Факультет фізичного виховання та спорту
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/244
Browse
2 results
Search Results
Item THE CORRELATION BETWEEN INTELLIGENCE AND COMPETITIVE ACTIVITIES OF ELITE FEMALE HANDBALL PLAYERS(2020) Shalar, O.; Strykalenko, Y.; Huzar, V.; Yuskiv, S.; Silvestrova, H.; Holenco, N.; Шалар, О. Г.; Стрикаленко, Є. А.; Гузар, В. М.Performing complex tactical routines in handball, in variable game situations, necessary displaying an understanding the actions and movements requires a great deal of athlete’s intellectual readiness. .Aim: to investigate the influence of intellectual qualities on the efficiency of elite female handball players’ competitive activity. Materials and methods: the study was conducted on the basis of women team of Super League, bronze medalist of the Handball Championship of Ukraine. In accordance with the aim, using the Culture Free Intellect Test (CFIT) and INTEST computer test, the level of intellectual qualities of female handball players was investigated. Using developed by coaching staff of Handball Club (HC) “Dnipryanka” team methods for determining useful activities, the features and efficiency of handball players' playing functions were studied and the correlation between these indexes was determined. Experimental study was conducted during the 2018-2019 season. Results: it was found that according to CFIT method the highest result in intellectual qualities backs showed – 95 points, centres – 92 points, wings showed satisfactory level – 89 points, and average IQ of the team was within 92 points. According to the results of the INTEST there is substantial advantage in logical and operational thinking demonstration, namely the backs showed 100 %, pivots also showed 100 % and centres - 95 %. The backs were slightly lower in efficiency. The effectiveness of competitive activity in the team was following: the most effective players are wings (9.5 points), virtually the same result was shown by pivots (9.4 points) (8,9 %) and centres (7,8 points). Goalkeepers’ efficiency ratio was 7,5 points. Conclusions: it was found that there is the correlation between level of intellectual qualities development and competitive activity efficiency of elite female handball players. Backs have the highest correlation between IQ indexes according to CFIT and efficiency of competitive activity (r=0,765), but centres have the highest correlation relations between indexes of competitive activity efficiency and associative (r=0,616) and operational (r=0,818) thinking. The goalkeepers to play effectively need high level of abstract thinking (r=0,702). The correlation between efficiency of the performing competitive activities and intellectual qualities display of the other positions is minor.Item ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КОМАНДНОЇ ЗГУРТОВАНОСТІ ЮНИХ СПОРТСМЕНОК В ІГРОВИХ ВИДАХ СПОРТУ(2019) Шалар, О. Г.; Стрикаленко, Є. А.; Гузар, В. М.; Стрикаленко, Е.; Гузарь, В.; Shalar, O.; Strykalenko, E.; Huzar, V.Мета: полягає в визначені особливостей формування командної згуртованості в ігрових видах спорту. Матеріал і методи: використовувались наступні методи дослідження: психолого-педагогічне анкетування рівня згуртованості та конфліктності в колективі (методики Л. Столяренка, К. Томаса, Сішара тощо); методи математичної обробки отриманих результатів. У дослідженні прийняли участь 4 жіночі команди, а саме: гандбольна «Дніпрянка», баскетбольна «Таврійські зірки», футбольна «Южанка» та волейбольна команда «Едалеїда» Херсонської області. Вік дівчат 13-14 років. Результати: порівняння рівня командної згуртованості юних спортсменок в різних ігрових видах спорту довело, що індекс групової згуртованості суттєво більший у юних гандболісток та баскетболісток; подібна тенденція спостерігається і при порівняння даних оцінювання ціннісно-орієнтовної єдності колективу. Психологічний клімат в усіх командах практично однаковий; вирішення конфліктної ситуації у гандболісток відбувається за рахунок співпраці, а в інших командах − компромісу; в усіх спортивних командах існує домінування діяльнісної та ціннісної сфери над емоційною. Висновки: Результати визначення взаємозв’язку між показниками змагальної діяльності та рівнем командної згуртованості довели, що існує тісний взаємозв’язок (r = 0,825) між успіхом сумісної діяльності та показниками змагальної результативності, між ціннісноорієнтованою єдністю колективу, рівнем групової згуртованості та рівнем спортивної майстерності − r = 0,852 та r = 0,420 відповідно. Також встановлено, що з зростанням спортивних результатів конфліктні ситуації вирішуються за рахунок співпраці (r =0,777). Перспектива подальших досліджень має бути пов’язана із впливом авторитету тренера на командну згуртованість і єдність юних спортсменок. Цель: заключается в определенные особенностей формирования командной сплоченности в игровых видах спорта. Материал и методы: использовались следующие методы исследования: психологопедагогическое анкетирование уровня сплоченности и конфликтности в коллективе (методики Л. Столяренко, К. Томаса, Сишара и т.п.); методы математической обработки полученных результатов. В исследовании приняли участие 4 женские команды, а именно: гандбольная «Днепрянка», баскетбольная «Таврийские звезды», футбольная «Южанка» и волейбольная команда «Едалеида» Херсонской области. Возраст девушек 13-14 лет. Результаты: сравнения уровня командной сплоченности юных спортсменок в различных игровых видах спорта показало, что индекс групповой сплоченности существенно больше в юных гандболисток и баскетболисток; подобная тенденция наблюдается и при сравнения данных оценки ценностного единства коллектива. Психологический климат во всех командах практически одинаков; решения конфликтной ситуации у гандболисток происходит за счет сотрудничества, а в других командах − компромисса; во всех спортивных командах существует доминирование деятельностной и ценностной сферы над эмоциональной. Выводы: Результаты определения взаимосвязи между показателями соревновательной деятельности и уровнем командной сплоченности виявили существование тесной взаимосвязи (r = 0,825) между успехом совместной деятельности и показателями соревновательной результативности, между ценностным единством коллектива, уровнем групповой сплоченности и уровнем спортивной майстерства: r = 0,852 и r = 0,420 соответственно. Также установлено, что с ростом спортивных результатов конфликтные ситуации решаются за счет сотрудничества (r = 0,777). Перспектива дальнейших исследований должна быть связана с влиянием авторитета тренера на командную сплоченность и единство юных спортсменок. Purpose: consists in certain features of the formation of team cohesion in team sports. Material and methods: the following research methods were used: psychological and pedagogical survey of the level of cohesion and conflict in the team (methods L. Stolyarenko, K. Thomas, Sishara, etc.); methods of mathematical processing of the results. The study involved 4 women's teams, namely: the handball “Dnepryanka”, the basketball “Tavria stars”, the football “Yuzhanka” and the volleyball team “Edaleida” of the Kherson region. Age of girls 13-14 years. Results: comparing the level of team cohesion of young athletes in various team sports showed that the index of group cohesion is significantly higher in young handball players and basketball players; A similar trend is observed when comparing data assessing the value unity of the collective. The psychological climate in all teams is almost the same; Handball players resolve a conflict situation by cooperating, and in other teams a compromise; in all sports teams there is a domination of the activity and value sphere over the emotional one. Conclusions: The results of determining the relationship between the indicators of competitive activity and the level of team cohesion resulted in the existence of a close relationship (r = 0.825) between the success of joint activities and indicators of competitive performance, between the collective unity of values, the level of group cohesion and the level of sports leadership: r = 0.852 and r = 0.420 respectively. It was also found that with the growth of sports results, conflict situations are resolved through cooperation (r = 0.777). The prospect of further research should be related to the influence of the coach's authority on the team cohesion and unity of young athletes.