “Tavria stars”, the football “Yuzhanka” and the volleyball team “Edaleida” of the Kherson region. Age of girls 13-14 years. Results: comparing the level of team cohesion of young athletes in various team sports showed that the index of group cohesion is significantly higher in young handball players and basketball players; A similar trend is observed when comparing data assessing the value unity of the collective. The psychological climate in all teams is almost the same; Handball players resolve a conflict situation by cooperating, and in other teams a compromise; in all sports teams there is a domination of the activity and value sphere over the emotional one. Conclusions: The results of determining the relationship between the indicators of competitive activity and the level of team cohesion resulted in the existence of a close relationship (r = 0.825) between the success of joint activities and indicators of competitive performance, between the collective unity of values, the level of group cohesion and the level of sports leadership: r = 0.852 and r = 0.420 respectively. It was also found that with the growth of sports results, conflict situations are resolved through cooperation (r = 0.777). The prospect of further research should be related to the influence of the coach's authority on the team cohesion and unity of young athletes.
  • Thumbnail Image
    Item
    ВПЛИВ ВПРАВ ПРИКЛАДНОЇ АЕРОБІКИ І ВПРАВ З ЙОГИ НА ПОКАЗНИКИ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ БАСКЕТБОЛІСТОК ЖІНОЧОЇ КОМАНДИ БК «ТАВРІЙСЬКА ЗІРКА»
    (2019) Шалар, О. Г.; Стрикаленко, Є. А.; Гудович, В. Ю.; Федін, Ю. М.; Стрикаленко, Е.; Федин, Ю.; Shalar, O.; Strikalenko, Ye.; Gudovich, V.; Fedin, Yu.
    Мета: вивчення впливу вправ прикладної аеробіки і вправ з елементами йоги на показники фізичної підготовленості баскетболісток БК «Таврійська зірка. Матеріал і методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, спортивно-педагогічне тестування, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Результати: встановлено, що використання у навчально-тренувальному процесі вправ з елементами йоги та прикладної аеробіки значно підвищило показники гнучкості хребта баскетболісток за тестом нахил вперед із положення сидячи. Приріст склав 42%. Покращення координаційних здібностей встановлено на рівні 11,4%. Відзначено незначні позитивні зміни у розвитку швидкісної витривалості та швидкісно-силових якостей, що може бути підставою щодо підбору більш специфічних фізичних засобів тренування. Висновки: впровадження в тренувальні заняття баскетболісток вправ з елементами йоги та аеробіки сприяло покращенню показників гнучкості та координаційних здібностей гравців. Современный уровень спортивных достижений в баскетболе очень высокий и имеет явную тенденцию к дальнейшему росту технического и тактического мастерства спортсменов, занимающихся этим видом спорта. Чтобы достичь уровня высших спортивных достижений в избранном виде спорта, и превзойти его, требуется дальнейшее совершенствование системы подготовки команды и игроков. Цель: изучить влияние упражнений прикладной аэробики и упражнений с элементами йоги на показатели физической подготовленности баскетболисток БК «Таврійська зірка. Материал и методы исследования: анализ научно-методической литературы, педагогические наблюдения, спортивно-педагогическое тестирование, педагогический эксперимент, методы математической статистики. Результаты: установлено, что использование в учебнотренировочном процессе упражнений с элементами йоги и прикладной аэробики значительно повысило показатели гибкости позвоночника баскетболисток в тесте наклон вперед из положения сидя. Прирост составил 42%. Улучшение координационных способностей установлено на уровне 11,4%. Отмечено незначительные позитивные изменения в развитии скоростной выносливости и скоростно-силовых качеств, что может служить поводом к подбору более специфичных физических средств тренировки. Выводы: введение в тренировочные занятия баскетболисток упражнений с элементами йоги и аэробики способствовало улучшению показателей гибкости и координационных способностей игроков. The modern level of sporting achievements in basketball is very high and has an explicit tendency to the further growth of technical and tactical skill of the sportsmen doing this sport. To reach the level of the highest sporting