Збірник наукових праць "Інформаційні технології в освіті" (ІТО). (Випуск 11, 12, 13, 18-20, 22-50, 52).
Permanent URI for this collectionhttp://10.30.1.5:4000/handle/123456789/778
Browse
343 results
Search Results
Item КОМП’ЮТЕРИЗОВАНИЙ ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ У ПІДСУМКОВОМУ ОЦІНЮВАННІ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ(2022) Шакотько, В. В.; Shakotko, V.Метою дослідження було виявити основні чинники, що впливають на ефективність оцінювання результатів навчання під час підсумкового контролю та державної атестації випускників педагогічного коледжу для побудови моделі системи забезпечення якості освіти в закладі освіти. Протягом десятиріч у вищій школі використовується класична і дуже застаріла залікова-екзаменаційна система, що вже не може забезпечити вимірювання рівнів сформованості загальних та професійних компетентностей майбутнього педагога на рівні сучасних вимог. А без достовірних результатів оцінювання якості освіти неможливо забезпечити ефективне управління освітнім процесом, функціонування дієвої системи забезпечення якості освіти. У дослідженні протягом десяти років взяли участь усі студенти трьох спеціальностей (Дошкільна освіта, Початкова освіта, Середня освіта (Фізична культура)) та 136 викладачів Кременчуцького педагогічного коледжу імені А.С. Макаренка. Загальна кількість студентів, які взяли участь в експерименті, перевищила 1,5 тис. осіб. Підсумкове оцінювання здійснювалось із використанням тестів трьох рівнів складності. Результати дослідження на різних його етапах опрацьовано з використанням кореляційного, багатофакторного дисперсного та інших видів аналізу, що дозволило вносити корективи в перебіг експерименту. На основі цих результатів зроблено висновок про значний вплив психолого-педагогічних та інструментальних факторів як на процес, так і на результативність (об’єктивність) комп’ютеризованої системи оцінювання. Негативний вплив зазначених факторів можна частково компенсувати, якщо врахувати рекомендації до планування, проведення та аналізу результатів комп’ютеризованого тестового контролю, які були розроблені за підсумками проведеного дослідження. Указано на незавершеність дослідження, особливо в питаннях зменшення впливу суб’єктивних факторів, та обґрунтовано перспективи його продовження в напрямі підвищення валідності зазначеної системи оцінювання, розроблення інтеграційних компетентнісно та професійно орієнтованих тестів. The aim of the study was to identify the main factors influencing the effectiveness of learning evaluation outcomes during the final control and state certification of pedagogical college graduates to build a model of quality assurance in education. All the students of three fields of study (Preschool Education, Primary Education, Secondary Education (Physical Education)) and 136 lecturers at Anton Makarenko Pedagogical College of Kremenchuk took part in the study during ten years. The total number of students who participated in the experiment exceeded 1.5 thousand people. The final assessment was organized using tests of three levels of difficulty. At various stages of the study the results were processed using correlation, multivariate and other types of analysis, which allowed the correction of the course of the experiment. A conclusion, based on these results, was made about the significant influence of psychological, pedagogical and instrumental factors either on the process or the effectiveness (objectivity) of the computerized evaluation system. The negative impact of these factors can be partially offset by taking into account the recommendations for planning, conducting and analyzing the results of computerized test control, which were developed based on the results of the study. The incompleteness of the research is pointed out, especially in the issues of reducing the influence of subjective factors and the prospects of its continuation in the direction of increasing the validity of the specified evaluation system, development of integration competence and professionally oriented tests are substantiated.Item ВИВЧЕННЯ ОСНОВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІНФОРМАТИКИ(2022) Тиніна, А. Л.; Валько, Н. В.; Tynina, A.; Valko, N.