Збірник наукових праць "Інформаційні технології в освіті" (ІТО). (Випуск 11, 12, 13, 18-20, 22-50, 52).
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/778
Browse
2 results
Search Results
Item СОЦИАЛЬНЫЕ СЕТИ КАК СРЕДСТВО ОРГАНИЗАЦИИ УЧЕБНОГО ПРОЦЕССА(2015) Архипова, Т. Л.; Осипова, Н. В.; Львов, М. С.; Архіпова, Т. Л.; Arhipova, T.; Osipova, N.; Lvov, M.В статье представлен анализ социальных сетей с точки зрения возможностей их использования в системе образования. Интеграция новых информационно- коммуникационных технологий с технологиями обучения постепенно меняет концепцию современного образования и способствует формированию информационно-образовательной среды, ориентированной на интересы и развитие личности, достижение нею современных уровней образованности, интернационализацию и расширение доступа к образовательным ресурсам, создание условий для мобильности студентов и преподавателей, улучшение качества образования и формирование единого образовательного пространства. Особенностью такой среды является обеспечение творческой исследовательской деятельности преподавателя и студентов в процессе обучения. Сетевые сервисы предоставляют средства, при помощи которых студенты могут выступать в роли активных создателей информационного контента. В работе представлены результаты исследования преимуществ и недостатков использования Веб-сообществ в учебном процессе. Сформулированы педагогические условия эффективной организации учебного процесса в виртуальной образовательной среде с использованием социальных сетей. Анализируется опыт применения социальных сетей в учебном процессе вуза. Такие сетевые технологии, как форумы, блоги, вики, образовательные порталы и автоматизированные системы дистанционного обучения, обладая несомненными дидактическими и методическими преимуществами, уступают социальным сетям с точки зрения вовлеченности пользователей в их коммуникационное пространство, а также соответствия интеллектуальным, творческим и социальным потребностям. У статті представлений аналіз соціальних мереж з точки зору можливостей їх використання в системі освіти. Інтеграція нових інформаційно-комунікаційних технологій з технологіями навчання поступово змінює концепцію сучасної освіти та сприяє формуванню інформаційно-освітнього середовища, орієнтованого на інтереси і розвиток особистості, досягнення нею сучасних рівнів освіченості, інтернаціоналізацію та розширення доступу до освітніх ресурсів, створення умов для мобільності студентів і викладачів, поліпшення якості освіти та формування єдиного освітнього простору. Особливістю такого середовища є забезпечення творчої дослідницької діяльності викладача і студентів у процесі навчання. Мережеві сервіси надають засоби, за допомогою яких студенти можуть виступати в ролі активних творців інформаційного контенту. У роботі представлені результати дослідження переваг та недоліків використання Веб-спільнот в навчальному процесі. Сформульовано педагогічні умови ефективної організації навчального процесу у віртуальному освітньому середовищі з використанням соціальних мереж. Аналізується досвід застосування соціальних мереж у навчальному процесі ВНЗ. Такі мережеві технології, як форуми, блоги, вікі, освітні портали та автоматизовані системи дистанційного навчання, володіючи безсумнівними дидактичними та методичними перевагами, поступаються соціальним мережам з точки зору залученості користувачів в їх комунікаційний простір, а також відповідності інтелектуальним, творчим і соціальним потребам. This paper presents an analysis of social networks in terms of their possible use in the education system. The integration of new information and communication technologies with the technologies of learning is gradually changing the concept of modern education and promotes educational environment focused on the interests and personal development, achievement of her current levels of education, internationalization and increasing access to educational resources, creating conditions for mobility of students and teachers improving the quality of education and the formation of a single educational space. The peculiarity of such an environment is to provide creative research activity of the teacher and students in the learning process. Network services provide the means by which students can act as active creators of media content. The paper presents the results of a study of the advantages and disadvantages of using web communities in the educational process. Articulated pedagogical conditions of the effective organization of educational process in the virtual learning environment using social networks. The experience of the use of social networks in the learning process of the university. Such networking technologies, such as forums, blogs, wikis, educational portals and automated systems for distance learning, having undoubted didactic and methodological advantages, inferior social networks in terms of involving users in their communication space, as well as compliance with the intellectual, creative and social needs.Item МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПРОГРАМІСТІВ(2014) Осипова, Н. В.; Вінник, М. О.; Тарасіч, Ю. Г.; Винник, М. А.; Тарасич, Ю. Г.; Osipova, N.; Vinnik, M.; Tarasich, Yu.У статті проведено аналіз практичного досвіду та теоретико-методологічних засад формування дослідницької компетентності майбутніх інженерів-програмістів та визначено її змістовну сутність, структуру, критерії та показники. Охарактеризовано рівні сформованості дослідницької компетентності майбутніх інженерів-програмістів та обґрунтовано основні етапи її формування. Зважаючи на специфіку формування дослідницької компетентності саме у інженерів-програмістів, вимоги ринку праці та суспільне замовлення велику увагу у статті приділено участі студентів у науково-дослідних проектах кафедри, а зокрема у міжнародних проектах та проектах на замовлення МОНУ. Важливим фактором ефективного формування дослідницької компетентності майбутніх інженерів-програмістів визначено роботу на кафедрі наукових шкіл, стажування студентів у ІТ компаніях, ІТ відділах ВНЗ та в інших навчальних закладах, зокрема закордоних. Приділено увагу необхідності групової роботи учасників навчального процесу, що може бути забезпечено їх участю у наукових проблемних гуртках, наукових школах, роботою над спільними науково- дослідними проектами. Проведене дослідження підтверджує ефективність упровадження запропонованої моделі формування дослідницької компетентності у майбутніх інженерів-програмістів. В статье проведен анализ практического опыта и теоретико-методологических основ формирования исследовательской компетентности будущих инженеров-программистов и определены ее содержательная сущность, структура, критерии и показатели. Охарактеризованы уровни сформированности исследовательской компетентности будущих инженеров-программистов и обоснованы основные этапы ее формирования. Учитывая специфику формирования исследовательской компетентности именно у инженеров-программистов, требования рынка труда и социальный заказ большое внимание в статье уделено участию студентов в научно-исследовательских проектах кафедры, а в частности в международных проектах и проектах на заказ МОН. Важным фактором эффективного формирования исследовательской компетентности будущих инженеров- программистов определена работа на кафедре научных школ, стажировки студентов в ИТ компаниях, ИТ отделах вузов и других учебных заведениях, в том числе за рубежом. Уделено внимание необходимости групповой работы участников учебного процесса, что может быть обеспечено их участием в научных проблемных кружках, научных школах, работой над совместными научно-исследовательскими проектами. Проведенное исследование подтверждает эффективность внедрения предложенной модели формирования исследовательской компетентности у будущих инженеров- программистов. The article analyzes the practical experience, theoretical and methodological backgrounds toformation of research competence of future software engineers. Also in this article we defined the content, structure, criteria and indicators of research competence of future software engineers and characterized levels of the formedness of research competence of futuresoftware engineers and explained main phases of its formation. In consideration of the specificity of formation of research competence of software engineers, job market requirements and social order much attention in article is paid to student participation in research projects of the Chair, particularly in international projects and projects commissioned by the Ministry of Education and Science of Ukraine. The important factor of effective formation of research competence of future software engineers is student's work on chair of scientific schools, their training in IT companies and IT departments of higher education institutions and other educational establishments, including abroad. Also we pay attention to the need of group work of participants of the educational process that can beprovided with their participation in scientific problem groups, scientific schools, work on joint research projects. The conducted research confirms the effectiveness of implementation of the proposed model offormation of research competence of future software engineers.