achievements in the chosen sport and to exceed it, the further improvement of the system of preparation of a team and players is required. Purpose: to study influence of applied aerobics exercises and exercises with yoga elements on indicators of physical fitness of female basketball players of BC "Tavriyska zirka. Material and methods of the research: analysis of scientific and methodical literature, pedagogical observations, sports and pedagogical testing, pedagogical experiment, methods of mathematical СПОРТИВНІ ІГРИ SPORTYVNI IHRY СПОРТИВНЫЕ ИГРЫ 2019№3(13) 54 statistics. Results: it is established that using exercises with elements of yoga and applied aerobics in the educational and training process considerably raised indicators of flexibility of female basketball players’ backbone in the test an inclination forward from a sitting position. The gain was 42%. The improvement of coordination abilities is set at the level of 11.4%. It is noted insignificant positive changes in the development of high-speed endurance and high-speed and power qualities that can be the cause of selection of more specific physical means of trainings. Conclusions: introduction of exercises with elements of yoga and aerobics to trainings of female basketball players promoted the improvement of indicators of flexibility and coordination abilities of players.
  • Thumbnail Image
    Item
    ПСИХОЛОГІЯ ТАКТИЧНОГО ДВОБОЮ ЮНИХ КАРАТИСТІВ
    (2018) Шалар, О. Г.; Стрикаленко, Є. А.; Савченко-Марущак, М. С.; Стрикаленко, Е.; Shalar, O. G.; Strikalenko, E.; Savchenko-Marushchak, M.
    Мета: вивчити психологічні якості юних каратистів і розробити методичні рекомендації щодо формування індивідуального стилю змагальної діяльності. Матеріал і методи: дослідження проводилося протягом 2014-2017 років з юними каратистами на базі навчально-виховного комплексу №56 та гімназії №30 м. Херсона. Використовувалася методика оцінки психічних властивостей юних спортсменів; методика визначення психологічного стилю мислення; методи математичної статистики. Результати: доведено, що у 62 % юних каратистів переважає абстрактно- ситуаційний, у 30 % - абстрактний, а в 8 % - конкретно-ситуаційний тип мислення. Висновки: значну роль в досягненні максимального ефекту в тактичних діях юних каратистів грає індивідуальний стиль змагальної діяльності, використання якого призводить до перемоги. Він залежить від типу статури, рівня фізичного розвитку, психологічних якостей. Цель: изучить психологические качества юных каратистов и разработать методические рекомендации по формированию индивидуального стиля соревновательной деятельности. Материал и методы: исследование проводилось в течение 2014-2017 годов с юными каратистами на базе учебно-воспитательного комплекса №56 и гимназии №30 г. Херсона. Использовалась методика оценки психических свойств юных спортсменов; методика определения психологического стиля мышления; методы математической статистики. Результаты: доказано, что у 62 % юных каратистов преобладает абстрактно-ситуационный, у 30 % - абстрактный, а в 8 % - конкретно- ситуационный тип мышления. Выводы: значительную роль в достижении максимального эффекта в тактических действиях юных каратистов играет индивидуальный стиль соревновательной деятельности, использование которого приводит к победе. Он зависит от типа телосложения, уровня физического развития, психологических качеств. Purpose: to study the psychological qualities of young karate players and develop methodological recommendations for the formation of an individual style of competitive activity. Material and methods: the study was conducted during 2014-2017 with young caratists on the basis of the educational complex No. 56 and gymnasium No. 30 in Kherson. The method used to evaluate the mental properties of young athletes was used; method of determining the psychological style of thinking; methods of mathematical statistics. Results: it is proved that 62 % of young karatekists are dominated by the abstract-situational, 30 % - abstract, and in 8 % - concrete-situational type of thinking. Conclusions: The individual style of competitive activity plays a significant role in achieving the maximum effect in the tactics of young karate players, the use of which leads to victory. It depends on the type of physique, level of physical development, psychological qualities.