У статті наведено опис розвитку штучного інтелекту як науки, яка спрямована на створення технологій на основі автоматизованих високоінтелектуальних систем. Визначено поняття «штучний інтелект», основна ідея якого полягає у тому, щоб навчити роботизовану техніку мислити розумно, як людина. Розглянуто фактори, що визначають машинний інтелект як глобальний тренд, його місце на світовому ринку та передумови впровадження таких технологій в освітній процес, описано поточні та майбутні ролі застосування в навчанні. Нові реалії вимагають відповіді на питання про те, яка освіта сьогодні має бути, щоб гідно відповісти на виклики сьогодення. Подано можливі покращення процесу навчання учнів та переваги застосування програм штучного інтелекту в освіті для шкіл та вчителів, на основі аналізу через призму вивчення саме на уроках інформатики. Виділено розділи та типові завдання, під час вивчення яких можна використати сервіси ШІ. У сучасних умовах змішаної форми навчання для виконання самостійних і домашніх завдань зручним та актуальним стає використання онлайн-середовищ. Наведено приклад знайомства зі штучним інтелектом на уроці інформатики в школі з використанням онлайн-сервісів. Показано роль використання нейронних систем у цьому процесі, які є найбільш достовірними джерелами у пізнанні функціювання штучного інтелекту та демонструють його ефективність. Дослідження інструментарію та аналіз базового понятійного апарату штучного інтелекту є інструментом використання цих сервісів на уроках. Сучасні технології дають таку можливість, починаючи із закладів загальної середньої освіти, тим самим створюють середовище для творчості та відкриття індивідуальних особливостей учнів. The article presents the genesis of artificial intelligence as a science aimed at technologies development based on automated highly intelligent systems. Defining the basic concept of "artificial intelligence", the main idea is to teach robotic technology to think intelligently as a person. The factors determined machine intelligence as a global trend, its place in the world market and the prerequisites for the introduction of such technologies in the educational process are considered. Current and future roles of the application in learning are described. New realities require an answer to the question of what education should be today in order to adequately respond to today's challenges. Possible improvements in teaching students and the benefits of using artificial intelligence programs in education for schools and teachers are presented, analyzed through the prism of learning in computer science lessons. There are sections and typical tasks using AI services. In modern conditions of mixed learning the use of online environments becomes convenient and relevant to perform independent and homework. The example of artificial intelligence learning in a computer science class at school, using the online services is presented. The role of neural systems in this process is shown. They are the most reliable sources in understanding the functioning of artificial intelligence and demonstrate its effectiveness. The research of tools and analysis of the basic conceptual apparatus of artificial intelligence is a tool for using such services in lessons. Modern technologies provide such an opportunity, starting with general secondary education institutions, thus creating an environment for creativity and discovery of individual characteristics of students.Item ФОРМУВАННЯ ЗДАТНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПРОГРАМІСТІВ ДО ПРОЄКТУВАННЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ(2022) Стрюк, А. М.; Striuk, A.Стаття присвячена одній із компетентнісних складових мобільно орієнтованого середовища професійно-практичної підготовки майбутніх фахівців з інженерії програмного забезпечення (ІПЗ). Показано, що введення стандарту вищої освіти за спеціальністю 121 «Інженерія програмного забезпечення» для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти породило низку проблем забезпечення якості підготовки, пов’язаних насамперед із низьким рівнем деталізації компетентностей і програмних результатів навчання. Шляхом розв’язання поставлених проблем є детальне проєктування системи професійних компетентностей майбутніх фахівців з ІПЗ. У статті розглянуто підходи до формування однієї з найважливіших спеціальних професійних компетентностей майбутніх інженерів-програмістів – К14 (здатність брати участь у проектуванні програмного забезпечення, включаючи проведення моделювання (формальний опис) його структури, поведінки та процесів функціонування). На основі історико-генетичного огляду практики навчання проєктування програмного забезпечення майбутніх фахівців з ІПЗ в США, Канаді, Великій Британії, Австралії, Новій Зеландії та Сингапурі сформульовано рекомендації з вибору форм організації навчання, добору змісту навчання, способів діяльності студентів та викладачів із проєктування програмного забезпечення, інструментарію моделювання та проєктування, оцінювання рівня сформованості відповідної компетентності. Розглянуто приклад організації навчання проєктування в умовах, наближених до виробничих – студійного навчання. Показано проблеми переходу від архітектурного до детального проєктування та реалізації проєкту. Перспективи подальшого розвитку дослідження