Збірник наукових праць "Інформаційні технології в освіті" (ІТО). (Випуск 11, 12, 13, 18-20, 22-50, 52).
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/778
Browse
2 results
Search Results
Item ВИКОРИСТАННЯ НАУКОМЕТРИЧНИХ БАЗ ДАНИХ І СИСТЕМ ВЕБАНАЛІТИКИ ДЛЯ МОНІТОРИНГУ ЕЛЕКТРОННИХ НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ(2020) Спірін, О. М.; Іванова, С. М.; Кільченко, А. В.; Новицька, Т. Л.; Spirin, O.; Ivanova, S.; Kilchenko, A.; Novitska, T.Використання відкритих електронних інформаційно-аналітичних систем є потужним допоміжним інструментом у проведенні наукових досліджень та впровадженні їх результатів. У статті визначено сервіси відкритих та комерційних наукометричних баз даних і систем вебаналітики й описано можливості їх застосування для здійснення моніторингу електронних наукових фахових видань щодо оприлюднення, розповсюдження та використання результатів науково-педагогічних досліджень. Визначено й описано сервіси пошукової системи та відкритої наукометричної бази даних Google Scholar, інформаційно-аналітичної системи « Бібліометрика української науки» , багатофункціонального універсального сервісу вебаналітики Google Analytics, пошукової системи й бази даних наукових цитувань Open Ukrainian Citation Index, наукометричної системи Web of Science і наукометричної бази Російського індексу наукового цитування для здійснення моніторингу електронного наукового фахового видання « Інформаційні технології і засоби навчання» щодо впровадження результатів науково-педагогічних досліджень. Під час проведеного дослідження уточнено поняття моніторингу електронних наукових фахових видань, здійснено добір засобів ІКТ з орієнтовними наукометричними показниками для моніторингу електронних наукових фахових видань щодо оприлюднення, розповсюдження та використання результатів науково-педагогічних досліджень. Використання засобів ІКТ для моніторингу електронних наукових фахових видань дозволяє відстежувати наукометричні показники, актуальність контенту наукових видань, їх ранжування, кількість переглядів, завантажень та цитувань електронних версій наукової продукції через аналіз значень показників. Основними критеріями добору наукометричних баз даних і систем вебаналітики для моніторингу фахових видань є: їх відкритість, функціональність, інформативність та придатність для визначення показників моніторингу. За допомогою вебсистем моніторингу можна оцінювати показники статистики фахового видання, виявляти основні цілі й налаштовувати їх за потрібними параметрами, наповнювати сайт відповідно до зацікавленості відвідувачів. The use of an open digital information-analytical system is a powerful auxiliary tool in conducting research and implementing their results. The article defines the services for open and commercial scientometric databases and webanalytics systems and describes the possibilities of their use for monitoring scientific professional publications, dissemination and use of the results of scientific and pedagogical research. The open scientometric services such as Google Scholar, information-analytical system "Bibliometrics of Ukrainian science", multifunctional universal service of web analytics Google Analytics, search system and database of scientific citations Open Ukrainian Citation Index, scientometric system Web of Science and scientometric, the Russian index of scientific citation for monitoring of the digital scientific professional journal "Information technologies and means of training" concerning the introduction of results of scientific and pedagogical researches are defined and described. In the course of the research the concept of monitoring of digital scientific professional publications was specified, ICT tools with approximate scientometric indicators for monitoring of digital scientific professional publications, dissemination and use of results of scientific and pedagogical researches were selected. The use of ICT tools for monitoring digital scientific professional publications allow tracking scientometric indicators, the relevance of the content of scientific publications, their ranking, the number of views, downloads and citations of digital versions of scientific products through the analysis of indicators. The main criteria for selecting scientometric databases and web analytics systems for monitoring professional publications are: openness, functionality and suitability for determining monitoring indicators. With the help of monitoring systems, you can evaluate the statistics of the publication, identify the main goals and adjust them to the desired parameters, fill the site according to the interest of visitors.Item РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ НАУКОВИХ ПРАЦІВНИКІВ З ВИКОРИСТАННЯМ СИСТЕМИ EPRINTS (ПЕДАГОГІЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ)(2014) Іванова, С. М.; Ivanova, S.У статті надається аналіз результатів педагогічного експерименту з впровадження методики використання системи EPrints як засобу інформаційно-комунікаційної підтримки наукової діяльності для розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності науково-педагогічних працівників. Актуальність проблеми пояснюється активізацією наукової діяльності, яка може бути здійснена завдяки наявності необхідних ІК-підтримки та інформаційно-комунікаційної компетентності наукових працівників. Метою дослідження є аналіз результатів впровадження авторської методики як засобу інформаційно-комунікаційної підтримки наукової діяльності у галузі педагогічних наук з використанням системи EPrints для розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності наукових працівників. Запропоновано трирівневу оцінку інформаційно-комунікаційної компетентності наукових працівників: базовий рівень, професійно-функціональний та професійно-ефективний. Під час вибору критеріїв сформованості інформаційно-комунікаційної компетентності наукових працівників у галузі педагогічних наук взято до уваги зміст компонентів структури інформаційно-комунікаційної компетентності: когнітивний; операційно-діяльнісний; ціннісно-мотиваційний; креативний. Визначені перспективи дослідження, які полягають у подальшої розробки методики використання відкритих електронних систем як засобів інформаційно-комунікаційної підтримки наукової діяльності для розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності наукових працівників. В статье дается анализ результатов педагогического эксперимента по внедрению методики использования системы EPrints как средства информационно-коммуникационной поддержки научной деятельности для развития информационно-коммуникационной компетентности научно-педагогических работников. Актуальность проблемы объясняется активизацией научной деятельности, которая может быть осуществлена благодаря наличию необходимых информационно-коммуникационной поддержки и информационно-коммуникационной компетентности научных работников. Целью исследования является анализ результатов внедрения авторской методики как средства информационно-коммуникационной поддержки научной деятельности в области педагогических наук с использованием системы EPrints для развития информационно-коммуникационной компетентности научных работников. Предложено трехуровневую оценку информационно-коммуникационной компетентности научных работников: базовый уровень, профессионально - функциональный и профессионально - эффективный. При выборе критериев сформированности информационно-коммуникационной компетентности научных работников в области педагогических наук принято во внимание содержание компонентов структуры информационно-коммуникационной компетентности: когнитивный; операционно- деятельностный; ценностно-мотивационный; креативный. Определены перспективы исследования, которые заключаются в дальнейшей разработке методики использования открытых электронных систем как средств информационно - коммуникационной поддержки научной деятельности для развития информационно - коммуникационной компетентности научных сотрудников. The paper is provided analysis of result of the implementation methods using EPrints system as a means of information and communication support research activities for the development of information and communication competence of scientific and pedagogical staff. Actuality of the problem is explained intensification of scientific activity, that can be carried out thanks to the presence necessary information and communication support and information and communication competency researchers. The purpose of research is to analyze the results of the implementation the author's methodology such as tools of information and communication support to research activities in the field of pedagogical sciences EPrints using the system for the development of information and communication competency researchers. There are proposed a three level for evaluation of researchers information and communication competence: basic level, professionally-functional level and professionally-effective level. While choosing criteria for formation of expertise researchers in the field of pedagogical sciences information and communication competence is taken into account the content of components of the structure of information and communication competence: cognitive; operational and activity; values and motivation; creative. There are identified the perspectives of research that is to further develop methods of using open electronic systems as a means of information and communication support of scientific activities for the development of researchers information and communication competence.