  • Thumbnail Image
    Item
    ПОКАЗНИКИ ТЕХНІКО-ТАКТИЧНИХ ДІЙ РОЗІГРУЮЧИХ ГРАВЦІВ КОМАНД NBA
    (2018) Стрикаленко, Є. А.; Шалар, О. Г.; Денещук, Т. В.; Стрикаленко, Е.; Strikalenko, Ye.; Shalar O.; Deneshchuk T.
    Дослідити показники техніко-тактичних дій розігруючих гравців провідних команд NBA. Матеріал і методи: контингент дослідження складали 5 розігруючих гравців провідних команд NBA, а саме: Дуейн Уейд гравець команди «Майамі Хіт», Стефен Каррі гравець «Голден Стейт Ворріорз», Рассел Вестбрук гравець «Оклахома-Сіті Тандер», Деррік Роуз гравець «Чікаго Буллз» та Джон Уолл гравець «Вашингтон Візардс». Для вирішення поставленої мети використовувалися такі методи дослідження: аналіз літературних джерел, відео аналіз, методика визначення техніко- тактичних дій баскетболістів, методи математичної статистики. Результати: загальними показниками для гри розігруючого гравця є тривалість знаходження його на майданчику (33-37 хвилин), кількість блокшотів (менше одного за гру) та кількість підбирань (1-3 підбирання). Відсоток реалізації кидків за гру залежить від рівня технічної майстерності гравця та від його антропометричних показників і коливаються від 36% до 47%. Більшість кидків, що виконують розігруючі гравці, припадає на кидки з дальньої та середньої відстані. Висновки: Відмінностями гри розігруючих гравців атакуючого стилю є висока результативність (25 очок й більше) за гру, значна кількість перехоплень та вміння змушувати суперників порушувати на собі правила, гравців диспетчерського стилю – вміння виконувати велику кількість результативних передач (більше 15 передач) за гру та виконувати всі завдання тренера поставлені на гру. Цель: исследовать показатели технико-тактических действий разыгрывающих игроков ведущих команд NBA. Материал и методы: контингент исследования составляли 5 разыгрывающих игроков ведущих команд NBA, а именно: Дуэйн Уэйд игрок команды «Майами Хит», Стефен Карри игрок «Голден Стейт Уорриорз», Рассел Уэстбрук игрок «Оклахома-Сити Тандер», Деррик Роуз игрок «Чикаго Буллз» и Джон Уолл игрок «Вашингтон Уизардс». Для решения поставленной цели использовались следующие методы исследования: анализ литературных источников, видео анализ, методика определения технико-тактических действий баскетболистов, методы математической статистики. Результаты: общими показателями для игры разыгрывающего игрока есть продолжительность нахождения его на площадке (33-37 минут), количество блокшотов (менее одного за игру) и количество подборов (1-3 подбора). Процент реализации бросков за игру зависит от уровня технического мастерства игрока и от его антропометрических данных и колеблются от 36% до 47%. Большинство бросков, выполняющих разыгрывающие игроки, приходится на броски с дальней и средней дистанции. Выводы: отличиями игры разыгрывающих игроков атакующего стиля является высокая результативность (25 очков и более) за игру, значительное количество перехватов и умение заставлять соперников нарушать на себе правила, игроков диспетчерского стиля – умение выполнять большое количество результативных передач (более 15 передач) за игру и выполнять все задачи тренера, поставленные на игру. Purpose: to investigate indicators of technical-tactical actions of the point quards of the leading teams of NBA. Material and methods: the contingent of the research was made by 5 point quards of the leading teams of NBA, namely: Dwayne Wade, a team player of “Miami Heat”, Stefen Curry, a player of "Golden State Warriors", Russell Westbrook, a player of "Oklahoma City Thunder", Derrick Rose, a player of "Chicago Bulls" and John Wall, a player of "Washington Wizards". The following methods of the research were used for the solution of the purpose: analysis of references, video analysis, technique of definition of technical-tactical actions of basketball players, methods of mathematical statistics. Results: the general indicators for a game of the point quard is duration of stay of him on the platform (33-37 minutes), quantity of blocked-shots (less than one for a game) and the number of rebounds (1-3 rebounds). The percent of realization of throws for a game depends on the level of technical skill of the player and on his anthropometrical data and fluctuate from 36% to 47%. The majority of the throws, which are carrying out the point quards, are the share of throws from long and average distances. Conclusions: differences of a game of the point quards of the attacking style is the high effectiveness (25 points and more) for a game, the significant amount of rips and ability to force rivals to violate on themselves rules, players of the dispatching style – ability to carry out a large number of assists (more than 15 assists) for a game and to carry out all tasks of the coach, which were set on a game.