полягають в обґрунтуванні третьої (після інженерії вимог та проєктної інженерії) інженерної складової ІПЗ – конструювання програмного забезпечення. The paper is devoted to the one of the competence components of a mobile-oriented environment for software engineering (SE) students. It is shown that the introduction of the higher education standard for SE bachelors has created a number of problems to ensure the quality of training, primarily related to low level of specification both for competencies and learning outcomes. The way to solve these problems is to design a detailed system of professional competencies for SE bachelors. The paper considers approaches to the formation of the important special professional competency of future software engineers – K14 (ability to participate in software design, including modeling (formal description) of its structure, behavior and functioning processes). Based on a historical and genetic review of the software design training among SE students in the UK, USA, Canada, Australia, New Zealand and Singapore, recommendations for choosing of software design teaching techniques, selection of learning content, modeling and design tools, assessment of the level of formation of the relevant competence are developed. The example of the industrial-like software design training (studio training) is considered. The problems of transition from architectural to detailed design and project implementation are shown. Prospects for further development of this study are to substantiate the third (after requirements engineering and design engineering) engineering component of SE – software constructing.Item ДОСВІД НАПИСАННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ З ТОЧКИ ЗОРУ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ(2022) Рєзіна, О. В.; Пузікова, А. В.; Котяк, В. В.; Riezina, O.; Puzikova, A.; Kotyak, V.контексті розвитку цифрових технологій наявність у сучасної людини цифрових компетентностей є необхідною передумовою для навчання, роботи і активної участі в житті суспільства. Перед закладами вищої освіти стоїть задача вибору і розробки відповідних стратегій навчання та розвитку цифрових компетентностей студентів і викладачів, а також використання відповідних інструментів для підвищення якості освіти. У статті висвітлено досвід формування цифрової компетентності на прикладі написання кваліфікаційних робіт студентами спеціальності 122 Комп’ютерні науки, зокрема, під час створення студентами університетської автоматизованої системи вибору дисциплін із варіативної частини навчального плану. Розглянуто особливості постановки технічного завдання, складові автоматизованої системи, процес добору системи управління базами даних. Описано практичні результати, отримані студентами під час виконання різних етапів досліджень відповідно до поставлених завдань: приклади UML- та ER-діаграм (етапи проєктування), зображення графу (етап реалізації), частини програмного коду та результати тестування створеної автоматизованої системи (етапи реалізації та налаштування програмного продукту). Проаналізовано формування та розвиток цифрової компетентності студентів під час проведення таких кваліфікаційних досліджень. У якості концептуального еталона обрано європейську модель цифрових компетентностей для громадян The Digital Competence Framework for Citizens (DigComp 2.1). Увага сфокусована на трьох областях DigCom 2.1: інформаційна грамотність, уміння працювати з даними; створення цифрового контенту; розв’язання проблем у цифровому середовищі. Для кожної компетентності описано види діяльності, під час виконання яких ця компетентність формується. Зроблено висновок про те, що описана стратегія сприяє формуванню та розвитку у здобувачів вищої освіти спеціальності 122 Комп’ютерні науки цифрової компетентності на восьмому найвищому професійному рівні відповідно до моделі DigComp 2.1. In the context of digital technologies’ development, digital competence is a necessary prerequisite for everyone to learn, work, and actively participate in social life. Higher education institutions are faced with the mission of selecting and developing appropriate teaching strategies and cultivating digital competencies of students and academics, as well as using appropriate tools to improve the quality of education. The article highlights the experience of forming digital competencies among students majoring in the 122 Computer Science specialization while writing their thesis. Students developed a university automated system for choosing disciplines from the variable part of the curriculum. This article reviews the specifics of the technical task creation, the components of the automated system, and the process of selecting a database management system. The practical results obtained by students during the research in accordance with the thesis tasks are represented by the following: examples of UML and ER diagrams (design stages), graph images (implementation stage), sections of the program code and test results of the created automated system (implementation and configuration stages of the software product). The formation and development of digital competencies during such thesis research is analyzed. The European model of digital competencies “The Digital Competence Framework for Citizens” (DigComp 2.1) has been selected as a conceptual standard. Attention is focused on three areas of DigCom 2.1: information and data literacy; digital content creation; problems solving in the digital environment. The activities that contribute to the formation of these competencies are outlined. It is concluded that the described strategy promotes the formation and development of digital competence at the eighth (highest) professional level in accordance with the DigComp 2.1 model for higher education students majoring in the 122 Computer Science specialization.Item ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННОГО ЗАСОБУ GEOGEBRA ПРИ РОЗВ’ЯЗУВАННІ ЗАДАЧ З ФІЗИКИ(2022) Єрмакова-Черченко, Н. О.; Yermakova-Cherchenko, N.Фізика як одна з дисциплін природничого циклу має тісні зв’язки з математикою, які проявляються не тільки у використанні арифметичних дій та пропорції, а й функціональної залежності фізичних величин. З метою візуалізації математичних дій, побудови графіків та фігур на площині та у просторі доцільно використовувати різні електронні програмні засоби. Проведений аналіз науково-методичної літератури надав можливість стверджувати, що електронний програмний засіб представляє собою окремий додаток, який містить перелік програмних модулів і спрямований на повноцінну організацію освітнього процесу. GeoGebra – це один із багатьох електронних програмних засобів, який надає широкі можливості для вчителів математики і сприяє якісній організації освітнього процесу з математики. Проте досвід роботи з електронним засобом GeoGebra засвідчив низку переваг його використання і в освітньому процесі з фізики, що було підтверджено результатами анкетування вчителів фізики міста Херсона. У своїх коментарях деякі з учителів фізики зазначили про доцільність розроблення методики використання засобу GeoGebra при розв’язуванні фізичних задач у процесі викладання окремих тем. У статті наведено методичні рекомендації щодо використання електронного засобу GeoGebra при розв’язуванні задач із кінематики для вчителів фізики, які включають: покрокову інструкцію реєстрації та відкриття власного профілю на сайті GeoGebra, роботу з додатком «Графічний калькулятор», алгоритм побудови графіків функціональної залежності фізичних величин, способи введення функції та зміни окремих параметрів. Автором висвітлена методика використання електронного програмного засобу GeoGebra при розв’язуванні задач із фізики при викладанні теми «Графіки залежності кінематичних величин від часу для рівноприскореного прямолінійного руху» у 10 класі. Наведена методика розв’язування типових задач із кінематики з використанням електронного програмного засобу GeoGebra. Physics as one of the disciplines of the natural cycle has close ties with mathematics, which are manifested not only in the use of arithmetic operations and proportions, but also the functional dependence of physical quantities. In order to visualize mathematical operations, construct graphs and figures on the plane and in space, it is advisable to use various electronic software. The analysis of scientific and methodological literature made it possible to say that the electronic software is a separate application that contains a list of software modules and is aimed at the full organization of the educational process. GeoGebra is one of the many electronic software tools that provides ample opportunities for mathematics teachers and contributes to the quality organization of the educational process in mathematics. However, the experience of working with the electronic tool GeoGebra has shown a number of advantages of its use in the educational process in physics, which was confirmed by the results of a survey of physics teachers in Kherson. In their comments, some of the physics teachers mentioned the need to develop a methodology for using GeoGebra in solving physical problems in teaching certain topics. The article provides guidelines for using the electronic tool GeoGebra in solving problems in kinematics for physics teachers, which include: step-by-step instructions for registering and opening your own profile on GeoGebra, working with the application "Graphing Calculator", algorithm for plotting functional dependence of physical quantities , ways to enter the function and change individual parameters. The author highlights the method of using the electronic software GeoGebra in solving physics problems in teaching the topic "Graphs of the dependence of kinematic quantities on time for uniformly accelerated rectilinear motion" in 10th grade. Methods of solving typical problems in kinematics using the electronic software GeoGebra are presented.Item ТЕНДЕНЦІЇ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ВИКЛАДАННЯ У ВИЩІЙ ОСВІТІ(2021) Вінник, Т. О.; Vinnyk, T.