  • Thumbnail Image
    Item
    ТЕХНІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ В ТРЕННУВАННІ ЮНИХ ФУТБОЛІСТІВ
    (2014) Жосан, І.; Стрикаленко, Є. А.; Шалар, О. Г.; Жосан, И.; Стрикаленко, Е.; Josan, I.; Strikalenko, E.; Shalar, O. G.
    Розглянуто шляхи покращення спортивної підготовленості юних футболістів завдяки використанню спеціального обладнання. У дослідженні прийняли участь 40 юних футболістів віком 12-13 років. У експериментальній групі використання допоміжного обладнання відбувалось на кожному тренуванні в поєднанні з вправами інтегрального характеру. Встановлено, що застосування цієї методики в тренувальному процесі юних футболістів дозволяє значно підвищити техніку виконання елементів гри, а саме ударів по воротам і відповідно підвищити ефективність дій гравців на майданчику. Виявлено покращення виконувати удари юних футболістів, як по воротам так і на задану відстань. Зміни в експериментальній групі становили 45 55 %, а в контрольній 6 8 %. При порівнянні результатів контрольної та експериментальної груп розходження за тестами удари на влучність та удари по воротам виявились достовірно кращими у футболістів експериментальної групи (t = 3,218 та t = 3,819 відповідно при р 0,05). Рассмотрены пути улучшения спортивной подготовленности юных футболистов благодаря использованию специального оборудования. В исследовании приняли участие 40 юных футболистов в возрасте 12-13 лет. В экспериментальной группе использование вспомогательного оборудования происходило на каждой тренировке в сочетании с упражнениями интегрального характера. Установлено, что применение этой методики в тренировочном процессе юных футболистов позволяет значительно повысить технику выполнения элементов игры, а именно ударов по воротам и соответственно повысить эффективность действий игроков на площадке Выявлено улучшение выполнять удары юных футболистов, как по воротам, так и на заданное расстояние. Изменения составляли: в экспериментальной группе 45 - 55%, а в контрольной лишь только 6 - 8%. При сравнении результатов контрольной и экспериментальной групп, различия по тестам удары на меткость и удары по воротам оказались достоверно лучшими у футболистов экспериментальной группы (t = 3,218 и t = 3,819 соответственно при р 0,05). Ways of improving the preparedness of young sports players through the use of special equipment. In study involved 40 young players aged 12-13 years. In the experimental group using auxiliary equipment took place at each training exercises combined with the integral character. It was established that the use of this technique in the training process of young players can significantly improve the technique elements of the game such as shot on goal and therefore increase the effectiveness of the players on the court. Found improvement execute strikes young players , like the gates and at a given distance . Changes in the experimental group were 45 55% , and in control 6 8%. When comparing the results of the control and experimental groups differences on tests bumps on accuracy and shot on goal proved to be significantly better players in the experimental group (t = 3,218 and t = 3,819 , respectively, at p 0,05).