У нашому науковому дослідженні ми прагнемо узагальнити тенденції впровадження інноваційних освітніх технологій в університетах на основі теоретичного аналізу результатів закордонних досліджень проблем розвитку освітніх технологій, інноваційних змін у вищій освіті та пов'язаних з ними тенденцій, педагогічних практик, що створюються під впливом нових, непередбачуваних сценаріїв пандемії. Метою цієї статті є визначення тенденцій розвитку вищої освіти в контексті впровадження інноваційних технологій викладання. Трансформація вищої освіти здійснюється під впливом змін покоління студентів (покоління Z) та їх освітніх запитів, стрімким розвитком інноваційних технологій та розширенням їх освітніх можливостей. Наявні протиріччя та виклики ми досліджуємо за принципом амбівалентності, наступності «традиції → інновації». Результати теоретичного аналізу сприятимуть уточненню поняття «педагогічні інновації», розумінню циклу розвитку освітньої інновації, тенденцій та характеристик педагогіки нового покоління. Узагальнені тенденції розвитку вищої освіти були класифіковані відповідно до трьох широких аспектів: онлайн-навчання та викладання, змішане навчання та викладання й навчання протягом усього життя. У статті обґрунтовано основні характеристики педагогіки нового покоління в контексті змін вищої освіти, зокрема узагальнено п'ять ключових характеристик інноваційної педагогіки наступного покоління, а саме: інтелектуальність, дистрибуція, привабливість, гнучкість та ситуативність. Результати проведеного аналізу сучасних тенденцій впровадження інноваційних технологій викладання створять підґрунтя для модернізації університетів та отримання освітніх переваг від цифрових технологій, зокрема це допоможе директивним органам та керівникам університетів у побудові стратегій розвитку закладів вищої освіти в контексті освітніх інновацій. Ми сподіваємося розпалити дискусію про розвиток університету майбутнього. In our scientific research, we aim to generalize trends in innovative educational technologies implementation in universities based on theoretical analysis of the results of foreign research on the development of educational technologies, innovative changes in higher education and related trends, pedagogical practices created under the influence of new, unpredictable pandemic scenarios. The purpose of this article is to determine the trends in university development in the context of implementation of innovative teaching technologies. The transformation of higher education is carried out under the influence of changes in students generation of (Generation Z) and their educational needs, the rapid development of innovative technologies and the expansion of their educational opportunities. We study the existing contradictions and challenges according to the principle of ambivalence, continuity of "Tradition → Innovation". The results of the theoretical analysis will help to clarify the concept of "pedagogical innovations", understand the cycle of educational innovation development, trends and characteristics of the next-generation pedagogy. Generalized trends in the development of higher education were classified according to three broad aspects: online learning and teaching, blended learning and teaching, lifelong learning and teaching. The article substantiates the main characteristics of new generation pedagogy in the context of changes in higher education, in particular, summarizes five key characteristics of innovative pedagogy of the next generation, namely: Intelligent, Distributed, Engaging, Agile, and Situated. The results of the analysis of modern trends in innovative teaching technologies implementation will create the basis for modernizing universities and obtaining educational benefits from digital technologies, in particular, this will help policy makers and university managers in building strategies for the development of higher education institutions in the context of educational innovations. We hope to start a discussion about the development of the next-generation university.Item ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ BI-СИСТЕМ СТУДЕНТАМИ ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ НА ПРИКЛАДІ ФІНАНСОВОЇ МОДЕЛІ УНІВЕРСИТЕТУ(2021) Вінник, М. О.; Полторацький, М. Ю.; Коннова, О. В.; Vinnik, M.; Poltorackiy, M.; Konnova, O.Сучасна вища освіта повинна давати можливість випускникам бути затребуваними та конкурентоспроможними на ринку праці. Для студентів важливо отримувати знання та навички, які відповідають потребам та вимогам роботодавців. Ми проаналізували велику кількість вакансії на одній із найбільших платформ із пошуку роботи в Україні – Work.UA та з’ясували, що важливою вимогою до кандидатів на позиції аналітика даних та бізнес-аналітика є вміння працювати з BI-інструментами. У цій роботі розглянуто найбільш популярні системи для бізнес-аналізу, а саме Power BI, Tableau, QlikView, Qlik Sense, Looker та Google Data Studio. Виходячи з проведеного аналізу, ми дійшли висновку, що саме Power BI є однією з найбільш ефективних систем такого типу. Цей факт підтверджується тим, що зазначений інструмент є популярним серед роботодавців: велика кількість вакансій вимагає саме знання та досвід роботи з цією системою. Тому, на наш погляд, саме Power BI є найкращим інструментом для вивчення студентами економічних спеціальностей. Крім того, підкреслюємо, що Power BI надає досить багатий безкоштовний функціонал, який дозволяє ефективно працювати з даними. У роботі ми наводимо приклад використання системи Power BI при підготовці студентів економічних спеціальностей. Нами розглядається процес використання цього інструменту для розробки візуальних звітів на прикладі фінансової моделі університету. Окреслений підхід дозволяє більш ефективно навчати фахівців з аналізу даних та бізнес-аналітики, дає можливість студентам отримувати сучасні та актуальні знання в цій області. Modern higher education should enable graduates to be in demand and competitive on the labor market. It is important for students to acquire knowledge and skills that meet the needs and requirements of employers. We have analyzed a large number of vacancies on one of the largest job search platforms in Ukraine – Work.UA and found out that an important requirement for candidates for the positions of data analyst and business analyst is the ability to work with BI tools. In this paper, we looked at the most popular BI systems, namely Power BI, Tableau, QlikView, Qlik Sense, Looker and Google Data Studio. Based on the analysis, we came to the conclusion that Power BI is one of the most effective systems of this type. It should also be noted that this tool is popular among employers: a large number of vacancies require knowledge and experience with this system. Therefore, in our opinion, Power BI is the best tool for students to study economics. In addition, it should be emphasized that Power BI provides quite rich free functionality that allows users to effectively work with data. In this work, we give an example of using the Power BI system in the preparation of students of economic specialties. We consider the process of using this tool for the development of visual reports on the example of the financial model of the university. This approach simplifies the process of analyzing data and allows for more flexible access to them. Studying BI systems allows you to more effectively train specialists in data analysis and business analytics. It enables students to receive modern and relevant knowledge in this area.Item ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНОПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПРОГРАМІСТІВ(2021) Семеріков, С. О.; Стрюк, А. М.; Стрюк, Л. Б.; Стрюк, М. І.; Шалацька, Г. М.; Semerikov, S.; Striuk, A.; Striuk, L.; Striuk, M.; Shalatska, H.У статті розглянуто застосування концепції сталого розвитку до професійної підготовки фахівців з інженерії програмного забезпечення. Спроєктовано систему загальнопрофесійних компетенцій, спрямованих на формування стійкої професійної компетентності фахівця з інженерії програмного забезпечення: 1) здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу; 2) здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях; 3) здатність спілкуватися рідною мовою; 4) здатність спілкуватися іноземною мовою; 5) здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями; 6) здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел; 7) здатність працювати в команді; 8) здатність діяти на основі етичних міркувань; 9) прагнення до збереження навколишнього середовища; 10) здатність діяти соціально відповідально та свідомо; 11) здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини; 12) здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя; 13) здатність застосовувати фундаментальні і міждисциплінарні знання для успішного розв’язання завдань інженерії програмного забезпечення; 14) здатність оцінювати і враховувати економічні, соціальні, технологічні та екологічні чинники, що впливають на сферу професійної діяльності; 15) здатність навчатися протягом всього життя. The article considers the application of the sustainable development concept to software engineering specialists training. A system of general professional competencies is designed to build sustainable professional competence of software engineering specialist: 1) ability for abstract thinking, analysis and synthesis; 2) ability to apply knowledge in practical situations; 3) ability to communicate in native language; 4) ability to communicate in a foreign language; 5) ability to learn and acquire up-to-date knowledge; 6) ability to search, process and analyze information from various sources; 7) ability to work in a team; 8) ability to act on the basis of ethical considerations; 9) commitment to preserving the environment; 10) ability to act in a socially responsible and conscious manner; 11) ability to realize the rights and obligations as a member of society, to recognize the civil society values and the need for its sustainable development, the rule of law, human rights and freedoms; 12) ability to preserve and enhance the moral, cultural, scientific values and society achievements based on an understanding of the history and patterns of the subject area development, its place in the general system of knowledge about nature and society and in the development of society, equipment’s and technology, to use various types and forms of physical activity for active recreation and healthy lifestyle; 13) ability to apply fundamental and interdisciplinary knowledge to successfully solve software engineering problems; 14) ability to evaluate and take into account economic, social, technological and environmental factors affecting the sphere of professional activity; 15) ability for lifelong learning.Item ДИДАКТИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ H5P ДЛЯ ПІДТРИМКИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ(2021) Кузьмінська, О. Г.; Мокрієв, М. В; Kuzminska, O.; Mokriiev, M.Цифровізація освіти в поєднанні зі студентоцентрованим підходом, підґрунтям якого є теорії навчання, поколінь та індивідуалізованих навчальних стилів, актуалізує потребу розробки інтерактивних дидактичних засобів підтримки електронного навчання. З іншого боку, повсюдне запровадження дистанційної форми навчання в умовах карантинних обмежень, спричинених COVID-19, посилює потребу модернізації як ресурсного й організаційного, так і методичного забезпечення освітнього процесу. Матеріали цієї статті присвячено дослідженню можливостей застосування вільнопоширюваних засобів H5P для підтримки дистанційного навчання в закладах вищої освіти. Здійснено аналіз стану дослідженості проблеми розробки та запровадження у вітчизняних та закордонних закладах вищої освіти інтерактивних дидактичних H5P-засобів; визначено недостатнє застосування цього інструменту у вітчизняних вишах попри наявність успішних закордонних практик. За результатами порівняльного аналізу функціоналу різних засобів підтримки дистанційного навчання, що набули найбільшого поширення в закладах вищої освіти, визначено переваги застосування H5P для максимального залучення студентів в умовах дистанційного навчання. Показано ширші можливості створення, використання та розповсюдження інтерактивних навчальних елементів на основі H5P у порівнянні з іншими електронними навчальними технологіями. Наведено результати опитування викладачів НУБіП України щодо визначення складності та важливості застосування різних засобів H5P для підтримки дистанційного навчання. На основі аналізу потреб викладачів визначено потребу проведення спеціалізованого навчання з питань педагогічного проєктування змісту дидактичних матеріалів H5P, технологій доставки та методики їх використання у навчанні різних дисциплін вищої школи. The digitalization of education in combination with the student-centered approach, which is based on theories of learning, generations and individualized learning styles, highlights the need to develop interactive didactic tools to support e-learning. On the other hand, the widespread introduction of distance learning in the conditions of quarantine restrictions caused by COVID-19 increases the need to modernize both the resource and organizational and methodological support of the educational process. The materials of this article are devoted to the study of the possibilities of using freely distributed H5P tools to support distance learning in higher education institutions. We analyzed the state of research of the problem of development and implementation of interactive didactic H5P tools in domestic and foreign institutions of higher education. Insufficient use of this tool in domestic universities despite the presence of successful foreign practices has been identified. According to the results of a comparative analysis of the functionality of various means of distance learning support which have become most common in higher education institutions, the benefits of using H5P to maximize the involvement of students in distance learning. The wider possibilities of creation, use and distribution of interactive educational elements on the basis of H5P in comparison with other electronic educational technologies are shown. The results of a survey of NULES of Ukraine teachers on determining the complexity and importance of using different H5P tools to support distance learning are presented. Based on the analysis of teachers’ needs, the need for specialized training on pedagogical design of the content of didactic materials H5P, delivery technologies and methods of their use in teaching various disciplines of higher education were defined.Item ІНТЕГРАЦІЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ(2021) Вінник, Т. О.; Vinnyk, T.Мета статті – проаналізувати та описати результати дослідження сучасного стану впровадження цифрових технологій у дошкільну освіту, зокрема доступні засоби цифрових технологій для дошкільної освіти, рівень ІКТ-компетентності вихователів, рівень інтеграції цифрових технологій в освітній процес, способи застосування цифрових технологій на практиці. Результати показали, що більшість вихователів добре обізнані про застосування освітніх ІКТ. Однак рівень інтеграції ІКТ в освітній процес усе ще знаходиться на низькому рівні. Більшість вихователів є звичайними користувачами та застосовують ІКТ для власних потреб, а не для безпосереднього супроводу освітнього процесу дошкільної освіти. Крім того, ефективній інтеграції ІКТ у професійну діяльність вихователів перешкоджають недостатня підготовка, відсутність сучасного обладнання та обмеження в часі. Хоча вихователі позитивно ставилися до використання цифрових технологій у дошкільній освіті, респонденти використовували ІКТ в обмежених масштабах, в основному для перегляду відео та слухання музики. Спостереження та інтерв'ю вихователів доводять, що ІКТ можуть поліпшити практику дошкільної освіти, надаючи безліч додаткових можливостей для збагачення і перетворення освітнього процесу. Дослідження показує, що ІКТ у закладах дошкільної освіти застосовуються в різних напрямах: як інструмент для збагачення теперішніх практик; як культурний посередник; як спосіб розваг і розвитку дітей; як засіб комунікації та документування. Крім того, розглядаючи цінності та ставлення вихователів до ІКТ у дошкільному віці, у статті описана позиція вихователів, які вважають, що ІКТ не бажано застосовувати в освіті дітей дошкільного віку. Результати цього дослідження можуть бути корисними для проведення дискусій щодо будь-яких інновацій у дошкільній освіті, зокрема, упровадження нових технологій. The purpose of the article is to analyze and describe the results of the study of the current state of the introduction of digital technologies in preschool education, in particular the available means of digital technologies for preschool education, the level of ICT competence of educators, the level of integration of digital technologies in the educational process, ways to apply digital technologies in practice. The results showed that most educators are well aware of the use of educational ICTs. However, the level of integration of ICTs into the educational process is still at a low level. Most educators are ordinary users and use ICT for their own needs, and not for direct support of the educational process of preschool education. In addition, the effective integration of ICTs into the professional activities of educators is hindered by insufficient training, lack of modern equipment and time constraints. Although educators were positive about the use of digital technologies in preschool education, respondents used ICT on a limited scale, mainly for watching videos and listening to music. Observations and interviews with caregivers prove that ICTs can improve the practice of preschool education, providing many additional opportunities to enrich and transform the educational process. The study shows that ICTs in preschool institutions are used in various directions: as a tool for enriching current practices; as a cultural intermediary; as a way of entertainment and development of children; as a means of communication and documentation. In addition, considering the values and attitudes of educators to ICT in preschool age, the article describes the position of educators who believe that ICT is not desirable to use in the education of preschool children. The results of this study can be useful for conducting discussions about any innovations in preschool education, in particular, the introduction of new technologies.